ВПЛИВ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА СТРАТЕГІЮ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ: СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ ТА УТРИМАННЯ ТАЛАНТІВ

Анотація

Метою цієї статті є дослідження того, як поширення генеративного штучного інтелекту (generative AI) трансформує стратегію управління людськими ресурсами в сучасних організаціях, зокрема у контексті скорочення персоналу, реконфігурації структури посад і утримання талантів. Дослідження ґрунтується на аналізі сучасних наукових публікацій та аналітичних звітів, присвячених впливу штучного інтелекту на ринок праці та управління персоналом. У роботі використано методи порівняльного аналізу, синтезу та інтерпретації даних, а також систематизації управлінських показників, що застосовуються для оцінювання ефективності стратегії утримання персоналу. Результати дослідження дозволили визначити та систематизувати відмінності між структурними скороченнями персоналу, зумовленими впровадженням ШІ, і циклічними скороченнями, продемонструвавши їхні відмінності за причинами виникнення, тривалістю, типами функцій, що зазнають змін, а також впливом на архітектуру посад в організації. Показано, що структурні скорочення пов’язані з автоматизацією операційних і координаційних функцій, які раніше виконували працівники, і супроводжуються змінами у структурі організаційних ролей та зменшенням частки початкових посад у кар’єрній ієрархії. У статті також проаналізовано трансформацію структури попиту на навички, зокрема зростання значущості компетентностей у сфері ШІ та скорочення ролей, які традиційно слугували стартовими позиціями для молодших спеціалістів. Запропоновано алгоритм стратегічного перепроєктування ролей в умовах впровадження генеративного ШІ, що передбачає ідентифікацію завдань у бізнес-процесах, відбір функцій для автоматизації, визначення зон людської відповідальності та планування переходу працівників до нових або трансформованих ролей. Також визначено та систематизовано ключові показники оцінювання ефективності стратегії утримання персоналу в умовах ШІ-трансформації, зокрема коефіцієнт утримання, час до досягнення продуктивності та рівень залученості персоналу, що дозволяють оцінити стабільність кадрового складу, швидкість досягнення працівниками ефективних результатів і рівень їхньої участі в організаційних процесах. Отримані результати можуть бути корисними для керівників компаній, HR-менеджерів та дослідників у сфері управління людськими ресурсами.