КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ТА АКАДЕМІЧНА СВОБОДА В ПІДПРИЄМНИЦЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ: БАЛАНС ІНТЕРЕСІВ ЗА УМОВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню співвідношення між зростаючим трендом на комерціалізацію досліджень, які проводяться закладами вищої освіти, та академічною свободою, що є принципово важливою рисою останніх. Особливої ваги дана проблема набуває в умовах поширення університетів підприємницького типу, котрі поєднують 3 функції в своїй діяльності: освітньо-навчальну, дослідницьку та підприємницьку (створення інновацій). Цей підхід, хоча й несе в собі значні переваги та вважається перспективною моделлю для співробітництва системи освіти з державними інституціями та бізнесом, викликає занепокоєння щодо його довгострокового впливу на фундаментальні дослідження та академічну свободу. У ході дослідження використано методи аналізу впливу комерціалізації університетів на різні аспекти академічного життя. Зокрема, пояснено ефекти довгострокового впливу орієнтації університетів в напрямі комерціалізації на процес здійснення фундаментальних досліджень. За допомогою методів систематизації і класифікування розкрито етичні дилеми і природу конфліктів інтересів, пов’язаних з партнерством системи вищої освіти та промисловості. Виявлено, що комерціалізація університетів може мати як позитивні, так і негативні наслідки для академічної свободи. З одного боку, комерціалізація сприяє залученню ресурсів та стимулює інновації, що може прискорити науково-технічний прогрес та призвести до створення нових продуктів і технологій. Університети, які успішно комерціалізують свої дослідження, спроможні отримати значні фінансові надходження, які потенційно будуть використані для розвитку інфраструктури, залучення талановитих науковців та підтримки дослідницьких програм. Натомість акцент на короткостроковій комерційній вигоді може призвести до скорочення фундаментальних досліджень, які є основою для майбутніх наукових проривів. При цьому, дослідження, орієнтовані на комерційні потреби, можуть обмежувати свободу науковців у виборі тем досліджень та публікації результатів, а партнерство з приватним сектором може призвести до конфліктів інтересів, за яких науковці ставлять комерційні потреби своїх партнерів вище за наукову об’єктивність та етичні принципи. Задля ефективного врегулювання процесу реалізації економічної компоненти досліджень й отримання у результаті прибутку університетами і їх суб’єктами у статті запропоновано комплекс етичних засад та правил, що запобігають втраті академічної свободи. Результати даного дослідження є актуальними для адміністрації університетів, науковців, представників органів державної влади, що дотичні до реалізації політики у галузі освіти, науки та інновацій, адже в статті висвітлено механізми поєднання в університетах підприємницького типу як осередків технологічного прогресу, так і ядра критичного мислення та інтелектуального розвитку.