ECONOMIC STRATEGY OF THE COUNTRY IN THE NEW ARCHITECTONICS OF GLOBAL ECONOMIC RELATIONS
Abstract
The article substantiates the interaction of economic strategies of countries and other actors in the process of forming a new architecture of global economic relations in accordance with the basic laws of institutional architecture. The tendencies of formation of new global architecture are considered, among them: updating of principles and bases of global coordination, emergence of new actors and reforming of existing institutes of global management. Such principles of formation of modern architecture of global economic relations as integrity, integration, adaptability, competition, balance, interdependence are defined. At the present stage of globalization, the disposition of economic strategies demonstrates their impact on architecture and the formation of a new architecture of global economic relations. The goals and types of economic strategies implemented by the subjects of global economic relations at different levels reflect their interests and needs, depending on internal and external factors. This formation takes place in the process of finding a new balance in the global market, updating the principles and principles of global coordination, the emergence of new actors (NGOs, networks, associations, new countries, new integration associations and international organizations) and reforming existing global governance institutions. The subjects of global economic relations at different levels (micro-, macro- and supranational) have their own interests and needs, which determine the goals and types of economic strategies depending on national / internal and external factors. Economic strategies and duration of their implementation taking into account goals, interests and needs, national / internal and external factors are determined: by the way of interaction with the external environment depending on the state and characteristics of the economic system of the subject of global economic relations (active, proactive, reactive, adaptive); by sphere of influence: autonomous, open, partially open (mixed) (based on international economic policy); by level of implementation (local, regional, national, international, global); by specialization (general, specific).
References
Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика : монографія. Київ : НІСД, 2003. 368 с.
Siddiqui, K. (Globalization, trade liberalisation and the issues of economic diversification in the developing countries. Journal of Business & Economic Policy. 2017. No. 4(4). Pp. 30–43.
Тарасюк Г.М. Економічна безпека як критерій ефективності економічної стратегії держави. Вісник ЖДТУ. Економічні науки. 2010. № 4 (54). С. 192–193.
Гриценко А.А. Институциональная архитектоника: объект, теория и методология. Постсоветский институционализм : монография / под ред. Р.М. Нуреева, В.В. Дементьева. Донецк : Каштан, 2005. С. 49–75.
Гриценко А.А. Иерархия и сетевые структуры в институциональной архитектонике экономических систем. Научные труды Дон НТУ. Серия «Экономическая». 2007. Вып. 31–1. С. 51–55.
Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований. Ред. А.А. Гриценко. Харьков : Форт, 2008. 928 с.
Липов В. Гетерогенізація СЕС і концепція структурно-функціональної інституціональної комплементарності. Економічний вісник НТУУ КПІ. 2014. URL: https://economy.kpi.ua/uk/node/631
Луцишин З. Сучасна світова фінансова архітектоніка: тенденції та суперечності розвитку в умовах глобалізації. Економічний часопис – XXI. 2005. № 5–6. URL: http://soskin.info/ea/2005/5-6/20050506.html.
Сіденко В.Р. Важкі дилеми оновлення глобальної інституційної архітектоніки. Економіка України. 2017. № 4. С. 3–21.
Тихончук Л.Х. Вплив процесів транснаціоналізації на державне управління в глобальній економіці. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 22. С. 76–81.
Шандренко О.М., Козаченко В.В. Архітектоніка: слово – поняття – термін. Актуальні питання культурології. 2016. Вип. 16. С. 65–70.
Кант І. Критика чистого розуму; пер. з нім. та прим. І. Бурковський. Київ : Юніверс, 2000. 502 с.
Луцишин З.О. Формування глобальної фінансової архітектури світового господарства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук: 08.05.01 Світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2003. Рукопис. Київ, 529 с.
Луцишин З.О. Світові фінансові центри у глобальній фінансовій архітектурі. Світ фінансів. 2017. № 3 (8). С. 38–59.
Коноплянник Т.М., Николаенко А.В. Системный, междисциплинарный подход к устойчивому развитию в условиях глобализации. Вестник Псковского государственного университета. Серия: Экономика. Право. Управление. 2015. № 2. С. 107–114.
