РОЗВИТОК ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЄС В УМОВАХ НЕОПРОТЕКЦІОНІЗМУ

Анотація

У статті досліджено тенденції розвитку торговельно-економічного співробітництва України та країн ЄС в умовах неопротекціонізму. Однією з ознак розвитку торговельно-економічного співробітництва країн у сучасних умовах є використання різних видів неопротекціоністських заходів з одночасною лібералізацією шляхом скасування тарифних заходів. Європейський союз є ключовим торговельно-економічним партнером України, співробітництво з яким має стратегічне значення для країни та закріплено рядом нормативно-правових актів. Протягом останніх років спостерігається збільшення обсягів торгівлі України з країнами Європейського союзу з одночасним зростанням частки даних країн у зовнішньоторговельному обігу України. У статті здійснено аналіз географічної структури експорту та імпорту товарів, що дозволив зробити висновок про ключову роль Європейського союзу в зовнішній торгівлі України. Визначено сальдо торговельного балансу та коефіцієнт покриття імпорту експортом у торгівлі товарами та послугами України та країн ЄС, на основі чого виявлено тенденцію переважання імпорту товарів над експортом протягом 2009-2022 років разом з одночасним зменшенням цієї різниці ,що є позитивним для економіки України. В торгівлі України послугами з країнами ЄС виявлено позитивне сальдо торговельного балансу за весь період дослідження, що вказує на ефективність торговельно-економічного співробітництва. Здійснено порівняльний аналіз товарної структури торгівлі товарами до повномасштабного вторгнення Росії та після, у результаті чого встановлено переважання сировинної продукції в структурі експорту товарів і готової продукції в структурі імпорту товарів, що є негативною ознакою. У 2022 році збільшилась частка зернових культур з одночасним зменшенням частки чорних металів. Проаналізовано динаміку застосування Україною нових заходів, що впливають на торгівлю товарами з країнами Європейського союзу, у 2009–2022 роках, а також у зворотному напрямку, що дозволило встановити переважання протекціоністських заходів над лібералізаційними як з боку України, так і з боку країн Європейського союзу.