ДОЛАРИЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Анотація
Стаття присвячена проблемі доларизації фінансового ринку України в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена негативними наслідками, спричиненими високим рівнем доларизації для монетарної політики та економіки країни. Мета статті – показати особливості доларизації фінансового ринку України в умовах воєнного стану та розглянути напрями вирішення цієї проблеми. Для досягнення мети в процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено поняття та форми доларизації; проаналізовано стан та особливості доларизації в умовах війни; запропоновано заходи щодо стабілізації доларизації фінансового ринку до прийнятного рівня. В процесі дослідження використані загальнонаукові методи пізнання: метод критичного аналізу, синтезу, індукції та дедукції. За результатами дослідження встановлено, що доларизація – це економічний феномен, при якому кошти інших держав замінюють функції національної валюти. Основними формами доларизації є доларизація розрахунків, реальна та фінансова доларизація. На фоні знецінення гривні та намагання населення й бізнесу зберегти свої заощадження, доларизація реального ринку суттєво зросла. Разом з тим, через зменшення активності банківського сектору відбувається зниження рівня доларизації фінансового ринку. З метою покращення ситуації на реальному ринку рекомендується підвищити ставку дохідності у гривні за ОВДП. Державі необхідно повернутися до активної валютної політики, а Національному банку України – змінити бізнес-стратегії у відповідності до воєнного часу та переглянути політику визнання кредитного ризику, що дозволить швидше реагувати на зміни у військовому, політичному та економічному середовищі. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів органами державної влади для розроблення заходів щодо стабілізації рівня доларизації фінансового ринку України в умовах російсько-української війни.
Посилання
Шевченко К. Фінансово-економічна політика за воєнного часу. Кадровий експерт. 2022. URL: https://profpressa.com/news/irino-proponuiu-rozmistiti
Швайка М. Американський долар – головний винуватець провокатор фінансової кризи. Журнал верховної ради України «Віче». 2009. № 1–2. С. 3–6.
Ize A., Parrado E. Real Dollarization, Financial Dollarization, and MonetaryPolicy. Central Bank of Chile, Working Paper. 2006. № 375. URL: https://ideas.repec.org/p/chb/bcchwp/375.html
Basso Н., Calvo-Gonzalez O., Jurgilas M. Financial Dollarization: The Role of Banks and Interest Rates. ECB Working Paper Series. 2007. № 748 (May). 74 p.
Neanidis K., Savva C. Financial dollarization: Short-run determinants in transition economies. Journal of Banking & Finance. 2009. Vol. 33(10). P. 1860–1873.
Звіт про фінансову стабільність. НБУ. 2022 (червень). URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2022-H1.pdf?v=4
Данилишин Б. Випробування війною: ситуації в економіці та на фінансових ринках України. Lb.ua. 2022 (червень). URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/523177_viprobuvannya_viynoyu_situatsii.html
Гордійчук Д. НБУ очікує інфляцію у 17% у травні і вважає, що ставки за облігаціями треба підвищувати. Epravda. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/05/30/687623/
Сніжко О., Зикова О. Структура доларизації у контексті глобалізації. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. 2014. № 1 (42). C. 45–50. URL: http://journals.iir. kiev.ua/index.php/knu/article/download/2731/2435
Павлиш О. Мінфін залучив від розміщення військових ОВДП 1,2 мільярда: максимальну ставку підняли до 19,25%. Epravda. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/11/22/694119/
Shevchenko K. (2022) Finansovo-ekonomichna polityka za voyennoho chasu [Financial and economic policy during wartime]. Kadrovyy ekspert. Available at: https://profpressa.com/news/irino-proponuiu-rozmistiti (in Ukrainian)
Shvayka M. (2009) Amerykansʹkyy dolar — holovnyy vynuvatetsʹ provokator finansovoyi kryzy [The American dollar is the main culprit and provocateur of the financial crisis]. Zhurnal verkhovnoyi rady Ukrayiny «Viche», 1–2, 3–6. (in Ukrainian)
Ize A., Parrado E. (2006) Real Dollarization, Financial Dollarization, and Monetary Policy. Central Bank of Chile, Working Paper, 375. Available at: https://ideas.repec.org/p/chb/bcchwp/375.html
Basso Н., Calvo-Gonzalez O., Jurgilas M. (2007) Financial Dollarization: The Role of Banks and Interest Rates. ECB Working Paper Series, 748 (May), 74.
Neanidis K., Savva C. (2009) Financial dollarization: Short-run determinants in transition economies. Journal of Banking & Finance, 33 (10), 1860–1873.
Zvit pro finansovu stabilʹnistʹ (2022) [Report on financial stability]. Available at: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/FSR_2022-H1.pdf?v=4 (in Ukrainian)
Danylyshyn B. (2022) Vyprobuvannya viynoyu: sytuatsiyi v ekonomitsi ta na finansovykh rynkakh Ukrayiny [Testing by war: situations in the economy and financial markets of Ukraine]. Available at: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/523177_viprobuvannya_viynoyu_situatsii.html (in Ukrainian)
Hordiychuk D. (2022) NBU ochikuye inflyatsiyu u 17% u travni i vvazhaye, shcho stavky za oblihatsiyamy treba pidvyshchuvaty [NBU expects inflation of 17% in May and believes that bond rates should be increased]. Available at: https://www.epravda.com.ua/news/2022/05/30/687623/ (in Ukrainian)
Snizhko O., Zykova O. (2014) Struktura dolaryzatsiï u konteksti hlobalizatsiï [The structure of dollarization in the context of globalization]. Visnyk Kyïvsʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny, 1 (42), 45–50. Available at: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/knu/article/download/2731/2435 (in Ukrainian)
Pavlysh O. (2022) Minfin zaluchyv vid rozmishchennya viysʹkovykh OVDP 1,2 milʹyarda: maksymalʹnu stavku pidnyaly do 19,25% [The Ministry of Finance attracted 1.2 billion from the placement of military government bonds: the maximum rate was raised to 19.25%]. Available at: https://www.epravda.com.ua/news/2022/11/22/694119/ (in Ukrainian)