ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ КИТАЮ НА ОСНОВІ ПРОВІДНОГО СВІТОВОГО ДОСВІДУ УПРАВЛІННЯ СТАРІННЯМ НАЦІЇ
Анотація
Дане дослідження містить детальний огляд основних елементів комплексу соціально-економічних заходів підвищення якості життя людських ресурсів Китаю на основі провідного світового досвіду управління старінням нації. Підгрунтям для проведення дослідження стало вивчення системи довготермінового догляду в США, Німеччині та Японії, що є певним видом пенсійного страхування в частині покриття витрат, класифікації послуг з догляду, способів фінансування та виплати допомоги тощо. У процесі аналізу та порівняння середовища функціонування систем страхування довгострокового догляду в Сполучених Штатах, Німеччині та Японії це дослідження використовує динамічну перспективу для розгляду трьох підперспектив: соціальної, економічної та політичної. Так, Сполучені Штати Америки розглядаються як приклад комерційного механізму фінансування системи й способів інтеграції в ринкову систему. У Німеччині система довгострокового догляду є обов’язковим за принципом участі видом медичного страхування, і згідно із законом усі громадяни зобов’язані брати участь у ньому, за винятком тих, хто працює і може обрати страхування основного догляду або комерційне страхування догляду. Японська система довгострокового догляду як спосіб підвищення якості життя населення в контексті старіння є найбільш схожа на китайську, через певну схожість в ментальному, політичному середовищі існування. Для створення китайської системи управління підвищенням якості життя людських ресурсів в контексті старіння нації було обрано зазначено три провідні країни як компаратора для визначення валідності запропонованих соціально-економічних заходів підвищення якості життя людських ресурсів.
Посилання
Cao Xinbang (2018). The theoretical logic and practical path of constructing long-term care insurance system in China. Social Security Review, 4, 12–19.
Guan Bo, Zhu Xiaoyu (2019). Long-term care insurance system in China: pilot evaluation and comprehensive establishment. Macroeconomic research, 10, 103–111.
Cui Shichen (2022). Pilot policy attribute research long-term care insurance system in China. China medical insurance, 7, 21–24. The DOI: 10.19546/j. ІSSN 1674-3830.2022.7.004
Chen Chen, Huang Wanding (2019). The long-term care insurance in Japan: Experience and enlightenment. Health policy research in China, 9, 17–21.
Dai Weidong (2017). Analyzing on the Differences of Long-Term-Care Insurance Between Germany and Japan. Northeast Asia Forum, (1): 39–44.
Dai Puzhi, Meng Na, Huo Chuanjun (2016). Analysis of the current situation of long-term care insurance for the elderly. Cooperative Economy and Technology, 5, 182–183.
Economic Daily, China Youth Network (2017). Attracting social capital to the elderly service industry. Available at: http://biz.xinmin.cn/2017/03/11/30892359.html.2017-03-11
Gao Xiaojie (2022). Long-term care insurance system. Journal of international comparison and revelation cooperation in economy and technology, 17, 166–167. DOI: 10.13665/j.carol carroll nki hzjjykj. 2022.17.039
General Office of the State Council (2022). Opinions on promoting the development of elderly services. General Office of the State Council, 2022.4.16
Gertz R., Rotgang H. (2015). Changes in Germany's long-serving care insurance system: an interactive view of fiscal and social policies. Jianghai Academic Journal. No. 5, 23–32.
Danko Yu. Peculiarities of modeling Ukrainian-Chinese cooperation in the field of education = Особливості моделювання українсько-китайського співпраці в освітній сфері [Текст] / Yu. Danko // Менеджмент. 2022. Вип. 1 (35). С. 117–131.
