ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ БЕЗРОБІТТЯ В КРАЇНАХ ОЕСР У КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Динамічний розвиток сучасних технологій докорінно змінює традиційні засади функціонування ринку праці, суттєво послаблюючи історично сформовані гендерні стереотипи, створюючи передумови для формування інклюзивного середовища. У статті здійснено комплексний аналіз та кількісну оцінку впливу технологізації економік на трансформацію гендерних параметрів безробіття та економічної активності населення в межах високорозвинених держав світу, а саме ОЕСР. Реалізація поставлених завдань ґрунтується на застосуванні інструментів математико-статистичного аналізу. Автором розроблено та апробовано комплексний індекс технологічного розвитку, що інтегрує параметри освітнього рівня, інноваційної інфраструктури, наукового потенціалу та комерціалізації знань. Для забезпечення зіставності даних виконано процедури логарифмування мінливих показників та мінімаксної нормалізації. Оцінка взаємозв'язків між сформованим індексом та гендерними пропорціями зайнятості здійснена за допомогою розрахунку коефіцієнтів лінійної кореляції Пірсона та рангової кореляції Спірмена. Компаративний аналіз реалізовано шляхом групування країн за рівнем цифровізації з вивченням часової динаміки показників. За підсумками розрахунків статистично доведено наявність стійкого зв'язку між рівнем модернізації економіки та мінімізацією гендерної нерівності в країнах ОЕСР. Встановлено, що цифрова трансформація найбільшою мірою стимулює залучення жінок до складу робочої сили. Дослідження динаміки безробіття продемонструвало вирівнювання шансів на працевлаштування для обох статей у високотехнологічних суспільствах. Найбільш виражено зазначена тенденція прослідковується серед молодіжного сегмента ринку праці, де універсальні цифрові компетенції заміщують застарілі критерії відбору. Виявлено феномен локального переважання рівня безробіття серед чоловіків у країнах з найвищими позиціями інноваційного рейтингу. Результати дослідження можуть слугувати методологічним підґрунтям при формуванні довгострокових стратегій зайнятості та модернізації соціальної політики. Сконструйований індекс дозволяє здійснювати моніторинг різних аспектів ефективності економіки в залежності від технологічного рівня. Матеріали праці є цінними для розробки програм подолання дискримінації на ринку праці та оптимізації використання людського капіталу.