ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СПІЛЬНОТ В УМОВАХ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Анотація

Теперішня ситуація, що склалась в економіці України та й в державі в цілому вимагає від суб’єктів господарювання пошуку нових шляхів нівелювання ризиків, стабілізації власного становища та можливостей для подальшого розвитку. З цією метою підприємства повинні розвивати свій інноваційний потенціал та підлаштовуватись під чинники впливу. Однак розвиток інноваційної діяльності підприємств на сьогодні складно уявити без активної взаємодії з органами влади, а також інноваційно-активним населенням. Така взаємодія влади, бізнесу та населення можлива за рахунок формування інноваційних спільнот в межах як окремого регіону, так і країни в цілому. І важливим аспектом в цьому питанні є виявлення та аналіз тих факторів що чинять вплив на появу та подальший розвиток таких спільнот, що і є метою даної статті. В статті проаналізовано три типи розбудови економіки, що пропонуються Світовим економічним форумом. Виявлено, що на початку розвитку будь-якої спільноти необхідними факторами є природні ресурси та некваліфікована праця, а також добре функціонуючі організації приватного та державного сектору, розвинута інфраструктура та більш менш стабільне макроекономічне становище. Для подальшого розвитку необхідними факторами є кваліфікована робоча сила, ефективні продуктовий, фінансовий та ринок праці, а також можливість використовувати переваги наявних технологій на внутрішньому та зовнішньому ринках збуту. В результаті узгодження своєї діяльності з усіма цими факторами спільноти можуть переходити на етап інноваційного зростання, коли факторами впливу є якість роботи навчально-дослідницьких установ, розмір витрат на НДДКР, рівень співпраці бізнесу, навчальних установ та вдали, рівень державних замовлень передових технологій та наявність висококваліфікованих спеціалістів. В роботі також показано, що кількісне зростання інновацій не призведе одразу до підвищення конкурентоспроможності інноваційних спільнот. Це пов’язано з головними двома причинами: необхідністю адаптації до нового порядку та відсутності ринкової вартості багатьох сучасних інноваційних технологій. Доведено, що на сьогодні суб’єкти господарювання повинні реалізовувати свою інноваційну діяльність комплексно, тобто виробляти та впроваджувати не лише технологічні, але й маркетингові та організаційні інновації. Авторами проаналізовано статистичні данні стосовно комплексності інноваційної діяльності в Україні і виявлено нерівномірність різних видів інновацій. Встановлено, що для пришвидшення дифузії інновацій в суспільстві необхідною умовою є готовність їх прийняти. В зв’язку з цим встановлено потреб сучасного інноватора, що працює на малих та середніх підприємствах, як головних суб’єктів генерування ідей.