ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АГРАРНИХ РИНКІВ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджуються особливості формування аграрних ринків в умовах функціонування національної економіки України. Встановлено, що найважливішою умовою формування аграрного ринку є його структурні елементи, які характеризуються різноманітністю каналів збуту, форм збуту, посередників і покупців, а також розвинутою мережею сервісних послуг, насамперед інформаційних послуг виробників. Зʼясовано, що аграрний ринок є надзвичайно складним механізмом, який формується з ряду сегментів факторів індивідуального призначення і в своєму середовищі розвиває систему виробничо-економічних відносин між структурними елементами, які забезпечують рух товарів від виробника до споживача. Встановлено, що військове вторгнення росії в Україну призвело до того, що світова продовольча безпека опинилася під загрозою, оскільки Україна відіграє ключову роль у забезпеченні цієї безпеки. Зʼясовано, що виробництво різних видів сільськогосподарської продукції зазнало змін протягом останніх п'яти років. Встановлено, що спостерігається зниження виробництва кукурудзи та пшениці з 2021/22 до 2022/23, проте виробництво кукурудзи збільшується у 2023/24. Визначено, що запаси кукурудзи в 2021/22 році становили 90,4%, що свідчить про високий рівень запасів порівняно з іншими роками, однак, цей показник стрімко зменшився до 46,4% у 2022/23 році, а потім відновився до 117,0% у 2023/24 році, що вказує на зміну в умовах вирощування, що повʼязано із замінуванням та окупуванням російськими військовими сільськогосподарських угідь. Встановлено, що у 2023 році скоротився експорт борошна, пшениці, ячменю, зерна та зернобобових, проте відбулося збільшення експорту жита та кукурудзи. Зʼясовано, що загальний збиток, завданий українському агросектору станом на квітень 2023 року, становив 9 млрд дол. США, або понад 26% його фізичних активів. Встановлено, що відбулося зменшення чисельність підприємств: у сфері рослинництва – із 40,6 тис. до 28 тис.; спеціалізованих на виробництві багаторічних культурах з – 1,6 тис. до 1,1 тис.; у сфері тваринництва – до 2,6 тис., в той час як до повномасштабного вторгнення росії їх було 3,7 тис.; зі змішаним сільським господарством залишилося 616, в порівнянні з тисячею фірмами, які вирощували прядив’яні культури; спеціалізованих на вирощуванні овочів, баштанів, коренеплодів та бульбоплодів – на 38,3%; у сфері виноградарства – на 37,4%.