ЧОМУ ЗМІНИ ЗАЗНАЮТЬ НЕВДАЧІ В ІТ: БАГАТОВИМІРНА ДІАГНОСТИКА СИСТЕМНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ І ПЕРШОПРИЧИН ПРОВАЛІВ

Анотація

Організаційні зміни в ІТ-компаніях продовжують зазнавати невдач. Причому опублікована частота невдач коливається від 60% до 80%, незважаючи на десятиліття вивчення та застосування вдосконалених підходів до управління змінами. У дослідженні проаналізовано та підтверджено, що основна причина не в недосконалості методів, а в хибній класифікації самої природи змін. Більшість традиційних моделей (Lewin, Kotter, ADKAR), так і сучасних моделей (Agile, SAFe, DevOps) розглядають трансформацію, як технічну задачу, яка піддається плануванню та впровадженню через інструменти і комунікацію. Натомість у статті організаційні зміни описуються, як адаптивний виклик, що торкається ідентичності, руйнує культурні коди та оголює організаційні парадокси. Методологія дослідження поєднує метааналіз емпіричних даних (McKinsey, Gartner, Standish Group, Scrum Inc., Radixweb) з теоретичною триангуляцією: теорія ідентичності (Kegan & Lahey), теорія парадоксів (Smith & Lewis) та Модель адаптивних змін (Heifetz та ін.). У роботі визначено п’ять ключових кластерів причин провалу: когнітивна розмитість, опір на рівні ідентичності, культурно-системна несумісність, структурна розбалансованість і втрата ритму впровадження. В даній статті аналіз охоплює п’ять вимірів організаційних змін в ІТ-компаніях: рівень організації (керівництво, менеджмент, команди), тип змін (процеси, культура, структура, цифровізація), фазу реалізації (ініціація, перехід, утримання), видимість провалу (відкритий, прихований, латентний) та типологію причин. Організаційні зміни в ІТ-компаніях зазнають поразки не через інструменти, а через відсутність роботи з ідентичністю, парадоксами та культурною інтеграцією. У статті закладено та запропоновано концептуальну й емпіричну основу для нової моделі трансформації, що перебуває на етапі розробки – моделі, яка переводить адаптивні принципи у структуровану, ідентичність-орієнтовану організаційну практику.