ФЕНОМЕН ХАРИЗМАТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА: ДОМІНАНТИ ТА ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ
Анотація
Стаття присвячена феномену харизматичного лідерства. Представлено різні дефініції досліджуваного поняття. Констатується факт існування термінологічної мозаїчності та відсутності універсального наукового підходу щодо дослідження міждисциплінарного феномену «харизматичне лідерство». Подано сукупність домінант, які в комплексі утворюють універсальне «ядро» харизматичного лідера: успішність, що може бути як причиною, так і наслідком реалізації особистісного потенціалу; володіння владою, що дає можливість впливати на оточення; наявність оригінального менталітету, що розкривається через антистереотипність, неповторність та унікальність, новаторський життєвий стиль. Виокремлено теорію трансформаційного лідерства, що грунтується на біхевіористичному підході та вирізняється методологічною розробленістю. Акцентовано увагу на поліаспектності феномену харизматичного лідерства, що не розділяється на автономні елементи. Оскільки харизматичні якості лідера проявляються, насамперед, на емоційному рівні, доводиться факт належності цього феномену переважно не до раціональної сфери із парадигмою «homo economicus», а до сучасного наукового мейнстриму: поведінкової економіки. Зосереджено увагу також на негативних аспектах харизматичного лідерства: маніпулювання, псевдохаризматичність, висока ймовірність узурації влади. В публікації здійснена спроба вирішення ключової проблеми: харизматичні ознаки лідера притаманні йому виключно від народження, чи є можливість набути їх в процесі особистого розвитку? Наведено авторський підхід: наявність природних харизматичних задатків в лідера є обов'язковою, але недостатньою умовою; повноцінна самореалізація харизматичної особи підлягає еволюційному коригуванню шляхом синтезу вроджених та набутих лідерських якостей. Тобто харизматичність ідентифікується і як природня якість, і як набута.
Посилання
Вебер М. Харизматическое господство. Социс. 1988. № 5. С. 139-147.
Великий тлумачний словник сучасної укр. мови. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. 1440 с.
Гандопас Р. Харизма лідера. К.: Моноліт-Bizz, 2018. 296 с.
Горбунова К. Харизма как ведущий аспект личности руководителя. Формула менеджмента. № 2. 2019. С. 5-12.
Друкер П.Ф. Энциклопедия менеджмента. М.: Вильямс, 2004. 432 с.
Друкер П. Ефективний керівник. К.: Вид. група КМ-БУКС, 2018. 248 с.
Итвел Р. Возрождение харизмы? Теория и проблемы операционализации понятий. Социологические исследования. 2003. № 3. С. 9-19.
Криворучко А. С. Харизма преподавателя как основа его профессионального успеха. Наук. журнал «Економіка розвитку». 2011. № 1 (57). С. 103-105.
Мирзоян В.А. Управление и лидерство: сравнительный анализ теорий лидерства. Вопросы философии. 2013. № 6. С. 3-15.
Романова Н. П. Харизма как экстраординарное свойство лидера: общие представления. Вестник ЧитГУ. 2011. № 8. С. 118-124.
Сосланд А. Идеология и харизма (Харизматические стратегии). URL: https://psyfactor.org/sosland.htm
Федоров В. М., О. В. Михалев. Теоретический конструкт харизмы как базового элемента поведенческой модели трансформационного лидерства в современном менеджменте. Вестник Сибирского института бизнеса и информационных технологий. № 2 (30). 2019. С. 66-69.
Фреик Н. В. Политическая харизма: версии и проблемы. Социологические исследования. 2014. № 12. С. 3-5.
Bass B. M., Bass R. The Bass Handbook of Leadership: Theory, Research, and Managerial Applications. N. Y. Free Press., 2008. 1536 p.
Bass B.M. Current developments in transformational leadership: Research and applicat. The Psychologist-Manager Journal. 1999. № 3.1. P. 5-21.
Conger J., Kanungo R., Menon S., Mathur P. Measuring charisma: dimensionality and validity of the Conger-Kanungo scale of charismatic leadership. Canadian journal of administrative sciences, 1997. Vol. 14. № 3. Р. 290-302.
