МАРКЕТИНГ І РЕКЛАМА У СТРУКТУРІ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ФОРСАЖ ЕКСПОРТНОЇ ЕКСПАНСІЇ

Анотація

У статті досліджено маркетинг і рекламу як самостійні, високотехнологічні та експортно орієнтовані сектори креативної економіки України, здатні відігравати стратегічну роль у повоєнному відновленні. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування місця маркетингових, рекламних і SMM-послуг у структурі креативних індустрій, оцінювання їхнього мультиплікативного впливу на національну економіку та визначення напрямів прискорення експорту. Методологічну основу становлять абстрактно-логічний і системно-структурний аналіз, порівняльний метод, економіко-математичне моделювання та кейс-стаді. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя віднесення рекламно-маркетингової діяльності до креативних індустрій України та уточнено місце SMM на перетині рекламної, інформаційної й творчої діяльності. Обґрунтовано, що інтелектомісткість, цифрова мобільність і низька залежність від фізичної логістики створюють передумови для швидкого масштабування цих послуг на зовнішніх ринках. Розкрито значення маркетингу у модернізації бізнес-моделей, формуванні брендів, залученні інвестицій та інтеграції українських підприємств у глобальні ланцюги створення вартості. На основі галузевих рейтингів проаналізовано позиції провідних українських комунікаційних і digital-агенцій, а також міжнародно визнані креативні кампанії, що підтверджують конкурентоспроможність вітчизняного творчого продукту. Показано, що інвестиції у людський капітал маркетингового сектору генерують додатковий ефект для суміжних видів діяльності, зокрема дизайну, копірайтингу, відеовиробництва та цифрових технологій. Практична цінність дослідження полягає у запропонованих напрямах державної підтримки креативного експорту: зменшенні регуляторних бар’єрів, масштабуванні грантового фінансування, розвитку цифрових хабів, підтримці міжнародного просування та включенні креативних індустрій до стратегічних програм відновлення й експорту України. Запропонований підхід дає змогу розглядати цей сектор не як допоміжний інструмент продажів, а як окреме джерело доданої вартості, валютних надходжень, зайнятості та міжнародної репутації країни.