ЕКОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Анотація
У статті розглянуто значення екологічної відповідальності, окреслено індикатори її прояву на підприємстві, зокрема індикатор нормативності, системності, політичності, відкритості. Окреслено значення екологічної свідомості в корпоративному та індивідуальному відношенні. Розглянуто програму розвитку України у сфері «зеленої економіки». Закцентовано увагу на екологічному менеджменті як інструменту добровільного управління для підприємства з метою зменшення негативного впливу на екосистему планети.
Посилання
Боровик Ю.Т., Єлагін Ю.В., Полякова О.М. (2020). «Зелена економіка»: сутність, принципи, перспективи для України. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2020. № 69. С. 75–83.
Дуднікова І.І. Становлення і розвиток екологічного менеджменту: теоретико-методологічний контекст. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2014. №. 58. С. 259–268.
Євстахевич А.Л. Місце соціальної відповідальності у системі менеджменту підприємств. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law. 2018. Vol. 19. P. 58–63 URL https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/49
Звонар В.П. Комплексне оцінювання реалізації соціальної відповідальності як соціоекономічного феномену. Економіка України. 2017. № 3. C. 68–83.
Інвестиції в «зелену економіку». URL: http://www.greenmind.com.ua/upload/forum20
Концепція розвитку соціально відповідального бізнесу до 2030 року. Міністерство економіки України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2020-%D1%80#Text
Купалова Г.І. Формування ефективної системи екологічного менеджменту та аудиту. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2011. № 1 (11). C. 48–53.
Пітель Н.Я. Концептуальні складові екологічного менеджменту аграрного виробництва. Економіка та суспільство. 2021. Вип. № 29. C. 47–50.
Програма «Екологізація економіки в країнах Східного партнерства»: Greening Economies in the European Union’s Eastern Partnership Countries (EaP GREEN). URL: http://www.unece.org/ru/
Радей А.С. (2008). Екологічна свідомість і культура: теоретико-методологічний аспект. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/8812/1/15.pdf
Супрун Н. (2020). Екологічна відповідальність бізнесу як форма реалізації стратегії сталого розвитку. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/cdcd79c1-7987-4bb4-93c1-e5e7f2a2d97a/content
Chuang, S. P., & Huang, S. J. (2018). The effect of environmental corporate social responsibility on environmental performance and business competitiveness: the mediation of green information technology capital. Journal of Business Ethics, 150(4), 991–1009. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-016-3167-x.
Pasko, O., Minta, S., Rudenko, S., & Hordiyenko, M. (2020). Do poor and good performing companies report differently? The readability and impression management in corporate narrative documents: Evidence from Northern Europe. Business: Theory and Practice, 21(2), 835–849. DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2020.12583
Pasko, O., Zhang, L., Tuzhyk, K., Proskurina, N., & Gryn, V. (2021). Do sustainability reporting conduct and corporate governance attributes relate? Empirical evidence from China. Problems and Perspectives in Management, 19(4), 110–123. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.19(4).2021.10
Borovyk Yu.T., Yelahin Yu.V., Poliakova O.M. (2020). «Zelena ekonomika»: sutnist, pryntsypy, perspektyvy dlia Ukrainy. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. 2020. № 69. S. 75–83.
Dudnikova I.I. Stanovlennia i rozvytok ekolohichnoho menedzhmentu: teoretyko-metodolohichnyi kontekst. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 2014. №. 58. S. 259–268.
Ievstakhevych A.L. Mistse sotsialnoi vidpovidalnosti u systemi menedzhmentu pidpryiemstv. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law. 2018. Vol. 19. P. 58–63 URL https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/49
Zvonar V.P. Kompleksne otsiniuvannia realizatsii sotsialnoi vidpovidalnosti yak sotsioekonomichnoho fenomenu. Ekonomika Ukrainy. 2017. № 3. C. 68–83.
Investytsii v «zelenu ekonomiku». URL: http://www.greenmind.com.ua/upload/forum20
Kontseptsiia rozvytku sotsialno vidpovidalnoho biznesu do 2030 roku. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2020-%D1%80#Text
Kupalova H.I. Formuvannia efektyvnoi systemy ekolohichnoho menedzhmentu ta audytu. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy. 2011. № 1 (11). C. 48–53.
Pitel N.Ia. Kontseptualni skladovi ekolohichnoho menedzhmentu ahrarnoho vyrobnytstva. Ekonomika ta suspilstvo. 2021. Vyp. № 29. C. 47–50.
Prohrama «Ekolohizatsiia ekonomiky v krainakh Skhidnoho partnerstva»: Greening Economies in the European Unions Eastern Partnership Countries (EaP GREEN). URL: http://www.unece.org/ru/
Radei A.S. (2008). Ekolohichna svidomist i kultura: teoretyko-metodolohichnyi aspekt. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/8812/1/15.pdf
Suprun N. (2020). Ekolohichna vidpovidalnist biznesu yak forma realizatsii stratehii staloho rozvytku. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/cdcd79c1-7987-4bb4-93c1-e5e7f2a2d97a/content
Chuang, S. P., & Huang, S. J. (2018). The effect of environmental corporate social responsibility on environmental performance and business competitiveness: the mediation of green information technology capital. Journal of Business Ethics, 150(4), 991–1009. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-016-3167-x.
Pasko, O., Minta, S., Rudenko, S., & Hordiyenko, M. (2020). Do poor and good performing companies report differently? The readability and impression management in corporate narrative documents: Evidence from Northern Europe. Business: Theory and Practice, 21(2), 835–849. DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2020.12583
Pasko, O., Zhang, L., Tuzhyk, K., Proskurina, N., & Gryn, V. (2021). Do sustainability reporting conduct and corporate governance attributes relate? Empirical evidence from China. Problems and Perspectives in Management, 19(4), 110–123. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.19(4).2021.10
