ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ МІЖНАРОДНОГО СТАНДАРТУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 38

Анотація

У статті досліджено значення та класифікацію нематеріальних активів відповідно до положень Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи». Встановлено, що в міжнародному стандарті наведено рекомендаційні класи нематеріальних активів, які підприємство може змінювати та доповнювати. Автором встановлено й висвітлено умови, за яких нематеріальний актив визнається у балансі суб’єкта господарювання. Право власності на кожну групу нематеріальних активів, які можуть бути ідентифіковані, засвідчують документи, перелік яких класифіковано та подано в таблиці. Узагальнено шляхи отримання нематеріальних активів на підприємство, а також напрями їх вибуття. Метою написання статті є виокремлення значення нематеріальних активів в господарській діяльності суб’єктів господарювання, дослідження порядку їх ідентифікації, класифікації, оцінки та визнання відповідно до вимог положень МСБО 38 «Нематеріальні активи». Автором використано універсальні методи дослідження. Аналіз – за допомогою нього досліджено класифікаційні групи нематеріальних активів. Метод синтезу використано при об’єднані методів оцінки нематеріальних активів. На основі вивчення нормативно-правової бази з регулювання обліку за міжнародними стандартами розкрито порядок переоцінки нематеріальних активів. Переоцінка проводиться за умови існування активного ринку аналогічних нематеріальних активів. Проте активний ринок не може існувати для торговельних марок, заголовків, видавничих прав на кіно- та музичні твори, патентів та торгових знаків, оскільки кожен з таких активів є унікальним. Нематеріальні активи, для яких не існує активного ринку, обліковують тільки за моделлю собівартості. Практична цінність полягає у розкритті порядку формування собівартості нематеріальних активів при їх надходженні та виокремленні елементів, що не включаються до неї. На прикладі практичної ситуації проведено дооцінку комп’ютерної програми за методом пропорційної оцінки і за методом списання. Встановлено, що нематеріальні активи з визначеним строком корисного використання амортизуються, з невизначеним строком – не амортизуються. Досліджено та розкрито сутність поняття «правовстановлюючий документ» при визначені строку корисного використання нематеріального активу.