ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ДЛЯ ПРОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Ключові слова: цифрова культурна дипломатія, національні інтереси, соціальні медіа, віртуальні культурні події, цифрові технології, імідж держави

Анотація

Стаття присвячена дослідженню використання цифрової культурної дипломатії для просування національних інтересів у глобальному інформаційному просторі. Проаналізовано трансформацію традиційної культурної дипломатії в цифрову епоху та розглянуто ключові інструменти, можливості та виклики цифрової культурної дипломатії. Визначено основні цифрові інструменти культурної дипломатії, включаючи соціальні медіа, віртуальні культурні події та онлайн-платформи. Особлива увага приділена ролі соціальних мереж у просуванні національної культури та цінностей. Розкрито потенціал цифрової культурної дипломатії для досягнення різноманітних цілей: покращення двосторонніх відносин, підтримки торгівлі й туризму, сприяння освітнім і культурним обмінам, а також протидії дезінформації в умовах гібридної війни. Наведено приклади успішного застосування цифрових інструментів у культурній дипломатії, зокрема «Глобальний цифровий музей» та віртуальні концерти. Проаналізовано ключові виклики цифрової культурної дипломатії, такі як поширення дезінформації, проблеми цензури та обмеження доступу до цифрових платформ у деяких країнах, а також складність вимірювання ефективності цифрових дипломатичних ініціатив. Розглянуто перспективи розвитку цифрової культурної дипломатії, зокрема інтеграцію інноваційних технологій. Підкреслена важливість розробки комплексних цифрових стратегій та співпраці між державним і приватним секторами для максимізації потенціалу цифрової культурної дипломатії. Наголошено на необхідності подальших досліджень для розробки методів оцінки ефективності цифрових дипломатичних ініціатив та вивчення можливостей застосування новітніх технологій у цій сфері. Акцентовано значення цифрової культурної дипломатії як потужного інструменту просування національних інтересів та формування позитивного іміджу держави на міжнародній арені. Подальше дослідження новітніх технологій, таких як штучний інтелект чи віртуальні медіа, надасть нові можливості для підвищення ефективності цифрової культурної дипломатії. Постійні інновації та адаптація гарантуватимуть, що цифрова дипломатія залишиться важливим інструментом для просування культурних і зовнішньополітичних цілей у майбутньому.

Посилання

Bjola C., Manor I. The rise of hybrid diplomacy: From digital adaptation to digital adoption. International Affairs. 2022. №98(2). Р. 471-491.

Grincheva N. Cultural diplomacy under the “digital lockdown”: pandemic challenges and opportunities in museum diplomacy. Place Brand Public Dipl. 2022. №18(1). Р. 8–11.

Yifiru Ayenew M. Relevance of digital diplomacy in promoting the national interest of states: reflection on Ethiopian case. Cogent Social Sciences. 2024. №10(1). https://doi.org/10.1080/23311886.2024.2371665.

Baltezarević R. The role of digital diplomacy in creating the image of the nation. Megatrend revija. №2021. №18(4). Р. 81-96.

Fasinu E. S., Olaniyan B. J., Afolaranmi A. O. Digital Diplomacy in the Age of Social Media: Challenges and Opportunities for Crisis Communication. African Journal of Social Sciences and Humanities Research. 2024. № 7(3). Р. 24- 38.

Gumenyuk T., Frotveit M., Bondar I., Horban Y., Karakoz O. Cultural diplomacy in modern international relations: The influence of digitalization. Journal of Theoretical and Applied Information Technology. 2021. №99(7). Р. 1549-1560.

Bjola C., Coplen M. Digital Diplomacy in the Time of the Coronavirus Pandemic: Lessons and Recommendations. The Palgrave Handbook of Diplomatic Reform and Innovation. Studies in Diplomacy and International Relations. Palgrave Macmillan, Cham, 2023. https://doi.org/10.1007/978-3-031-10971-3_16.

Barman S. Digital diplomacy: the influence of digital platforms on global diplomacy and foreign policy. Vidya-a journal of gujarat university. 2024.№ 3(1). Р. 61-75.

Hedling E. Transforming practices of diplomacy: the European External Action Service and digital disinformation. International Affairs. 2021. №97(3). Р. 841-859.

Verrekia B. Digital diplomacy and its effect on international relations. Independent Study Project (ISP), 2017. Collection. 2596. URL: https://digitalcollections.sit.edu/isp_collection/2596

Navarrete T. Digitization in museums. Teaching cultural economics Edward Elgar Publishing, 2020. Р. 204-213.

«One World: Together At Home» Global Special. World Health Organization, 2020. URL: https://www.who.int/news-room/events/detail/2020/04/18/default-calendar/one-world-together-at-home-global-special

Rosetti I., Cabral C. B., Roders A. P., Jacobs M., Albuquerque R. Heritage and sustainability: Regulating participation. Sustainability. 2022. №14(3). Р. 1674.

