ГНУЧКІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА ФОРМА РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Анотація
Стаття присвячена аналізу впливу цифровізації на ринок праці в умовах трансформаційної економіки. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у зміні структури зайнятості та вимог до кваліфікації. Цифрові інструменти дедалі більше впливають на всі сфери життя, тому здатність ринку праці адаптуватися до цих змін є ключовою передумовою сталого економічного розвитку. Мета дослідження полягає в аналізі того, як цифровізація змінює попит на працю як у кількісному, так і якісному аспектах. Методологія базується на порівняльному аналізі та синтезі класичних і сучасних економічних теорій, що стосуються створення вартості, продуктивності та трансформації ролей працівників. За допомогою дедуктивного підходу встановлено наслідки змін, спричинених цифровими інноваціями. Розглянуто основні зміни у вимогах до професійних компетентностей, форми зайнятості та організації праці. Підкреслюється зростання попиту на висококваліфікованих працівників, здатних адаптуватися до цифрових інновацій. Окрема увага приділена гнучкості як ключовому інструменту взаємодії між роботодавцями та працівниками. Результати свідчать про зсув від ручної та рутинної праці до знаннєво-інтенсивної та висококваліфікованої зайнятості. Автоматизація, штучний інтелект і хмарні технології зменшують потребу в простих завданнях, натомість зростає цінність творчих і когнітивних навичок. Платформена праця та віддалена співпраця змінюють традиційні організаційні структури. Гнучкість набуває особливої ваги в сучасних трудових відносинах: це стосується форм зайнятості, графіків, оплати, мобільності й організації праці. Запропоновано класифікацію видів гнучкості, що формують сучасні трудові відносини. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень з урахуванням глобальних цифрових тенденцій Практичне значення статті полягає у формулюванні рекомендацій для державних органів, роботодавців і освітян щодо розвитку цифрових компетентностей і стратегічного планування в умовах цифрової трансформації ринку праці.
Посилання
Andriessen, J. H., & Vartiainen, M. (2006). Mobile virtual work: A new paradigm. Berlin: Springer.
Arntz, M., Gregory, T., & Zierahn, U. (2016). The risk of automation for jobs in OECD countries: A comparative analysis (OECD Social, Employment and Migration Working Papers, No. 189). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5jlz9h56dvq7-en (Accessed: May 28, 2025).
Beblavý, M., Maselli, I., & Martellucci, E. (2012). Workplace innovation and technological change (CEPS Special Report). Centre for European Policy Studies. https://www.ceps.eu/ceps-publications/workplace-innovation-and-technological-change (Accessed: May 28, 2025).
Bipar, A. (2016). Joint declaration on the social effects of digitalization by the European social partners in the insurance sector. Insurance Europe, UNI Europa Finance. https://www.insuranceeurope.eu/sites/default/files/attachments/Joint%20declaration%20digitalisation%20–%20Insurance%20Europe_UNI_0.pdf (Accessed: May 28-30, 2025).
Coase, R. H. (1937). The nature of the firm. Economica, 4(16), 386–405. https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x (Accessed: May 28-30, 2025).
Eamets, R., & Järve, K. (2014). Labour market flexibility and spatial mobility. International Journal of Manpower, 35(7), 746–752. https://doi.org/10.1108/IJM-05-2014-0123 (Accessed: May 28-30, 2025).
Girard, M. (2019). Standards for the digital economy: Creating an architecture for data collection, access and analytics (CIGI Policy Brief No. 155). Centre for International Governance Innovation. https://www.cigionline.org/publications/standards-digital-economy-creating-architecture-data-collection-access-and-analytics/ (Accessed: May 28-30, 2025).
Ismail, Y. (2020). E-commerce in the World Trade Organization: History and latest developments in the negotiations under the Joint Statement. International Institute for Sustainable Development (IISD). https://www.iisd.org/publications/e-commerce-world-trade-organization-history-and-latest-developments-negotiations-under (Accessed: May 28-30, 2025).
Keynes, J. M. (2007). The general theory of employment, interest, and money (Original work published 1936). London: Palgrave Macmillan. https://www.files.ethz.ch/isn/125515/1366_keynestheoryofemployment.pdf (Accessed: May 28-30, 2025).
Klau, F., & Mittelstadt, A. (1986). Labour market flexibility. OECD Journal: Economic Studies. https://www.oecd.org/economy/growth/35558438.pdf (Accessed: May 28-30, 2025).
Mokyr, J., Vickers, C., & Ziebarth, N. L. (2015). The history of technological anxiety and the future of economic growth: Is this time different? Journal of Economic Perspectives, 29(3), 31–50. https://doi.org/10.1257/jep.29.3.31 (Accessed: May 28-30, 2025).
Pelinescu, E. (2015). The impact of human capital on economic growth. Procedia Economics and Finance, 22, 184–190. https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)00258-0 (Accessed: May 28-30, 2025).
Rodgers, G. (2007). Labour market flexibility and decent work (DESA Working Paper No. 47). United Nations. https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/2020/08/1597341787.2161.pdf (Accessed: May 28-30, 2025).
Smith, A., & Anderson, J. (2014). AI, robotics, and the future of jobs. Pew Research Center. https://www.pewresearch.org/internet/2014/08/06/future-of-jobs/ (Accessed: May 28-30, 2025).
UNCTAD. (2019). Digital economy report 2019: Value creation and capture – Implications for developing countries. United Nations. https://unctad.org/webflyer/digital-economy-report-2019 (Accessed: May 28-30, 2025).
Williamson, O. E. (1975). Markets and hierarchies. American Economic Review, 63(2), 316–325.
