ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС
Анотація
Проаналізовано суть терміну демократії та зміни ролі критерію просторової організації населення в інформаційному суспільстві. Підкреслено роль швидкості комунікації в соціальному світі. Досліджена можливість управління державою у віртуальному просторі Інтернету та набуття дійсної свободи та прямої демократії. Проаналізовано концептуальне підґрунтя виникнення поняття електронної демократії та виявлені особливості публічного управління в індустріальну та інформаційну епоху. Систематизовані основні концепції електронної демократії та здійснено порівняння їхнього змісту. Підкреслена увага політичних кіл, а не тільки наукових, до ролі інформаційно-комунікативних технологій в управлінні, в тому числі до ролі електронної демократії. Доведений ієрархічний зв’язок понять електронної демократії та електронного урядування.
Посилання
Масуда Й. Комп’ютопія / пер. з англ. В. Ляха. Філософська і соціологічна думка. 1993. № 6. С. 36–50.
Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. Москва : Academia, 1995. 252 с.
Этциони А. От империи к сообществу: новый подход к международным отношениям. Москва : Ладомир, 2004. 342 с.
Clift S. The Future of E-Democracy – The 50 Year Plan. URL: http://www.publicus.net/articles/future.html
Hagen M. A Typology of Electronic Democracy. URL: http://www.uni-giessen.de/fb03/vinci/labore/netz/hag_en.htm.
Рейнгольд Г. Умная толпа: Новая социальная революция. Москва : Фаир-пресс, 2006. 416 с.
Грицяк Н.В., Соловйов С.Г. Електронна демократія : навч. посібник / за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. Н.В. Грицяк. Київ : НАДУ, 2015. 66 с.
Мєзєнцев А.В. Електронне урядування, електронна демократія – підходи до визначень. Теорія та практика державного управління. 2015. Вип. 1. С. 64–69.
Митко А.М. Інформаційна демократія: реалії та виклики часу : монографія. Луцьк : Вежа-друк, 2014. 400 с.
Соловйов С.Г. Концептуальні основи електронної демократії: зарубіжні теорії та впровадження в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2015. № 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2015_9_9.
Ильин М.В. Слова и смыслы: опыт описания ключевых политических понятий. Москва : РОССПЭН, 1997. 432 с. URL: https://www.studmed.ru/ilin-m-v-slova-i-smysly-opyt-opisaniya-klyuchevyh-po-liticheskih-ponyatiy_5a176eabc08.html
Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / пер. с англ.; под науч. ред. О.И. Шкаратана. Москва : ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
Назарчук А.В. Социальное время и социальное пространство в концепции сетевого общества. Вопросы философии. 2012. № 9. С. 56–66.
Барлоу Дж.П. Декларация независимости киберпространства. URL: http://www.telecomlaw.ru/articles/declaration.html
Власова О.Ю. Цифровой авторитаризм и электронная демократия: содержание и границы. Политология и право. 2020. № 3. URL: http://st-hum.ru/content/vlasova-oyu-cifrovoy-avtoritarizm-i-elektronnaya-demokratiya-soderzhanie-i-granicy
Несбит Дж. Что нас ждет в 1990-е годы. Мегатенденции. Год 2000. Десять новых направлений на 90-е годы / Дж. Несбит, П. Эбурдин ; пер. с англ. Москва, 1992. 415 с.
Штанько В.І., Бордюгова Т.Г. Інформаційне суспільство: соціально-філософські проблеми становлення : навч. посібник. Харків : ХНУРЕ, 2012. 172 с.
Ровинская Т. Электронная демократия в теории и на практике. Мировая экономика и международные отношения. 2013. № 12. С. 84–96.
Марчук В.П. Особливості формування суспільних цінностей в комунікативних теоріях Ю. Габермаса та К.-О. Апеля. Філософські проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць. URL: http://www.info-library.com.ua/books-text-11385.html.
Быков И.А. «Электронная демократия» vs «электронное правительство»: концептуальное противостояние. Политическая экспертиза: ПОЛИТЭКС. 2005. Вып. 3. С. 69–79.
Окинавская хартия глобального информационного общества: международный документ от 22 июля 2000 года. URL: https://ifap.ru/ofdocs/rest/okinhar.htm
Колесникова К.О. Публічне адміністрування в Україні: огляд літературних джерел. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 3. С. 41–45.
