Економіка та суспільство

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ РІШЕНЬ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ

Тетяна Блажинська — 2025-04-28

Стаття присвячена дослідженню цифрових технологій, що забезпечують автоматизовані рішення у сфері соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Мета дослідження – проаналізувати напрямки, рівні реалізації та основні виклики впровадження цифровізації системи соціального страхування в умовах євроінтеграційних процесів. У ході наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, порівняння та узагальнення. Результати дослідження показують, що цифрова трансформація у сфері соціального страхування виконує функцію ключового механізму фінансової модернізації, який інтегрує сучасні цифрові інструменти з принципами прозорості, індивідуалізованого підходу до страхувальників та управління соціальними ризиками на основі прогнозної аналітики. Здійснено акцент на тому, що основними завданнями цифровізації виступають: забезпечення адресності соціального захисту, оптимізація розподілу й використання ресурсів, зниження транзакційних витрат, а також впровадження ризик-орієнтованих механізмів управління страховими фондами.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Олена Ніколюк — 2025-04-28

У статті комплексно досліджено питання стратегічного управління ефективністю закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах трансформації освітнього середовища, яке зазнає значних змін під впливом цифрових технологій, глобалізаційних процесів, демографічних зрушень, війни в Україні та зміни запитів з боку ринку праці. Автор акцентує увагу на необхідності переосмислення управлінських підходів у сфері вищої освіти, оскільки традиційні моделі управління виявляються недостатньо ефективними для забезпечення гнучкості, інноваційності та стійкості освітніх закладів в сучасних умовах. Розглянуто сучасні виклики, що постають перед ЗВО, серед яких: зменшення контингенту студентів, децентралізація фінансування, підвищення конкуренції як на внутрішньому, так і на глобальному ринку освітніх послуг, необхідність цифрової трансформації освітнього процесу, а також безпекові ризики, спричинені повномасштабною війною. У цьому контексті стратегічне управління виступає ключовим інструментом досягнення ефективності функціонування ЗВО. У дослідженні запропоновано концептуальну модель стратегічного управління, яка базується на принципах адаптивності, орієнтації на результат, інтеграції цифрових інструментів та системного моніторингу ключових показників ефективності. В роботі застосовано порівняльний аналіз статистичних даних за 2018–2024 роки, що дозволило виявити динаміку трансформаційних процесів у системі вищої освіти України та визначити головні тенденції. На основі аналізу сформульовано практичні рекомендації для керівників ЗВО, зокрема щодо модернізації стратегій розвитку, удосконалення системи оцінювання результативності освітньої діяльності, активізації комунікації зі стейкхолдерами, а також посилення інституційної спроможності через впровадження елементів фінансової та управлінської автономії. Стаття має міждисциплінарний характер, поєднуючи економічний, управлінський і соціальний підходи до оцінки та оптимізації ефективності функціонування закладів вищої освіти. Отримані результати можуть бути використані як теоретична база для подальших наукових досліджень, а також як практичні рекомендації для розробки стратегічних планів розвитку ЗВО в Україні в умовах невизначеності та змін.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЗРІЛОСТІ ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Наталія Прокопенко — 2025-04-28

