Економіка та суспільство

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Лілія Боденчук, Наталя Сарлачан, Юлія Григор’єва — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню актуальних аспектів формування інвестиційно-інноваційних пріоритетів сталого розвитку територіальних одиниць. У роботі проаналізовано та систематизовано ключові фактори, що впливають на інноваційний розвиток регіонів, зокрема рівень технологічної спроможності, науково-дослідний потенціал, наявність інфраструктури підтримки підприємництва та інвестиційний клімат. Розглянуто світовий досвід організації інноваційних процесів і визначено можливості його адаптації до національних умов. Визначено резерви підвищення інвестиційної привабливості територіальних одиниць, серед яких — розвиток кластерних структур, удосконалення механізмів державно-приватного партнерства, стимулювання інноваційної активності бізнесу та формування сприятливого середовища для впровадження новітніх технологій.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ АТРИБУТІВ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ В СИСТЕМУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Вʼячеслав Вороненко, Віталій Омельяненко — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено теоретико-методичні засади імплементації атрибутів нової економіки в систему цивільного захисту та процеси повоєнного відновлення. Обґрунтовано доцільність інтеграції цифрових технологій, платформених рішень та інструментів аналітики даних у механізми управління ризиками й забезпечення стійкості територій. Визначено ключові організаційно-економічні бар’єри та запропоновано концептуальний підхід до формування адаптивної моделі впровадження інновацій. Доведено, що системне використання інструментів нової економіки сприяє підвищенню ефективності координації, швидкості реагування та якості стратегічного планування відновлювальних процесів. Практична цінність полягає у наданні рекомендацій органам державної влади та місцевим адміністраціям щодо структурованого впровадження інноваційних технологій.

ПРІОРИТИЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ВІДБУДОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ФІНАНСОВИХ ОБМЕЖЕНЬ

Андрій Добровольський — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено теоретико-методичні засади пріоритизації інвестиційних проєктів відбудови соціальної інфраструктури України в умовах фіскальних обмежень воєнного періоду. На основі аналізу динаміки державних видатків та співставлення потреб відновлення об’єктів інфраструктури (RDNA4) із можливостями Єдиного портфеля публічних інвестицій виявлено системний фінансовий розрив і обмеженість бюджетно-донорського ресурсу України. Обґрунтовано необхідність використання формалізованих механізмів фінансування. Запропоновано скоринг-модель, що інтегрує показники прямих витрат, потреб у відновлені, непрямих економічних збитків, соціально-демографічного навантаження інфраструктури у результативний бал пріоритизації. Її застосування створює передумови прозорого ранжування, узгодження регіональних потреб із національними пріоритетами та обґрунтованості розподілу інвестиційних ресурсів.

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ МІНІМІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ВТРАТ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Ірина Загреба, Максим Загреба — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено управління виробничими запасами як важіль забезпечення фінансової стійкості підприємства. Метою роботи є обґрунтування підходів до оптимізації запасів машинобудівного підприємства в умовах ринкової нестабільності з акцентом на підвищенні ліквідності для мінімізації фінансових втрат від «замороженого» капіталу та знецінення активів.. Методологія базується на інтеграції детермінованих моделей та методів інтелектуального аналізу даних. Авторами проаналізовано оборотність матеріалів на складах та запропоновано комплексний підхід на основі ABC-аналізу й показників ліквідності. Визначено корегувальні дії щодо неліквідів та розраховано економічний ефект від їх впровадження. Доведено, що ефективне управління виробничими запасами підвищує адаптивність підприємства до викликів сучасного ринку.

ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ФРЕЙМВОРК

Роман Колесник, Олександр Кубатко, Леонід Мельник — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

В умовах переходу глобальної економіки до когнітивної фази розвитку генеративний штучний інтелект (ГенШІ) та сучасні агентні системи, як ключові технології загального призначення, стають рушійною силою, що змінює підходи до створення доданої вартості та формування конкурентних переваг підприємств. Метою статті є узагальнення, систематизація та теоретичне обґрунтування підходу до оцінювання ролі генеративного штучного інтелекту в підвищенні конкурентоспроможності підприємств. Ґрунтуючись на існуючих теоретичних підходах до розуміння конкурентоспроможності та її ознак, автором уточнено зміст цієї категорії в умовах широкого застосування ГенШІ та запропоновано доповнення моделі конкурентоспроможності О. Г. Янкового. У статті обґрунтовується доцільність виокремлення інноваційного потенціалу як внутрішньої характеристики конкурентоспроможності та стратегічних партнерств – як самостійної зовнішньої характеристики. На цій основі автор пропонує підхід, у межах якого впровадження технологій ГенШІ в діяльність підприємства розглядається на семи рівнях, згрупованих за чотирма контурами: управлінським, ринково-екосистемним, ресурсно-інфраструктурним та операційно-процесним. Для кожного із рівнів визначено потенційні ефекти від впровадження ГенШІ та їх зв’язок із клачиними ознаками конкурентоспроможності: рентабельністю, часткою ринку (сегменту) та ціновою еластичністю попиту. Практична значущість запропонованого фреймворку полягає в можливості використання його як теоретико-методологічної основи для подальших емпіричних досліджень, розроблення галузевих дорожніх карт впровадження технологій когнітивної обробки даних та прогнозування ефективності трансформаційних проєктів на підприємствах в умовах цифрової економіки.

