ІНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ

Анотація

У статті досліджується економічна ментальність як неформальний інститут, що впливає на мотиви та поведінку працівників, визначає рівень їх економічної активності, дозволяє формувати різні управлінські підходи, стилі управління, сприяє розвитку організаційної структури підприємства; економічна ментальність визначає процеси соціалізації економіки, вона сприяє економічній інтеграції, формуванню її конкурентоспроможного потенціалу, визначає рівень економічної свободи. Сучасна економіка розвитку характеризується підвищеною увагою до психологічних детермінант економічної поведінки. Представники інституціоналізму та неоінституціоналізму досліджують мотивацію людської поведінки з огляду на роль пануючих соціальних норм і правил поведінки – економічного менталітету. Економічна ментальність має певні властивості, характерні для будь-якого соціального інституту, такі як історичність, структурованість і функціональність. Економічна ментальність не тільки залежить від інших інституцій, але й може породжувати нові інституції, оскільки її носії постійно створюють нові правила регулювання економічних відносин, які відповідають реаліям сучасної економіки. Формування політики в період трансформацій полягає в необхідності підбору близької в інституційному відношенні моделі соціально-економічного розвитку і, відповідно, в запозиченні інститутів, які добре зарекомендували себе в інших країнах, виходячи зі ступеня їх наближеності (узгодженості) зі сформованими у процесі історичного розвитку нормами, традиціями, цінностями, звичками, особливостями економічного менталітету населення України. Водночас певний прорив у становленні цивілізованого ринку та сучасної соціально-економічної структури населення неможливий також без послідовної та активної модернізації наявної інституційної основи українського суспільства, її пристосування до потреб повноцінної ринкової трансформації та інноваційного розвитку Перспективою подальших досліджень економічного менталітету є комплексний підхід до аналізу його основних компонентів, сприяння його розвитку та використання ментальних характеристик суспільства для вирішення пріоритетів соціально-економічної політики, оскільки він також може породжувати нові інститути, створюючи нові норми регулювання економічних відносин, які відповідають реаліям сучасної економіки.