Актуальність статті визначена сучасними викликами енергосистеми України, яка попри масові російські ракетні атаки, приєдналась до європейської системи, виборовши енергетичну незалежність. В умовах енергетичного терору для української енергетики важливим та актуальним питанням є ефективне проєктне управління в енергетичній галузі, яке є не лише інструментом реалізації окремих ініціатив, а й ключовим фактором стійкого розвитку підприємств, що визначає їхню здатність до трансформації, адаптації та довгострокового успіху в умовах сучасних енергетичних викликів. У статті доведено, що розробка ефективної моделі проєктного управління має велике стратегічне значення для підприємств енергетичної галузі, оскільки забезпечує їхню гнучкість, стійкість до ризиків, ефективність використання ресурсів та здатність до інноваційного розвитку. Інтеграція цифрових технологій, гнучких методологій управління, екологічних підходів, ризик-менеджменту та підвищення компетенцій персоналу є ключовими факторами, що сприяють успішній реалізації проєктів та забезпечують сталий розвиток підприємств у сучасних умовах глобальної економіки. Глобальна енергетична трансформація, що передбачає перехід до більш стійких, екологічно чистих та цифровізованих рішень, висуває нові вимоги до підприємств галузі, змушуючи їх не лише адаптувати свої управлінські моделі, а й інтегрувати сучасні методи проєктного управління. У цьому контексті особливої актуальності набуває концепція зрілості проєктного управління, яка дозволяє оцінити рівень розвитку підприємства з позиції ефективності управління проєктами, гнучкості прийняття рішень та рівня впровадження цифрових технологій у процеси управління. Встановлено, що різниця у рівнях зрілості підприємств енергетичної галузі визначає їхню здатність до впровадження передових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн, великі дані та Інтернет речей, які є ключовими елементами цифрової трансформації. Підприємства з високим рівнем проєктної зрілості демонструють значно кращі показники ефективності, гнучкості управління та економічної стійкості, тоді як менш адаптовані компанії ризикують втратити конкурентні переваги через застарілі підходи до управління, низьку інтегрованість процесів та відсутність стратегічного управління ризиками. Аргументовано ключову роль ефективного проєктного управління в енергетичній галузі, що є не лише інструментом реалізації окремих ініціатив, а й ключовим фактором стійкого розвитку підприємств, що визначає їхню здатність до трансформації, адаптації та довгострокового успіху в умовах сучасних енергетичних викликів. Деталізовано показники підприємств енергетичної галузі, що функціонують у форматі проєктного управління, проходять через складний процес еволюції, який включає поступове вдосконалення управлінських підходів, адаптацію технологій, оптимізацію організаційної структури та формування стратегічних цілей відповідно до динамічних викликів енергетичного ринку. Визначено, що у межах цього розвитку деякі компанії демонструють високий рівень зрілості проєктного управління, забезпечуючи ефективне планування, розподіл ресурсів і впровадження інноваційних технологій, тоді як інші зіштовхуються з труднощами масштабування процесів, недостатньою координацією між підрозділами та низькою ефективністю реалізації проєктів.

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ

Микита Глухов — 2025-04-28

У статті обґрунтована необхідність застосування концептуального системного підходу при формуванні ефективного економіко-організаційного механізму у підприємствах телекомунікаційної галузі. Під час війни в Україні набувають особливої актуальності дослідження ефективності впровадження організаційно-економічного механізму на підприємствах телекомунікаційних послуг, як таких, що є ключовим інструментом для інформування та надання інформації для координації між військовими, рятувальними службами та населенням, що сприяє ефективному реагуванні на надзвичайні ситуації в умовах російського терору для української телекомунікаційної галузі. Доведено, що у сучасних умовах функціонування телекомунікаційного сектору підприємства цієї галузі змушені активно впроваджувати новітні технологічні рішення, оскільки динамічний розвиток ринку вимагає постійного розширення спектру цифрових послуг та вдосконалення організаційно-економічних механізмів управління. Встановлено, що високий рівень конкуренції та швидкі темпи технологічних змін визначають необхідність інтеграції інноваційних підходів до управління підприємством, що охоплює розробку ефективної стратегії впровадження інновацій та створення адаптивної бізнес-моделі, яка забезпечить стійкість компанії в умовах цифрової трансформації. Досліджено, що організаційно-економічний механізм управління ефективністю підприємства, його конкурентоспроможністю, розвитком інноваційної діяльності, підвищенням якості послуг та раціональним використанням ресурсного потенціалу є складовими єдиної інтегрованої системи, що спрямована на оптимізацію процесів управління. Встановлено, що з наукової точки зору організаційно-економічний механізм надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг слід розглядати як структурну підсистему, що функціонує у межах підприємства і відповідає за реалізацію державних та галузевих стандартів доступності й якості зв’язку. Узагальнено наукові підходи до визначення концепції організаційно-економічного механізму забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг, можна стверджувати, що він виступає довгостроковою програмою дій, спрямованою на встановлення принципів і методів ефективного функціонування ринку. Такий механізм передбачає гарантування населенням базового рівня телекомунікаційних послуг за економічно обґрунтованою вартістю та відповідно до міжнародних стандартів якості, враховуючи потреби споживачів у різних регіонах.