НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті проведено ґрунтовний аналіз реалізації корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) українськими підприємствами в умовах повномасштабної війни, яка суттєво трансформувала підходи до взаємодії бізнесу із суспільством. Здійснено комплексне дослідження соціальної активності компаній із семи ключових секторів економіки: банківського сектору, інформаційних технологій, агропромислового комплексу, фармацевтичної галузі, харчової промисловості, металургії та транспортно-логістичної сфери. Особливу увагу приділено оцінці прозорості, системності та відповідності реалізованих ініціатив міжнародним стандартам КСВ, зокрема GRI (Global Reporting Initiative), ESG (Environmental, Social, Governance) та Цілям сталого розвитку ООН (SDG). З'ясовано, що найвищі показники відповідальності демонструють банки, IT-компанії та аграрні підприємства, які систематично звітують про свої соціальні ініціативи, вбудовуючи КСВ у стратегічне управління. У межах дослідження окреслено основні напрями корпоративної соціальної відповідальності, серед яких: дотримання етичних стандартів та прав людини, охорона довкілля, формування якісних трудових практик, розвиток корпоративного управління, захист інтересів споживачів, запровадження чесних бізнес-практик, благодійна діяльність та волонтерство. Виокремлено проблемні аспекти, серед яких домінують низький рівень структурованості та доступності нефінансової звітності, зокрема у фармацевтичному, металургійному та логістичному секторах. Більшість підприємств цих галузей або не здійснюють активну соціальну діяльність, або не оприлюднюють її в доступному для широкої громадськості форматі, часто обмежуючись загальними твердженнями без конкретних показників чи стратегій. Зазначено також, що частина інформації про КСВ оприлюднюється виключно англійською мовою, що ускладнює сприйняття її українськими споживачами та партнерами. Підкреслено, що в умовах війни корпоративна соціальна відповідальність набула нової якості — від формального атрибуту до потужного інструменту забезпечення життєздатності бізнесу, підтримки суспільної довіри, взаємодії з державними та міжнародними структурами, а також як засобу інтеграції до європейського економічного простору. У статті сформульовано рекомендації для державної політики та бізнес-середовища щодо подальшої імплементації КСВ у післявоєнне відновлення економіки України. Зокрема, запропоновано розширити впровадження міжнародних стандартів звітності, забезпечити обов’язковість практик належної обачності (due diligence), розробити механізми стимулювання прозорої нефінансової звітності та гарантувати її доступність українською мовою для широкого кола зацікавлених сторін.