Conger J. A. The charismatic leader Beyond the Mystique of Leader. New York, 1962. Pp. 18-25.
Kendall Diana, Murray Jane Lothian, and Linden Rick. Sociology in our time. Toronto, Ontario: Nelson Education, 2017. 645 p.
Veber M. (1988). Kharizmaticheskoye gospodstvo [Charismatic dominance]. Sotsis - Socis, 5, 139-147 (in Russian).
Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2003) [Large explanatory dictionary of modern Ukrainian]. К.; Irpin: «Perun», 1440 (in Ukrainian)
Handopas R. (2018). Kharyzma lidera [Leader's charisma]. К.: Monolit-Bizz, 296.
Gorbunova K. (2019). Kharizma kak vedushchiy aspekt lichnosti rukovoditelya [Charisma as a leading aspect of the leader's personality]. Formula menedzhmenta - Management Formula, 2, 5-12 (in Russian).
Druker P.F. (2004). Entsiklopediya menedzhmenta [Encyclopedia of Management]. М.: Willams, 432 (in Russian).
Druker P. (2018). Efektyvnyi kerivnyk [Effective leader]. К.: КМ-BUКS, 248 (in Ukrainian).
Itvel R. (2003). Vozrozhdeniye kharizmy? Teoriya i problemy operatsionalizatsii ponyatiy [Revival of charisma? Theory and problems of concepts operationalization]. Sotsiologicheskiye issledovaniya - Sociological studies, 3, 9-19 (in Russian).
Krivoruchko А. S. (2011). Kharizma prepodavatelya kak osnova yego professional'nogo uspekha [Teacher's charisma as the basis of his professional success]. Ekonomika rozvytku - Economy of development, 1 (57), 103-105 (in Russian).
Mirzoyan V.А. (2013). Upravleniye i liderstvo: sravnitel'nyy analiz teoriy liderstva [Management and Leadership: A Comparative Analysis of Leadership Theories]. Voprosy filosofii - Questions of Philosophy, 6, 3-15 (in Russian).
Romanova N.P. (2011). Kharizma kak ekstraordinarnoye svoystvo lidera: obshchiye predstavleniya [Charisma as an extraordinary property of a leader: general ideas]. Vestnik ChitGU - Bulletin of ReadSU, 8, 118-124 (in Russian).
Sosland А. Ideologiya i kharizma (Kharizmaticheskiye strategiyi) [Ideology and charisma (Charismatic strategies)]. URL: https://psyfactor.org/sosland.htm (in Russian).
Fedorov V.M., Mikhalyov O.V. (2019). Teoreticheskiy konstrukt kharizmy kak bazovogo elementa povedencheskoy modeli transformatsionnogo liderstva v sovremennom menedzhmente [Theoretical construct of charisma as a basic element of the behavioral model of transformational leadership in modern management]. Vestnik Sibirskogo instituta biznesa i informatsionnykh tekhnologiy - Bulletin of the Siberian Institute of Business and Information Technologies, 2 (30), 66-69 (in Russian).
Freik N.V. (2014). Politicheskaya kharizma: versii i problemy [Political charisma: versions and problems]. Sotsiologicheskiye issledovaniya - Sociological studies, 12, 3-5 (in Russian).
Bass B. M., Bass R. (2008). The Bass Handbook of Leadership: Theory, Research, and Managerial Applications. N. Y. Free Press., 1536.
Bass B.M. (1999). Current developments in transformational leadership: Research and applicat. The Psychologist-Manager Journal, 3.1, 5-21.
Conger J., Kanungo R., Menon S., Mathur P. (1997). Measuring charisma: dimensionality and validity of the Conger-Kanungo scale of charismatic leadership. Canadian journal of administrative sciences, Vol. 14, 3, 290-302.
Conger J. A. (1962). The charismatic leader Beyond the Mystique of Leader. New York, 18-25.
Kendall Diana, Murray Jane Lothian, and Linden Rick (2017). Sociology in our time. Toronto, Ontario: Nelson Education, 64.
