КОНЦЕНТРАЦІЯ КАПІТАЛУ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Анотація
На початку 1990-х років рух капіталу через кордони прискорився, зростаючи швидше, ніж глобальна торгівля та виробництво. З політичного боку, зростанню фінансових потоків сприяла лібералізація рахунків руху капіталу, зокрема в країнах, що формуються, та країнах, що розвиваються. Мета – дослідити основні особливості впливу концентрації капіталу в умовах фінансової глобалізації на нерівність доходів населення. Фінансова глобалізація у статті розглядається як процес зростання взаємозв’язків та взаємозалежностей національних фінансових систем, що веде до вільного переміщення капіталу, товарів, послуг та людей між країнами. В умовах фінансової глобалізації концентрація капіталу має ряд особливостей, які, з-поміж іншого, пов’язані із нерівномірністю розподілу доходів серед населення. Доведено, що уряди країн можуть використовувати різні регуляторні інструменти в частині регулювання особливостей відносин, що виникають внаслідок концентрації капіталу (антимонопольне законодавство; податкова політика та регулювання ринку цінних паперів). Фінансова глобалізація має тенденцію сприяти економічному зростанню, але водночас посилювати нерівність, причому перший ефект, ймовірно, бажаний, а другий – ні. Але жоден з цих результатів не є заздалегідь визначеним. Тенденція до стимулювання зростання потоками капіталу, ймовірно, буде очевидною лише в країнах, які спочатку досягнуть прогресу в зміцненні політики та інституцій, тим самим обмеживши волатильність цих потоків і створивши певну гарантію того, що вони будуть спрямовані на належні цілі та сектори. Тенденцію до посилення нерівності через потоки капіталу можна обмежити за допомогою політики, яка формує їхній склад і час надходження, а отже, запобігає пов'язаному з цим зростанню сукупної волатильності та збільшенню частоти виникнення криз.
Посилання
Razin A., Efraim S. (2019). Welfare State, Inequality, and Globalization: Role of International-Capital-Flow Direction. NBER Working Paper 25772.
Cecchetti S., Kim S. (2018). The stubbornly high cost of remittances. VoxEU, 27 March 2018.
Alstadsæter A., Johannesen N., Zucman, G. (2019). Tax Evasion and Inequality. American Economic Review 109(6), pp. 2073-2103.
Bergant K., Grigoli F., Hansen N.-J., Sandri D. (2020). Dampening Global Financial Shocks: Can Macroprudential Regulation Help (More than Capital Controls)? IMF Working Paper 20/106.
Bleynat I., Challú A., Segal P. (2017). Inequality, Living Standards and Growth: Two Centuries of Economic Development in Mexico. ESRC GPID Research Network Working Paper 4, 19 September 2017.
Amighiani A. A., McMillan M. S., Sanfilippo M. (2017). FDI and Capital Formation in Developing Economies: New Evidence from Industry-Level Data. NBER Working Paper 23049.
Eichengreen B., Csonto D., El-Ganainy A., Koczan Z. (2021). Financial Globalization and Inequality: Capital Flows as a Two-Edged Sword. IMF Working Paper. URL: https://www.imf.org/-/media/Files/Publications/WP/2021/English/wpiea2021004-print-pdf.ashxAuten (дата звернення: 03.03.2024).
Bumann S., Lensink R. (2016). Capital account liberalization and income inequality. Journal of International Money and Finance, Vol. 61, 143-162.
Choudhary M. A., Anil J. (2017). Finance and Inequality: The Distributional Impacts of Bank Credit Rationing. Board of Governors of the Federal Reserve System, International Finance Discussion Papers Number 1211, July 2017.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.