ІННОВАЦІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА КОМУНІКАТИВНО-ЕКОНОМІЧНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОЇ КОМПАНІЇ
Анотація
У статті обґрунтовано інноваційно-організаційну та комунікативно-економічну парадигму управління як методологічну основу трансформації архітектурно-будівельної компанії в умовах сталого просторового оновлення. Запропонована парадигма виступає як цілісна управлінська модель, що поєднує цифрові технології, адаптивні організаційні практики, ціннісно-орієнтоване управління та соціально відповідальну взаємодію зі стейкхолдерами. Теоретичний каркас дослідження сформовано на основі аналізу актуальних наукових джерел (Scopus, Web of Science), що підтверджують зростання ролі цифрової трансформації (BIM, IoT, AI), м’яких управлінських навичок, ESG-підходів та партнерської співпраці в сучасному будівництві. Концепт базується на семи стратегічних компонентах: інноваційна складова, організаційна гнучкість, комунікативна стратегія, ціннісно-орієнтоване управління, соціальна відповідальність, економічна ефективність та професійна компетентність менеджера. Запропоновано логіку поетапного впровадження кожного з компонентів, що дозволяє забезпечити стійкість трансформацій без організаційного перенавантаження. Послідовність кроків охоплює формування професійної компетентності менеджерів, впровадження інноваційних технологій, розвиток організаційної гнучкості, побудову ефективної комунікативної стратегії, ціннісно-орієнтоване управління, підвищення економічної ефективності та закріплення соціальної відповідальності. Такий підхід забезпечує стійке засвоєння змін, сприяє ефективній трансформації організації, підвищує її конкурентоспроможність і формує позитивне позиціонування на ринку як відповідального й інноваційного гравця. Впровадження запропонованої парадигми сприяє формуванню інтегрованої системи управління, яка здатна оперативно реагувати на виклики ринку та зміни у зовнішньому середовищі. Таким чином, запропонована модель є не лише інструментом модернізації, а й фундаментом для довгострокового успіху та лідерства на ринку архітектурно-будівельних послуг.
Посилання
Liu Z., Liu Y., Osmani M. (2024). Integration of Smart Cities and Building Information Modeling (BIM) for a Sustainability-Oriented Business Model. Buildings, vol. 14(5), art. 1458. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings14051458
Pan Y., Zhang L. (2023). Integrating BIM and AI for Smart Construction Management. Archives of Computational Methods in Engineering, vol. 30, pp. 1081–1110. DOI: https://doi.org/10.1007/s11831-022-09830-8
Scheuer C.-L. et al. (2023). Decentralized Leadership and Knowledge Sharing in Cross-Functional Teams. Journal of Management & Organization, vol. 29(1), pp. 139–158. DOI: https://doi.org/10.1017/jmo.2020.37
Olujimi P. A., Ade-Ibijola A. (2023). NLP Techniques for Automating Responses to Customer Queries: A Systematic Review. Discover Artificial Intelligence, vol. 3(20). DOI: https://doi.org/10.1007/s44163-023-00065-5
Baquero A. (2022). Net Promoter Score (NPS) and Customer Satisfaction: Relationship and Efficient Management. Sustainability, vol. 14(4), art. 2011. DOI: https://doi.org/10.3390/su14042011
Bosi M. K. et al. (2022). Sustainability Reporting through Environmental, Social, and Governance (ESG): A Bibliometric Review. Sustainability, vol. 14(19), art. 12071. DOI: https://doi.org/10.3390/su141912071
Sahu A. et al. (2025). ESG Disclosure and Green Building Adoption: A Global Panel Study. Socio-Ecological Practice Research, vol. 7, pp. 77–91. DOI: https://doi.org/10.1007/s42532-024-00209-6
Faruqui N. et al. (2025). Gen-Optimizer: A Generative AI Framework for Strategic Business Cost Optimization. Computers, vol. 14(2), art. 59. DOI: https://doi.org/10.3390/computers14020059
Zare J., Persaud A. (2024). Digital Transformation and Business Model Innovation: A Bibliometric Analysis. Management Review Quarterly. DOI: https://doi.org/10.1007/s11301-024-00426-z
Ramaci T. et al. (2019). Psychological Flexibility and Mindfulness as Predictors of Individual Outcomes. Frontiers in Psychology, vol. 10, art. 1302. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01302
Costa J., Pádua M., Moreira A. C. (2023). Leadership Styles and Innovation Management: What Is the Role of Human Capital? Administrative Sciences, vol. 13(2), art. 47. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci13020047
Jotabá M. N., Fernandes C. I., Gunkel M., Kraus S. (2022). Innovation and Human Resource Management: A Systematic Literature Review. European Journal of Innovation Management, vol. 25(6). DOI: https://doi.org/10.1108/EJIM-07-2021-0330
Maharani I. A. K., Alfina A., Indawati N. (2024). Strategic Leadership and Organizational Innovation: Bibliometric Overview (1993–2022). Journal of Scientometric Research, vol. 13(3), pp. 849–865. DOI: https://doi.org/10.5530/jscires.20041230
Prusov D., Makatora D., Kubanov R. (2024). Methodological basis of bim-analysis of damage and assment of impacts, consequences, resources for restoration of buildings and structures. Strength of Materials and Theory of Structures, vol. 112, pp. 302–315. DOI: https://doi.org/10.32347/2410-2547.2024.112.302-315; Available at: http://omtc.knuba.edu.ua/article/view/305597
Makatora D., Kubanov R. (2024). Theoretical and methodological bases for implementing the creative management technology «factory of ideals» into architectural and construction company. Modeling the development of the economic systems, vol. 4, pp. 193–199. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2024-14-26; Available at: https://mdes.khmnu.edu.ua/index.php/mdes/article/view/472/468
Kubanov R., Makatora D., Kushyk-Strelnikov Y. (2024). Organising effective interaction of managers of architectural and construction companies with clients based on the theory of non-violent communication. Economy and Society, vol. 70. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-44; Available at: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/5297
Авторське право (c) 2025 Анастасія Михалко, Руслан Кубанов, Дмитро Макатьора
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