Pierri F., Luceri L., Jindal N., Ferrara E. Propaganda and misinformation on Facebook and Twitter during the Russian invasion of Ukraine. Proceedings of the 15th ACM web science conference 2023. 2023. Р. 65-74.

Lucaccini, M. Geopolitical Dynamics of Digital Authoritarianism: Emerging Global Challenges. Digital Geopolitics: Explaining power shifts in the digital sector, an analysis of different battlegrounds. SOG Working Paper 6. LUISS School of Government, 2024. URL: https://sog.luiss.it/sites/sog.luiss.it/files/Lucaccini_Digital%20Geopolitcs%20(1).pdf.

Snow N. Public Diplomacy. Oxford Research Encyclopedia of International Studies. 2020. URL: https://oxfordre.com/internationalstudies/view/10.1093/acrefore/9780190846626.001.0001/acrefore-9780190846626-e-518.

Bjola, C., & Manor, I. (2022). The rise of hybrid diplomacy: From digital adaptation to digital adoption. International Affairs, 98(2), 471-491.

Grincheva, N. (2022). Cultural diplomacy under the «digital lockdown»: pandemic challenges and opportunities in museum diplomacy. Place Brand Public Dipl., 18(1), 8–11.

Yifiru Ayenew, M. (2024). Relevance of digital diplomacy in promoting the national interest of states: reflection on Ethiopian case. Cogent Social Sciences, 10(1). https://doi.org/10.1080/23311886.2024.2371665.

Baltezarević, R. (2021). The role of digital diplomacy in creating the image of the nation. Megatrend revija, 18(4), 81-96.

Fasinu E. S., Olaniyan B. J., & Afolaranmi A. O. (2024), Digital Diplomacy in the Age of Social Media: Challenges and Opportunities for Crisis Communication. African Journal of Social Sciences and Humanities Research 7(3), 24-38.

Gumenyuk, T., Frotveit, M., Bondar, I., Horban, Y., & Karakoz, O. (2021). Cultural diplomacy in modern international relations: The influence of digitalization. Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 99(7), 1549-1560.

Bjola, C., & Coplen, M. (2023). Digital Diplomacy in the Time of the Coronavirus Pandemic: Lessons and Recommendations. The Palgrave Handbook of Diplomatic Reform and Innovation. Studies in Diplomacy and International Relations. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-10971-3_16.

Barman, S. (2024). Digital diplomacy: the influence of digital platforms on global diplomacy and foreign policy. Vidya-a journal of gujarat university, 3(1), 61-75.

Hedling, E. (2021). Transforming practices of diplomacy: the European External Action Service and digital disinformation. International Affairs, 97(3), 841-859.

Verrekia, B. (2017). Digital diplomacy and its effect on international relations. Independent Study Project (ISP). Collection. 2596. Retrieved from https://digitalcollections.sit.edu/isp_collection/2596.

Navarrete, T. (2020). Digitization in museums. Teaching cultural economics Edward Elgar Publishing, Р. 204-213.

World Health Organization. (2020). «One World: Together At Home» Global Special. Retrieved from https://www.who.int/news-room/events/detail/2020/04/18/default-calendar/one-world-together-at-home-global-special

Rosetti, I., Cabral, C. B., Roders, A. P., Jacobs, M., & Albuquerque, R. (2022). Heritage and sustainability: Regulating participation. Sustainability, 14(3), 1674.

Pierri, F., Luceri, L., Jindal, N., & Ferrara, E. (2023). Propaganda and misinformation on Facebook and Twitter during the Russian invasion of Ukraine. In Proceedings of the 15th ACM web science conference 2023, 65-74.

Lucaccini, M. (2024). Geopolitical Dynamics of Digital Authoritarianism: Emerging Global Challenges. Digital Geopolitics: Explaining power shifts in the digital sector, an analysis of different battlegrounds. SOG Working Paper 6. LUISS School of Government. Retrieved from https://sog.luiss.it/sites/sog.luiss.it/files/Lucaccini_Digital%20Geopolitcs%20(1).pdf.

Snow, N. (2020). Public Diplomacy. Oxford Research Encyclopedia of International Studies. Retrieved from https://oxfordre.com/internationalstudies/view/10.1093/acrefore/9780190846626.001.0001/acrefore-9780190846626-e-518.

Переглядів статті: 0
Завантажень PDF: 0
Опубліковано
2024-11-25
Як цитувати
Голобородько, О. (2024). ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ДЛЯ ПРОСУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ. Економіка та суспільство, (69). вилучено із https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/5166
Розділ
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