МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА НАУКОВІ АСПЕКТИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню та аналізу базових теорій управління персоналом а саме теорії X, Y та теорія Z, теорія мотивації, ієрархії потреб Маслоу, теорії очікування та Теорія людського капіталу. Актуальним питанням залишається адоптація існуючих теорій та впровадження їх в управління закладами освіти так як конкуренція в людських ресурсах є найбільш поширеним і помітним проявом виживання серед соціальних організацій, особливо серед ринково орієнтованих закладів освіти. Сучасне управління людськими ресурсами не тільки успадковує всі функції попереднього управління персоналом, але й посилює управління працівниками за допомогою ряду наукових методів, таких як аналіз роботи, планування людських ресурсів, найм і відбір, оцінка ефективності, управління зарплатою, навчання персоналу, планування розвитку кар’єри з метою підвищення продуктивності праці та досягнення мети розвитку організації. Визначено, що стратегічне управління людськими ресурсами є важливим фактором досягнення стратегічних цілей організації. Це поєднання єдності та адаптивності в управлінні людськими ресурсами, що повинні бути відповідні стратегії організації та її стратегічним потребам. Запропоновано закладам освіти приділяти особливу увагу розвитку кар’єри та управлінню персоналом у сфері управління людськими ресурсами, щоб викладачі та персонал могли постійно рости та розвиватися, забезпечуючи джерело сили для розвитку установи. Щоб мотивувати працівників, керівництво повинно приділяти увагу факторам здоров’я, умовам праці та заробітної плати, поєднувати матеріальні стимули з духовним потенціалом, стимулювати працю працівників, підтримувати ентузіазм та потенціал, розвивати та підсилювати здібності, спонукати до креативності через науково й раціональний взаємозв’язок між зусиллями персоналу і результативністю, а також взаємозв’язок між винагородою та особистою привабливістю. Участь персоналу в управлінні організацією може значно підвищити ентузіазм і забезпечити необхідну підтримку для реформи управління людськими ресурсами тобто замінити її новою концепцією талантів