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ТА МЕХАНІЗМИ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЄКТІВ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Наталія Ткачук, Олександра Бурець — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

Актуальність дослідження механізмів фінансування у відновлювані джерела енергії в Україні суттєво зросла, особливо поряд з сучасними викликами, які насамперед пов’язані із відбудовою національної економіки та реалізацією глобальних цілей сталого розвитку в умовах євроінтеграційного поступу. Метою статті є проведення комплексного аналізу інвестиційної привабливості та ефективності фінансування проєктів у галузі «зеленої» енергетики в Україні в умовах трансформаційних змін. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання. Зокрема, методи аналізу та синтезу, методи порівняльного та статистичного аналізу, метод системного підходу та економічного моделювання дозволив обґрунтувати напрями вдосконалення фінансової архітектури розвитку відновлюваної енергетики в умовах воєнних ризиків та євроінтеграції. В ході дослідження було проаналізовано існуючі механізми державної підтримки відновлюваної енергетики. Встановлено, що такі інструменти, як звільнення від сплати мита та ПДВ на імпорт обладнання, податкові канікули та компенсація витрат на інфраструктуру, спрямовані на зниження капітальних витрат та покращення показників фінансової моделі проєкту. Однак було виявлено, що в умовах макроекономічної нестабільності та високих показників ризиків цих інструментів недостатньо для залучення необхідного обсягу приватних інвестицій у відбудову та нове будівництво. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що подальший розвиток відновлюваної енергетики в Україні залежить від здатності побудувати цілісну інвестиційну екосистему. Ця екосистема має інтегрувати стабільне регуляторне середовище, інноваційні фінансові інструменти, спрямовані на зм’якшення специфічних ризиків воєнного та повоєнного періоду, та стратегічне партнерство з міжнародними фінансовими інституціями. Реалізація такого підходу є необхідною умовою для забезпечення енергетичної безпеки, сталого економічного зростання та інтеграції України в європейський енергетичний простір.

ДИНАМІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Олексій Безчасний, Олена Мітал, Ірина Петровська — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

Стаття присвячена актуальним питанням управління якістю готельних послуг в умовах підвищеної нестабільності. Визначено, що традиційні статичні стандарти обслуговування мають обмежену ефективність в умовах нестабільності, оскільки не забезпечують оперативну адаптацію до стрімких змін та кризових викликів зовнішнього середовища. Обґрунтовано концептуальні засади динамічного управління на основі системи дискретних адаптивних профілів, що забезпечують гнучкість функціонування готелю. Запропоновано механізм класифікації подій-тригерів за рівнями впливу, а також відповідні напрямки адаптації через профілі зниження, підвищення, компенсації та перерозподілу якості, що дозволяють мінімізувати розриви між вимогами споживачів та можливостями закладу розміщення. Доведено, що інтеграція цих інструментів у операційні процеси перетворює управління якістю на дієвий інструмент підвищення стійкості та конкурентоспроможності бізнесу.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО РИНКУ ДОСТАВКИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Олександр Гладченко — Thu, 19 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано трансформацію світового ринку доставки здорового харчування під впливом цифровізації, зміни споживчих пріоритетів та соціально-екологічних трендів. Обґрунтовано, що зростання сегмента зумовлене підвищенням уваги до збереження здоров’я, урбанізацією та попитом на зручні персоналізовані рішення. Розкрито зміну мотивації споживачів, для яких важливим є не лише смак, а й довгостроковий позитивний ефект від споживання. Проаналізовано динаміку доходів і структурні зрушення за регіонами, видами продукції та моделями доставки, зокрема зростання частки готової до вживання їжі та гібридних форматів. Доведено, що інноваційні технології та аналітика даних формують нову модель ринку, яка поєднує економічну ефективність і функцію підтримки громадського здоров’я. Узагальнення результатів дозволило обґрунтувати висновок про формування нової парадигми розвитку ринку, у якій поєднуються економічна ефективність, соціальна відповідальність і технологічна модернізація.

ІНСТИТУЦІЙНА АРХІТЕКТОНІКА СУЧАСНОГО РИНКУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Руслан Магомедов — Fri, 20 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті розглядаються теоретичні та прагматичні питання інституційної структури сучасного ринку спільного інвестування України. Серед інших учасників цього сегменту фінансового ринку особлива увага приділяється компаніям з управління активами та зберігачам активів ІСІ. Визначено ключові функціональні особливості учасників ринку спільного інвестування. Обгрунтовано фактори та причини виникнення послуг з управління активами та зберігання активів ІСІ, як особливих видів діяльності на ринках капіталу з їх наступною трансформацією на рівень професійної діяльності. Окреслено функціональні зв’язки учасників ринку спільного інвестування, встановлено фактори, які обумовлюють попит на їх послуги в Україні. Ідентифіковано ключові елементи системи державного регулювання діяльності учасників ринку спільного інвестування. Розкрито вплив інституційної структури на ефективність ринку спільного інвестування з позиції акумуляції капіталу та його інвестування в національну економіку України.

ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДЕФІЦИТУ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ

Тетяна Балановська, Кристина Драмарецька, Ольга Гогуля — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано і узагальнено наукові підходи до трактування сутності ризику. Систематизовано трактування поняття «ризик-менеджмент», визначено його роль у системі управління підприємством. Розкрито особливості сучасних демографічних тенденцій, зокрема скорочення чисельності населення, зростання медіанного віку та посилення міграційних процесів. Обґрунтовано необхідність адаптації організаційних підходів до формування команди ризик-менеджменту підприємства в умовах дефіциту людських ресурсів. Уточнено сутність команди ризик-менеджменту як сукупності фахівців, залучених до процесів ідентифікації, аналізу, оцінювання та контролю ризиків у межах діяльності підприємства. Запропоновано адаптивну структуру команди ризик-менеджменту, що передбачає розподіл функцій управління ризиками між учасниками управлінського процесу та залучення працівників різних функціональних підрозділів до виявлення і моніторингу ризиків.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ОБ’ЄКТ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ЗНАНЬ» НА РІВНІ ПІДПРИЄМСТВА

Наталя Гребенник — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано поняття «об’єкт комерціалізації знань» на рівні підприємства як спеціальної аналітичної категорії, необхідність виокремлення якої зумовлена розмежуванням управління знаннями та управління їх комерціалізацією. Показано, що категорії знання, знаннєвого ресурсу і знаннєвого активу не повною мірою дають змогу виокремити ті елементи системи знань підприємства, які є релевантними для економічної реалізації. Запропоновано визначення об’єкта комерціалізації знань, уточнено його місце в системі суміжних понять і критерії виокремлення. Практичне значення результату полягає у формуванні понятійної основи для ідентифікації знань, релевантних для подальшого оцінювання, вибору форми комерціалізації та прийняття рішень у системі управління комерціалізацією знань на рівні підприємства.

ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ, СМАРТ-КОНТРАКТИ ТА БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ

Роман Заблодський — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

статті проведено теоретичний аналіз цифрових інструментів  цифрових платформ, смарт-контрактів, блокчейн-технологій, а також їх вплив на трансформацію реінжинірингу бізнес-процесів. Розкрито вплив цифрових платформ на архітектуру процесного управління, зміщуючи фокус реінжинірингу від локальної оптимізації до перепроєктування наскрізних ланцюгів створення цінності на основі стандартизованих правил взаємодії та даних. Визначено роль смарт-контрактів як механізму алгоритмічного контролю, який формалізує виконання правил та забезпечує передбачуваність координації. Продемонстровано роль блокчейн-технологій у забезпеченні прозорості транзакцій та незмінності записів як основи аудиту і формування довіри між учасниками процесів. Систематизовано ключові проблеми впровадження даних цифрових інструментів у практику реінжинірингу бізнес-процесів, зокрема виклики інтеграції з чинними процесними моделями та інформаційними системами. Практична значущість результатів полягає у формуванні концептуальної основи для вибору доцільних механізмів цифрової підтримки реінжинірингу та визначення напрямів подальших прикладних досліджень.

ОСНОВНІ ВИДИ ІНТЕРНЕТ-РЕКЛАМИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО МЕДІАПЛАНУ

Юлія Зіньцьо, Олена Альонова — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

Стаття присвячена аналізу сучасних видів інтернет-реклами для створення ефективного та успішного медіаплану. У сучасних умовах цифрової трансформації економіки інтернет-реклама посідає провідне місце серед усіх інструментів маркетингових комунікацій. Вона забезпечує не лише швидке й масштабне охоплення цільової аудиторії, а й дозволяє бізнесу застосовувати персоналізовані підходи до споживача, що суттєво підвищує ефективність рекламних кампаній. Сучасні цифрові платформи надають можливість гнучкого налаштування рекламних повідомлень, використання алгоритмів машинного навчання для оптимізації витрат та максимально точного вимірювання результатів. Таким чином, інтернет-реклама стала невід’ємною складовою стратегії просування більшості українських компаній. Сучасні користувачі очікують від брендів автентичного і вартісного контенту, розуміння їхніх потреб, корисного спілкування. Йдеться насамперед про формування стратегії розвитку бренду, його соціальної відповідальності, створення ефективного способу комунікації з аудиторією, публікацію практичних відомостей. З іншого боку, важливо оптимізувати контент відповідно до оновлень алгоритмів пошукових систем і рекомендацій щодо змісту і форматування контенту. Правильні дії в цьому аспекті – це запорука того, що клієнти звернуться до вас, а не до конкурентів.

