ВПЛИВ РИНКУ ПРАЦІ НА МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ І СХІДНІЙ ЄВРОПІ

Ключові слова: ринок праці, рівень зайнятості, рівень безробіття, міграція, країни ЦСЄ

Анотація

У статті проаналізовано основні тенденції та стан ринку праці країн Центральної та Східної Європи упродовж 2010-2021 років. З’ясовано, що важливим результатом заходів, вжитих на національному та наднаціональному рівнях стало досягнення високого рівня зайнятості населення, зниження безробіття та збільшення кількості робочих місць у 2019 р. У Чехії, Естонії, Угорщині відбулось скорочення рівня безробіття більше, ніж в три рази; у Латвії, Литві, Польщі, Словаччині – більше, ніж в два рази. Рівень безробіття у Болгарії та Румунії був на досить високому рівні під час вступу до ЄС та в перші роки після приєднання, однак ці країни досягли зменшення безробіття в два рази. У той же час, введення карантинних обмежень негативно вплинули на стан ринку праці, але були збалансовані заходами, запропонованими Європейською Комісією (використання інструменту SURE, схем скороченого робочого часу та короткочасної роботи). У дослідженні також проаналізовано тенденції міграційних процесів упродовж 2010-2019 років, з’ясовано, що у Латвії та Польщі спостерігалось скорочення потоків емігрантів, що було пов’язано з поліпшенням ситуації на ринку праці та, в цілому, зі стабілізацією економіки. В інших країнах ЦСЄ, наприклад, Болгарії, Румунії, Словацькій Республіці, Угорщині спостерігалось зростання еміграційних потоків внаслідок високого рівня безробіття та інших соціально-економічних чинників. Виявлено закономірності між станом ринку праці та міграційними процесами в країнах ЦСЄ. За допомогою економетричного моделювання оцінено вплив ВВП на душу населення, річного чистого заробітку одного працівника, коефіцієнту вакантних робочих місць, рівня безробіття на кількість емігрантів з Болгарії, Чеської Республіки, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Польщі, Словацької Республіки, Словенії, Угорщини. В ході дослідженні також проаналізовано залежність кількості іммігрантів вказаних країн ЦСЄ від річного чистого заробітку одного працівника, коефіцієнту вакантних робочих місць, рівня зайнятості та ВВП на душу населення. В процесі дослідження виявлена пряма залежність між показниками чистого заробітку одного працівника, рівнем безробіття та показником кількості емігрантів з країн ЦСЄ. У той же час, доведено прямий зв'язок між показниками чистого заробітку одного працівника, коефіцієнтом вакантних робочих місць та показником іммігрантів до країн ЦСЄ.

Посилання

Borjas J. T. Native Internal Migration and the Labor Market Impact of Immigration. The journal of human resources. 2006. Vol. 2. P. 221–258. URL: http://www.hks.harvard.edu/fs/gborjas/publications/journal/JHR2006.pdf

Boswell C. Migration in Europe. Global Commission on International Migration. 2005. Vol. 9. P. 1–28.

Brandariz J. A. The Removal of EU Nationals: An Unaccounted Dimension of the European Deportation Apparatus. Central and Eastern European Migration Review. 2021. Vol. 10, No. 1, pp. 13–33.

Eurostat Data. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/data/database

Fidrmuc J., Huber P. The willingness to migrate in the CEECs evidence from the Czech Republic. Empirica. 2007. Vol. 34, № 4. P. 351–369.

Ghatak S., Mulhern A., Watson J. Inter-regional Migration in Transition Economies: The Case of Poland. Review of Development Economics. 2008. Vol. 12, №1. P. 209–222.

Grundey D., Sarvutytė M. The Implications of Financing Higher Education in the Context of Labour Force Migration: the Case of Lithuania. Ūkio technologinis ir ekonominis vystymas. 2007. Vol 13(3). P. 208–213.

Guardia N. D., Pichelmann K. Labour Migration Patterns in Europe: Recent Trends, Future Challenges. European Commission. Directorate-General for Economic and Financial Affairs. 2006. № 256. 52 p.

Hazans M. Migration Experience of the Baltic Countries in the Context of Economic Crisis, in: Martin Kahanec and Klaus F. Zimmermann (eds), Labor Migration, EU Enlargement, and the Great Recession. Berlin: Heidelberg: Springer, 2016, pp. 297–344.

Kaczmarczyk P., Okólski M. Oxford Review of Economic Policy, Volume 24, Number 3, 2008, pp. 599–624.

Kahanec M., Zaiceva A., Zimmermann K. F. Lessons from Migration after EU Enlargement. Discussion Paper, 2009 №4230. URL: http://www.ftp.iza.org/dp4230.pdf

Kahanec M., Zimmermann K. F. The Post-Enlargement Migration Experience in the Baltic Labor Market. – Central European University, Budapest, Hungary, Institute for the Study of Labor (IZA), CELSI, Bratislava, Slovakia, IZA and Bonn University, Bonn, Germany, 2011. 336 р.

Molodikova I. Patterns of migration in Europe in the 21st Century. Networking for sustainable spatial development of the European continent. European spatial planning and landscape. 2005. № 79. P. 61–72.

The First Six Months of SURE. European Commission. URL: https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/economic-and-fiscal-policy-coordination/eueconomyexplained/first-six-months-sure_en

Переглядів статті: 112
Завантажень PDF: 94
Опубліковано
2021-10-26
Як цитувати
Цевух, Ю., Бобришева, В., & Крупиця, А. (2021). ВПЛИВ РИНКУ ПРАЦІ НА МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ І СХІДНІЙ ЄВРОПІ. Економіка та суспільство, (32). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-112
Розділ
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