Bożyk P. Globalization and the transformation of foreign economic policy. London: Routledge, 2006. 266 p.
Zhalilo Ya. (2003) Ekonomichna stratehiya derzhavy: teoriya, metodolohiya, praktyka [Economic strategy of the state: theory, methodology, practice]: monohrafiya [a monograph]. Kyiv: NISD.
Siddiqui K. (2017) Globalization, trade liberalisation and the issues of economic diversification in the developing countries. Journal of Business & Economic Policy, 4(4), 30–43.
Tarasiuk H.M. (2010) Ekonomichna bezpeka yak kryterii efektyvnosti ekonomichnoi stratehii derzhavy. Visnyk ZhDTU. Ekonomichni nauky, 4 (54), 192–193.
Ynstytutsyonalnaia arkhytektonyka y dynamyka ekonomycheskykh preobrazovanyi. Red. A.A. Hrytsenko. Kharkov: Fort, 2008. (in Russian)
Hrytsenko A.A. (2007) Yerarkhyia y setevye struktury v ynstytutsyonalnoi arkhytektonyke ekonomycheskykh system [Hierarchy and network structures in the institutional architectonics of economic systems]. Nauchnye trudy Don NTU. Seryia «Ekonomycheskaia» [Scientific works of Don NTU. Series "Economic"], 31–1, 51–55. (in Russian)
Hrytsenko A.A. (2005) Ynstytutsyonalnaia arkhytektonyka: obiekt, teoryia y metodolohyia. Postsovetskyi ynstytutsyonalyzm [Post-Soviet institutionalism]: monohrafyia [a monograph]. red. R. M. Nureeva, V.V. Dementeva. Donetsk: Kashtan. (in Russian)
Lypov V. (2014) Heterogenization of SES and the concept of structural and functional institutional complementarity. Economic Bulletin of NTUU KPI. URL: https://economy.kpi.ua/uk/node/631 (in Ukrainian)
Lutsyshyn Z. (2005) Suchasna svitova finansova arkhitektonika: tendentsii ta superechnosti rozvytku v umovakh hlobalizatsii. Ekonomichnyi chasopys – XXI. 5–6. URL: http://soskin.info/ea/2005/5-6/20050506.html.
Sidenko V.R. (2017) Vazhki dylemy onovlennya hlobal'noyi instytutsiynoyi arkhitektoniky [Difficult Dilemmas of Renewing the Global Institutional Architectonics]. Ekonomika Ukrayiny, 4, 3–21. (in Ukrainian)
Tykhonchuk L.Kh. (2017) Vplyv protsesiv transnatsionalizatsii na derzhavne upravlinnia v hlobalnii ekonomitsi. Investytsii: praktyka ta dosvid, 22, 76–81.
Shandrenko O.M., Kozachenko V.V. (2016) Arkhitektonika: slovo – poniattia – termin. Aktualni pytannia kulturolohii, 16, 65–70.
Kant I. (2000) Krytyka chystoho rozumu; per. z nim. ta prym. I. Burkovskyi. Kyiv : Yunivers. (in Russian)
Lutsyshyn Z.O. (2003) Formuvannia hlobalnoi finansovoi arkhitektury svitovoho hospodarstva. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora ekonomichnykh nauk: 08.05.01 Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny. Instytut mizhnarodnykh vidnosyn Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv. Rukopys.
Lutsyshyn Z.O. (2017) Svitovi finansovi tsentry u hlobalnii finansovii arkhitekturi. Svit finansiv, 3 (8), 38–59.
Konoplyannik T.M., Nikolaenko A.V. (2015) Sistemnyj, mezhdisciplinarnyj podhod k ustojchivomu razvitiyu v usloviyah globalizacii. Vestnik Pskovskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Ekonomika. Pravo. Upravlenie, 2, 107–114. (in Russian)
Bożyk P. (2006) Globalization and the transformation of foreign economic policy. London: Routledge.