МОДЕЛЬ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНФРАСТРУКТУРИ БІРЖОВОГО РИНКУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Ірина Корман, Ольга Семенда — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано інтегральну модель оцінки ефективності функціонування інфраструктури біржового ринку агропромислової продукції. Запропоновано системний підхід до структурування інфраструктури за логістичною, фінансовою та інформаційною складовими з подальшим формуванням часткових та інтегрального індексів ефективності. Розроблено алгоритм практичного застосування моделі та шкалу інтерпретації результатів. Доведено, що використання інтегрального індексу дозволяє здійснювати динамічний і порівняльний аналіз розвитку біржової інфраструктури та формувати обґрунтовані управлінські рішення в умовах цифрової трансформації економіки. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні комплексної інтегральної моделі оцінки ефективності інфраструктури біржового ринку з урахуванням впливу цифрових технологій та синергетичної взаємодії її складових.

ПОСИЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШОВИХ ОПЕРАЦІЙ НА ОСНОВІ БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Микола Кравченко — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено проблематику посилення контролю електронних грошових операцій в умовах цифрової трансформації фінансового сектору та зростання ролі безготівкових розрахунків. Обґрунтовано, що традиційні контрольні процедури, орієнтовані на періодичну звітність і постфактум-аналіз, не відповідають викликам, пов’язаним із високою швидкістю транзакцій, їх фрагментацією та зростанням ризиків фінансових зловживань. Розкрито теоретико-методологічні засади контролю електронних грошей у системі фінансового моніторингу. Проаналізовано потенціал блокчейн-технологій та доведено доцільність їх доповнення інструментами штучного інтелекту для інтелектуального аналізу масивів даних, виявлення аномалій і формування динамічних профілів ризику. Запропоновано інтеграційну модель адаптивного фінансового контролю та окреслено регуляторні виклики її впровадження в Україні.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ

Катерина Крамаренко — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено сучасний стан організаційно-економічного механізму грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України. Проаналізовано нормативно-правове регулювання, структуру грошового забезпечення та динаміку бюджетного фінансування сектору безпеки та видатків на грошове забезпечення в Державному бюджеті України. Виявлено ключові проблеми та обґрунтовано напрями удосконалення організаційно-економічного механізму грошового забезпечення, що передбачають підвищення частки базових складових, удосконалення фінансового планування, цифровізацію обліково-аналітичних процесів та посилення мотиваційної складової системи. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення прозорості, ефективності використання бюджетних коштів та мотивації військовослужбовців.

ІННОВАЦІЙНІ ПРОЄКТИ У РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ ПІДПРИЄМСТВ

Тетяна Лисюк — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено теоретико-практичні засади реалізації інноваційних проєктів у розвитку готельно-ресторанних підприємств в умовах цифрової трансформації, кризових викликів та євроінтеграційних процесів. Встановлено, що інновації є ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності, якості обслуговування та забезпечення сталого розвитку підприємств гостинності. Обґрунтовано, що пріоритетними напрямами інноваційних проєктів є цифровізація, ШІ, CRM- та ERP-систем, автоматизація сервісу, використання Big Data, роботизація та smart-рішення, що забезпечують персоналізацію послуг і зростання ефективності діяльності. Доведено, що важливими складовими інноваційного розвитку є впровадження екологічних ініціатив, «зелених» технологій, що відповідають принципам сталого розвитку й підвищують інвестиційну привабливість підприємств.

НАДЛИШОК РОБОЧОЇ СИЛИ ТА МОЛОДІЖНА ЗАЙНЯТІСТЬ У СІЛЬСЬКИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ, РІШЕННЯ

Марина Мельник, Дмитро Маршавін — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті здійснено всебічний аналіз комплексних чинників формування надлишку робочої сили в сільській місцевості України та їх довготривалого впливу на можливості зайнятості молоді. Встановлено, що структурні трансформації аграрного сектору, зумовлені інтенсивною механізацією, цифровізацією виробничих процесів і переходом до великих високопродуктивних агроформувань, призводять до стійкого зменшення попиту на робочу силу та вивільнення значної кількості працівників. Паралельне звуження промислової бази у периферійних регіонах, відсутність диверсифікованих секторів економіки та обмеженість локальних сервісних ринків унеможливлюють формування альтернативних каналів зайнятості, що особливо загострює ситуацію серед молоді — найбільш мобільної, але структурно вразливої групи населення. Показано, що надлишок робочої сили має кумулятивний вплив на локальні ринки праці: зниження рівня оплати праці, погіршення співвідношення між працездатним населенням і фінансовими можливостями місцевих бюджетів, скорочення інвестицій в інфраструктуру та зростання соціальної напруги. Молоді працівники стикаються з дефіцитом кваліфікованих вакансій, нестачею можливостей професійного застосування, переважанням сезонної та неформальної праці. Це стимулює як внутрішню, так і зовнішню міграцію, що посилює відтік людського капіталу з периферії та формує довгострокові демографічні ризики. Автори доводять, що внутрішня трудова мобільність, попри свій потенціал, не виконує компенсаторної функції через недостатню розвиненість транспортної інфраструктури, високу вартість щоденної міграції, нестачу регулярного сполучення та низьку мікромобільність домогосподарств у сільській місцевості. У статті обґрунтовано необхідність державної підтримки механізмів регульованої внутрішньої міграції, розвитку доступних транспортних рішень, підвищення мобільності молоді, створення індустріальних та сервісних центрів зайнятості поблизу малих населених пунктів. Аргументовано, що комплексне поєднання політики інфраструктурного розвитку, стимулювання інвестицій у регіони та підвищення доступності робочих місць є ключовим для подолання трудових дисбалансів і формування сталих траєкторій молодіжної зайнятості в сільських районах України.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ: ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ЯКОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ЗМІНАМИ

