БАГАТОРІВНЕВА МОДЕЛЬ КОНТРОЛЮ ТА АУДИТУ У ФІНАНСУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ДОСВІД ЕСТОНІЇ ТА НАПРЯМКИ АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Зростаючий тиск на системи охорони здоров’я, спричинений старінням населення, бюджетними обмеженнями та зовнішніми потрясіннями, зумовлює актуальність вдосконалення механізмів контролю та аудиту у сфері фінансування охорони здоров’я. У цьому контексті Естонія є успішним прикладом поєднання цифровізації, інституційного дизайну та багаторівневого управління для забезпечення ефективності, прозорості та фінансової стійкості. Мета дослідження — розробити концептуальну багаторівневу модель контролю та аудиту у сфері фінансування охорони здоров’я на основі досвіду Естонії та визначити напрямки її адаптації в Україні. Методологія дослідження базується на комплексі загальних наукових та спеціальних методів, зокрема порівняльному аналізі для оцінки відмінностей між естонською та українською системами, системно-структурному підході для виявлення взаємозв’язків між інституційними елементами контролю, аналізі та синтезі для узагальнення теоретичних положень, а також абстракції та логічному узагальненні для формування концептуальних висновків. Дослідження демонструє, що ефективність естонської системи охорони здоров’я значною мірою визначається інтеграцією цифрової інфраструктури з інституційними механізмами контролю. Загальнонаціональна система електронної охорони здоров’я дає змогу здійснювати моніторинг фінансових потоків у режимі реального часу, зменшує адміністративні витрати, запобігає подвійним виплатам та сприяє впровадженню аудиту на основі ризиків. Встановлено, що модель управління, заснована на розділенні стратегічних та операційних функцій, забезпечує підзвітність та пом’якшує проблеми «принципал-агент». Крім того, поєднання національних аудиторських інституцій з наднаціональними механізмами нагляду зміцнює фіскальну дисципліну та узгоджує фінансування охорони здоров’я з орієнтирами, що базуються на результатах діяльності. Дослідження виявляє ключові обмеження в Україні, зокрема недостатню взаємодію цифрових систем, переважання практик екс-пост аудиту та обмежений вплив результатів аудиту на формування політики. Практична цінність дослідження полягає в обґрунтуванні пріоритетних напрямків реформ, зокрема посилення цифрової інтеграції, підвищення інституційної незалежності та потенціалу аудиторських органів, а також врахування результатів аудиту в процесах прийняття рішень. Впровадження багаторівневої, орієнтованої на ризики аудиторської системи, що підтримується цифровими технологіями, визначено як ключову передумову для підвищення прозорості, ефективності та стабільності фінансування охорони здоров’я в умовах інституційної трансформації.