ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ЦЕНТРОБАНКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Анотація

У статті досліджено закордонний досвід проведення монетарної політики центробанками різних країн світу під час війни та окреслено певні рекомендації щодо подальших дій для нашого національного банку. Вирішення проблем функціонування економіки держави під час воєнних дій та у період післявоєнного відновлення є актуальним науковим та практичним завданням. Наша держава перебуває у стані воєнного конфлікту вже майже 10 років, а також вона єдина держава в Європі, на території якої проходить повномасштабна континентальна війна, тому актуальним для вивчення є питання міжнародного досвіду проведення монетарної політики, вибір тих інструментів впливу на економіку, які б найкраще відповідали нашим умовам. Наукові розвідки у цьому напрямку актуальні вже зараз, оскільки належне використання цих інструментів закладе фундамент для швидкого та якісного відновлення економіки та повернення частини населення. Методологічною основою є загальні та спеціальні методи наукового дослідження, у тому числі методи теоретичного узагальнення, синтезу та аналізу, порівняння та інші. Основним важелем забезпечення сталого розвитку економіки є гнучка монетарна політика держави. Здатність держави мобілізувати фінансові ресурси, підтримувати власну грошову одиницю та продовжувати кредитувати економіку є одними із головних чинників перемоги та подальшого повоєнного відновлення. Встановлено, що у переважній більшості країн основним принципом сучасної монетарної політики є забезпечення цінової стабільності. Від ефективності проведення монетарної політики залежать стабільність цін, сукупний попит, кредитна та інвестиційна активність, економічне зростання, а отже, готовність економіки протистояти зовнішній агресії. Окреслено, що однією з головних передумов успішності застосування вибраної монетарної політики держави є врахування сучасного економічного стану в країні та розроблення таких інструментів монетарного впливу на економічні процеси, які максимально враховували б національну специфіку та нівелювали вплив негативних чинників на трансмісійні канали грошово-кредитного регулювання.