Сергій Мильніченко, Олег Носко — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано необхідність трансформації системи стратегічного менеджменту в умовах глобальних викликів та високої турбулентності середовища. Досліджено роль європейських стандартів якості, зокрема ISO 9001, ISO 14001 та ISO 45001, як інструментів забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку організацій. Особливу увагу приділено інтеграції моделей досконалості EFQM та CAF у процеси стратегічного планування. Авторами запропоновано процесну модель трансформації, що поєднує інституційну модернізацію з ефективним управлінням організаційними змінами. Доведено, що успішна адаптація підприємств до умов європейської інтеграції потребує синергії процесного підходу, ризик-орієнтованого мислення та розвитку інноваційної корпоративної культури. Результати дослідження мають практичне значення для менеджерів, які прагнуть підвищити стратегічну спроможність організацій.

СИСТЕМА ДЕТЕРМІНАНТ РОЗВИТКУ СМАРТ-ЕКОНОМІКИ КИТАЮ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Тимур Нацвлішвілі — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено систему детермінант розвитку смарт-економіки Китаю в умовах глобальної цифрової трансформації. Актуальність теми зумовлена зростаючою роллю цифрових технологій у формуванні нових моделей економічного розвитку, підвищенні ефективності виробничих систем та забезпеченні довгострокової конкурентоспроможності національних економік. У сучасних умовах цифрова трансформація розглядається як один із ключових факторів структурних змін у світовій економіці, що сприяє формуванню нових економічних інститутів, розвитку інноваційних екосистем та поширенню інтелектуальних технологій. Китай виступає одним із найбільш масштабних прикладів формування смарт-економіки, оскільки країна поєднує швидкий розвиток цифрової інфраструктури, активну державну координацію інноваційної політики та модернізацію промислових секторів. Метою дослідження є визначення та систематизація ключових детермінант розвитку смарт-економіки Китаю в умовах глобальної цифрової трансформації. Методологічною основою дослідження є системний та порівняльний підходи, що дозволяють розглядати смарт-економіку як складну соціально-економічну систему, сформовану внаслідок взаємодії технологічних, інституційних, соціальних та зовнішніх факторів. У межах дослідження здійснено якісний аналіз структурно-технологічних, інституційно-політичних, соціально-демографічних та зовнішніх детермінант розвитку смарт-економіки. Інформаційною базою роботи стали аналітичні звіти міжнародних організацій, статистичні матеріали, а також результати сучасних наукових досліджень у сфері цифрової трансформації економіки. У результаті дослідження встановлено, що розвиток смарт-економіки Китаю забезпечується комплексною взаємодією кількох груп детермінант. Ключову роль відіграють розвиток цифрової інфраструктури, ефективна державна координація стратегічних напрямів цифрової трансформації, формування висококваліфікованого людського капіталу та адаптація економічної системи до глобальної технологічної конкуренції. Виявлено, що поєднання технологічного розвитку з інституційною підтримкою інноваційної діяльності сприяє підвищенню продуктивності економіки та формуванню стійкої моделі економічного зростання. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для розроблення стратегій цифрової трансформації та формування політики розвитку смарт-економіки в країнах з перехідною економікою.

ДІАГНОСТИКА ЧИННИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Любов Некрасова, Тетяна Ткачук — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті проведено дослідження щодо діагностики чинників зовнішнього та внутрішнього середовища інноваційного розвитку підприємства. Виявлено їх складові та роль у веденні інноваційної діяльності підприємства. Відображено взаємозв’язок внутрішніх і зовнішніх чинників, що визначають інноваційний розвиток промислового підприємства. Проаналізовано дані міжнародних рейтингів, що характеризують рівень інноваційного розвитку країн: Глобальний індекс інновацій (GII), Індекс Європейського інноваційного табло (EIS) та Індекс інноваційного розвитку агентства Bloomberg (BII). За рахунок отриманих стандартизованих показників сформовано теплові карти, що дали змогу візуалізувати їх динаміку та визначити основні тенденції розвитку. Побудовано структурно-аналітичну модель внутрішнього середовища підприємства в контексті формування інноваційного розвитку.

