ПОСТПАНДЕМІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ: ОЦІНКИ СТІЙКОСТІ СВІТОВИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Анотація

У статті наведено комплексну оцінку стабільності глобальних макроекономічних систем у постпандемічний період з акцентом на вплив пандемії COVID-19. Розглянуто динаміку макроекономічних показників у період з 2001 по 2025 рік, включаючи докризовий, кризовий, посткризовий та постковідний етапи. Для аналізу міграції країн за рівнем стабільності використовуються методи класифікації та самоорганізуючі карти Кохонена, що дозволило виявити ключові тенденції та структурні зрушення в адаптації економік до нових викликів. У дослідженні було використано комбінацію методів кластерного аналізу, нейромережевих підходів (зокрема, самоорганізуючі карти Кохонена), а також статистичних методів порівняльної оцінки. Це дозволило виявити динаміку змін рівня макроекономічної стабільності країн та згрупувати їх за типами адаптивних стратегій у різні часові періоди. Результати аналізу показали, що пандемія значно погіршила макроекономічну стабільність більшості країн, збільшивши частку з низьким рівнем стабільності в постковідний період. Водночас, частка країн з високим рівнем стабільності зменшилася, що свідчить про зростання вразливості навіть найрозвиненіших економік. У розподілі країн за рівнем стабільності спостерігалися чіткі структурні зрушення, що свідчить про переоцінку традиційних моделей розвитку. Практична цінність статті полягає у формуванні підходів до моніторингу, моделювання та прогнозування макроекономічної стабільності в умовах глобальних криз. Запропонований методичний інструментарій може бути використаний для оцінки ефективності державної політики, а також для виявлення слабких місць в економічній структурі країн з метою запобігання майбутнім «шокам». Висновки підкреслюють важливість системного підходу до оцінки економічної стабільності, який враховує не лише рівень розвитку країни, але й її здатність адаптуватися до зовнішніх «шоків». В умовах глобалізації та зростаючої взаємозалежності економік світу актуальною стає розробка гнучких стратегій реагування на кризи, заснованих на аналітичному моніторингу ризиків, прогнозуванні вразливостей та зміцненні інституційного потенціалу держав.