ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Світова фінансова криза породила неоднорідні ситуації на грошово-кредитних ринках різних країн і виявила їх різну реакцію на кризові явища. В цілому для вітчизняної фінансової системи притаманні риси проєвропейської банкоорієнтованої моделі, яка концентрує в собі засоби впливу на фінансову, інвестиційну, виробничу та інші сфери економіки. Причому суттєву роль у становленні надійної банківської системи відіграє центральний банк та ефективність його грошово-кредитної політики. В сучасних умовах одним із головних каналів реалізації заходів впливу на економіку країни з боку держави є монетарна політика, завдяки якій через фінансовий ринок передаються необхідні імпульси на реальну економіку та сімейні домогосподарства. Але це може відбуватися лише в тому випадку коли центральний банк обирає адекватні стратегічні цілі грошово-кредитної політики. У статті розглянуто методичні аспекти щодо визначення сутності ефективності монетарної політики та виявлення проблемних аспектів сучасного стану застосування режиму прямого інфляційного таргетування в нашій країні. Методологічною основою є загальнонаукові та емпіричні прийоми та інструменти наукового дослідження, у тому числі методи узагальнення, аналізу та синтезу, а також метод порівняння. Інфляційне таргетування як зобов’язання центрального банку дотримуватись кількісних показників інфляції, стало поширеним монетарним режимом за останні 30 років у розвинутих країнах і в економіках, що розвиваються. Проте вплив пандемії та війни в Україні зумовив значні проблеми, пов’язані з низькою ефективністю даного режиму. Структурні проблеми, абсолютна відкритість економіки України, значний інфляційний потенціал внаслідок домінування немонетарних чинників інфляції ставлять під сумнів вибір головної мети монетарної політики – інфляційного таргетування. Отримані наслідки такої політики є достатньо суперечливими та неоднозначними. Тому після нашої перемоги необхідно якнайшвидше відходити від догм інфляційного таргетування до більш гнучкої монетарної політики з ширшим набором цільових орієнтирів, які забезпечать економічне зростання для нашої держави.