УЖГОРОДСЬКИЙ НЕКРОПОЛЬ КАЛЬВАРІЯ ЯК ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОБ’ЄКТ САКРАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Наталія Габчак Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0002-5549-7793
  • Борис Жулканич Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0009-0003-4008-1028
  • Жанна Корчинська Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0003-2298-340X
Ключові слова: сакральна географія, некрополь Кальварія, історико-архітектурні пам’ятки, туристичні об’єкти та маршрути

Анотація

У статті розглянуто унікальний історичний та сакральний об’єкт – Ужгородський некрополь Кальварія, який знайшов своє відображення у малочисельних публікаціях періодичної преси XIX – XXст.. Кладовища – невід’ємна частина будь-якого суспільства. Поруч із поселеннями завжди розташовані – «міста мертвих» і у людей існує потреба відвідувати міста вічного спочинку. Нами проведено історичний опис найбільш туристично відвідуваних некрополів Європи та України. Доведено, що їх популярність пояснюється наявністю історичних некрополів з могилами відомих постатей (діячів, науки, культури, політики) та високохудожніми пам’ятниками меморіального та архітектурного напрямку. Також, розглянуто питання необхідності збереження надгробків ужгородського некрополя Кальварія як об’єктів культурної спадщини, які необхідно охороняти від руйнувань як природою так і вандалами. Серед пропозицій – потреба в реалізації досвіду застосування принципів організації музеїв-кладовищ просто неба (скансенс). Мета статті – привернути увагу широкої громадськості, чиновників та науковців щодо збереження та подальшої долі ужгородського некрополя Кальварія, як одного з унікальних сакральних та історико-архітектурних пам’яток Закарпаття та України, який на даний час є об’єктом підвищеної туристичної зацікавленості. Вивчено проблематику укладання екскурсійного маршруту «Кальварія Ужгород – відкрита книга пам’яті» з метою популяризації некрополя як туристичного об’єкта в контексті історичного нарису формування історії міста Ужгорода. Дослідження ґрунтуються на сучасних та архівних матеріалах відповідної тематики. Основні результати досліджень полягають у створенні маршруту, котрий охоплює поховання видатних людей краю, що найбільше долучились до його популяризації, серед них: всесвітньо відомі художники Бокша́й Йо́сип, Глюк Гаври́ло, Ерделі Адальберт, Кашша́й Анто́н, Ко́цка Андрі́й, Манайло Федір; літератори – Потушня́к Фе́дір, Скунць Петро́, Томчаній Михайло, Ченде́й Іва́н; композитори та діячі мистецтв – Бало́г Кла́ра, Зáдор Дезиде́рій, Ма́ртон І́штван, Попенко Микола, Шерегій Євген; науковці – Балагурі Едуард, Коменда́р Василь, Лендьєл Володи́мир, Сливка Володимир, Шпеник Отто, Фединець Олександр та інші.

Посилання

15–ть найбільш відвідуваних кладовищ світу. URL: https://funeralportal.ru/library/1542/4525.html (дата звернення: 26.08.2023)

Байкове кладовище. Велика Українська Енциклопедія. URL: http://surl.li/lzwnq (дата звернення: 24.08.2023)

Державний архів Закарпатської області у місті Берегове. URL: http://surl.li/lzzgi (дата звернення: 29.08.2023)

Жулканич Б.М., Філіп Л.І., Сахарова Л.Й. Ужгородський некрополь Кальварія. Відкрита книга пам’яті. Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2022. 192 с.

Личаківський цвинтар. URL: http://surl.li/dfzwu (дата звернення: 29.08.2023)

Ровенчак І. І. Географія культури: проблеми теорії, методології та методики дослідження. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 240 с.

Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради. URL: http://surl.li/lzzka (дата звернення: 29.08.2023)

Чернівецьке кладовище. URL: http://surl.li/lzwuf (дата звернення: 25.08.2023)

Шаблій О. І. Географія релігії. Соціально-економічна географія України / за ред. О. Шаблія. Львів: Світ, 1994. С. 457–474.

15–t naibilsh vidviduvanykh kladovyshch svitu [15 most visited cemeteries in the world]. URL: https://funeralportal.ru/library/1542/4525.html (accessed August 26, 2023)

Baikove kladovyshche. Velyka Ukrainska Entsyklopediia [Baikove Cemetery. Great Ukrainian Encyclopedia]. Available at: http://surl.li/lzwnq (accessed August 24, 2023)

Derzhavnyi arkhiv Zakarpatskoi oblasti u misti Berehove [The State Archive of the Transcarpathian Region in the city of Berehove]. Available at: http://surl.li/lzzgi (accessed August 29, 2023)

Zhulkanych B.M., Filip L.I., Sakharova L.I. (2022) Uzhhorodskyi nekropol Kalvariia. Vidkryta knyha pamiati [Uzhgorod Necropolis Calvary. Open book of memory]. Uzhhorod: TOV «RIK-U», 192 p. (in Ukrainian)

Lychakivskyi tsvyntar [Lychakiv cemetery]. Available at: http://surl.li/dfzwu (accessed August 26, 2023)

Rovenchak I. I. (2008) Heohrafiia kultury: problemy teorii, metodolohii ta metodyky doslidzhennia [Geography of culture: problems of theory, methodology and research methods]. Lviv: LNU im. I. Franka, 240 p. (in Ukrainian)

Upravlinnia mistobuduvannia ta arkhitektury Uzhhorodskoi miskoi rady [Department of Urban Planning and Architecture of the Uzhhorod City Council]. Available at: http://surl.li/lzzka (accessed August 29, 2023)

Chernivetske kladovyshche [Chernivtsi cemetery]. Available at: http://surl.li/lzwuf (accessed August 25, 2023)

Shablii O. I. (1994) Heohrafiia relihii [Geography of religion]. Sotsialno-ekonomichna heohrafiia Ukrainy [Socio-economic geography of Ukraine] In O. Shabliia (Eds.). Lviv: Svit, pp. 457–474. (in Ukrainian)

Переглядів статті: 53
Завантажень PDF: 26
Опубліковано
2023-09-26
Як цитувати
Габчак, Н., Жулканич, Б., & Корчинська, Ж. (2023). УЖГОРОДСЬКИЙ НЕКРОПОЛЬ КАЛЬВАРІЯ ЯК ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОБ’ЄКТ САКРАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Економіка та суспільство, (55). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-29