СУЧАСНІ ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ТУРИЗМІ: ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ, МОБІЛЬНІ ЗАСТОСУНКИ ТА ЇХ РОЛЬ У РОЗВИТКУ ГАСТРОНОМІЧНОГО ТУРИЗМУ

Оксана Никига, Ірина Грибовська, Максим Журило — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті розглянуто сучасні тенденції цифрової трансформації туристичної сфери, зокрема впровадження онлайн-платформ і мобільних застосунків. Визначено роль цифрових технологій у підвищенні ефективності управління туристичними підприємствами, розвитку персоналізованих послуг, зокрема у сфері гастрономічного туризму, та забезпеченні сталого розвитку галузі. Проаналізовано вплив штучного інтелекту, великих даних, роботизації бізнес-процесів і технологій доповненої реальності на оптимізацію туристичного досвіду. Окреслено проблеми цифрової безпеки, підготовки кадрів і необхідність державно-приватного партнерства для розвитку інноваційного туризму в Україні. Зазначено важливість підвищення цифрової грамотності працівників туристичної сфери та створення інфраструктури відкритих даних. Наголошено на значенні мобільних застосунків як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств. Зроблено висновок, що цифровізація є ключовим фактором відновлення й зростання туристичної галузі.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В РАМКАХ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ЕКОСИСТЕМНА МОДЕЛЬ

Оксана Поплавська — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

Актуальність дослідження зумовлена посиленням глобальної нестабільності, спричиненої цифровою трансформацією, зміною клімату, військовими конфліктами та соціально-економічною турбулентністю, що перешкоджають сталому розвитку, де соціальна безпека набуває нового значення. Метою дослідження є концептуалізація соціальної безпеки в координатах сталого розвитку та обґрунтування екосистемної структурної моделі, яка відображає її багатовимірну природу. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному, екосистемному та людиноцентричному підходах і використовує методи аналізу, синтезу, абстракції, систематизації та концептуального моделювання. У дослідженні систематизовано чотири домінуючі підходи до тлумачення соціальної безпеки в сучасному науковому дискурсі: конструктивістський, релятивістський, аналітичний та формалізований. Показано, що існуючі інтерпретації є фрагментарними та недостатньо інтегрованими в рамки сталого розвитку. У статті обґрунтовано, що соціальну безпеку в умовах багатовимірної невизначеності не можна тлумачити виключно як елемент національної безпеки чи як механізм політики соціального захисту, а слід розуміти як екосистему, що складається з шести взаємопов'язаних компонентів: економічного, соціального, екологічного, поведінкового, еволюційного та регуляторного. Запропоновано структурну модель соціальної безпеки, яка розрізняє базовий та прогресивний рівні розвитку та наголошує на стійкості, гнучкості та безпеці як ключових атрибутах. Новизна підходу полягає у включенні поведінкової складової як коригувального механізму для прийняття вузько раціональних рішень та у підкресленні важливості гармонізації індивідуальної та колективної відповідальності. Зроблено висновок, що базова модель відображає мінімально необхідні умови для збереження системної стабільності, а прогресивний рівень соціальної безпеки характеризує соціально-економічну систему, здатну не лише до адаптації та відтворення, але й до еволюційної трансформації. У цій конфігурації соціальна безпека перетворюється на рушійну силу сталого розвитку, а не лише як захисний механізм.

ЗЕЛЕНИЙ КУРС В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Юрій Радіонов — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

Cтаття присвячена дослідженню впровадження зеленого курсу та цифровізації як унікального процесу розвитку національної економіки. Доведено, що основою для суцільної цифровізації та перехід на рейки зеленої економіки є концепція сталого розвитку та циркулярної економіки. Поряд з перевагами, які несе в собі цифровізація, відмічено її негативні наслідки, зокрема цифрову та інформаційну асиметрію, проблеми захисту баз даних, високе споживання енергії. Окреслено основні напрями впровадження зеленої економіки, зокрема формування комплексної моделі, відповідної політики та удосконалення правового регулювання, впровадження кращої міжнародної практики. Відмічено, доцільність цифровізації та зеленого курсу, як чинника модернізації системи державного управління, осучаснення промислових та інших енергозатратних підприємств за рахунок енергоефективних технологій, а також якісного надання фінансових послуг.

SMART-МОДЕЛІ ПРОДЖЕКТ МЕНЕДЖМЕНТУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК ІНСТРУМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Микола Рогоза, Тетяна Гудзь, Дмитро Явтушок — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті розглянуто теоретико-методологічні та прикладні засади застосування smart-моделей у системі проджект менеджменту суб’єктів підприємництва територіальних громад для потреб повоєнного відновлення. У процесі дослідження використано системний підхід, критичний аналіз, компаративний аналіз. Обґрунтовано інтеграцію концепції «розумного» управління із принципами сталого розвитку для створення резильєнтної економічної бази громад. Доведено, що застосування smart-моделей дозволяє мінімізувати економічні ризики та підвищити рівень локальної економічної безпеки через прозорість розподілу ресурсів та автоматизацію моніторингу відновлення, формуючи громадам можливість переходу від кризового управління до стратегічного сталого розвитку в поствоєнний період. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування при розробці програм комплексного відновлення територій.

СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Сергій Трофімчук — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

Стаття присвячена розробці та науковому обґрунтуванню комплексу стратегічних імперативів і програмно-цільових інструментів забезпечення стабільного стану фінансово-економічної безпеки підприємств з виробниц-тва будівельних матеріалів, що особливо актуально в умовах зростанням рівня невизначеності економічного середовища, посиленням впливу воєн-них, фінансових та енергетичних ризиків, а також підвищення ролі суб’єктів будівельної індустрії у процесах повоєнного відновлення націо-нальної економіки. Встановлено, що ефективне забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємств галузі потребує формування системного стратегічного підходу, спрямованого на зміцнення фінансової стійкості, мінімізацію ризиків, оптимізацію виробничих процесів та підвищення ан-тикризової адаптивності. Методологічною основою дослідження виступає програмно-цільовий підхід, який дозволяє інтегрувати фінансові, вироб-ничі та управлінські інструменти у єдину систему стратегічного управлін-ня. Обґрунтовано необхідність впровадження стратегічних імперативів стабілізації діяльності підприємств з виробництва будівельних матеріалів та запропоновано систему програмно-цільових інструментів, що охоплю-ють операційно-фінансову, техніко-технологічну, кадрову та інформаційну складові функціонування підприємств. Розроблено фрагмент практичного розрахунку очікуваного ефекту від впровадження стратегічних імперати-вів для підприємств галузі, зокрема щодо оптимізації структури капіталу, управління ліквідністю, формування резервів, удосконалення фінансового планування та управління оборотним капіталом. Доведено, що впрова-дження програмно-цільових інструментів забезпечення фінансово-економічної безпеки дозволяє підвищити адаптивність підприємств до змін зовнішнього середовища, зміцнити їх конкурентні позиції та сформувати стабільний розвиток у довгостроковій перспективі. Практична значущість отриманих результатів уможливлює використання запропонованого під-ходу до формування ефективної системи управління фінансово-економічною безпекою підприємств з виробництва будівельних матеріалів.

СИСТЕМА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІТИЧНА СКЛАДОВА

Наталія Шадура-Никипорець, Ігор Поцелуйко — Wed, 25 Mar 2026 00:00:00 +0000

Фінансова безпека аграрного підприємства в сучасних умовах повинна розглядатись не просто як характеристика його стану, а сприйматись в глибшому контексті – як система фінансової безпеки господарюючого суб’єкта, що виступає об’єктом управління. Вона формується у певному просторово-часовому континуумі реагуючи на волатильність середовища, що вимагає діагностики її рівня на регулярній основі та в динаміці. Обґрунтовано доцільність використання інтегрального восьмикомпонентного індексу для комплексної оцінки фінансової безпеки. На онові запропонованої методики проведено дослідження рівня фінансової безпеки аграрних підприємств за 2018-2024 рр., котре продемонструвало, що аграрні підприємства виявились не готовими до ризиків, спричинених повномасштабним вторгненням, однак уже в 2023-2024 рр., змінивши систему фінансової безпеки, вони адаптували її до новосформованих загроз.

МАРОККО: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

Лідія Дубіс, Наталія Габчак — Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено особливості розвитку туризму Королівства Марокко в умовах глобальних викликів і структурних трансформацій у період 2019-2024 років. Проаналізовано наукові праці вітчизняних вчених із зазначеної проблематики та виокремлено сильні сторони туристичної привабливості країни. Виділено три головні етапи у динаміці кількості іноземних туристів за період 2013-2024 рр.. Особливу увагу приділено дослідженню глобальних викликів на структуру, обсяги та просторову конфігурацію туристичних потоків Марокко. Доведено чітке переважання європейського туристичного сегмента, який і надалі залишається домінуючим ринком для Марокко, формуючи понад половину міжнародних прибуттів, із ключовою роллю Франції та Іспанії. Особливий акцент зроблено на стратегії розвитку туризму в умовах посткризової трансформації туристичної галузі. Обґрунтовано важливість реалізації Дорожньої карти як важливого стратегічного документа розвитку Королівства Марокко (2023р.) в сфері послуг. Охарактеризовано та передбачено модернізацію 9 тематичних і 5 міжгалузевих секторів, які в більшості орієнтовані на розвиток міжнародного туризму. Виділено диверсифіковану модель розвитку туристичної спеціалізації Марокко, яка передбачає поєднання різних видів туристичної діяльності, орієнтованих як на міжнародні, так і на внутрішні туристичні потоки. Запропоновано п’ять основних кроків, які забезпечать конкурентоспроможність туристичного ринку на державному рівні країни і сприятимуть зростанню кількості міжнародних туристів.

ФОРМУВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ БАНКУ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ

Максим Марич, Дмитро Штуник — Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті розглядається сучасний стан формування та управління ресурсною базою банківських установ в Україні, її роль у забезпеченні фінансової стійкості та конкурентоспроможності банківської системи. Проаналізовано еволюцію джерел фінансування, зокрема власного капіталу, залучених і запозичених ресурсів, а також вплив цифровізації та інноваційних інструментів на структуру пасивів. Окремо висвітлено проблеми короткостроковості депозитів, нерівномірного доступу до ресурсів та необхідність розвитку ринку капіталу і технологічних рішень для оптимізації управління ресурсною базою. Показано, що комплексне поєднання стратегічного планування, технологічного оновлення, взаємодії з клієнтами та державної підтримки дозволяє забезпечити стабільну та ефективну ресурсну базу, яка сприяє зміцненню фінансової стійкості банків і розвитку національної економіки.

