ІНСТИТУЦІЙНИЙ БРЕНДИНГ І КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ ЩОДО КЛІМАТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС
Анотація
У статті досліджується роль інституційного брендингу та комунікаційних стратегій у формуванні суспільної думки щодо кліматичної політики Європейського Союзу. Актуальність теми зумовлена зростанням значення суспільної підтримки для реалізації політики зеленого переходу, який супроводжується нерівномірним розподілом витрат і вигод, а також високим рівнем невизначеності для громадян. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі, що пояснює взаємозв’язок між інституційною довірою, комунікаційними сигналами та сприйняттям справедливості кліматичної політики ЄС. Методологічну основу становить мультидисциплінарний підхід політичної науки та маркетингу, у межах яких інституції ЄС розглядаються як бренд, а комунікаційні стратегії – як інструмент формування довіри та легітимності. Використано описово-статистичний аналіз вторинних даних загальноєвропейських опитувань, що дає змогу оцінити зв’язки між рівнем довіри до інституцій ЄС, сприйняттям справедливості кліматичних заходів та підтримкою відповідної політики. Отримані результати свідчать про наявність системного зв’язку між інституційною довірою та оцінками справедливості кліматичної політики. Показано, що вищий рівень довіри до інституцій ЄС асоціюється з більш позитивним сприйняттям розподільних і процедурних аспектів політики, що, своєю чергою, підвищує її суспільну прийнятність. Доведено, що комунікаційний фреймінг, зокрема акцент на компенсаційних механізмах і соціальній справедливості, знижує невизначеність і посилює ефект довіри. Інституційний брендинг виступає як механізм, що трансформує абстрактні політичні цілі у зрозумілі та легітимні для громадян наративи. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі для вдосконалення комунікаційних стратегій у сфері кліматичної політики. Отримані результати можуть бути застосовані для підвищення ефективності публічної комунікації, зміцнення довіри до інституцій та забезпечення вищого рівня підтримки реформ у контексті зеленого переходу в умовах багаторівневого врядування.
Посилання
Baute, S. (2025). The distributive politics of the green transition: A conjoint experiment on EU climate change mitigation policy. Journal of European Public Policy, 32(1), 52–80. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2304609
Biedenkopf, K. (2021). Polish Climate Policy Narratives: Uniqueness, Alternative Pathways, and Nascent Polarisation. Politics and Governance, 9(3), 391–400. https://doi.org/10.17645/pag.v9i3.4349
Brannlund, R., & Persson, L. (2012). To tax, or not to tax: Preferences for climate policy attributes. Climate Policy, 12(6), 704–721. https://doi.org/10.1080/14693062.2012.675732
Carattini, S., Carvalho, M., & Fankhauser, S. (2018). Overcoming public resistance to carbon taxes. WIREs Climate Change, 9(5), e531. https://doi.org/10.1002/wcc.531
Carley, S., & Konisky, D. M. (2020). The justice and equity implications of the clean energy transition. Nature Energy, 5(8), 569–577. https://doi.org/10.1038/s41560-020-0641-6
Crespy, A., & Munta, M. (2023). Lost in transition? Social justice and the politics of the EU green transition. Transfer: European Review of Labour and Research, 29(2), 235–251. https://doi.org/10.1177/10242589231173072
Davidovic, D., & Harring, N. (2020). Exploring the cross-national variation in public support for climate policies in Europe: The role of quality of government and trust. Energy Research & Social Science, 70, 101785. https://doi.org/10.1016/j.erss.2020.101785
Drews, S., & Van Den Bergh, J. C. J. M. (2016). What explains public support for climate policies? A review of empirical and experimental studies. Climate Policy, 16(7), 855–876. https://doi.org/10.1080/14693062.2015.1058240
Easton, D. (1957). An Approach to the Analysis of Political Systems. World Politics, 9(3), 383–400. https://doi.org/10.2307/2008920
European Commission. (2019). Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: The European Green Deal. (COM (2019) 640 final). European Commission. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52019DC0640
European Commission. (2021). Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council establishing a Social Climate Fund (COM (2021) 568 final). European Commission. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:52021PC0568
European Parliament Research Service. (2021). Social climate fund: ‘Fit for 55’ package (EPRS_BRI (2021)698777). https://www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/EPRS_BRI(2021)698777
European Social Survey European Research Infrastructure (ESS ERIC). (2026). ESS9 - integrated file, edition 3.3 [Data set]. Sikt - Norwegian Agency for Shared Services in Education and Research. https://doi.org/10.21338/ess9e03_3
Fairbrother, M., Johansson Sevä, I., & Kulin, J. (2019). Political trust and the relationship between climate change beliefs and support for fossil fuel taxes: Evidence from a survey of 23 European countries. Global Environmental Change, 59, 102003. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2019.102003
Foroudi, P., Gupta, S., Kitchen, P., Foroudi, M. M., & Nguyen, B. (2016). A framework of place branding, place image, and place reputation: Antecedents and moderators. Qualitative Market Research: An International Journal, 19(2), 241–264. https://doi.org/10.1108/QMR-02-2016-0020
Harring, N., & Jagers, S. (2013). Should We Trust in Values? Explaining Public Support for Pro-Environmental Taxes. Sustainability, 5(1), 210–227. https://doi.org/10.3390/su5010210
International Labour Organization. (2025). Mapping just transition in NDC 3.0: Global trends across 123 countries. International Labour Organization. https://www.ilo.org/publications/mapping-just-transition-ndc-30-global-trends-across-123-countries
Karens, R., Eshuis, J., Klijn, E., & Voets, J. (2016). The Impact of Public Branding: An Experimental Study on the Effects of Branding Policy on Citizen Trust. Public Administration Review, 76(3), 486–494. https://doi.org/10.1111/puar.12501
Kollberg, M., Jansen, J., Abou-Chadi, T., & Redeker, N. (2026). Green but cautious. How preferences on European integration shape public opinion on the European Green Deal. Journal of European Public Policy, 33(2), 555–582. https://doi.org/10.1080/13501763.2025.2495677
Kulin, J., & Johansson Sevä, I. (2021). Who do you trust? How trust in partial and impartial government institutions influences climate policy attitudes. Climate Policy, 21(1), 33–46. https://doi.org/10.1080/14693062.2020.1792822
Maon, F., Swaen, V., & De Roeck, K. (2021). Coporate branding and corporate social responsibility: Toward a multi-stakeholder interpretive perspective. Journal of Business Research, 126, 64–77. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.12.057
Sanz-Hernández, A., Ferrer, C., López-Rodríguez, M. E., & Marco-Fondevila, M. (2020). Visions, innovations, and justice? Transition contracts in Spain as policy mix instruments. Energy Research & Social Science, 70, 101762. https://doi.org/10.1016/j.erss.2020.101762
Schaffer, L. M. (2024). Who’s afraid of more ambitious climate policy? How distributional implications shape policy support and compensatory preferences. Environmental Politics, 33(4), 567–590. https://doi.org/10.1080/09644016.2023.2247818
Sovacool, B. K., & Dworkin, M. H. (2015). Energy justice: Conceptual insights and practical applications. Applied Energy, 142, 435–444. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2015.01.002
Tatham, M., & Peters, Y. (2023). Fueling opposition? Yellow vests, urban elites, and fuel taxation. Journal of European Public Policy, 30(3), 574–598. https://doi.org/10.1080/13501763.2022.2148172
Tjernström, E., & Tietenberg, T. (2008). Do differences in attitudes explain differences in national climate change policies? Ecological Economics, 65(2), 315–324. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2007.06.019
Авторське право (c) 2026 Світлана Петропавловська, Катерина Бойчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
