ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ЕФЕКТИВНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язків між ефективністю аграрних підприємств та сталим розвитком територіальних громад у контексті глобалізації. Аграрний сектор відіграє важливу роль в економіках багатьох країн, зокрема України, впливаючи на економічну стабільність, соціальний розвиток та екологічну рівновагу на місцевому рівні. В умовах глобалізації аграрні підприємства не лише займаються виробництвом продовольства, а й виступають важливими соціальними та екологічними акторами, що визначають сталий розвиток територіальних громад. Сталий розвиток передбачає інтеграцію економічних, соціальних та екологічних аспектів, і ефективність аграрних підприємств є ключовим чинником цього процесу. Ефективність аграрних підприємств оцінюється через економічну, соціальну та екологічну складові. Економічна ефективність включає здатність генерувати максимальний прибуток при мінімальних витратах, підвищення продуктивності та ефективне використання ресурсів. Соціальна ефективність проявляється в створенні робочих місць, підтримці соціальної інфраструктури та покращенні якості життя місцевих жителів. Екологічна ефективність зосереджена на сталому використанні природних ресурсів, мінімізації екологічного впливу та збереженні біорізноманіття. Аграрні підприємства безпосередньо впливають на сталий розвиток територіальних громад, створюючи робочі місця, сприяючи розвитку інфраструктури та генеруючи податкові надходження до місцевих бюджетів. Їх ефективність є важливою для збереження екологічної рівноваги, оскільки агросектор має значний вплив на землю, воду та біорізноманіття. Сталий підхід у сільському господарстві допомагає зберігати природні ресурси та сприяє екологічній стабільності на території. Глобалізація приносить нові виклики для аграрних підприємств, зокрема зміни клімату, технологічні інновації, зміни у міжнародній торгівлі та економічні трансформації. Це вимагає швидкої адаптації до нових умов через використання інновацій, ресурсозберігаючих практик і сталих методів ведення сільського господарства. Міжнародна торгівля також відкриває нові можливості для експорту агропродукції, особливо для тих, що відповідають екологічним стандартам, створюючи нові ринки для екологічно чистої продукції. Для того, щоб відповідати вимогам глобалізації, аграрні підприємства повинні мати стратегії, які забезпечують не лише економічну ефективність, а й соціальну та екологічну відповідальність. Розвиток сталих практик, таких як ресурсозберігаючі технології та зелені аграрні ініціативи, є важливим для сталого розвитку територіальних громад. Крім того, державна політика повинна підтримувати аграрний сектор через фінансові стимули для інновацій, екологічних ініціатив та сприяння розвитку місцевих сталих ініціатив. Отже, ефективність аграрних підприємств тісно пов’язана зі сталим розвитком територіальних громад. Аграрні підприємства, що працюють за принципами сталості, можуть покращити економічні, соціальні та екологічні умови, сприяючи розвитку громад та забезпечуючи екологічну рівновагу в умовах глобалізації.
Посилання
Ліпський Б. Й. (2010). Економічна ефективність аграрних підприємств в умовах трансформаційної економіки. Київ: Наукова думка, с. 45-67.
Скиба М. М. (2013). Аграрні підприємства: теорія та практика ефективності виробництва. Харків: Харківський національний аграрний університет, с. 102-118.
Писаренко І. М., Гриценко Ю. В. (2015). Глобалізаційні процеси та їх вплив на аграрний сектор України. Київ: Інститут аграрної економіки, с. 29-42.
Слюсаренко Т. В. (2012). Сталий розвиток сільських територіальних громад: інтеграція економічних, соціальних та екологічних факторів. Київ: Аграрна освіта, с. 83-94.
Федоров Л. І. (2014). Моделі сталого розвитку територіальних громад в аграрних регіонах. Дніпро: Наукова книга, с. 77-90.
Якубович А. В., Баранова І. Б. (2017). Ефективність аграрних підприємств та сталий розвиток місцевих громад. Київ: КНЕУ, с. 115-130.
Кузьменко В. П. (2016). Глобалізація і її вплив на аграрні підприємства України. Львів: Львівська національна аграрна академія, с. 51-63.
Ковальчук О. М. (2018). Екологічні аспекти сталого розвитку аграрних територіальних громад. Одеса: Одеський національний університет, с. 20-35.
Власенко О. О. (2019). Сталий розвиток в умовах глобалізації: теорія та практика для аграрних підприємств. Харків: Харківська академія, с. 92-106.
Lipinsky B. Y. (2010). Economic Efficiency of Agricultural Enterprises in the Context of a Transformational Economy. Kyiv: Scientific Thought, pp. 45-67.
Skiba M. M. (2013). Agricultural Enterprises: Theory and Practice of Production Efficiency. Kharkiv: Kharkiv National Agricultural University, pp. 102-118.
Pisarenko I. M., Grytsenko Y. V. (2015). Globalization Processes and Their Impact on Ukraine's Agricultural Sector. Kyiv: Institute of Agricultural Economics, pp. 29-42.
Slyusarenko T. V. (2012). Sustainable Development of Rural Territorial Communities: Integration of Economic, Social, and Environmental Factors. Kyiv: Agricultural Education, pp. 83-94.
Fedorov L. I. (2014). Models of Sustainable Development of Territorial Communities in Agricultural Regions. Dnipro: Scientific Book, pp. 77-90.
Yakubovych A. V., Baranova I. B. (2017). Efficiency of Agricultural Enterprises and Sustainable Development of Local Communities. Kyiv: Kyiv National Economic University, pp. 115-130.
Kuzmenko V. P. (2016). Globalization and Its Impact on Agricultural Enterprises in Ukraine. Lviv: Lviv National Agrarian Academy, pp. 51-63.
Kovalchuk O. M. (2018). Environmental Aspects of Sustainable Development of Agricultural Territorial Communities. Odesa: Odesa National University, pp. 20-35.
Vlasenko O. O. (2019). Sustainable Development in the Context of Globalization: Theory and Practice for Agricultural Enterprises. Kharkiv: Kharkiv Academy, pp. 92-106.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.