КОЕФІЦІЄНТ ЧИСТОГО СТАБІЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ NSFR ТА МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ

Анотація

Стаття присвячена питанню імплементації нового нормативу чистого стабільного фінансування NSFR у практику української банківської сфери. Стаття досліджує мотиви та передумови впровадження нормативу довгострокової ліквідності та основні переваги, які його застосування вітчизняними банками має принести. Більшою мірою приділена увага пересторогам, які економісти висловлюють щодо можливих негативних наслідків подальшого посилення вимог щодо рівня банківської ліквідності. Серед основних ризиків запровадження коефіцієнта NSFR називають скорочення банками кредитних програм, що негативно вплине на стан економіки, зниження прибутковості українських банківських установ, а також проблематичність забезпечення достатнього рівня ліквідних інвестицій при нерозвиненому фінансовому ринку в Україні. Наші дослідження показали, що не прослідковується чіткої закономірності між імплементацією нормативу NSFR та змінами у обсягах кредитування та інвестування українськими банківськими установами. І це не дає підстав стверджувати, що і в майбутньому дотримання нових вимог ліквідності буде негативно відображатися на обсягах кредитування та прибутковості вітчизняного банківського сектору. Також проаналізовано дотримання обох нормативів ліквідності NSFR та LCR з моменту їх впровадження в українську банківську практику. Показано, що український банківський ринок страждає від надліквідності, що хоч і забезпечує його високу фінансову стійкість, але значно обмежує потенційну дохідність. Додатково здійснена спроба підтвердити висновки американських науковців, що великі банки мають схильність дотримуватися більш низьких значень нормативу NSFR, ніж невеликі банківські установи. Ці висновки не є справедливими для українського банківського сектору. Як підсумок здійснено оцінювання майбутніх завершальних трансформацій регуляторних вимог щодо ліквідності та достатності капіталу українських банків.