Masuda Y. (1993). Kompiutopiia / per. z anhl. V. Liakha. Filosofska i sotsiolohichna dumka. № 6. S. 36–50.
Habermas Yu. (1995). Demokratiya. Razum. Nravstvennost. Moskva: Academia, 252 s.
Ettsioni A. (2004). Ot imperii k soobschestvu: novyiy podhod k mezhdunarodnyim otnosheniyam. Moskva: Ladomir, 342 s.
Clift S. The Future of E-Democracy – The 50 Year Plan. URL: http://www.publicus.net/articles/future.html
Hagen M. A Typology of Electronic Democracy. URL: http://www.uni-giessen.de/fb03/vinci/labore/netz/hag_en.htm.
Reyngold G. (2006). Umnaya tolpa: Novaya sotsialnaya revolyutsiya. Moskva: Fair-press, 416 s.
Hrytsiak N.V., Soloviov S.H. (2015). Elektronna demokratiia : navch. posibnyk / za zah. red. d-ra nauk z derzh. upr., prof. N.V. Hrytsiak. Kyiv: NADU, 66 s.
Miezientsev A.V. (2015). Elektronne uriaduvannia, elektronna demokratiia – pidkhody do vyznachen. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. № 1. S. 64–69.
Mytko A.M. (2014). Informatsiina demokratiia: realii ta vyklyky chasu: monohrafiia. Lutsk: Vezha-druk, 400 s.
Soloviov S.H. (2015). Kontseptualni osnovy elektronnoi demokratii: zarubizhni teorii ta vprovadzhennia v Ukraini. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. № 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2015_9_9
Ilin M.V. (1997). Slova i smyislyi: opyit opisaniya klyuchevyih politicheskih ponyatiy. Moskva: ROSSPEN, 432 s. URL: https://www.studmed.ru/ilin-m-v-slova-i-smysly-opyt-opisaniya-klyuchevyh-po-liticheskih-ponyatiy_5a176eabc08.html
Kastels M. (2000). Informatsionnaya epoha: ekonomika, obschestvo i kultura / per. s angl.; pod nauch. red. O.I. Shkaratana. Moskva: GU VShE, 608 s.
Nazarchuk A.V. (2012). Sotsialnoe vremya i sotsialnoe prostranstvo v kontseptsii setevogo obschestva. Voprosyi filosofii. № 9. S. 56–66.
Barlou Dzh.P. Deklaratsiya nezavisimosti kiberprostranstva. URL: http://www.telecomlaw.ru/articles/declaration.html
Vlasova O.Yu. (2020). Tsifrovoy avtoritarizm i elektronnaya demokratiya: soderzhanie i granitsyi. Politologiya i pravo. № 3. URL: http://st-hum.ru/content/vlasova-oyu-cifrovoy-avtoritarizm-i-elektronnaya-demokratiya-soderzhanie-i-granicy
Nesbit Dzh. (1992). Chto nas zhdet v 1990-e godyi. Megatendentsii. God 2000. Desyat novyih napravleniy na 90-e godyi / Dzh. Nesbit, P. Eburdin ; per. s angl. Moskva, 415 s.
Shtanko V.I., Bordiuhova T.H. (2012). Informatsiine suspilstvo: sotsialno-filosofski problemy stanovlennia: navch. posibnyk. Kharkiv: KhNURE, 172 s.
Rovinskaya T. (2013). Elektronnaya demokratiya v teorii i na praktike. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyie otnosheniya. № 12. S. 84–96.
Marchuk V.P. Osoblyvosti formuvannia suspilnykh tsinnostei v komunikatyvnykh teoriiakh Yu. Habermasa ta K.-O. Apelia. Filosofski problemy humanitarnykh nauk: zb. nauk. prats. URL: http://www.info-library.com.ua/books-text-11385.html.
Byikov I.A. (2005). «Elektronnaya demokratiya» vs «elektronnoe pravitelstvo»: kontseptualnoe protivostoyanie. Politicheskaya ekspertiza: POLITEKS. № 3. S. 69–79.
Okinavskaya hartiya globalnogo informatsionnogo obschestva: mezhdunarodnyiy dokument ot 22 iyulya 2000 goda. URL: https://ifap.ru/ofdocs/rest/okinhar.htm
Kolesnykova K.O. (2013). Publichne administruvannia v Ukraini: ohliad literaturnykh dzherel. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. № 3. S. 41–45.