ЕВОЛЮЦІЯ АНДЕРРАЙТИНГУ В УМОВАХ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН: МЕТОДИКА АДАПТАЦІЇ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ СТРАХОВИКА

Руслана Пікус, Владислав Черкасенко — Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено трансформацію підходів до андеррайтингу в умовах посилення кліматичних ризиків. Доведено, що еволюція андеррайтингу в умовах кліматичних змін має системний характер. Визначено напрям трансформації підходів до оцінки ризиків в умовах кліматичних змін. Обґрунтовано необхідність модернізації тарифної політики страховиків з урахуванням зростання частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ. Проаналізовано сучасні методи оцінювання кліматичних ризиків, включаючи використання великих даних, катастрофічного моделювання та ESG-підходів. Запропоновано методологічну модель адаптації тарифної політики страхових компаній, що базується на інтеграції кліматичних сценаріїв, регіональної диференціації ризиків та динамічного ціноутворення. Розроблена гібридна модель тарифоутворення забезпечує поєднання актуарної обґрунтованості, стратегічної гнучкості та ринкової конкурентоспроможності.

ІЄРАРХІЧНА СИСТЕМА РИНКОВИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВИХ КРИЗ

Владислав Полянський — Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті досліджено проблему ранньої діагностики фінансових криз як важливого напряму забезпечення стійкості фінансових систем в умовах зростання глобальної нестабільності. Метою дослідження є розробка аналітично обґрунтованої системи ринкових сигналів для раннього виявлення періодів підвищеної фінансової напруги, що можуть передувати кризовим явищам і дестабілізації фінансових ринків. Для досягнення поставленої мети узагальнено наукові підходи до раннього попередження фінансових криз, обґрунтовано концепцію ринкових сигналів як інструменту виявлення зміни режимів функціонування фінансового ринку, сформовано набір ключових індикаторів фінансової нестабільності та запропоновано принципи їх інтерпретації в межах ієрархічної аналітичної системи. Теоретичною основою дослідження виступає режимний підхід до аналізу фінансових ринків, відповідно до якого динаміка ринку розглядається як послідовність переходів між станами стабільності, фінансової напруги та кризи. Емпірична частина дослідження базується на використанні щоденних часових рядів фінансових показників, які відображають динаміку основних сегментів глобального фінансового ринку протягом тривалого періоду спостережень. У роботі доведено, що окремі індикатори не завжди забезпечують однозначну інтерпретацію передкризових процесів, тому більш надійним є їх комбіноване використання. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні концепції ієрархічної системи ринкових сигналів для ранньої діагностики фінансових криз, яка поєднує простоту розрахунків, економічну інтерпретованість і практичну придатність до регулярного моніторингу фінансової стабільності. Запропонований підхід створює аналітичну основу для виявлення передкризових станів без застосування надмірно складних економетричних моделей та розширює можливості макропруденційного аналізу. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованої системи сигналів для підтримки превентивних управлінських рішень, підвищення готовності економічних агентів до можливих «шоків» і подальшого розвитку інтегральних індикаторів фінансової напруги.

ПСИХОЛОГІЯ БАНКІВСЬКОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ МИРУ ТА ВІЙНИ

Сергій Реверчук — Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 +0000

У науковій статті досліджено особливості банківського маркетингу (БМ) у сучасних умовах, зокрема в умовах миру та війни. Акцентовано на зростанні ролі емоційного маркетингу у банківництві. З’ясовано, що підґрунтям для появи і розвитку синдрому емоційного вигоряння банківського працівника є його стан фізичного, психічного та емоційного виснаження. Акцентовано увагу на 30-ти канонічних стратагемах. З’ясовано особливості банківської психології на ринку криптовалюти і в умовах розвитку штучного інтелекту. Окремо досліджено роль психології тривожності, стресостійкості та емоційного вигорання працівників на ринку банківських послуг. Обґрунтовано, що істотний вплив на психологічний стан банкіра мають: війна, фінансова криза, природні стихії, корпоративні цінності, культура, величина доходів, рівень життя, професійна мотивація і кар’єра.

ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У МЕНЕДЖМЕНТІ: ТЕНДЕНЦІЇ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Оксана Руденко, Максим Швець — Thu, 26 Mar 2026 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано необхідність переходу від традиційної освітньої парадигми до компетентнісної моделі підготовки менеджерів в умовах цифровізації та економічної невизначеності. Проаналізовано ключові інноваційні методи, зокрема кейс-метод, бізнес-симуляції, гейміфікацію, проєктне та змішане навчання. Визначено, що інтеграція активних методів підвищує рівень запам’ятовування матеріалу на 35–40%, сприяє формуванню «soft skills», стратегічного мислення та здатності приймати рішення в умовах ризику. Авторами розроблено концептуальну модель впровадження інновацій та систематизовано етапи їх інтеграції в освітній процес — від аналізу потреб до оцінювання результатів. Виявлено основні бар’єри модернізації освіти, такі як рівень цифрової грамотності викладачів та стан матеріально-технічної бази. Обґрунтовано доцільність створення університетських центрів інноваційного навчання для методичного супроводу викладачів та підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців.