Економіка та суспільство

ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Тетяна Бусарєва — 2026-04-24

Стаття присвячена актуальній проблемі еволюції форм локалізації іноземного капіталу. Здійснено аналіз теоретичних підходів щодо пояснення мотивів, цілей та особливостей розміщення іноземного капіталу. Визначено, що в умовах загострення питань безпеки, геоекономічної нестабільності, торговельних війн та неопротекціонізму, при виборі підходів до локалізації іноземного капіталу міжнародні компанії основну увагу звертають на забезпечення стійкості відтворювальних процесів та інституційну наближеність середовища приймаючої країни. Розроблено еволюційно-матричну модель трансформації форм локалізації іноземного капіталу, що інтегрує три складових інтеграції капіталу з трьома рівнями глибини його локалізації. Доведено еволюційний зсув від стратегій глобальної мінімізації витрат до моделей геополітичної наближеності.

НЕФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Юрій Манько — 2026-04-24

У статті досліджено роль нефінансової звітності в системі управління підприємством в контексті реалізації стратегії сталого розвитку. Розкрито її сутнісні характеристики та обґрунтовано доцільність використання як інструменту підвищення прозорості діяльності суб’єкта господарювання. Встановлено, що формування нефінансової звітності сприяє зміцненню довіри з боку зацікавлених сторін та підвищенню інвестиційної привабливості підприємства. Окреслено ключові методи, які доцільно використовувати при побудові показників нефінансової звітності підприємства. Проаналізовано підходи до формування нефінансової звітності та визначено її зв’язок із фінансовими результатами діяльності. Зазначено, що інтеграція нефінансової звітності у систему управління підприємством є необхідною умовою реалізації стратегії сталого розвитку через систему збору, узагальнення інформації, та її використання у процесі прийняття управлінських рішень. Окреслено основні стандарти нефінансової звітності та їх значення для забезпечення сталого розвитку. Запропоновано підхід до інтеграції нефінансової звітності у систему управління підприємством.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Ольга Громова — 2026-04-24

У статті розкрито сутність та особливості формування системи маркетингового стратегічного забезпечення сільськогосподарських підприємств як складової загального менеджменту. Обґрунтовано необхідність узгодження керуючої та керованої підсистем через ефективні функціональні взаємозв’язки. Визначено роль інформаційно-аналітичного забезпечення у прийнятті стратегічних рішень, підкреслено значення якісних інформаційних потоків для адаптації до змін зовнішнього середовища та підвищення конкурентоспроможності. Окреслено принципи та завдання системи, зокрема розвиток ключових компетенцій персоналу, удосконалення управлінських підходів і впровадження сучасних маркетингових технологій, що забезпечують стійкі конкурентні позиції підприємств. Наголошено на необхідності розвитку ключових компетенцій персоналу, підвищення кваліфікації та вдосконалення управлінських підходів.

ЧОРНОГОРІЯ ЯК ПОПУЛЯРНИЙ НАПРЯМОК В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИЗМІ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ТУРИСТИЧНИХ ОПЕРАТОРІВ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ

Наталія Аніпко — 2026-04-24

Український туристичний ринок постійно розвивається, прилаштовується до нових умов, стає більш різноманітним, створює нові робочі місця, більші можливості для громадян України отримувати якісні туристичні продукти та послуги тощо. Однією з країн, яка входить до переліку популярних туристичних напрямків серед громадян України, є Чорногорія. На міжнародному туристичному ринку ця країна протягом останніх десяти років також заслужено користується популярністю в туристів. У статті з’ясовані причини популярності Чорногорії, представлені особливості розвитку туризму в країні на сучасному етапі його розвитку, проаналізовані пропозиції по напрямку Чорногорія на 2026 рік від провідних туристичних операторів (ТО), які працюють на українському туристичному ринку. Це такі туристичні оператори як Aссord Tour, Adriatic Travel, ALF, Coral Travel, Itravel, Join UP!, Kompas, Tango Travel, TEZ Tour. Аналіз пропозицій туристичних операторів по Чорногорії для українського туристичного ринку показав, що вони досить різноманітні. Пропозиції представлені як пакетними турами, так і окремими послугами туристичних операторів (продаж авіаквитків, продаж автобусних квитків, підбір на запит туристів готелю з готельної бази тощо).

СОЦІАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК МЕХАНІЗМ ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Микита Андрєєв — 2026-04-24

У статті досліджено роль соціальної інвестиційної політики як ключового механізму відновлення людського капіталу та підвищення продуктивності економіки України в умовах повоєнної трансформації. Обґрунтовано доцільність переходу від моделі соціальних витрат до інвестиційного підходу, орієнтованого на розвиток спроможностей людини протягом життєвого циклу. Визначено основні контури реалізації політики, зокрема ранній розвиток, освіту, зайнятість та соціальний захист, а також їхню взаємодію в контексті забезпечення економічної інклюзії. Окреслено взаємозв’язок між інвестиціями в людський капітал і довгостроковим економічним зростанням, підвищенням якості робочої сили та стійкістю економічної системи. Запропоновано підходи до підвищення ефективності державних рішень на основі оцінки результативності та продуктивності інвестицій у людину, а також впровадження інструментів стратегічного планування і моніторингу соціальних програм.

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Олена Ляховська — 2026-04-24

Стаття присвячена капітальним інвестиціям у економіці України, зокрема, дослідженню сучасних тенденцій зміни капітальних інвестицій за секторами економіки. Проаналізовано темп приросту капітальних інвестицій у базових секторах економіки за останні 15 років, визначено основні фактори, які впливали на динаміку. Доведено, що, попри складні політико-економічні умови, зростає інвестиційна активність у окремих секторах економіки України. Зокрема, у секторі державного управління й оборони, а також, транспортного, складського господарства, поштової і кур’єрської діяльності. Активно відбувається оновлення промисловості, про що свідчить зростання показників після різкого зниження у 2022 році. За результатами аналізу, виявлено зниження обсягів капітальних інвестицій у сільське господарство, водночас низька частка капітальних інвестицій у валовій доданій вартості у цьому секторі економіки.

ФОРСАЙТ-АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Сергій Левченко — 2026-04-24

У статті здійснено форсайт-аналіз стратегічних перспектив розвитку закладів охорони здоров’я України в умовах невизначеності та тривалого воєнного стану. Авторами ідентифіковано ключові драйвери змін, серед яких: безпекова ситуація, фінансова стабільність, міграційні та демографічні процеси, діджиталізація та роль приватної медицини. На основі сценарного аналізу змодельовано п’ять варіантів майбутнього системи — від оптимістичного, що базується на цифровізації та інституційній стійкості, до катастрофічного. Особливу увагу приділено концепції «сірих носорогів» — очевидних, але ігнорованих загроз, таких як дефіцит кадрів, поліпрагмазія та застаріла інфраструктура. Запропоновано управлінські рішення для мінімізації ризиків, зокрема через впровадження принципів доказової медицини, диверсифікацію фінансування та розвиток реабілітаційного потенціалу.

ЕВОЛЮЦІЯ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙ РИНКІВ КАПІТАЛУ УКРАЇНИ

Олександр Збанко — 2026-04-24

Проведено комплексне дослідження еволюції похідних фінансових інструментів (ПФІ) в контексті трансформації вітчизняних ринків капіталу. На основі огляду постійної недостатності ліквідності для організованих торгів, проведено ретроспективну оцінку еволюції строкового сегмента. Розглянуто економіко-нормативну групу передумов розвитку кожного з етапів та їх особливості. Виокремлено та детально розглянуто п’ять еволюційних етапів розвитку деривативів в Україні. Встановлено, що повномасштабне військове вторгнення 2022 року підсилило попит на стандартизовані інструменти «plain-vanilla», прямо вплинувши на формування об’єктивних передумов для прозорого маржинування та звітності «through-the-wire». Визначено, що агент-центральний контрагент з незалежними моделями ризику та уніфікованими послугами посттрейдингу є необхідним інструментом для процесу трансформації вітчизняного ринку деривативів.

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Ольга Михайлик — 2026-04-24

У статті запропоновано алгоритм формування механізму нейтралізації господарських ризиків підприємств харчової промисловості та деталізовано його склад – від суб’єктів і об’єктів до організаційно-економічної складової, факторів впливу та заходів контролю, які забезпечують мінімізацію господарських ризиків залежно від рівнів їх виникнення. Дослідження містить: сформовану цілісну структуру функціонального забезпечення механізму нейтралізації ризиків (інформаційне, методичне, нормативно-правове); ключові етапи процесу управління ризиками: ідентифікація, оцінка, вибір методів мінімізації ризику і їх застосування, контроль і моніторинг. Виокремлено основні принципи контролю процесу мінімізації ризиків, серед яких: системність, своєчасність, об’єктивність, безперервність, відповідальність та економічність. Доведено, що впровадження запропонованого механізму дозволяє оптимізувати витрати, підвищити точність прогнозування та забезпечити умови для стабільного розвитку підприємств в кризових умовах.

РОЗВИТОК Е-БІЗНЕСУ ЯК НАПРЯМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ

Людмила Мартинюк — 2026-04-24

Доведено, що військова агресія, знищення виробничої й логістичної інфраструктури, активні міграційні процеси та зростання невизначеності істотно посилили вразливість традиційних офлайн-форм господарювання, що зумовило нагальну потребу в цифровій трансформації бізнес-процесів. Встановлено, що за сучасних обставин е-бізнес є не лише засобом підвищення конкурентних позицій, а й важливим чинником забезпечення безперервності діяльності підприємств та їх здатності адаптуватися до кризових змін зовнішнього середовища. Узагальнено наукові підходи до формування й модернізації бізнес-моделей, а також визначено проблемні аспекти інтеграції е-бізнесу в систему національної економічної безпеки. Обґрунтовано доцільність створення комплексних механізмів оцінювання адаптивності цифрових бізнес-моделей в умовах руйнування фізичної інфраструктури та зростання кіберзагроз.

ЦИРКУЛЯРНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ В HORECA: ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ZERO-WASTE ПІДХОДІВ

Ірина Писарева — 2026-04-24

У статті досліджено теоретичні засади та економічні аспекти впровадження циркулярних бізнес-моделей у сфері HoReCa. Обґрунтовано, що zero-waste підходи слід розглядати не лише як екологічний інструмент, а як чинник підвищення економічної ефективності підприємств гостинності. Визначено зміст циркулярної бізнес-моделі, її відмінність від лінійної моделі, основні принципи та типи циркулярних практик у HoReCa. Систематизовано напрями формування економічного ефекту від скорочення відходів, оптимізації закупівель, підвищення ресурсної продуктивності та зниження операційних витрат. Запропоновано показники оцінювання економічної ефективності zero-waste рішень. Доведено, що впровадження циркулярних підходів у діяльність підприємств HoReCa сприяє зміцненню конкурентних позицій, підвищенню адаптивності бізнесу та формуванню передумов для його довгострокової стійкості.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЕМПІРИЧНОГО АНАЛІЗУ ДЕТЕРМІНАНТ СТАЛОСТІ МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Анастасія Нєшева — 2026-04-24

У статті представлено та науково обґрунтовано комплексну методику емпіричного аналізу детермінант сталості міської інфраструктури в умовах сучасних викликів глобальної урбанізації та кліматичних змін. Авторами розроблено дев’ятиетапний алгоритм дослідження, що базується на поєднанні методів системного підходу, економіко-статистичного аналізу та економетричного моделювання панельних даних. До аналізу залучено сім європейських міст, а саме Стокгольм, Гельсінкі, Цюрих, Мілан, Прага, Брюссель та Київ. Сформовано унікальну панель даних, що охоплює 56 показників міської інфраструктури, структурованих за одинадцятьма функціональними компонентами: транспортна мережа, екологічний стан, територіальний розвиток, житлова інфраструктура, охорона здоров’я, громадська безпека, поводження з відходами, водозабезпечення, енергоефективність, освіта та фінансовий потенціал міста. Емпіричну базу дослідження складають дані за період 2015–2020 років, що формує збалансовану панель із 42 спостережень. Центральне місце в методиці займає процедура статистичної фільтрації детермінант. На основі розрахунку коефіцієнтів парної лінійної кореляції Пірсона та перевірки їх значущості за допомогою t-критерію Стьюдента та p-value проведено відбір факторів, що мають найбільш суттєвий вплив на інтегральний рівень урбаністичної сталості. Це дозволило виключити статистично незначущі параметри та зосередити увагу на ключових драйверах розвитку сталої інфраструктури урбанізованих територій. Наукова новизна запропонованого підходу полягає у переході від статичного ранжування міст до динамічного аналізу причинно-наслідкових зв’язків детермінант їхнього розвитку. Завершальний етап методології передбачає розробку 12 управлінських важелів міської політики, ранжованих за пріоритетністю. Систематизація цих важелів забезпечує підґрунтя для формування інвестиційних пріоритетів для міської влади. Практична цінність дослідження полягає у створенні доказової бази для обґрунтування проєктів сталого розвитку та заявок на міжнародне фінансування.

МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТОЧНОЇ РИНКОВОЇ ЦІНИ НА МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ БУДІВНИЦТВА В СИСТЕМАХ МОНІТОРИНГУ ЦІН

Богдан Попик — 2026-04-24

Стаття присвячена систематизації методів прогнозування поточної ринкової ціни будівельних матеріально-технічних ресурсів за умов неповноти даних у системах моніторингу цін. Показано, що заповнення відсутніх цінових пропозицій є аналогічним до імпутації в статистичних дослідженнях, що дозволяє адаптувати апробовані методи, такі як відношення середніх, медіанного значення та найближчого сусіда, до специфіки цінових вибірок постачальників. Обґрунтовано концепції ресурсів-представників і ресурсів-аналогів як практичних інструментів прогнозного розрахунку за відсутності прямої вибірки. Розрахунковий експеримент на даних трьох постачальників будівельних цвяхів підтвердив стійку обернену залежність ціни одиниці ваги від типорозміру виробу та доцільність використання перевідних коефіцієнтів для прогнозування ціни в межах однієї товарної групи.

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕСТОРАННИХ ЗАКЛАДІВ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ В УКРАЇНІ

Олена Мітал — 2026-04-24

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку ресторанних закладів здорового харчування в Україні та контексті світового досвіду. Проаналізовано вплив глобальних харчових трендів, соціально-економічних чинників та змін споживчих переваг на формування попиту на здорову їжу. Розкрито роль рослинного органічного, функціонального та безглютенового харчування у стратегіях підвищення конкурентоспроможності ресторанного бізнесу. Особливу увагу приділено практикам використання локальної сировини, маркування калорійності, алергенів і принципів сталого розвитку. На основі аналізу сучасних досліджень українського досвіду доведено, що впровадження концепції здорового харчування сприяє покращенню іміджу закладів, зростанню лояльності клієнтів та формуванню культури усвідомленого споживання.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ ПІДПРИЄМСТВА

Денис Полоз — 2026-04-24

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій у системі обліку, контролю та управління процесом реалізації товарів підприємства. Визначено особливості формування інформаційних потоків між структурними підрозділами, центрами відповідальності, обліковим персоналом та зовнішніми користувачами облікової інформації. Обґрунтовано роль ERP-, CRM- та BI-систем у підвищенні ефективності управління товарними потоками, внутрішнього контролю та прийняття управлінських рішень. Запропоновано модель, що включає обліковий, контрольний, аналітичний та управлінський блоки. На основі умовного прикладу підприємства доведено зниження рівня облікових помилок, скорочення часу формування звітності та підвищення економічної ефективності цифровізації процесу реалізації товарів.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Юрій Артимишин — 2026-04-24

У статті висвітлено актуальні теоретичні та прикладні аспекти формування організаційного механізму вдосконалення бізнес-процесів підприємства. Визначено, що в умовах динамічного ринкового середовища та «нової нормальності» епізодичної оптимізації діяльності недостатньо, що актуалізує потребу у створенні комплексного механізму безперервного вдосконалення. Сформовано архітектуру організаційного механізму, яка включає суб’єкти, об’єкти, принципи, методи, інструменти та ресурсне забезпечення. Деталізовано функціональне призначення кожного елемента та їх синергетичну взаємодію з урахуванням новітніх концепцій гіперавтоматизації, екологічної стійкості та когнітивного управління. Обґрунтовано етапи впровадження такого механізму в практику управління підприємством на основі розширеного циклу PDCA.

РЕКРЕАЦІЙНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ЛІСОВИХ КОМПЛЕКСІВ: ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

Оксана Гюлтекін — 2026-04-24

Дослідження показали, що значний рекреаційний потенціал українських лісів формує сприятливі передумови для розвитку рекреаційного лісокористування. Встановлено, що рекреаційне лісокористування в умовах корпоратизації державного лісового сектора виступає ключовим детермінантом диверсифікації виробничо-господарської діяльності постійних лісокористувачів. Виявлено, що активізація рекреаційного лісокористування потребує розбудови мережі об’єктів лісової рекреаційної інфраструктури для забезпечення результативнішого використання корисних властивостей лісів для потреб розвитку туристично-оздоровчого господарства. Дослідження показали, що сильною стороною еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування у нинішніх умовах поглиблення інституційних трансформацій в архітектоніці управління лісовими ресурсами є високий рівень формальної та неформальної інституціоналізації рекреаційної діяльності в секторі державних та комунальних лісових господарств.

ВПЛИВ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕС-СТРУКТУР НА РІВЕНЬ ЇХ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Микола Кособуцький — 2026-04-24

Це дослідження присвячене оцінюванню впливу диверсифікації діяльності бізнес-структур на рівень їх економічного розвитку. Для проведення емпіричного аналізу було зібрано дані про 50 бізнес-структур, які провадять свою діяльність в Україні. Результати емпіричного аналізу показали, зокрема, що зі збільшенням рівня диверсифікації середні величини активів, доходів та прибутків компаній мають тенденцію до зростання. Водночас, усереднені за видами досліджуваних бізнес-структур результати обчислення показників прибутковості показали, що прибутковість активів та власного капіталу бізнес-структур з високим рівнем диверсифікації виявилася дещо меншою, ніж у бізнес-структур з низьким рівнем диверсифікації. Однак, у довгостроковому періоді диверсифікація мала позитивний вплив на усі розглянуті показники прибутковості.

ПОВЕДІНКОВІ ЦИФРОВІ СЛІДИ ЯК ДЖЕРЕЛО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПЕРСОНАЛУ

Надія Любомудрова — 2026-04-24

У статті досліджено потенціал поведінкових цифрових слідів, що генеруються системами управління навчанням, як інструментарію оцінювання ефективності навчальних програм персоналу. Проаналізовано обмеження традиційних моделей оцінювання навчання, зокрема моделі Кіркпатріка, в контексті цифровізації розвитку персоналу та зростання обсягів даних навчальних платформ. Систематизовано типи поведінкових даних систем управління навчанням, включаючи навігаційні, темпоральні, оціночні та соціальні індикатори, та запропоновано концептуальну рамку їх інтеграції в систему оцінювання ефективності корпоративного навчання. Обґрунтовано, що аналітика цифрових слідів дозволяє подолати розрив між суб'єктивними та об'єктивними методами оцінки, забезпечуючи доказову базу для управлінських рішень щодо розвитку персоналу. Сформульовано рекомендації щодо впровадження аналітики поведінкових слідів в організаціях.

РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ ЯК КОНКУРЕНТНА ПЕРЕВАГА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Людмила Мельник — 2026-04-24

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню розвитку інфраструктури як чинника формування конкурентних переваг територіальних громад в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції України. Сформовано авторське розуміння інфраструктурної конкурентоспроможності громади та виокремлено чотири її ключові компоненти: фізично-технічний, інституційний, технологічно-інноваційний і партнерський. Запропоновано систему індикаторів визначення інфраструктурного потенціалу, що охоплює три групи показників: доступності та якості, управлінської ефективності та результатів. Розроблено механізм забезпечення інфраструктурної конкурентоспроможності територіальних громад, що реалізується на стратегічному, операційному та партнерському рівнях із залученням державних, приватних і міжнародних ресурсів.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Олег Нескородько — 2026-04-24

Стаття присвячена дослідженню способів вдосконалення фінансового планування з метою підвищення економічної стійкості підприємства. Запропоновано системний підхід, що включає проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища і послідовну розробку довгострокового, середньострокового та річного фінансового плану. Досліджено спосіб зменшення негативного впливу невизначеності через проведення сценарного аналізу та використання середньозважених прогнозних показників. Вивчено можливості коригування прогнозів на основі фактичних результатів за допомогою методу «ковзного прогнозування». Розкрито сутність «динамічного фінансового плану», перевагою якого є можливість з необхідною періодичністю або під впливом значущих подій коригувати фінансовий план та політику компанії. Проаналізовано можливості використання штучного інтелекту для вдосконалення фінансового планування.

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТА КОМПЛАЄНСУ В МЕЖАХ ПРОГРАМИ UKRAINE FACILITY: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО СТАНУ

Ольга Панасюк — 2026-04-24

Стаття досліджує трансформацію внутрішнього аудиту в межах програми Ukraine Facility (50 млрд євро). В умовах війни аудит еволюціонує у стратегічний інструмент довіри донорів, долаючи «парадокс контролю»: поєднання темпів відбудови із жорстким комплаєнсом ЄС. Метою є обґрунтування засад модернізації аудиту для антикорупційного моніторингу інвестиційних проєктів. Дослідження базується на аналізі Регламенту (ЄС) 2024/792, моделі COSO та методах Data Mining. Ідентифіковано ризики «аудиту воєнного часу» та обґрунтовано перехід до моделі Digital Assurance. Доведено, що інтеграція з екосистемою DREAM та використання AI для фрод-моніторингу нівелюють обмеження фізичного доступу до об’єктів. Визначено роль аудиту як гаранта цільового використання коштів через безперервний дистанційний контроль. Перспективи досліджень пов’язані з етичними стандартами та правовим статусом висновків ШІ в аудиторських звітах для інституцій ЄС.

ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Андрій Гордієвич — 2026-04-27

Запропоновано можливий підхід до вирішення задачі кількісного оцінювання інвестиційної безпеки регіону з урахуванням цілей сталого розвитку. Розглянуто вплив показників соціального, економічного та екологічного розвитку на інвестиційну безпеку окремих регіонів західної частини України. Проведений аналіз статистичної інформації за період 2010-2021 років, а також використання можливостей кореляційно-регресійного аналізу і економетричного моделювання дозволили отримати наукові результати, котрі можуть стати методичною основою вирішення задач підвищення ефективності регіональної політики в напрямі оптимізації процесів формування інвестиційного потенціалу та більш ефективного використання інвестиційного клімату. Класифікація регіонів за рівнями інвестиційної безпеки дозволила відслідкувати динаміку коливань відповідного показника та приналежності регіонів до груп за рівнями інтегрального показника відповідно до попередньо визначених порогових значень.

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ЕКСПОРТУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анатолій Діброва — 2026-04-27

Статтю присвячено питанням розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору України в умовах воєнного стану та євроінтеграції. Досліджено динаміку, структуру та географію експорту агропродовольчої продукції. На основі індексу порівняльних переваг та інтегрального підходу оцінено конкурентні позиції України на світових ринках зернових культур. Визначено посилення ролі країн Європейського Союзу, а також зростання значення ринків Азії та Північної Африки. Проаналізовано вплив воєнних чинників і логістичних обмежень на формування експортних потоків. Обґрунтовано доцільність диверсифікації експорту та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Узагальнено ключові тенденції трансформації аграрного експорту та окреслено перспективи його подальшого розвитку в умовах глобальних викликів.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОНСОЛІДАЦІЇ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Тетяна Нікітіна — 2026-04-27

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування механізму консолідації капіталів підприємств індустрії гостинності та визначено інструменти його реалізації. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження шляхом уточнення сутності поняття «механізм консолідації капіталу підприємств індустрії гостинності». Проаналізовано складові елементи механізму консолідації капіталу з врахуванням галузевої специфіки. Показано, що консолідація капіталів може привести до підвищення ефективності діяльності підприємств і формування нових стійких конкурентних переваг. Окреслено конкурентні переваги підприємств індустрії гостинності від здійснення консолідації капіталу. Визначено алгоритм дій та критерії оцінки механізму консолідації капіталу. Розкрито сутність ефекту синергії при консолідації капіталів у готельному бізнесі. Показано інструменти реалізації консолідації капіталів підприємств індустрії гостинності та ймовірні ризики.

МАРКЕТИНГ ПОДІЙ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ПРОСУВАННЯ

Наталія Мартинович — 2026-04-27

Стаття присвячена актуальним питанням формування стратегій просування маркетингових подій у готельно-ресторанному бізнесі в умовах трансформації зовнішнього середовища. На основі періодизації еволюційного поступу галузі встановлено нелінійний характер розвитку маркетингових підходів, що супроводжується ефектом «нашарування» інструментарію попередніх етапів. Виявлено вичерпність потенціалу традиційних моделей, зумовлену їхньою інертністю перед обличчям екстремальної турбулентності, безпекових ризиків та стрімкої інтелектуалізації цифрового простору. Доведено, що сучасний етап характеризується «стисненням» часових меж і дифузністю міжмодельних переходів, що детермінує зміну функціональної парадигми маркетингових подій. Обґрунтовано перехід до сприйняття події як складного людиноцентричного механізму стратегічної комунікації, що витісняє її колишню роль виключно як утилітарного засобу стимулювання збуту. Запропоновано авторський рекуперативно-резонансний підхід, що передбачає конверсію енергії кризових явищ у ресурс розвитку через формування емоційного відгуку, соціальної взаємодії та довготривалої лояльності споживачів у сфері гостинності.

ВЕКТОРИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Ірина Кичко — 2026-04-27

У статті досліджено особливості інвестиційного забезпечення кадрового потенціалу будівельних підприємств України в умовах диджиталізації та дії воєнного стану. Обґрунтовано, що цифрова трансформація актуалізує проблему його збереження в умовах масштабних міграційних втрат, демографічних змін. У статті обґрунтовано ключові вектори, інструменти державного впливу на інвестиційне забезпечення процесу збереження кадрового потенціалу будівельних підприємств. Обґрунтовано, що інвестиційне забезпечення збереження кадрового потенціалу будівельних підприємств має здійснюватися на державному, галузевому, корпоративному та індивідуальному рівнях. При цьому державний рівень має виконувати не лише стимулюючу, а й координаційно-інтегруючу функцію. Виокремлено такі групи інструментів, як фіскально-стимулюючі, бюджетно-інвестиційні, регуляторно-інституційні, цифрово-інфраструктурні, координаційно-інтеграційні, використання яких сприятиме мінімізації кадрових втрат, підвищенню конкурентоспроможності будівельної галузі та забезпеченню її довгострокового розвитку.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ГАСТРОНОМІЧНОЇ СПАДЩИНИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Лев Остапчук — 2026-04-27

У сучасному науковому дискурсі гастрономічний туризм розглядається як ключовий драйвер регіонального розвитку та дієвий інструмент збереження локальної ідентичності. Дослідження присвячене комплексній оцінці ресурсного потенціалу та перспектив інтеграції кулінарної спадщини Житомирської області у конкурентоспроможний туристичний продукт. Встановлено, що організаційна структура гастрономічного туризму в регіоні диференціюється на дві домінантні форми: подієву та об’єктно-маршрутну. Подієвий компонент реалізується через тематичні фестивалі, тоді як об’єктно-маршрутний вимір представлений дегустаційними майданчиками та крафтовим виробництвом. Елементи нематеріальної культурної спадщини та традиційні поліські продукти формують ресурсний фундамент, що створює унікальний клієнтський досвід. Завдяки застосуванню методології SWOT-аналізу визначено стратегічні вектори розвитку галузі. Результати підтверджують, що конкурентною перевагою регіону є високий рівень автентичності поліської кухні та наявність офіційно визнаних традицій. Водночас трансформація цього потенціалу у сталий продукт гальмується низкою бар’єрів. До обмежувальних факторів належать інституційна неврегульованість напряму, фрагментованість пропозицій, слабка інтеграція у туристичні пакети та дефіцит цифрового супроводу. Для подолання диспропорцій розроблено концептуальні пріоритети просторової оптимізації галузі. Стратегічний фокус спрямовано на проєктування сталих міжмуніципальних маршрутів вихідного дня, що об’єднають розрізнені локації в єдиний ланцюжок. Критичною є розробка консолідованих реєстрів, мап та скоординованих календарів для підвищення видимості продукту. Стратегічним напрямом визначено стимулювання агрогастрономічного туризму з акцентом на місцеві традиції бджільництва. Практична цінність роботи полягає у створенні бази для ефективного репозиціювання регіонального туристичного продукту Житомирської області. Впровадження рекомендацій сприятиме диференціації дестинації, зміцненню бренду та економічній стійкості громад завдяки капіталізації їхньої гастрономічної спадщини.

ЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

Михайло Подолян — 2026-04-27

Дослідження спрямоване на аналіз етичних імперативів як одного із важливих чинників забезпечення конкурентоспроможності підприємств ресторанного бізнесу. Розкрито сутність етики бізнесу як системи моральних принципі і норм, що беруть участь у врегулюванні взаємовідносин між суб’єктами господарювання, працівниками, споживачами та суспільством, а також обґрунтовано її тісний взаємозв’язок із корпоративною соціальною відповідальністю та управлінською етикою. Доведено, що інтеграція етичних стандартів діяльності підприємств сприяє формуванню позитивної ділової репутації, підвищенню рівня довіри та забезпеченню сталого розвитку. Зазначено, що впровадження етичних стандартів, розвиток культури доброчесності та соціальної відповідальності, вдосконалення механізмів контролю за їх дотриманням має надважливе значення, оскільки сприяє формуванню довіри споживачів та партнерів, підвищенню рівня репутації підприємств та зміцненню їх положення на ринку ресторанних послуг. Зазначені механізми впливають на забезпечення сталого розвитку бізнесу, мінімізації ризиків та ефективної інтеграції у міжнародне економічне середовище.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ПІД ЧАС ВІЙНИ: МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА ДЛЯ СОЦІАЛЬНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Олена Прутська — 2026-04-27

Стаття присвячена аналізу джерел фінансування соціальних витрат в умовах повномасштабного вторгнення в Україну. Проаналізовано зміни, що відбулися в структурі видатків державного бюджету України. Доведено, що в умовах драматичного зростання воєнних витрат, суттєво скоротилася частка видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. В умовах, коли на потреби оборони Україна заробляє самостійно, соціальна частина державного бюджету підтримується переважно завдяки зовнішній фінансовій допомозі через діяльність різноманітних міжнародних організацій. Розкрито роль провідних країн Заходу і міжнародних фінансових інституцій у забезпеченні і підтримці соціальних стандартів в Україні. Визначено послідовність формування системи міжнародної допомоги, починаючи з перших днів військового вторгнення. Обгрунтовано висновок, що в цих умовах особливої гостроти набуває проблема ефективного використання отриманої міжнародної допомоги, адже її джерелом є податки, сплачені в країнах-донорах. Крім того, необхідно забезпечити цільове й ефективне використання отриманих кредитних коштів, суми яких збільшують боргове навантаження на державний бюджет.

ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ УКРАЇНИ В ЧАСИ ТУРБУЛЕНТНОСТІ: ВИКЛИКИ ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ ТА БЕЗПЕКИ

Міхель Романа — 2026-04-27

Стаття присвячена дослідженню складного процесу європеїзації України, який поєднує демократизацію, безпекові та економічні виклики зовнішнього управління ЄС. В Україні цей процес особливо активізувався після Революції Гідності 2013–2014 років та підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2014 році. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року європеїзація здійснювалася в особливих умовах. Метою дослідження є здійснення оцінки процесу європеїзації України у сфері розбудови демократії та безпеки. В статті проаналізовано еволюцію поняття «європеїзація» з наголосом на переході від традиційних моделей «зовнішніх стимулів» до концепції «сек’юритизованої європеїзації», де безпека та демократія взаємопов’язані. За допомогою методу синтезу, порівняльного аналізу та аналізу нормативно-правових актів розглянуто прогрес України у здійсненні демократичних реформ в рамках імплементації Угоди про асоціацію, таких як реформа судової системи, розвиток громадянського суспільства та підтримка свободи слова. Водночас авторами здійснено порівняльний аналіз рейтингу громадянських свобод та прав людини в Україні у 2021 та 2025 роках, та наголошено на викликах, пов’язаних з війною, зокрема, обмеженнях громадянських свобод та труднощах у проведенні виборів. У сфері безпеки проаналізовано посилення співпраці між Україною та ЄС, зокрема надання військової допомоги через Європейський фонд миру, навчання українських військовослужбовців та співпрацю у сфері кібербезпеки. Розглядається роль Європейського агентства прикордонної та берегової охорони (Frontex) у забезпеченні безпеки та посилення контролю на кордонах України. Автори доходить висновку, що війна з росією стала каталізатором процесу європеїзації України, але водночас створила нові виклики в сферах демократії та управління безпекою. Запропоновано введення поняття «кризової європеїзації» як процесу, коли екзистенційні загрози змінюють внутрішню сприйнятливість до зовнішніх норм. У статті наголошено на необхідності збалансування нагальних потреб виживання з довгостроковою розбудовою демократичних інституцій.

ЗЕЛЕНИЙ HRM ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРУ

Інна Сохань — 2026-04-27

У статті досліджено концепцію «зеленого» управління людськими ресурсами (GHRM) як стратегічного інструменту реалізації цілей сталого розвитку в енергетичному секторі. Проаналізовано вплив екологічно орієнтованих методів управління персоналом на енергоефективність підприємств. Визначено ключові компоненти Green HRM, зокрема екологічне навчання, систему мотивації за енергозбереження та формування корпоративної екосвідомості. Обґрунтовано, що інтеграція екологічних аспектів у HR-політику є необхідною умовою для успішної енергетичної трансформації та декарбонізації економіки. Результати дослідження демонструють синергетичний ефект від впровадження Green HRM у трьох площинах: екологічній, економічній та соціальній. Наголошено, що впровадження Green HRM є не лише етичним вибором, а й обов'язковою умовою збереження доступу до міжнародних інвестиційних ресурсів у післявоєнний період відновлення.

РОЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ТА ЕКСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ У ВІДНОВЛЕННІ І МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Віктор Товстун — 2026-04-27

Металургійна промисловість є ключовим сектором економіки України, який до війни 2022 року забезпечував понад 10% ВВП та майже третину експортних надходжень. Повномасштабне військове вторгнення спричинило різке руйнування галузі: знищено провідні меткомбінати (Маріупольський «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча, що давали до 40% виробництва), заблоковано морський експорт, виник дефіцит сировини й енергоносіїв. Обсяги виплавки сталі у 2022 р. впали до ~30% від рівня попереднього року, галузь втратила позиції в глобальному рейтингу виробників. Все це актуалізує потребу державної підтримки для відновлення та технологічної модернізації металургії. Метою статті є визначення ролі інструментів державної промислової та експортної політики у післявоєнному відродженні металургійної галузі. У статті проаналізовано поточний стан галузі після 2022 р., розглянуто досвід інших досліджень і ініціатив, окреслено ключові виклики та напрямки політики для їх подолання. Результати дослідження включають обґрунтування конкретних заходів промислової та експортної політики (стимулювання інвестицій, захист внутрішнього виробника, підтримка експорту тощо), необхідних для відбудови металургії України на інноваційних, екологічно чистих засадах.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ТА ПІДТРИМКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БРЕНДІВ

Олексій Шевченко — 2026-04-27

У статті досліджено концептуальні підходи до формування стратегій розвитку бренду в умовах динамічного конкурентного середовища. Обґрунтовано доцільність інтеграції підходів брендової капіталізації, ресурсної теорії та адаптивних управлінських механізмів. Запропоновано концептуальну рамку, яка поєднує стратегічну сталість бренду та його здатність до змін. Уточнено зміст конкурентоспроможності бренду як відносної характеристики, що формується у взаємодії ринкових факторів і внутрішніх спроможностей підприємства. Визначено ключові елементи структурного дизайну стратегії та підходи до її реалізації, а також окреслено напрями практичного застосування запропонованої моделі в системі стратегічного управління підприємством. Додатково акцентовано увагу на ролі цифрового середовища та необхідності узгодження стратегічних і операційних рішень у процесі розвитку бренду. Підкреслено значення інтегрованого підходу до управління брендом як основи формування довгострокової конкурентної переваги підприємства.

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ НА РИНКУ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Наталя Трусова — 2026-04-27

У статті здійснено комплексне дослідження сучасних трансформацій фінансової політики держави на ринку небанківських фінансових установ в умовах структурної перебудови фінансової системи, цифровізації економі-чних процесів, європейської інтеграції України та формування механізмів післявоєнного економічного відновлення. Доведено, що в умовах глобаль-ної трансформації фінансових ринків небанківські фінансові установи ви-ступають важливим елементом фінансової екосистеми, який доповнює бан-ківський сектор через розвиток страхових, лізингових, факторингових, кредитно-кооперативних та Fintech-механізмів фінансування. Проаналізо-вано інституційні зміни у функціях регулювання небанківських фінансових, які підвищують узгодженість регуляторної політики, мінімізують регуля-торний арбітраж і забезпечують уніфікацію стандартів фінансового нагляду.

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА РИЗИК-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

Альона Юрлова — 2026-04-27

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти внутрішнього аудиту нематеріальних активів аграрних підприємств в умовах цифровізації економіки та зростання ролі інтелектуального капіталу. Визначено особливості облікового відображення нематеріальних активів підприємств аграрного сектору, зокрема прав на сорти рослин, торговельні марки, програмне забезпечення, патенти, ліцензії та об’єкти інтелектуальної власності. Акцентовано увагу ризик-орієнтованому підходу до внутрішнього аудиту, що передбачає ідентифікацію, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних із визнанням, оцінкою, амортизацією та знеціненням нематеріальних активів. Розроблено ризикову карту аудиту нематеріальних активів агропідприємства. Запропоновано напрями удосконалення внутрішнього контролю та аудиторських процедур.

ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСТЕРНИХ МОДЕЛЕЙ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА РОЛЬ ПЛАТФОРМНИХ ЕКОСИСТЕМ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Олександр Шеремет — 2026-04-27

Стаття присвячена дослідженню еволюції кластерних моделей в аграрному секторі в умовах глобальної нестабільності та кризових шоків. Обґрунтовано, що кластеризація є ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності, зниження ризиків і формування адаптивних механізмів управління агропідприємствами. З’ясовано, що кластерні структури еволюціонують від територіально зосереджених форм до мережевих і платформно інтегрованих екосистем, які забезпечують ефективну координацію ресурсів, знань та інновацій. Виявлено недостатню дослідженість ролі кластерів у забезпеченні мікрорівневої стійкості та їх зв’язку з продовольчою безпекою. Доведено, що платформні моделі знижують трансакційні витрати, розширюють доступ до ринків, фінансів і технологій, підвищують адаптивність підприємств. Встановлено, що сучасні кластерні екосистеми формують синергетичний ефект та зміцнюють продовольчу безпеку.

ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ: ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ, СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ІМПЛІКАЦІЇ

Леся Слатвінська — 2026-04-27

Стаття присвячена дослідженню поведінки споживачів на ринку туристичних послуг в умовах економічної нестабільності, воєнних викликів, структурних змін, прискореної цифровізації та зростаючої конкуренції. Проаналізовано ключові економічні, соціально-психологічні, культурні, безпекові та цифрові детермінанти формування туристичного попиту, сучасні трансформації моделей споживчої поведінки та їх вплив на вибір напрямків, тривалість і формат подорожей, структуру витрат, мотиваційні пріоритети та прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано управлінські імплікації для адаптації туристичних підприємств до змін споживчого попиту, розвитку внутрішнього туризму, цифрових сервісів, підвищення конкурентоспроможності туристичних продуктів України та ефективного реагування на зовнішні виклики.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ КОНЦЕПЦІЇ AGILE

Ігор Скабара — 2026-04-27

У статті досліджено процес трансформації формування стратегії розвитку ІТ-підприємств на засадах концепції Agile. Окреслено проблематику неефективності традиційних систем стратегічного менеджменту, які базуються на довгостроковому жорсткому плануванні, в умовах макроекономічної нестабільності у сучасній концепції BANI-світу. Визначено, що поточне конкурентне середовище вимагає радикального перегляду підходів до забезпечення адаптивності та безперервного інноваційного оновлення бізнесу. Сформовано комплексну класифікаційну матрицю складових стратегічного управління. Виділено ключові рівні такої трансформації: адаптивне стратегічне формування цілей, побудова ситуативної організаційної архітектури, операційна реалізація, розвиток культури адаптивного лідерства, а також цифрова інтеграція та управління на основі даних. Запропоновано використання спеціальних метрик оцінювання для об'єктивного стратегічного моніторингу.

БЮДЖЕТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Любов Синявська — 2026-04-27

В статті досліджено особливості бюджетного забезпечення соціальних стандартів як важливого чинника підвищення рівня життя населення територіальних громад. Розкрито роль соціальних стандартів, зокрема прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, у формуванні бюджетних видатків та доходів бюджетної системи. Обґрунтовано їх вплив на фінансову спроможність територіальних громад через механізми міжбюджетних трансфертів та перерозподіл бюджетних ресурсів. Проаналізовано динаміку основних соціальних стандартів в Україні та визначено тенденції їх зростання. Встановлено, що підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати сприяє збільшенню бюджетних видатків, водночас формуючи передумови для зростання доходів бюджетів за рахунок розширення податкової бази. Проведено порівняльний аналіз рівня мінімальної заробітної плати у країнах Європи та запропоновано виділити додаткову групу держав із показником менше 500 євро. Доведено, що ефективне бюджетне забезпечення соціальних стандартів сприяє зміцненню фінансової спроможності територіальних громад, підвищенню рівня життя населення та забезпеченню збалансованості бюджетної системи.

СТЕЙКХОЛДЕРНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Марина Боровик — 2026-04-28

У статті досліджено теоретичні та методичні засади забезпечення інвестиційної привабливості підприємств будівельного сектору України на основі стейкхолдерно-орієнтованого підходу. Обґрунтовано необхідність врахування нефінансових чинників, зокрема взаємодії зі стейкхолдерами, у процесі стратегічного управління. Систематизовано ключові групи стейкхолдерів та визначено їх вплив на інвестиційну привабливість підприємств. Запропоновано послідовність формування стейкхолдерно-орієнтованої стратегії та інструменти її реалізації. Розроблено інтегральний підхід до оцінювання інвестиційної привабливості з урахуванням фінансових і нефінансових чинників, що дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень та забезпечити узгодженість стратегічних пріоритетів розвитку підприємств будівельного сектору України.

СПЕЦИФІКА СПРЯМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Світлана Стахурська — 2026-04-28

У статті розглядається специфіка спрямування інноваційно-інвестиційних проєктів на підприємствах харчової промисловості. Пропонується формувати проєктний портфель з урахуванням тих реалій та особливостей сучасного стану і перспектив розвитку, що формують стратегічні цілі підприємств в зовнішньому та внутрішньому середовищах. Пропонується враховувати галузеву специфічність підприємств, що виробляють харчову продукцію, та адаптувати її до змінних сучасних характеристик середовища і диференційованих вимог споживача. Визначено взаємозв’язок специфіки проєктів і особливостей чинників середовища, що сприятиме початковому етапу обґрунтування вибору інноваційно-інвестиційних проєктів підприємства. Серед чинників зовнішнього середовища при виборі проєктів першочергово пропонується враховувати світові глобальні тренди розвитку промисловості (зокрема харчових виробництв), фактичну макроспецифіку країни та перспективи її розвитку, а також стратегічне спрямування діяльності конкурентів. У внутрішньому середовищі підприємства при виборі проєктів потребують урахування такі чинники: стан техніко-технологічної бази підприємства, виробничі потужності та рівень їх використання, випуск нової продукції, якість продукції, рівень кваліфікації трудових ресурсів, наявність цифрових технологій, достатність фінансових ресурсів.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ МИТНОЇ ЛОГІСТИКИ УКРАЇНИ: ІНСТРУМЕНТИ, АРХІТЕКТУРА ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Тетяна Бороденко — 2026-04-28

Стаття присвячена комплексному дослідженню цифрової трансформації митної логістики України в умовах євроінтеграції та сучасних викликів, зокрема воєнного стану. У роботі систематизовано ключові цифрові інструменти та технології, що застосовуються у митній сфері, серед яких електронне декларування, автоматизовані системи управління ризиками, система «єдиного вікна», блокчейн, штучний інтелект та інші інноваційні рішення. Обґрунтовано їхній вплив на підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств через скорочення часу митного оформлення, зниження транзакційних витрат, підвищення прозорості процедур і зміцнення стійкості ланцюгів постачання. Особливу увагу приділено аналізу практичних результатів впровадження цифрових рішень у 2024–2025 роках у межах реалізації Багаторічного стратегічного плану електронної митниці. Висвітлено розвиток ключових інформаційних систем, зокрема запуск нових фаз транзитної системи, розширення функціоналу «єдиного вікна» та впровадження централізованих рішень у митному оформленні. На основі узагальнення теоретичних і прикладних аспектів розроблено концептуальну архітектуру цифровізованої митної логістики, що включає три взаємопов’язані рівні: технологічний, рівень управління ризиками та стратегічний. Такий підхід дозволяє розглядати цифрову трансформацію як цілісну систему, де ефективність досягається завдяки синергії технологій, управлінських рішень і стратегічних орієнтирів. Обґрунтовано п’ять пріоритетних напрямів подальшої цифрової трансформації митної логістики: інтеграція до митного простору ЄС, повна цифровізація митних формальностей, розвиток інтелектуальних систем управління ризиками, гармонізація тарифного та правового регулювання, а також розвиток людського капіталу. Доведено, що, попри значний прогрес у цифровізації, її ефективність залежить від глибини інституційних реформ, рівня координації між органами влади та відповідності європейським стандартам. Таким чином, цифровізація розглядається як необхідна, але недостатня умова підвищення ефективності митної системи України.

РОЗВИТОК ТУРИЗМУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Андрій Зарічняк — 2026-04-28

У статті проведено комплексний аналіз розвитку туристичної галузі України в умовах повномасштабної війни. Досліджено динаміку ключових економічних показників галузі у 2025 році, трансформацію туристичної поведінки населення та вплив безпекових, економічних і соціальних чинників. Особливу увагу приділено ролі цифрових інструментів управління, зокрема туристичним дашбордам, та інституційним змінам. Обґрунтовано перспективність впровадження концепції адаптивного мікротуризму як інноваційної моделі, спрямованої на підвищення стійкості та конкурентоспроможності туристичного сектору в умовах високої невизначеності. Визначено основні напрями подальшого розвитку галузі, включаючи цифровізацію, стандартизацію послуг та інтеграцію меморіального компоненту в туристичні продукти.

ОМНІКАНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ПРОДАЖІВ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КЛІЄНТСЬКОГО ДОСВІДУ

Тетяна Ільченко — 2026-04-28

Омніканальні стратегії продажів є ключовим напрямом трансформації сучасного бізнесу в умовах цифровізації та зміни поведінки споживачів. Інтеграція різних каналів взаємодії з клієнтами забезпечує безперервний та персоналізований досвід, що підвищує рівень задоволеності, лояльності та конверсії. Особливої актуальності дослідження набуває в умовах зростання конкуренції та розвитку електронної комерції, де компанії вимушені швидко адаптувати свої стратегії до нових очікувань ринку. Метою статті є обґрунтування ролі омніканальних підходів як фактора підвищення ефективності продажів та покращення клієнтського досвіду, а також визначення ключових інструментів їх реалізації в сучасних умовах. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування запропонованих підходів для підвищення конкурентоспроможності підприємств та оптимізації їх комунікаційної політики.

ОЦІНКА ДІЛОВИХ ОЧІКУВАНЬ ЯК ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХІД ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Микола Небава — 2026-04-28

Метою роботи є проведення оцінювання ділових очікувань на основі основних тенденцій економічного розвитку сільськогосподарських підприємств України. Актуальність дослідження пов’язана з необхідністю пошуку ефективного інструменту оцінки ділових очікувань, що розглядається як інноваційний підхід до визначення основних тенденцій економічного розвитку. Методологічним інструментом аналізу є підхід «Оцінювання ділових очікувань». Виявлено та кількісно підтверджено розрив між виробничою та кадровою динамікою. Доведено, що ділові очікування мають позитивний характер навіть у періоди коливань кон’юнктури ринку. Запропоновано застосовувати теоретико-методичний підхід до використання оцінок ділових очікувань як інструменту виявлення тенденцій економічного розвитку та прийняття стратегічних управлінських рішень в агросекторі України.

ВОЄННА ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СФЕРИ ТУРИЗМУ ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Юлія Перегуда — 2026-04-28

У науковій статті доведена важливість дослідження воєнної та постіндустріальної трансформації регіональної сфери туризму у контексті забезпечення резильєнтності економіки України та її регіонів. У дослідженні, на основі оцінці статистичних даних щодо функціонування туристичної сфери економіки країни, а також туристичного бізнесу в регіонах України у період з 2021 року до 2024 року, визначено особливості впливу воєнних ризиків та ризиків переходу на постіндустріальну модель розвитку на регіональні туристичні бізнес-одиниці. Окремо проведена ідентифікація ключових нагальних проблем для туристичної сфери регіонів України. Наприкінці дослідження було визначено тактичні та стратегічні шляхи вирішення проблем розвитку туристичного бізнесу в регіонах країни, а також обґрунтована пропозиція щодо формування у кожному регіоні України інклюзивної екосистеми регіонального туристичного бізнес-середовища.

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПЕРЕВАГИ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ ДЛЯ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

Інна Тищук — 2026-04-28

У сучасному бізнес-середовищі конкуренція зростає під впливом технологічного розвитку, соціокультурних змін і цифровізації економіки, що зумовлює пошук нових підходів до взаємодії зі споживачами. За цих умов підприємства переходять від традиційних маркетингових інструментів до сучасних управлінських рішень, які забезпечують адаптивність, стійкість і розвиток цифрового маркетингу. У статті розглянуто основні стратегії розвитку партнерського маркетингу в галузі туризму, зокрема в Україні. Окрему увагу приділено таким інструментам, як контент-маркетинг, використання соціальних мереж, програми лояльності та аналітика результатів. Партнерський маркетинг дозволяє туристичним компаніям залучати нових клієнтів і збільшувати продажі через співпрацю з афіліатами, такими як готелі, турагентства та інші підприємства. Важливим аспектом є ретельний вибір партнерів, чітке визначення умов партнерської програми, надання якісних маркетингових матеріалів і постійний моніторинг результатів для досягнення максимального ефекту. Успішне впровадження партнерського маркетингу дозволяє туристичним компаніям розвиватися і залучати нові аудиторії за допомогою спільних зусиль і ресурсів.

ІМОВІРНІСНІ МОДЕЛІ ОЦІНКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ СТРАХОВИКА В КОЛЕКТИВНОМУ СТРАХУВАННІ РИЗИКІВ

Наталія Бакалова — 2026-04-28

У статті досліджено теоретико-методологічні засади застосування ймовірнісних моделей для оцінки платоспроможності страховика в умовах колективного страхування ризиків. Проаналізовано сучасні підходи до моделювання агрегованих позовів, включаючи моделі колективного ризику з урахуванням залежності між частотою та величиною виплат. Розглянуто вітчизняний досвід адаптації страхових компаній до вимог Solvency II в контексті євроінтеграційних процесів. На основі реальних даних українських страхових компаній за 2023-2025 рр. проведено порівняльний аналіз точності різних ймовірнісних моделей у прогнозуванні агрегованих збитків. Розраховано ключові показники платоспроможності (Solvency Capital Requirement) за стандартною формулою Solvency II та на основі запропонованих імовірнісних моделей. Результати дослідження демонструють, що врахування залежності між ризиками дозволяє підвищити точність оцінки необхідного капіталу на 12-18% порівняно з класичними підходами, що узгоджується з вимогами національного регулятора щодо забезпечення платоспроможності страховиків.

ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ БАНКУ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ

Олена Шевцова — 2026-04-28

В статті досліджено передумови та закономірності розвитку наукової думки щодо проблем формування і аналізу фінансового результату банку. Уточнено характер зв’язку витрат та доходів банку з показниками прибутковості різних видів діяльності банківської установи. Встановлено, що витрати та доходи банків України схильні до зміни своєї структури в залежності від стану економіки країни та її положення відносно циклу економічного розвитку. Особливо в кризових та посткризових періодах. На основі графічного аналізу показників діяльності банківської системи України здійснено обґрунтування важливості ідентифікації регуляторних впливів як факторів зовнішнього середовища в межах системного підходу до оцінки фінансового результату банківської установи. Визначено характер впливу нормативів Національного банку України на прибуток банків з урахуванням зміни їх складу і значення.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ЗВІТНОСТІ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ПРАКТИКУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Уляна Івасечко — 2026-04-30

У статті досліджено особливості імплементації міжнародних стандартів звітності зі сталого розвитку у практику вітчизняних підприємств. Розглянуто основні підходи до формування інформаційного середовища для складання інтегрованої звітності, визначено ключові міжнародні стандарти у сфері сталого розвитку. Проаналізовано проблеми та перспективи впровадження таких стандартів в Україні. Обґрунтовано необхідність інтеграції ESG-підходів (англ. Environmental, Social, Governance) у систему корпоративного управління підприємств та їх роль у трансформації облікової системи підприємств. Висвітлено перспективи застосування стандартів ESRS (англ. European Sustainability Reporting Standards) для підвищення прозорості, конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємств. Визначено ключові проблеми та перспективи впровадження стандартів сталого розвитку в Україні.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОЦЕСІВ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Олексій Деордиця — 2026-04-30

У статті досліджено трансформацію процесів розробки програмного забезпечення під впливом технологій штучного інтелекту. Проаналізовано зміни у структурі життєвого циклу розробки програмного забезпечення та формування концепцій AI-Enhanced Software Development Life Cycle і AI-Driven Software Engineering. Розглянуто використання інтелектуальних інструментів програмування, систем автоматизованої генерації програмного коду, інтелектуального аналізу та тестування програмного забезпечення. Визначено трансформацію професійних ролей у розробницьких командах та формування нових моделей взаємодії між людиною та штучним інтелектом. Охарактеризовано вплив технологій штучного інтелекту на продуктивність розробки програмного забезпечення та архітектурні підходи до побудови програмних систем.

БРЕНД РОБОТОДАВЦЯ ТА ДАТА-ОРІЄНТОВАНІ ПІДХОДИ ДО ЗАЛУЧЕННЯ ТАЛАНТІВ: ВІД СПОРТИВНОЇ АНАЛІТИКИ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Роксолана Винничук — 2026-04-30

У статті досліджено потенціал інтеграції концепції бренду роботодавця з дата-орієнтованими підходами до залучення та відбору талантів. Проаналізовано еволюцію бренду роботодавця від маркетингової концепції до стратегічного інструменту управління талантами. Систематизовано досвід застосування аналітики великих даних у сфері рекрутингу за аналогією зі спортивною аналітикою, зокрема концепцією Moneyball. Досліджено роль стандартизованих інструментів Gallup — опитувальника CliftonStrengths для діагностики сильних сторін працівників та опитувальника Q12 для вимірювання залученості — як прикладів дата-орієнтованого управління талантами з доведеною ефективністю. Запропоновано концептуальну модель дата-орієнтованого бренду роботодавця, що поєднує аналітику даних із ціннісною пропозицією роботодавця. Обґрунтовано актуальність підходу для України в умовах кадрового дефіциту та міграції.

МАКРОФІНАНСОВІ ЗВ’ЯЗКИ ПОПИТУ НА АУКЦІОНАХ ОВДП В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Костянтин Білоус — 2026-04-30

У статті досліджено зв’язок між макрофінансовими показниками та попитом інвесторів на первинних аукціонах облігацій внутрішньої державної позики України в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена тим, що в період війни для держави має значення не лише вартість боргового фінансування, а й здатність стабільно залучати внутрішні ресурси через регулярні розміщення ОВДП. Метою дослідження є виявлення макрофінансових змінних, із якими пов’язаний попит на аукціонах у воєнний період. Методика ґрунтується на побудові відтворюваного масиву даних на рівні «дата аукціону × окремий випуск» із використанням виключно публічних джерел Національного банку України. Основний період оцінювання охоплює аукціони з 1 березня 2022 року до 31 березня 2026 року, тоді як інтервал від 1 січня 2021 року до 22 лютого 2022 року використано лише як період описового порівняння. Основними залежними змінними є натуральний логарифм обсягу розміщення в гривневому еквіваленті та натуральний логарифм обсягу поданих заявок у гривневому еквіваленті. Показник bid-to-cover використано як допоміжний індикатор і показник для перевірки чутливості, але не як основну залежну змінну через виражену правосторонню асиметрію його розподілу. Для емпіричної перевірки застосовано моделі методу найменших квадратів з кластеризацією стандартних похибок за датою аукціону, лагові специфікації, модель із квартальними фіксованими ефектами, гривневу підвибірку та агреговану модель на рівні дати аукціону. До блоку пояснювальних змінних включено облікову ставку НБУ, індекс споживчих цін, офіційний валютний курс, проксі-показник ліквідності банківської системи та змінні контролю строковості інструментів. Результати показують стійкий від’ємний зв’язок між обліковою ставкою та попитом на аукціонах ОВДП, тоді як показник ліквідності переважно має додатний зв’язок, але втрачає статистичну значущість після врахування квартальних фіксованих ефектів. Вплив інфляції залишається слабким і нестійким. Практична цінність полягає у відтворюваному підході до оцінки попиту на аукціонах ОВДП.

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Інна Гнидюк — 2026-04-30

У статті представленні ключові аспекти бюджетної стабільності України в умовах повномасштабної війни та перспектив післявоєнного відновлення, проаналізовано трансформацію функцій бюджетної системи від забезпечення макроекономічної рівноваги до інструменту національного виживання та обороноздатності. Досліджено динаміку основних індикаторів бюджетної безпеки. Висвітлено роль зовнішньої фінансової допомоги як головного джерела покриття дефіциту на початковому етапі війни та поступове зміцнення внутрішніх джерел фінансування (зростання частки ОВДП). Запропоновано напрями посилення фіскальної стійкості через розширення податкової бази, оптимізація видатків, стратегічне управління боргом, інституційні реформи та залучення приватних інвестицій у відбудову. Доведено, що перехід від кризового управління до сталого економічного зростання можливий за умови комплексної трансформації бюджетної політики, зменшення зовнішньої залежності та активізації внутрішніх резервів країни.

АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ У ЕЛЕКТРОННІЙ КОМЕРЦІЇ

Наталія Голомша — 2026-04-30

Дослідження присвячене аналізу потенціалу та дотичних викликів процесу впровадження електронної системи митного оформлення. У статті використано методи системного аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та групування. Виокремлено основні переваги електронної системи оформлення, зокрема, підвищення швидкості, прозорості та ефективності митного контролю, спрощення документообігу, подолання ризиків корупції. Досліджено актуальний стан цифровізації митної системи, у тому числі, впровадження електронного декларування, електронного кабінету учасника зовнішньоекономічної діяльності, «Єдиного вікна», автоматизованого митного контролю. З’ясовано ключові недоліки технічного, інституційного спектру та у сфері кібербезпеки. Розглянуто практику міжнародного досвіду в досліджуваній галузі та запропоновано шляхи вдосконалення. У дослідженні зроблено висновок, що стимулювання розвитку електронної митниці вбачається необхідним кроком для укріплення позицій України в середовищі міжнародної комерції.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМ РОЗВИТКОМ АГРОПІДПРИЄМСТВ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Ярослав Коханюк — 2026-04-30

У статті досліджено інноваційні підходи до управління корпоративним розвитком агропідприємств в умовах євроінтеграції України. Актуальність теми зумовлена необхідністю адаптації аграрного бізнесу до нових вимог європейського економічного простору, що передбачають підвищення рівня прозорості, цифровізації, екологічної відповідальності, ризикостійкості та стратегічної гнучкості. Метою дослідження є обґрунтування сучасних управлінських підходів, здатних забезпечити довгострокову конкурентоспроможність агропідприємств. У роботі систематизовано стратегічно-адаптивний, цифрово-інтеграційний, процесно-реінжиніринговий, ESG-орієнтований, ризик-орієнтований та мережево-партнерський підходи. Доведено, що їх поєднання формує цілісну модель корпоративного розвитку, придатну для практичного впровадження в діяльність аграрних підприємств.

РОЛЬ ВАЛЮТНИХ ДЕРИВАТИВІВ У ЗГЛАДЖУВАННІ КУРСОВОЇ ВОЛАТИЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Олександр Краснопьоров — 2026-04-30

У статті досліджено роль валютних деривативів у згладжуванні курсової волатильності в умовах цифровізації фінансових ринків. Розкрито актуальність проблеми підвищеної мінливості валютного курсу України, зумовленої макроекономічною нестабільністю, посиленням глобальних фінансових впливів та структурними дисбалансами. Проведено аналіз динаміки курсу гривні та оцінено рівень його волатильності у 2021–2026 рр. Визначено обмежену ефективність валютних інтервенцій як інструменту стабілізації курсу. Доведено необхідність розвитку ринку валютних деривативів як ключового інструменту хеджування валютних ризиків і підвищення передбачуваності фінансових потоків. Визначено вплив цифровізації на трансформацію фінансових ринків та розширення можливостей застосування деривативних інструментів.

ГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ ЯК ДРАЙВЕР СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ, ІННОВАЦІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ

Сергій Неіленко — 2026-04-30

У статті досліджено роль гастрономічного туризму як важливого чинника сталого розвитку регіонів та інструменту підвищення їх туристичної привабливості. Розкрито сутність гастрономічного туризму, його економічне, соціокультурне та екологічне значення для розвитку територій. Особливу увагу приділено сучасним світовим тенденціям розвитку гастрономічного туризму. Проаналізовано міжнародний досвід розвитку гастрономічного туризму та визначено ключові інструменти його ефективного функціонування. Встановлено, що гастрономічний туризм сприяє розвитку малого та середнього бізнесу, збереженню культурних традицій, популяризації національної кухні та активізації місцевих економік. Обґрунтовано необхідність формування ефективної державної та регіональної політики підтримки гастрономічного туризму та активного просування української гастрономічної культури на міжнародному туристичному ринку.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО ESG-ЗВІТНОСТІ: ESRS, IFRS S1/S2, GRI ТА SASB

Дмитро Поповіченко — 2026-04-30

У статті здійснено порівняльний аналіз підходів до ESG-звітності, закладених у ESRS, IFRS S1/S2, GRI та SASB. Актуальність теми зумовлена посиленням вимог до прозорості бізнесу, розвитком глобальної стандартизації нефінансової звітності та євроінтеграційними процесами в Україні. Метою дослідження є виявлення концептуальних відмінностей, точок перетину та практичної придатності зазначених стандартів для компаній. У роботі використано методи теоретичного узагальнення, контент-аналізу, порівняльного аналізу, синтезу та логічного узагальнення. Встановлено, що ESRS базуються на подвійній суттєвості, IFRS S1/S2 і SASB — на фінансовій суттєвості, тоді як GRI орієнтуються переважно на суттєвість впливу. Доведено, що ESRS є найбільш комплексним і регуляторно структурованим підходом, IFRS S1/S2 та SASB найбільше відповідають потребам інвесторів, а GRI забезпечують ширшу підзвітність перед стейкхолдерами. Обґрунтовано, що найбільш практичним для компаній є узгоджене комбінування стандартів залежно від регуляторних вимог, цілей розкриття та запитів користувачів.

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА РОЛІ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ У ВІДБУДОВІ УКРАЇНИ: АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЯ ВИТРАТ

Роман Семко — 2026-04-30

Метою статті є аналіз потенційного впливу великих мовних моделей (ВММ) на дефіцит робочої сили та оцінка економічної вигоди від їх впровадження під час відбудови України. Актуальність дослідження зумовлена двома паралельними тенденціями: швидким поширенням технологій штучного інтелекту та серйозними обмеженнями на ринку праці, з якими стикається Україна через втрати, які пов'язані з російською агресією, міграцією та демографічним спадом. Замість того, щоб покладатися на складні макроекономічні моделі з багатьма припущеннями, які важко калібрувати, у статті застосовується більш прозорий підхід. Аналіз охоплює 35 секторів та підсекторів української економіки та виокремлює два основні канали впливу. Перший відображає завдання, які можна суттєво пришвидшити лише за допомогою ВММ. Другий охоплює ширший потенціал для автоматизації, коли ВММ поєднуються з додатковим програмним забезпеченням, включаючи технології машинного зору. Модель оцінює автоматизований еквівалент зайнятості як функцію поширення технологій, рівня автоматизації, експозиції до ВММ, економії часу, прибутковості та кількості працівників, зайнятих у кожному секторі. Результати свідчать про те, що ВММ можуть частково зменшити дефіцит робочої сили, але навряд чи вони здатні повністю його усунути в середньостроковій перспективі. За більш консервативним сценарієм автоматизований еквівалент робочих місць залишається помірним і становить від 0,2% до 1,2% протягом 2026-2030 років. За ширшим сценарієм ефект стає більш помітним, але все ще обмеженим відносно загальних потреб у реконструкції, досягаючи максимуму автоматизації на рівні 2,6% робочої сили у 2030 році. Більшість секторів продовжують стикатися з дефіцитом працівників навіть після врахування впровадження ВММ. Незважаючи на це, чисті заощадження від автоматизації коливаються від 7,9 до 122,0 млрд. грн на рік залежно від сценарію та періоду. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади, бізнесом і дослідниками для планування кадрової політики, цифровізації, створення програм підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА БІЗНЕС-ОПЕРАЦІЇ ПРОДУКТИВНІСТЬ: СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Анастасія Скляренко — 2026-04-30

Статтю присвячено систематичному огляду наукових праць щодо впливу внутрішнього аудиту на операційну ефективність підприємств із використанням методології PRISMA. Проаналізовано 19 досліджень за 2000–2025 роки, які відображають різні підходи до оцінки аудиту. Встановлено, що ефективність внутрішнього аудиту визначається якістю оцінки контролю, здатністю виявляти ризики та повнотою перевірок. Важливу роль відіграють структуровані аудиторські програми та висока компетентність аудиторів. Доведено, що аудит підвищує надійність контролю, сприяє своєчасному виявленню відхилень та покращує управлінські рішення. Виявлено стійкий позитивний зв’язок між ефективністю аудиту та результативністю підприємств, що проявляється в оптимізації процесів, підвищенні дотримання вимог і покращенні координації.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ: КОМПЛЕКСНИЙ ОГЛЯД

Ігор Юрченко — 2026-04-30

У статті розглядаються особливості цифрової трансформації клінічних випробувань та застосування окремих цифрових технологій, що суттєво змінюють підходи до забезпечення якості клінічних досліджень, пропонуючи інструменти для підвищення точності й достовірності отриманих даних, гарантування безпеки учасників дослідження, підвищення ефективності моніторингу та забезпечення відповідності регуляторним нормам. Авторами виконано комплексний аналіз сучасного стану використання цифрових технологій у сфері забезпечення якості проведення клінічних випробувань на основі системного огляду наукових публікацій здебільшого закордонних дослідників за період з 2004 по 2026 роки. У статті виконано аналіз категорій цифрових інструментів, що охоплюють системи електронного збору даних та електронні первинні дані, моніторинг на основі ризиків із централізованою аналітикою, застосування штучного інтелекту та машинного навчання, цифрові медичні технології та носимі пристрої, а також новітні перспективні рішення на основі блокчейну.

КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ В ГАЛУЗІ ГОСТИННОСТІ ТА ТУРИЗМУ

Наталія Козубова — 2026-04-30

У статті обґрунтовано науково-методичний підхід до комплексного оцінювання ризиків у галузі гостинності та туризму України в умовах воєнного стану та «пермакризи». Автором розроблено інтегральний Індекс ризиків у сфері туризму та гостинності (IRTG), який базується на аналізі п’яти ключових блоків: безпекових загроз, економічної активності, інфраструктурної стабільності, дефіциту людського капіталу та інституційно-управлінської стійкості. За результатами розрахунків проведено диференціацію регіонів України за зонами стратегічної стійкості, адаптивного функціонування та критичного відновлення. Доведено, що безпековий фактор є визначальним у формуванні ризикового ландшафту, а дефіцит кадрів набуває ознак системної загрози. Отримані результати можуть бути використані для моніторингу туристичних систем та формування пріоритетів державної політики підтримки галузі. Результати дослідження є базою для прийняття стратегічних рішень бізнесом та державою щодо адаптації галузі до кризових умов

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ: МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ

Ігор Лях — 2026-05-04

У статті досліджено особливості цифровізації туристичної галузі Закарпатської області та обґрунтовано доцільність використання методів математичного моделювання і машинного навчання для аналізу її розвитку. Розкрито значення цифрових платформ, онлайн-бронювання, смарт-сервісів та аналітики даних у підвищенні конкурентоспроможності регіональної туристичної дестинації. Прогнозовано зростання туристичного збору до 34.77 млн грн у 2026 р. з детальним сезонним розподілом. Запропоновано методичний підхід, що поєднує відновлення пропущених статистичних даних, застосування Random Forest і поліноміальної Ridge-регресії для прогнозування туристичного збору. Визначено динаміку основних показників розвитку галузі у 2015-2026 рр. та здійснено прогнозну оцінку фінансових результатів цифрової трансформації туризму регіону.

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ LEAN-МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОМАНД РОЗРОБНИКІВ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Ігор Олійченко — 2026-05-04

Сучасна цифрова економіка зумовлює зростання ролі ІТ та потребу підвищення продуктивності команд розробників програмного забезпечення. Складність процесів розроблення, необхідність координації та динамічність технологій актуалізують пошук ефективних управлінських підходів. У статті досліджено застосування принципів Lean-менеджменту для оптимізації діяльності ІТ-команд, зокрема усунення втрат, підвищення цінності продукту, вдосконалення робочих процесів і впровадження безперервного поліпшення. Обґрунтовано, що поєднання Lean з Agile та Scrum сприяє зростанню ефективності команд, скороченню термінів розроблення та покращенню якості продуктів. Визначено ключові інструменти Lean, зокрема картування потоку створення цінності, Kanban і Kaizen. Доведено, що їх застосування підвищує продуктивність ІТ-команд і конкурентоспроможність компаній.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ БРЕНДИНГУ В SMM НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Олександра Косенко — 2026-05-04

У статті досліджено трансформаційні процеси у сфері брендингу в соціальних мережах (SMM) під впливом впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Визначено, що інтеграція нейромереж та генеративних моделей дозволяє автоматизувати створення контенту, персоналізувати взаємодію з аудиторією та суттєво оптимізувати рекламні бюджети підприємств. Проаналізовано роль ШІ у формуванні динамічної візуальної ідентичності бренду та використанні цифрових амбасадорів. Обґрунтовано, що цифрова трансформація SMM-стратегій зміщує фокус від масових комунікацій до гіперперсоналізованого клієнтського досвіду. Доведено, що використання інтелектуальних ШІ-агентів трансформує SMM у високотехнологічну екосистему формування лояльності. Зроблено висновки щодо економічної ефективності впровадження інтелектуальних систем для підвищення конкурентоспроможності підприємств у 2026 році.

ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВ У ПРОЦЕСІ ЕКОНОМІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Людмила Безугла — 2026-05-04

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування конкурентних переваг підприємств у процесі економічної трансформації. Обґрунтовано, що ключовою основою сучасної конкурентоспроможності виступають інноваційні механізми, які охоплюють організаційно-управлінські, технологічні, клієнтоорієнтовані, кадрово-компетентнісні, інвестиційно-фінансові та інституційно-партнерські складові. Запропоновано систему індикаторів оцінювання їх результативності за вимірами інноваційної активності, процесної ефективності, ринкової результативності, організаційної адаптивності та стратегічної стійкості. Розроблено матрицю позиціонування підприємств за рівнем інноваційної зрілості та конкурентних переваг, що дає змогу ідентифікувати стратегічний стан підприємства, виявити розрив між інноваційним потенціалом і ринковою реалізацією його результатів та визначити пріоритетні напрями подальшої трансформації в умовах динамічних економічних змін.

СПОЖИВЧА ПОВЕДІНКА УКРАЇНСЬКИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ: МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ ПОГЛЯД

Світлана Бойда — 2026-05-04

У статті здійснено мікроекономічний аналіз трансформації споживчої поведінки українських домогосподарств під час повномасштабної війни. Досліджено загальні тенденції доходів і витрат домогосподарств за 2022-2025 роки; розглянуто вплив воєнних ризиків і невизначеності на структуру витрат; встановлено взаємозв’язок між тенденціями доходів і структурою витрат. Методологічною основою статті є методи аналізу, порівняння і групування статистичних даних, наукового узагальнення та синтезу мікроекономічних підходів. Автором обґрунтовано мікроекономічну модель адаптаційних стратегій домогосподарств у кризових умовах, яка враховує вплив поведінкових реакцій на процес прийняття рішень. На основі проведеного дослідження, визначено довгострокові наслідки споживчої поведінки українських домогосподарств.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ

Максим Житар — 2026-05-04

У статті досліджено теоретико-методологічні засади трансформації соціального інвестування в умовах ринкової нестабільності та його вплив на економічну безпеку держави. Визначено, що соціальні витрати набувають стратегічного характеру як інструмент макрофінансової стабілізації та зниження системних ризиків. Обґрунтовано необхідність переходу від пасивних трансфертів до соціального інвестування, орієнтованого на формування людського капіталу, підвищення продуктивності та забезпечення стійкості економічної системи. Запропоновано аналітичну модель оцінки впливу соціальних інвестицій на економічну безпеку з урахуванням інституційної ефективності та макроекономічних ризиків. Доведено, що ризик-орієнтований підхід до управління соціальними витратами сприяє підвищенню ефективності державної політики та забезпечує довгостроковий економічний ефект.

СКУЛЬПТУРИ СВЯТИХ ВОЇНІВ В АРХІТЕКТУРІ ЛЬВОВА ЯК РЕСУРС ДЛЯ КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Дмитро Каднічанський — 2026-05-04

Львів є одним з потужних туристичних центрів України, а вагомою складовою культурно-пізнавальних туристичних ресурсів є його архітектура. Місто здавна знаходилося на перетині торгових шляхів, тому у ньому переплелися різні культури. Тому маємо в місті будівлі, відмінні за часом спорудження та стилем (від готики до класицизму та академізму). Львівські храми, будівлі та міський простір мають багате і різноманітне скульптурне оздоблення – це переважно зображення Пресвятої Трійці, Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, святих, зокрема святих воїнів. Описуються скульптури святих воїнів, які знаходяться на фасадах та в інтер’єрах львівських храмів, будинків. Зокрема, св. арх. Михайла, св. Юрія Змієборця, св. Мартина, св. Флоріана, св. Дмитра. Акцентується увага на короткому життєписі святих воїнів, їхній атрибутиці. Висвітлюються питання використання цих скульптур в культурно-пізнавальному туризмі.

ОБМЕЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ ДЛЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧИХ СИСТЕМ

Дмитро Кондратюк — 2026-05-04

Проаналізовано чотири моделі оцінювання цифрової зрілості (CMMI, Acatech Industrie 4.0 MI, Deloitte DMM, Digital Vortex) щодо застосовності до агропродовольчого сектору. Порівняння здійснено за шістьма критеріями: предмет оцінювання, рівень агрегації, секторальна орієнтація, нормативний вимір, часова динаміка та емпірична валідація. Виявлено п'ять системних вад: моносуб'єктність, приховану галузеву упередженість, нормативну глухоту, ігнорування сезонної ритмічності та інституційну нечутливість. Обґрунтовано, що природозалежність виробничого результату, структурна гетерогенність суб'єктів та системна взаємозалежність учасників ланцюга унеможливлюють пряме перенесення універсальних моделей на аграрний контекст. Сформульовано вимоги до секторально адекватної методології оцінювання.

СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЛАНЦЮГІВ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ

Андрій Любченко — 2026-05-04

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти розвитку креативного бізнесу в умовах інтеграції до європейських ланцюгів доданої вартості. Обґрунтовано, що креативні індустрії виступають одним із ключових драйверів сучасної економіки, формуючи значну частку валової доданої вартості та забезпечуючи стійке зростання зайнятості в країнах Європейського Союзу. На основі аналізу статистичних даних за 2020–2025 роки встановлено позитивну динаміку розвитку креативного сектору, зокрема зростання його частки у ВВП, експорту та кількості зайнятих. Досліджено структуру креативних ланцюгів доданої вартості та доведено, що найбільша частка вартості формується на етапах генерації ідей, розробки, маркетингу та дистрибуції, що зумовлює необхідність стратегічного зміщення діяльності підприємств у ці сегменти. Визначено ключові проблеми інтеграції українського креативного бізнесу до європейських ланцюгів вартості, зокрема домінування аутсорсингових моделей, обмежений доступ до фінансування та недостатній розвиток інституційного середовища. Запропоновано стратегічні підходи до розвитку креативного бізнесу, які включають інноваційно-орієнтований, інтеграційний, інституційний та брендинговий напрями.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: РОЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Оксана Мініна — 2026-05-04

У статті обґрунтовано роль інноваційної діяльності та інформаційно-комунікаційного забезпечення у формуванні конкурентоспроможності підприємств в умовах цифровізації. На основі статистичного аналізу за 2018-2024 рр. виявлено тенденції активізації інноваційних процесів, незважаючи на вплив методологічних змін та безпекових викликів. Досліджено структурну трансформацію інноваційних витрат, зокрема стрімке зростання частки сектору інформації та телекомунікацій. Окрему увагу приділено аналізу результативності впровадження інновацій та рівню цифровізації бізнес-процесів. Встановлено наявність взаємозв’язку між інноваційною активністю, цифровізацією та конкурентоспроможністю. Обґрунтовано, що інновації та цифрові технології виступають ключовими чинниками підвищення ефективності функціонування підприємств і формування їх довгострокових конкурентних переваг в умовах нестабільного економічного середовища.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: БРЕНДИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Володимир Компанієць — 2026-05-04

Стаття присвячена ідентифікації конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу через впровадження брендингових технологій в умовах економічних трансформацій. Проаналізовано теоретичні засади формування конкурентоспроможності та роль брендингу як стратегічного інструменту підвищення ринкових позицій. Досліджено світовий досвід використання брендингових технологій МСБ у різних секторах економіки. Систематизовано фактори впливу на ідентифікацію конкурентних переваг через брендингові стратегії. Обґрунтовано методологічні підходи до оцінювання конкурентоспроможності з урахуванням сили бренду та впливу на споживчу поведінку. Виявлено ключові бар'єри використання брендингу підприємствами МСБ в Україні. Запропоновано модель ідентифікації конкурентоспроможності. Розроблено рекомендації щодо формування брендингових стратегій для МСБ з урахуванням специфіки діяльності. Визначено напрями державної підтримки розвитку брендингу у секторі малого підприємництва в умовах цифрової трансформації економіки.

МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ФІНАНСОВИХ СТРАТЕГІЙ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Вікторія Музиченко — 2026-05-04

У статті розв’язано актуальну наукову задачу щодо розроблення та емпіричного тестування комплексної моделі оптимізації територіальних фінансових стратегій для забезпечення збалансованого розвитку в умовах макроекономічної нестабільності. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку нових інструментів фінансового управління територіями, які здатні адаптуватися до геополітичних шоків та цифрових трансформацій. Дослідження базується на використанні системного підходу, методів статистичного, структурно-функціонального та порівняльного аналізу бюджетних показників України за 2018 - 2025 роки. Методологія передбачає інтеграцію емпіричних даних у багатокритеріальну оптимізаційну модель. У ході дослідження обґрунтовано перехід до адитивної моделі оцінювання стратегічних пріоритетів, що дозволяє враховувати ієрархічну структуру територіального управління. Основними результатами роботи є ідентифікація критичних дисбалансів у фінансовій системі, зокрема стрімке посилення фіскальної централізації та дефіцитний характер функціонування бюджетів після 2022 року. Автором розраховано інтегрований показник збалансованого територіального розвитку та визначено вагові коефіцієнти для ключових параметрів: децентралізації, структури видатків та фінансової стійкості. Встановлено, що в кризових умовах домінантним фактором виступає фінансова стійкість, яка є фундаментом для подальшої активізації інноваційного розвитку. Моделювання показало, що структурна переорієнтація фінансових ресурсів на користь економічної активності має значно вищий ефект відновлення системи, ніж просте нарощування фіскальної автономії. Практична цінність отриманих результатів полягає у формуванні стратегічного підходу «Stability-First», який надає органам державної влади та місцевого самоврядування дієвий аналітичний інструментарій для прийняття управлінських рішень. Запропонована модель дозволяє раціонально розподіляти обмежені ресурси, забезпечуючи економічну безпеку та життєздатність територіальних громад у довгостроковій перспективі. Розроблені рекомендації можуть бути використані при формуванні регіональної фінансової політики та бюджетному плануванні в умовах невизначеності.

ІСТОРИКО-СОЦІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОГО МАРКЕТИНГУ В УКРАЇНІ

Сергій Реверчук — 2026-05-04

У наукові статті досліджено соціальні та соціологічні особливості банківського маркетингу (БМ) і банківського бізнесу в Україні та світі в умовах миру і війни. Виділено п’ять основних особливостей соціалізації банківського маркетингу і банківського ринку за останні шість століть. Акцентовано увагу на екологізації маркетингової політики банків, на цифровізації та глобалізації банківського маркетингу. Основними особливостями і проблемами соціальності і соціалізації банківського маркетингу визначено: зростання уваги ЦБ щодо дотримання комерційними банками вимог кібербезпеки, зокрема, у своїх інформаційних мережах, у моніторинговій діяльності комерційних банків, у підготовці аналітичних оглядів депозитної і кредитної діяльності банків, їх філій та відділень. Визначено, що банківський маркетинг нині зростає у всьому світі, зокрема, у сфері зеленого фінансування і у секторі соціально відповідального бізнесу.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БЛОКЧЕЙНУ У ПРОТИДІЇ ЗМІНАМ КЛІМАТУ

Роман Садовий — 2026-05-04

У статті досліджено економічний потенціал блокчейн-технологій як інструменту протидії глобальним змінам клімату. Проаналізовано реальний екологічний вплив криптовалют, зокрема порівняно енергоспоживання мереж Bitcoin та Ethereum після переходу на Proof-of-Stake. Розглянуто механізми токенізації вуглецевих кредитів, роль децентралізованих фінансів (DeFi) та децентралізованих автономних організацій (DAO) у кліматичному фінансуванні. Висвітлено практичні кейси застосування блокчейну в секторі відновлюваної енергетики та ризики грінвошингу. Окремо проаналізовано внесок вітчизняних науковців у дослідження впливу блокчейну на екологічну стійкість та формування «зеленої» цифрової економіки в Україні. Визначено перспективи інтеграції штучного інтелекту та Web3-технологій у кліматичні ініціативи до 2030 року.

МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

Кристина Тарасова — 2026-05-04

Стаття присвячена дослідженню сучасних підходів до маркетингового менеджменту територіальних громад в умовах посилення міжтериторіальної конкуренції. Обґрунтовано трансформацію маркетингового менеджменту з інструменту просування у систему управління розвитком території. Систематизовано інституційний, партнерський, продуктовий підходи та підхід сталого розвитку як основу формування управлінської моделі. Розкрито зміст маркетингового менеджменту як безперервного процесу, що охоплює аналіз, позиціонування, формування територіального продукту та моніторинг результатів. Проведено порівняльний аналіз українських і міжнародних практик, що дозволило виявити ключові чинники ефективності, зокрема інституціоналізацію, використання аналітики даних, впровадження KPI та розвиток партнерств. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління територіальним розвитком в Україні.

ЕРА СОНЯЧНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ: СВІТОВІ ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА

Володимир Ткаченко — 2026-05-04

Стаття присвячена дослідженню актуальних аспектів світового розвитку сонячної генерації. У роботі проаналізовано та систематизовано ключові фактори, що визначають масштаби та структуру: фізичні засади сонячної іррадіації, фундаментальні обмеження ефективності кремнієвих елементів, динаміку зниження вартості генерації та регіональний розподіл інсоляційного потенціалу, зокрема в Україні. Розглянуто світовий досвід розвитку сонячної генерації та визначено порівняльні переваги перед альтернативними технологіями – вітровою та ядерною енергетикою – за показниками масштабованості, логістики та коефіцієнта використання потужності. Визначено ключові тенденції подальшого розвитку галузі, серед яких – досягнення сонячною генерацією рівня ядерної у найближчі роки, перехід до тандемної архітектури як шляху подолання фундаментальних обмежень ефективності.

ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА: ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД ТА СИСТЕМА KPI

Ганна Мирошниченко — 2026-05-05

В статті вдосконалено науково-методичні підходи до організації управління персоналом підприємства на засадах процесного менеджменту, а також розробка практичних рекомендацій щодо впровадження системи ключових показників ефективності (KPI) у бізнес-процеси кадрового планування та розвитку персоналу для підвищення ефективності діяльності підприємства та його конкурентоспроможності. Обґрунтовано комплексний підхід до реорганізації системи управління персоналом підприємства на основі процесного підходу. Визначено зміст та структуру двох ключових бізнес-процесів – «Кадрове планування» і «Розвиток персоналу». Запропоновано удосконалені алгоритми підбору персоналу із застосуванням цифрових інструментів перевірки даних та структурованих інтерв’ю. Розроблено систему KPI для кожного бізнес-процесу, яка охоплює показники часу, якості, витрат та розвитку персоналу і забезпечує можливість прозорого моніторингу ефективності HR-служби.

УПРАВЛІННЯ РЕПУТАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ БРЕНДУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Сергій Замула — 2026-05-05

Статтю присвячено управлінню репутаційними ризиками бренду в соціальних мережах. Мета дослідження - узагальнити сучасні підходи до виявлення, попередження та нейтралізації репутаційних криз і на цій основі запропонувати практичні рекомендації для брендів. У роботі поєднано аналіз літератури з кризових комунікацій, бренд-менеджменту й цифрового маркетингу та порівняльний аналіз кейсів Tesla, Starbucks, McDonald's, Rozetka і YARO. Доведено, що результативність реагування визначається швидкістю, прозорістю, узгодженістю дій із цінностями бренду та наявністю системи безперервного моніторингу. Порівняння успішних, змішаних і провальних стратегій реагування засвідчило вирішальну роль видимих коригувальних дій та післякризового організаційного навчання. Практична цінність роботи полягає у формуванні комплексу управлінських рішень для підвищення стійкості брендів до репутаційних загроз.

БЮДЖЕТНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Юлія Чалюк — 2026-05-05

У статті обґрунтовано підходи до оцінювання бюджетного впливу впровадження телемедицини в системі охорони здоров’я України в умовах обмежених ресурсів і зростання навантаження на первинну медичну допомогу. Розкрито роль телемедицини як інструменту організаційної й фінансової оптимізації медичних послуг. Визначено значення аналізу бюджетного впливу для обґрунтування управлінських рішень. Запропоновано засади застосування BIA-підходу з урахуванням хронічних захворювань, витрат і потенційної економії, що сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів і стійкості системи охорони здоров’я. Обґрунтовано доцільність інтеграції телемедичних сервісів у практику первинної допомоги та перспективи їх масштабування в умовах післявоєнного відновлення. Підкреслено значення цифрових рішень для підвищення доступності медичних послуг. Зосереджено увагу на необхідності подальших економічних досліджень у цій сфері.

ІННОВАЦІЙНА ПАРАДИГМА ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Наталія Шалімова — 2026-05-05

Стаття присвячена обґрунтуванню інноваційної парадигми зайнятості в Україні як стратегічної відповіді на виклики цифровізації економіки та воєнного стану. Уточнено сутність цифровізації у сфері праці як системного процесу інтеграції інтелектуальних здібностей людини з цифровими екосистемами для динамічної капіталізації знань. Доведено, що в умовах воєнних ризиків нова парадигма зайнятості має базуватися на принципах інтелектуальної автономії, цифрової гнучкості та безперервної капіталізації знань. Визначено стратегічні орієнтири розвитку людського капіталу, що включають цифрову адаптивність, гнучкі форми трудової активності, розбудову екосистеми знань, глобальну інтеграцію вітчизняного інтелекту, визнання неформальної освіти та мікрокваліфікацій. Практична реалізація визначених пріоритетів формує ресурсний фундамент для прискореного післявоєнного відновлення національної економіки.

КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Олена Ахмедова — 2026-05-05

У статті запропоновано класифікацію ризиків у контексті забезпечення економічної безпеки туристичної галузі в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Узагальнено підходи до трактування сутності ризику та визначено його значення як чинника, що впливає на результати туристичної діяльності. Запропоновано багатокритеріальну класифікацію ризиків, яка враховує специфіку функціонування суб’єктів туристичної діяльності. Обґрунтовано, що системний підхід до ідентифікації та групування ризиків сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень і рівня економічної безпеки. Визначено напрями подальших досліджень у сфері адаптації методів оцінювання ризиків до умов туристичної діяльності за допомогою статистичних методів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання суб’єктами туристичної діяльності для підвищення ефективності управління ризиками.

ЦІНОУТВОРЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЦІНОВОЮ ПОЛІТИКОЮ НЕКОМЕРЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Сергій Бай — 2026-05-06

Метою дослідження є визначення місця ціноутворення в системі управління ціновою політикою некомерційних закладів охорони здоров’я та обґрунтування їх співвідношення через побудову структурної моделі. Обґрунтовано необхідність чіткого розмежування цінової політики та ціноутворення як різнорівневих категорій управління. Встановлено, що цінова політика визначає стратегічні орієнтири та обмеження формування вартості медичних послуг, тоді як ціноутворення забезпечує їх реалізацію через відповідні механізми розрахунку. Розроблено структурну модель, яка відображає ієрархічну взаємодію стратегічного та операційного рівнів і наявність зворотного зв’язку між ними. Визначено, що формування вартості медичних послуг у некомерційному секторі здійснюється в умовах поєднання економічних, нормативних та соціальних чинників.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИ

Юрій Воробйов — 2026-05-06

У статті досліджуються методичні підходи до оцінювання результативності менеджменту підприємств з іноземними інвестиціями. Акцент зроблено на аналізі різноманітних методик, які використовуються для комплексної оцінки ефективності управлінських процесів у міжнародному бізнес-середовищі. Сформовано методичні підходи до оцінювання результативності менеджменту підприємств з іноземними інвестиціями в умовах цифрових трансформаційних перетворень. Запропоновано рекомендації щодо оцінювання результативності менеджменту підприємств з іноземними інвестиціями, що дозволяють підвищити прозорість управлінських процесів і сприяти підвищенню інвестиційної привабливості підприємств. Стаття має практичне значення для керівників, інвесторів, аналітиків і науковців, які працюють у сфері розвитку міжнародного бізнесу та корпоративного управління.

МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ В РОБОТІ АНІМАТОРА ЯК ЧИННИК ЯКОСТІ ТУРИСТИЧНОГО СЕРВІСУ

Василь Жупник — 2026-05-06

У статті досліджено міжкультурну комунікацію в роботі туристичного аніматора як вагомий чинник забезпечення якості туристичного сервісу в умовах інтернаціоналізації індустрії гостинності. У роботі аніматора міжкультурна комунікація охоплює не лише мовну зрозумілість, а й ширший комплекс професійних дій: врахування культурних норм поведінки, дотримання прийнятної соціальної дистанції, добір відповідного стилю звертання, коректне використання гумору, чутливість до невербальних сигналів і здатність адаптувати формат активності до особливостей аудиторії. Якість анімаційної програми залежить не лише від її змісту, а й від способу комунікативної реалізації. Міжкультурна комунікація в туристичній анімації є не додатковою soft skills-компетентністю, а структурним елементом професійної ефективності працівника і важливим ресурсом підвищення якості туристичного сервісу.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІД ВПЛИВОМ AEO (ANSWER ENGINE OPTIMIZATION)

Олена Коломицева — 2026-05-06

У статті досліджено трансформацію маркетингових комунікацій під впливом Answer Engine Optimization (AEO) як нового підходу до оптимізації контенту в умовах поширення генеративного штучного інтелекту. Розкрито ключові зміни у поведінці споживачів, пов’язані з переходом до AI-опосередкованого пошуку та формуванням «делегованого вибору». Обґрунтовано вплив AEO на трансформацію клієнтського шляху та маркетингової воронки, зокрема скорочення кількості контактних точок і зростання ролі інформаційної видимості бренду. Визначено ключові виклики втрати контролю над клієнтським шляхом у середовищі AEO та їх вплив на комунікаційну взаємодію брендів зі споживачами. Виокремлено основні напрями змін у маркетингових комунікаціях, зокрема трансформацію контенту, каналів взаємодії та показників ефективності. Запропоновано узагальнену модель маркетингових комунікацій в умовах AEO.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ ВОЄННО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Олена Левчук — 2026-05-06

Розкрито концептуальні засади методології оцінювання та прогнозування рівня воєнно-економічної безпеки держави при нестабільному безпековому середовищі. Обґрунтовано сутність воєнно-економічної безпеки як інтегральної характеристики спроможності економіки забезпечувати потреби сектору безпеки і оборони. Визначено систему індикаторів, що характеризують ресурсну забезпеченість, ефективність використання бюджетних коштів та адаптивність економіки. Запропоновано поєднання кількісних і якісних методів аналізу, моделювання та сценарне прогнозування. Практичне значення полягає у підвищенні ефективності оборонного планування та розподілу ресурсів. Підхід дозволяє визначати слабкі місця та можливості для покращення стійкості національної економіки в умовах військових конфліктів та кризових ситуацій.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК КАТАЛІЗАТОР РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Олександр Лесько — 2026-05-06

Статтю присвячено дослідженню механізму впливу цифровізації на розвиток інтелектуального потенціалу промислового підприємства в сучасних умовах господарювання. Розкрито сутність інтелектуального потенціалу через три ключові складові: людський капітал, нематеріальні активи та соціальний капітал. Запропоновано авторське визначення поняття, що розмежовує категорії «потенціал» і «капітал» та включає цифровий вимір. Систематизовано підходи до цифрової трансформації підприємств в умовах Industry 4.0 та Industry 5.0. Виявлено канали впливу цифрових технологій на складові інтелектуального потенціалу підприємствта підтверджено їх емпіричними даними. Розроблено практичну модель механізму впливу цифровізації на інтелектуальний потенціал промислового підприємства. Проаналізовано стан цифрової трансформації в Україні, визначено ключові бар'єри для її поглиблення у вітчизняному промисловому секторі.

СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ НА ОСНОВІ МАТРИЦІ БКГ

Ганна Майборода — 2026-05-06

У статті досліджено переваги застосування матриці Бостонської консультативної групи як інструменту стратегічного маркетингового аналізу. Обґрунтовано специфіку та особливості її використання для підприємств хлібопекарської галузі з урахуванням умов функціонування ринку. Розглянуто вплив галузевих чинників на оцінювання показників темпів зростання ринку та відносної частки ринку. Проведено аналіз конкурентних позицій підприємств на основі зазначених показників. Побудовано матрицю БКГ, за результатами якої визначено їх стратегічне положення. Запропоновано напрями подальшого розвитку, що передбачають підтримання досягнутих позицій для підприємств-лідерів та активізацію маркетингової діяльності з метою зміцнення ринкових позицій для інших. Отримані результати можуть бути використані для підвищення ефективності управлінських рішень і зміцнення конкурентоспроможності підприємств галузі.

ІННОВАЦІЙНІ МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЯК ЗАСІБ ЗНИЖЕННЯ КРИЗОВИХ РИЗИКІВ

Юрій Максимець — 2026-05-06

У статті проаналізовано формування маркетингових підходів як ефективного інструменту підвищення якості продукції та мінімізації кризових ризиків у діяльності підприємств. Актуальність дослідження зумовлена функціонуванням бізнесу в умовах цифрової трансформації, посиленням глобальної конкуренції та динамічних змін ринкової кон’юнктури, що потребує впровадження сучасних управлінських рішень і нових підходів до взаємодії зі споживачами. Метою роботи є обґрунтування ролі інноваційних маркетингових інструментів у формуванні адаптивності підприємств та забезпеченні їх довгострокової конкурентоспроможності. У дослідженні доведено, що потенціал компанії формується через поєднання фінансової гнучкості, організаційної динамічності та високої чутливості до змін попиту. Визначено, що маркетинг трансформується у ключовий елемент антикризового управління. Запропонована адаптивна модель маркетингу, яка сприяє підвищенню лояльності споживачів, стабілізації попиту, оптимізації бізнес-процесів та зниженню ризиків діяльності підприємства в умовах невизначеності.

ВИКОРИСТАННЯ МІГРАЦІЙНОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Катерина Ніколаєць — 2026-05-06

У дослідженні міститься аналіз використання міграційного капіталу у окремих регіонах України в умовах сучасної російсько-української війни. Враховані переваги та недоліки релокації виробництва у контексті використання потенціалу внутрішньо переміщених осіб. Визначені перспективи повернення в Україну частини зовнішніх мігрантів, які виїхали за кордон на початку повномасштабної російської воєнної агресії. Окреслені заходи, які місцеві адміністрації можуть вживати для концентрації трудових ресурсів у окремих регіонах. Висвітлені можливі зусилля держави, спрямовані на регулювання ринку праці у контексті необхідності використання трудового потенціалу мігрантів. Визначені перспективи зосередження трудових мігрантів у окремих частинах України із урахуванням можливих результатів завершення / припинення активних бойових дій. Окреслена роль вітчизняних технопарків, розвиток яких може бути використаний у контексті зосередження працездатного населення у окремих регіонах, орієнтованих на прискорену модернізацію виробництва.

УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ, РИЗИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ВІДНОВЛЕННЯ

Марина Пілічева — 2026-05-06

У статті досліджено трансформацію управління земельними ресурсами прифронтових територіальних громад у умовах воєнних дій. Обґрунтовано перехід від адміністративної моделі до ризик-орієнтованої та адаптивної системи управління, що базується на безперервному моніторингу та сучасних технологіях. Визначено ключові характеристики обраної моделі управління: ризик-орієнтованість, диференціація управлінських рішень, інтегрованість та технологічне забезпечення. Розкрито класифікацію земель за рівнем ризику та відповідні режими управління, що дозволяє підвищити безпеку та ефективність землекористування. Проаналізовано рівні взаємодії державного, регіонального та місцевого управління, акцентовано роль громад як ключового суб'єкта реалізації земельної політики. Визначено напрямки взаємодії з іншими інституціями, діяльність яких впливає на стан і використання земельних ресурсів.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Оксана Поплавська — 2026-05-06

У статті досліджено проблеми та напрями удосконалення системи соціальної реабілітації осіб з інвалідністю в Україні в умовах воєнного стану. Обґрунтовано необхідність переходу від медичної до соціальної (безбар’єрної) моделі реабілітації, орієнтованої на інтеграцію особи у суспільство та ринок праці. Проаналізовано інституційну структуру системи соціальної реінтеграції, виявлено її ключові дисфункції, зокрема фрагментованість послуг, кадровий дефіцит та територіальні диспропорції. Окрема увага приділена потребам ветеранів війни та осіб з інвалідністю. Визначено роль цифровізації, кейс-менеджменту та державно-приватного партнерства у підвищенні ефективності соціальної політики. Запропоновано напрями розвитку інклюзивного середовища, спрямовані на забезпечення автономії, зайнятості та підвищення якості життя осіб з інвалідністю та ветеранів війни.

ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Михайло Ремета — 2026-05-06

Стаття досліджує взаємодію між державою та суспільством у контексті цифровізації, зосереджуючись на практичних аспектах, що формують сучасні моделі управління, громадянської участі та соціально-економічного розвитку. Цифровізація як комплексний трансформаційний процес інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у систему державного управління та соціальні структури сприяє підвищенню прозорості, підзвітності, ефективності прийняття рішень і доступності публічних послуг. Водночас вона породжує низку викликів, зокрема цифровий розрив між різними соціальними групами, ризики кібербезпеки, проблеми захисту персональних даних і наявність регуляторних прогалин. Опираючись на сучасні теоретичні підходи та емпіричні дані з України й міжнародних практик, у дослідженні проаналізовано роль цифрових інструментів, таких як платформи електронного урядування, сервіси електронної демократії та ініціативи відкритих даних, у посиленні взаємодії держави та суспільства. В Україні впровадження цифрових рішень, зокрема застосунку «Дія», демонструє значний прогрес у сфері надання адміністративних послуг, підвищення зручності доступу до них та активізації громадянської участі. Однак зберігаються регіональні диспропорції, що обмежують рівний доступ до цифрових можливостей. Міжнародний досвід, зокрема Естонії та країн ЄС, підтверджує ефективність впровадження моделей цифрової демократії, орієнтованих на інклюзивність, відкритість і залучення громадян до процесів прийняття рішень. У результаті дослідження визначено ключові практичні напрями розвитку: модернізацію цифрової інфраструктури, удосконалення політики захисту даних, подолання цифрового розриву та забезпечення рівного доступу до технологій. Обґрунтовано рекомендації щодо посилення цифрової грамотності населення, розвитку публічно-приватного партнерства, а також інтеграції технологій штучного інтелекту для підвищення адаптивності та ефективності державного управління. Підкреслено, що ефективна взаємодія держави та суспільства в умовах цифрової трансформації потребує комплексного підходу, який поєднує інновації, безпеку та соціальну орієнтованість. Результати базуються на сучасних наукових дослідженнях і підтверджують необхідність формування гнучких адаптивних моделей управління в умовах постпандемічного відновлення та глобальних викликів.

ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РИЗИКІВ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Антон Романів — 2026-05-06

У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти аналізу інвестиційних ризиків ІТ-підприємств у контексті геополітичної нестабільності. Розкрито сутність інвестиційних ризиків, їх класифікацію та особливості прояву в ІТ-секторі з урахуванням високої динамічності, інноваційності та глобального характеру діяльності компаній. Проаналізовано вплив політичних, економічних, операційних і технологічних чинників на інвестиційну привабливість ІТ-бізнесу, а також обґрунтовано необхідність застосування комплексного підходу до оцінювання ризиків із використанням кількісних і якісних методів. Визначено ключові напрями мінімізації ризиків, зокрема диверсифікацію діяльності, підвищення рівня кібербезпеки та впровадження гнучких бізнес-моделей, що сприяє забезпеченню стійкого розвитку ІТ-підприємств.

ТРАНСФОРМАЦІЯ НЕФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Олена Цятковська — 2026-05-06

У статті проведено комплексне дослідження генезису концепції сталого розвитку та його впливу на трансформацію нефінансової звітності підприємств. Систематизовано історичні етапи інституціоналізації парадигми сталості від доповіді Комісії Брунтланд до впровадження Директиви CSRD. Обґрунтовано парадигмальний зсув у корпоративному управлінні, що полягає у переході від добровільних ініціатив соціальної відповідальності до жорстко регламентованої стратегічної прозорості. Визначено роль європейських стандартів ESRS як інструменту мінімізації грінвошингу та забезпечення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання. Особливу увагу приділено принципу подвійної суттєвості та значенню майбутньої верифікації звітності за стандартом ISSA 5000 для реалізації програм «зеленого» відновлення (Green Recovery) України. Доведено, що модернізація обліково-аудиторської архітектури є критичною умовою забезпечення національної економічної безпеки.

ЦИФРОВІ КАРТКОВІ ПРОДУКТИ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

Костянтин Шапошников — 2026-05-06

У статті розкрито економічну суть програм, що реалізуються через емісію платіжних карток, систематизовано їх за основними моделями. Проаналізовано архітектуру функціонування таких інструментів, яка базується на взаємодії держави, банківського сектору та цифрових платформ, зокрема застосунку Дія, що забезпечує ідентифікацію користувачів, адміністрування програм і контроль за використанням коштів. Обґрунтовано логіку впливу досліджуваних інструментів на макроекономічні процеси, зокрема стимулювання внутрішнього попиту, підтримку купівельної спроможності населення та розвиток пріоритетних секторів економіки. Встановлено, що участь банків у реалізації державних програм сприяє розширенню клієнтської бази, зростанню обсягів безготівкових операцій, розвитку цифрових сервісів та формуванню нових конкурентних переваг.

НАПРЯМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА ПІДПРИЄМСТВ ІЗ СУБ’ЄКТАМИ КОСМІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ В ГАЛУЗІ СУПУТНИКОВОГО ЗОНДУВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Оксана Шпатакова — 2026-05-06

Стаття присвячена виокремленню напрямів зовнішньоекономічної взаємодії українських підприємств із іноземними операторами ринку космічної економіки в галузі супутникового зондування. Це: встановлення умов взаємодії залежно від галузі та потреб діяльності українських підприємств, які є користувачами послуг супутникового зондування та підходів операторів ринку; вибір форми взаємодії залежно від масштабів діяльності українських підприємств, які є користувачами послуг супутникового зондування; укладання ліцензійної угоди на супутникове зондування або придбання знімків супутникового зондування, які є архівними як у зарубіжних компаній-операторів, так і у посередників. Встановлено, що перелік вказаних напрямів є актуальним для сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств у зазначеній сфері, виникнення нових тенденцій в даній площині впливатиме на відповідні зміни.

ФОРМУЮЧІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ДОВІРИ

Борис Карпінський — 2026-05-06

У статті досліджено формуючі засади інтегрального індексу сталого розвитку та громадської довіри (ІІСРГД). Метою роботи є обґрунтування моделі ІІСРГД, що поєднує показники сталого розвитку (економічні, соціальні, екологічні) та громадської довіри з урахуванням їхнього взаємозв'язку і емерджентних властивостей. Методологія базується на інтеграції детермінованих моделей та методів аналізу даних. Проаналізовано як традиційні підходи до формування індексу сталого розвитку, так і запропоновано новий підхід, який органічно включає показник громадської довіри. Проведено апробацію формульного інструментарію на основі областей західного регіону України. Виявлено, що динаміка ІІСРГД адекватно відображає базові події (початок повномасштабної війни, релокація бізнесу, активізація волонтерства, «втома від війни»). Включення складової громадської довіри дозволило вперше виявити закономірності, які залишалися невидимими для традиційних економіко-центричних моделей.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Ірина Панасейко — 2026-05-06

У статті досліджено актуальні питання трансформації податкової політики України в умовах макроекономічної нестабільності та воєнних викликів. Зазначено, що традиційні інструменти податкового регулювання виявилися малоефективними в умовах високих безпекових ризиків та непередбачуваної макроекономічної ситуації. Розглянуто фундаментальну суперечність між фіскальною функцією, необхідною для формування доходів бюджету, та стимулюючою роллю податків у збереженні ділової активності. Обґрунтовано необхідність переходу до адаптивної моделі адміністрування, яка базується на принципах партнерства між державою та бізнесом. Особливу увагу приділено цифровій трансформації фіскальних функцій, як інструменту мінімізації корупційних ризиків та автоматизації контролю за сплатою податків. Сформульовано стратегічні пріоритети формування конкурентоспроможного податкового середовища для залучення інвестицій у межах повоєнного відновлення та євроінтеграції України.

ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВЕТЕРИНАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Олена Шишкіна — 2026-05-07

У статті розроблено інноваційну стратегію цифрової трансформації ветеринарного підприємства, яка забезпечує поетапний перехід від використання CRM-систем до впровадження діагностики на основі штучного інтелекту. Обґрунтовано необхідність такої стратегії з огляду на хаотичність інвестицій в окремі IT-рішення, відсутність структурованих даних та недостатню управлінську підтримку цифрових змін у ветеринарній галузі. Запропоновано триетапну модель трансформації, яка включає CRM-ядро, аналітичну платформу та AI-діагностику. Визначено кількісні критерії готовності до переходу між етапами на основі узагальнення експертних оцінок. Розроблено організаційно-економічний механізм реалізації стратегії, який охоплює структуру управління, фінансування та систему ключових показників ефективності. Результати аналізу витрат і вигод засвідчують економічну доцільність запропонованого підходу. Отримані результати можуть бути використані керівниками ветеринарних підприємств для розробки дорожніх карт цифрової трансформації.

РОЛЬ І ВАЖЛИВІСТЬ УЧАСТІ ЗДОБУВАЧІВ У АКРЕДИТАЦІЙНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ: СТУДЕНТ ЯК СТЕЙКХОЛДЕР ГАРАНТІЇ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Вікторія Главатських — 2026-05-07

У статті розглядається участь здобувачів вищої освіти в акредитаційній експертизі освітніх програм у ролі експертів як складової системи забезпечення якості освіти. Проаналізовано значення такого формату участі для формування більш повного бачення якості освітніх програм, а також його вплив на самих здобувачів, їх освітній досвід та подальшу участь у процесах вдосконалення освітніх програм. Розкрито роль здобувача як носія практичного досвіду функціонування освітнього процесу та як учасника оцінювання, здатного працювати з критеріями якості та впливати на формування результатів. Обґрунтовано цінність залучення здобувачів для гаранта освітньої програми та адміністрації закладу вищої освіти, а також значення їх участі для підвищення об’єктивності акредитаційної експертизи. Окрему увагу приділено розгляду участі здобувачів через призму проєктного підходу та ролі стейкхолдерів у процесах забезпечення якості освіти. Визначено, що залучення здобувачів до експертної діяльності сприяє формуванню культури якості, підвищенню рівня усвідомленості учасників освітнього процесу та розвитку більш відкритої і збалансованої системи оцінювання.

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ КАДРОВИХ ПРОЦЕСІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ ОРГАНІЗАЦІЙ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ

Олег Ковальчук — 2026-05-07

Дослідження спрямоване на наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробку практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесів цифровізації військового та кадрового обліку в системі управління персоналом. Особлива увага приділяється підвищенню ефективності управління в умовах трансформаційного середовища, спричиненого воєнним станом та потребами післявоєнної відбудови. У роботі використано комплекс взаємопов'язаних методів: діалектико-логічний метод для обґрунтування фундаменту цифровізації HRM; аналіз та синтез для вивчення архітектури операційних систем підприємства; методи економічного оцінювання для визначення ефективності впровадження автоматизованих систем. Обґрунтовано, що цифровізація HRM у секторі безпеки — це перехід від розрізнених паперових систем до інтегрованих платформ, що забезпечують «єдине джерело достовірних даних».

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ

Іван Корсуненко — 2026-05-07

У дослідженні проаналізовано підходи до оцінювання організаційної побудови системи управління підприємством з огляду на сучасні зміни у бізнес-просторі. Доведено необхідність використання цілісної методики аналізу, яка інтегрує як вертикальні, так і горизонтальні характеристики структури в межах єдиної концептуальної моделі. Запропоновано сукупність індикаторів для визначення результативності організаційної конфігурації з акцентом на її спроможність до гнучкого реагування, ефективне залучення ресурсного потенціалу та підтримання інноваційної динаміки. Окрему увагу зосереджено на формуванні узагальненого показника, що дозволяє комплексно оцінити переваги й недоліки існуючої системи управління та окреслити напрями її подальшого вдосконалення. Сформульовані положення можуть бути використані для підвищення обґрунтованості управлінських рішень, посилення адаптивності організації та зміцнення її конкурентних можливостей в умовах мінливого середовища.

КРИПТОАКТИВИ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ МІЖ ДЕТІНІЗАЦІЄЮ, ІННОВАЦІЯМИ ТА РЕГУЛЯТОРНОЮ ІМПЛЕМЕНТАЦІЄЮ MICA

Ірина Краснова — 2026-05-07

У статті досліджено вплив імплементації Регламенту ЄС (MiCA) на ринки криптоактивів Східної Європи з фокусом на Литву, Польщу та Україну. Обґрунтовано, що в умовах інфляційного тиску, макроекономічної нестабільності та воєнних шоків віртуальні активи виконують не лише інноваційну, а й стабілізаційну функцію, забезпечуючи збереження вартості, транскордонні перекази й фінансову мобільність. Розглянуто питання узгодження процесів легалізації, технологічного розвитку, фінансового моніторингу. На основі порівняльного та інституційного аналізу показано, що нові регуляторні вимоги одночасно посилюють формалізацію ринку, підвищують рівень прозорості та захисту споживачів, але й збільшують комплаєнс-витрати та бар’єри входу для малих провайдерів. Аналіз практики ЄС показав, що жорстка модель звужує ринок, а модель відтермінування формує дисбаланси. Запропоновано гнучку модель імплементації для України засновану на пропорційності, поступовості та передбачуваності регуляторних вимог.

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Ірина Ліганенко — 2026-05-07

У статті розглядаються актуальні питання підтримання конкурентоспроможності підприємств у сучасних умовах господарювання. Підкреслюється, що проблема забезпечення належного рівня конкурентоспроможності є спільною для більшості підприємців незалежно від масштабів їхньої діяльності, виду господарювання та територіального розташування. Особлива увага приділяється ролі своєчасного та якісного аналізу ефективності діяльності, що дає змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення. У роботі уточнюється сутність поняття «конкурентоспроможність» як здатності підприємства пропонувати товари та послуги високої якості на внутрішньому й зовнішньому ринках, наголошується на зростанні значення таких чинників, як ціна, інноваційність і цифровізація бізнес-процесів. Окремо розглядаються питання фінансового забезпечення конкурентоспроможності, зокрема можливості залучення інвестицій і здійснення власної інвестиційної діяльності підприємця.

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Марина Салун — 2026-05-07

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти забезпечення економічної безпеки туристичної галузі в умовах цифрової трансформації. Встановлено, що цифровізація одночасно створює нові можливості для підвищення конкурентоспроможності, персоналізації туристичних послуг, оптимізації бізнес-процесів і вдосконалення управління та формує додаткові економічні, інформаційні, організаційні й репутаційні ризики. Обґрунтовано доцільність розгляду економічної безпеки туристичної галузі як багатовимірної системи, що охоплює фінансово-економічну, інформаційно-цифрову, організаційно-управлінську, ринково-комунікаційну та кадрову складові. Визначено ключові цифрові загрози та окреслено напрями підвищення стійкості галузі через розвиток цифрових компетентностей, захист даних і диверсифікацію цифрових каналів взаємодії зі споживачами.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ПІДПРИЄМСТВ

Світлана Урба — 2026-05-07

У статті систематизовано еволюцію концептуальних підходів до управління бізнес-процесами (BPM), що відображає фундаментальну зміну від жорстких функціонально-ієрархічних моделей до гнучких процесно-орієнтованих та цифрових систем управління. Окрему увагу приділено життєвому циклу BPM як регулятивному механізму, що забезпечує безперервність управлінського впливу на етапах ідентифікації, моделювання, аналізу, реінжинірингу та моніторингу процесів. Побудовано концептуальну модель управління бізнес-процесами підприємства, яка базується на тривимірній інтеграції типології бізнес-процесів, ієрархії рівнів управління та інституту процесної відповідальності. Обґрунтовано, що впровадження запропонованої моделі забезпечує прозорість прийняття управлінських рішень, мінімізацію міжфункціональних розривів та формування стійких конкурентних переваг підприємства в умовах динамічного бізнес-середовища.

СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ США

Світлана Галасюк — 2026-05-07

Стаття присвячена актуальним питанням дослідження специфіки туристичного ринку Сполучених Штатів Америки як одного зі світових лідерів у міжнародному туризмі. Систематизовано передумови, які вплинули на формування туристичного ринку США. Проаналізовано динаміку показників міжнародного туризму за певний період часу. Встановлено основні риси моделі державного регулювання, яка застосовується у сфері туризму США. Підкреслено роль і значення недержавних профільних асоціацій, на які частково перекладено повноваження органу центральної виконавчої влади у сфері туризму для забезпечення узгодження інтересів центральної та регіональної влади, а також держави та представників приватного бізнесу. Визначено основні позитивні тенденції розвитку туристичного ринку США та вказано на існування певних проблем і загроз. Зроблено висновок, що специфіка організації туристичного ринку США залишається сталою та спроможна подолати негативні наслідки при своєчасній оптимізації туристичної політики.

ДЕГУСТАЦІЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ БОЙКІВСЬКОЇ ГАСТРОНОМІЧНОЇ СПАДЩИНИ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО РЕКОРДУ УКРАЇНИ

Андрій Німець — 2026-05-07

Дослідження присвячене аналізу можливостей організації дегустації та популяризації бойківських традиційних страв у форматі культурно-гастрономічної події, орієнтованої на встановлення Національного рекорду України. Розглянуто ресурсний потенціал регіону, автентичність рецептур, логістичні та організаційні аспекти проведення масових дегустацій, а також інструменти культурної репрезентації. Обґрунтовано доцільність поєднання гастрономічної спадщини з подієвим туризмом як чинника популяризації бойківської культури та підвищення її впізнаваності на національному рівні. У статті проаналізовано дегустаційні показники якості страв та популяризація бойківської гастрономічної спадщини, що завершилася встановленням національного рекорду України. Проаналізовано інтеграцію 32 автентичних бойківських страв у єдине ресторанне меню та їхній культурний, історичний і гастрономічний потенціал. Встановлено, що такі ініціативи сприяють збереженню нематеріальної культурної спадщини, розвитку гастрономічного туризму та зміцненню національної ідентичності. Використано методи польових досліджень, аналізу меню та історичної перевірки рецептів. Результати підкреслюють роль гастрономії як інструменту культурного самоствердження, громадського залучення та популяризації локальної спадщини у сучасній індустрії гостинності.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ТОВАРНИХ РИНКАХ

Ольга Базарна — 2026-05-07

У статті досліджено вплив цифровізації виставкової діяльності на розвиток інноваційних процесів на товарних ринках в умовах трансформації економічного середовища та посилення глобальної конкуренції. Обґрунтовано актуальність впровадження цифрових технологій у виставкову діяльність як ефективного інструменту підвищення результативності маркетингових комунікацій підприємств і розширення каналів взаємодії з цільовими аудиторіями. У процесі дослідження застосовано методи системного аналізу, порівняння, узагальнення та логічного моделювання для оцінювання ролі цифрових виставкових платформ у сучасній економіці. Встановлено, що цифровізація виставкової діяльності сприяє розвитку інфраструктури товарного ринку, активізації інноваційної діяльності підприємств, прискоренню комерціалізації інноваційних продуктів і підвищенню їх конкурентоспроможності на внутрішніх і зовнішніх ринках.

ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА: ІНТЕГРАЛЬНИЙ ІНДЕКС ТА ІНДИКАТОРИ РАННЬОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ РИЗИКІВ

Віктор Дубіщев — 2026-05-07

У статті обґрунтовано методичний підхід до оцінювання стійкості торговельного підприємства в умовах воєнного часу на основі поєднання інтегрального індексу та системи індикаторів раннього попередження ризиків. Запропоновано структуру індексу, що охоплює фінансову, операційну та ринкову складові, визначено логіку нормалізації показників і базові вагові коефіцієнти. Систематизовано ключові ризики торговельного підприємства та встановлено порогові значення сигнальних індикаторів. Апробація методики на модельних даних показала різке зниження рівня стійкості у кризовий період і часткове відновлення після адаптації бізнесу. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованого інструментарію для моніторингу, діагностики та прийняття превентивних управлінських рішень.

ПРЕДИКТИВНА АНАЛІТИКА НА БАЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ІНСТРУМЕНТ МІНІМІЗАЦІЇ ВІДТОКУ КЛІЄНТІВ У ЦИФРОВИХ СЕРВІСАХ

Сергій Кобець — 2026-05-07

Стаття присвячена актуальним питанням мінімізації відтоку клієнтів у цифрових сервісах засобами предиктивної аналітики на базі штучного інтелекту. Проаналізовано та систематизовано сучасні підходи до прогнозування відтоку на базі алгоритмів машинного навчання. Досліджено світовий досвід застосування ансамблевих методів та гібридних архітектур глибокого навчання для утримання клієнтів. Окреслено переваги та обмеження впровадження ШІ-рішень в умовах українського ринку. Розроблено концептуальну модель інтеграції аналітики в процеси управління лояльністю цифрових сервісів. Визначено етичні, технічні та управлінські ризики впровадження. Запропоновано інструментарій для переходу до проактивного управління лояльністю. Це дозволить оптимізувати маркетингові бюджети та підвищити життєву цінність клієнта. Результати сприяють забезпеченню конкурентоспроможності цифрових сервісів.

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЛИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Костюк — 2026-05-07

У статті досліджено проблематику формування механізму підвищення конкурентоспроможності малих аграрних підприємств України в умовах сталого розвитку та післявоєнної трансформації економіки. Проаналізовано сучасний стан їх функціонування з урахуванням фінансових, інституційних, логістичних та екологічних обмежень, що посилюються воєнними викликами та інтеграційними процесами. Визначено ключові чинники впливу на конкурентні позиції малих виробників, зокрема обмежений доступ до ресурсів, технологій і ринків збуту. Обґрунтовано структурні елементи механізму, що включає фінансово-економічний, інноваційно-технологічний, інституційно-коопераційний, екологічний і цифровий компоненти. Запропоновано практичні напрями підвищення стійкості, адаптивності та формування довгострокових конкурентних переваг малих аграрних підприємств у контексті євроінтеграції, цифровізації та відновлення економіки.

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ПОДАТКОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ЧИННИКИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Габріелла Лоскоріх — 2026-05-07

У статті досліджено та обґрунтовано роль цифрових сервісів ДПС, електронного документообігу, аналітичних механізмів контролю й цифрової спроможності держави у підвищенні повноти, своєчасності та прогнозованості податкових надходжень як важливих складових бюджетної стабільності. Методологічну основу дослідження становлять методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, статистичного аналізу, табличного групування та інтерпретації емпіричних даних. Інформаційну базу дослідження сформували офіційні матеріали ДПС України, дані щодо подання електронної звітності, контрольних заходів і сум донарахувань, а також міжнародні показники Індексу мережевої готовності (Network Readiness Index). У результаті дослідження систематизовано основні цифрові інструменти ДПС України, зокрема Електронний кабінет, інформаційні реєстри, електронну звітність, сервіс перевірки бізнес-партнерів, ЗІР, сервіс «Пульс» та електронні довірчі послуги, визначено їх значення для підвищення прозорості податкового адміністрування, а також повноти, своєчасності й прогнозованості бюджетних надходжень. Проаналізовано динаміку подання електронної звітності у 2023–2025 рр., зміни в масштабах контрольних заходів ДПС у 2021–2025 рр. та результативність перевірок. Зокрема, кількість суб’єктів господарювання, які подавали електронну звітність, у 2025 р. порівняно з 2023 р. зросла на 14,7%, кількість електронних документів — на 13,4%, а загальна результативність податкових перевірок у 2021–2025 рр. підвищилася з 0,892 до 2,557 млн грн на одну перевірку. Установлено, що поширення електронного документообігу, розширення цифрових сервісів і застосування ризик-орієнтованого підходу асоціюються з підвищенням оперативності податкових процедур, покращенням виявлення порушень і посиленням керованості податковими потоками. Водночас визначено, що за Індексом мережевої готовності у 2025 р. Україна перевищує середні значення групи країн із рівнем доходу вище середнього за всіма ключовими складовими, однак відстає від середньоєвропейських показників, що свідчить про наявність відносно сприятливих інституційних передумов для розвитку цифрового податкового адміністрування за одночасного збереження структурних обмежень цифрової трансформації. Практична цінність статті полягає в тому, що її результати можуть бути використані для вдосконалення цифрових підходів до адміністрування податків, розвитку електронної взаємодії з платниками та посилення бюджетної стабільності України.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Максим Марич — 2026-05-07

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти оцінювання ефективності діяльності комерційних банків в умовах економічної нестабільності. Розглянуто вплив макроекономічних коливань, фінансових ризиків, інфляційних процесів та кризових явищ на результати функціонування банківських установ. Проаналізовано ключові показники ефективності банківської діяльності, зокрема прибутковість, ліквідність, достатність капіталу та якість активів. Визначено чинники, що впливають на фінансову стійкість банків у нестабільному економічному середовищі. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи ризик-менеджменту, оптимізації ресурсної бази та впровадження цифрових технологій як інструментів підвищення ефективності, конкурентоспроможності й адаптивності банківського сектору до сучасних викликів.

ВИКОРИСТАННЯ ЛОКАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА КОНКУРЕНТНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ РЕСТОРАННИХ ЗАКЛАДІВ

Олена Сергєєва — 2026-05-07

У статті розглядається процес інтеграції локальних продуктів у діяльність ресторанного бізнесу України в умовах сучасних соціально-економічних змін. Проаналізовано ключові передумови переходу до використання місцевих інгредієнтів, серед яких глобальні тенденції сталого розвитку, трансформація споживчих уподобань, підвищення значущості прозорості походження продуктів харчування, а також ускладнення міжнародних логістичних процесів. Визначено специфіку формування попиту на локальну гастрономію, який формується під впливом економічних, соціальних і ціннісних факторів та додатково стимулюється розвитком гастрономічного туризму і цифрових каналів комунікації. Окреслено основні перешкоди впровадження локальних продуктів у практику ресторанних закладів, зокрема інфраструктурні обмеження, організаційні труднощі та недосконалість нормативного середовища. Особливу увагу приділено результатам SWOT-аналізу локальної моделі, а також оцінці її економічної доцільності, яка проявляється у скороченні логістичних витрат та формуванні мультиплікативного ефекту для розвитку регіональної економіки. Обґрунтовано, що використання локальних ресурсів у ресторанному бізнесі слід розглядати не лише як інструмент маркетингового позиціонування, але і як важливий чинник зміцнення продовольчої безпеки, підвищення економічної стійкості територій та активізації розвитку локальних господарських систем.

СУТНІСТЬ ТА СКЛАДОВІ БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Юрій Тараруєв — 2026-05-07

Статтю присвячено проблемам ідентифікації та визначення складових бізнес-адміністрування з урахуванням змісту суміжних категорій управління та адміністрування. Актуальність обраної теми дослідження пояснюється значними розбіжностями щодо тлумачення змісту згаданих понять. В процесі написання статті застосовувались методи категоріального аналізу, порівняння та структурного моделювання. Результатами дослідження є: розмежування категорій управління, адміністрування та бізнес-адміністрування на основі врахування змісту функцій управління та функціональних напрямків діяльності бізнес-структур; формулювання теоретичного підходу до визначення бізнес-адміністрування, обґрунтування напрямків та складових цієї сфери діяльності, а також рекомендації щодо вибору показників для інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування бізнесу залежно від напрямків бізнес-адміністрування.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ПРОГНОЗУВАННЯ УКРАЇНСЬКИМИ КОМПАНІЯМИ

Олександр Стеценко — 2026-05-07

У статті досліджено особливості впровадження аналітичних систем прогнозування українськими компаніями в умовах цифровізації економіки та зростання конкуренції на ринку. У роботі розглянуто практичний досвід використання аналітичних систем прогнозування на прикладі провідних українських компаній різних галузей, зокрема аграрного сектору, логістики, торгівлі, виробництва та інформаційних технологій. Проведено аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємств за 2022–2024 роки, що дозволило оцінити результативність застосування сучасних аналітичних рішень у їх діяльності. Доведено, що найбільш значний ефект досягається за умови комплексного використання аналітичних інструментів у різних напрямах управління. Узагальнення результатів дослідження підтвердило, що аналітичні системи прогнозування є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності українських підприємств, забезпечують своєчасну адаптацію до змін зовнішнього середовища та сприяють формуванню ефективної системи управління.

ЕКОНОМІКА ЗНАНЬ ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ ТА ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Марина Чижевська — 2026-05-07

Обґрунтовано роль економіки знань як чинника інноваційного розвитку торговельних підприємств України в умовах воєнних викликів та відновлення. Доведено, що конкурентоспроможність у ритейлі залежить від здатності трансформувати інформаційні потоки у практичні рішення. Систематизовано бар’єри цифрової трансформації, зокрема фінансові обмеження та нерівномірну цифрову зрілість бізнесу. Дістали розвитку управлінські механізми на засадах сценарного планування та матриці знаннєвої трансформації. Матриця дозволяє класифікувати підприємства за рівнем управління знаннями та впровадження інновацій. Визначено орієнтири щодо інтеграції IT-рішень (CRM, ERP, BI) та розвитку цифрових компетентностей персоналу. Аргументовано, що формування цифрової екосистеми з використанням інструментів «Дія.Бізнес» та «єРобота» забезпечує стійкість торговельного бізнесу в умовах невизначеності.

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА В КОРПОРАТИВНОМУ ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Юрій Андросюк — 2026-05-11

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування інформаційної бази оподаткування прибутку підприємства в корпоративному цифровому середовищі. Встановлено, що інформаційна база оподаткування прибутку в сучасних умовах має розглядатися як інтегрована система первинних документів, облікових регістрів, фінансової звітності, аналітичних розрахунків податкових різниць, внутрішніх корпоративних регламентів і цифрових каналів податкової комунікації. Встановлено, що корпоративне цифрове середовище перетворюється на самостійний простір генерації податково значущої інформації. Зроблено висновок, що в умовах цифрової трансформації інформаційна база податку на прибуток має функціонувати як цілісна архітектура верифікованих даних, здатна забезпечити одночасно податкову правомірність, управлінську придатність і контрольну надійність.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЕКСКУРСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Катерина Антонюк — 2026-05-11

У статті досліджено особливості використання цифрових технологій у екскурсійній діяльності в умовах цифрової трансформації туристичної галузі. Проаналізовано вплив сучасних цифрових інструментів на організацію екскурсійних послуг, формування туристичного досвіду та зміну поведінки споживачів. Визначено основні види цифрових технологій, зокрема мобільні додатки, аудіогіди, інтерактивні карти, QR-коди, технології віртуальної та доповненої реальності, онлайн-платформи та цифрові медіа, а також охарактеризовано їх функціональні можливості та сфери застосування. Узагальнено переваги використання цифрових інструментів у екскурсійній діяльності, зокрема підвищення інформативності, доступності та інтерактивності туристичних послуг. Обґрунтовано, що цифровізація сприяє персоналізації екскурсій, розширенню цільової аудиторії, підвищенню рівня залученості туристів.

СУТТЄВІСТЬ ПОМИЛОК І ПОРУШЕНЬ: СУТЬ, СПОСОБИ ОЦІНЮВАННЯ І ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ЇЇ РІВЕНЬ

Діана Батюк — 2026-05-11

У статті розкрито суть поняття «суттєвість помилок і порушень» та підходи до визначення її рівня в контексті впливу на формування аудиторської думки. Досліджено, що визначення рівня суттєвості помилок та порушень ґрунтується на професійному судженні аудитора та потребує врахування багатьох чинників. Зокрема, під час проведення аудиторської перевірки виникає потреба в комплексному аналізі як ризиків, які стосуються діяльності підприємства, так і характеристик різних видів викривлень. Особливу увагу приділено взаємозв’язку суттєвості помилок та порушень з аудиторським ризиком і обсягом аудиторської вибірки. Розглянуто вплив шахрайства на рівень суттєвості помилок і порушень. Обґрунтовано важливість грунтовного підходу до визначення рівня суттєвості викривлень та адаптації аудиторських процедур під нетипові і складні операції.

ІННОВАЦІЙНО-ЦИФРОВИЙ РОЗВИТОК ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Ганна Братусь — 2026-05-11

У статті досліджено інноваційно-цифровий розвиток як матеріальну основу формування креативної економіки. На основі офіційних міжнародних і українських джерел зіставлено глобальний, європейський та український контури креативної економіки, а також проаналізовано структурні й цифрові параметри. Показано, що український контур креативних індустрій від початку поєднує культурні, медійні, комунікаційні та цифрово-технологічні сегменти, а його довоєнна структура характеризувалася високою вагою ІТ-компонента у доданій вартості та зайнятості. Водночас виявлено структурну нерівномірність цього середовища: інноваційні та цифрові результати випереджають якість інституційного забезпечення, ринкової інфраструктури та механізмів стабільного масштабування сектора.

МАРКЕТИНГ SMART CITY: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ

Наталія Буга — 2026-05-11

Стаття присвячена обґрунтуванню концепції маркетингу Smart City як складової цифрової трансформації міського управління. Визначено, що ефективність розумного міста залежить не лише від технологій, а й від здатності формувати цінність для мешканців і залучати стейкхолдерів. Запропоновано трактування маркетингу Smart City як системної діяльності, що інтегрує цифрові технології, аналітику даних і комунікацію. Представлено концептуальну модель маркетингу Smart City, яка включає ключові компоненти: цифрові технології, аналітику даних, сервіс-дизайн, екосистему стейкхолдерів та створення сталої цінності. Описано її структуру, яка охоплює стратегічний, тактичний та операційний рівні. Обґрунтовано його роль у підвищенні якості життя, інвестиційної привабливості та соціальної згуртованості. Визначено переваги й проблеми впровадження в Україні.

МАРКЕТИНГОВІ ІННОВАЦІЇ ЯК ДРАЙВЕР РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ЧАЙНОГО БІЗНЕСУ НА ПРИКЛАДІ АТ МОНОМАХ

Юлія Буй — 2026-05-11

У статті досліджено прерогативи впровадження маркетингових інновацій у діяльність підприємства. Встановлено, що ринок чаю в Україні продовжує демонструвати динамічне зростання. Наголошено характерну рису даного сегменту, зокрема високий рівень конкуренції між провідними виробниками, що зумовлює необхідність постійного пошуку новітніх маркетингових підходів. Обґрунтовано зростання ролі інноваційних інструментів для формування стабільного попиту на чайну продукцію та розвитку бренду, тому важливим є використання комплексних інноваційно орієнтованих маркетингових стратегій як засобу підвищення впізнаваності бренду для розширення ринкової частки та зміцнення конкурентних позицій. Визначено, що українські компанії, зокрема АТ «Мономах», активно розширюють свою присутність на міжнародних ринках. Наголошено на доцільності створення персоналізованих пропозицій і прогнозуванні поведінки споживачів як ключових чинників ефективного маркетингу.

РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ SMART-РІШЕНЬ У МІСТАХ УКРАЇНИ

Марія Вакулич — 2026-05-11

У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку інтелектуальних систем та впровадження SMART-рішень у міському середовищі України. Аналізуються технологічні основи інтелектуальних систем, зокрема використання Інтернету речей, штучного інтелекту, великого обсягу даних та цифрових платформ, які забезпечують автоматизацію і оптимізацію процесів управління міською інфраструктурою. Результати дослідження свідчать про значний потенціал для створення інноваційних, технологічно розвинених та ефективних у адмініструванні міських просторів в Україні. Покращення взаємодії між владою, бізнесом і громадськістю сприятиме формуванню комфортних і безпечних умов проживання, підвищенню якості життя мешканців та сталому розвитку українських міст у контексті глобальної тенденції розумних міст. Стаття буде корисною для науковців, практиків, міських менеджерів та усіх зацікавлених у впровадженні цифрових технологій у сфері міського управління.

СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ З УРАХУВАННЯМ МЕХАНІЗМІВ ПРОЄКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Інеса Вербіцька — 2026-05-11

У статті обґрунтовано стратегічні засади фінансового управління транснаціональних корпорацій із використанням механізмів проєктного фінансування. Розкрито вплив глобалізаційних процесів і фінансової нестабільності на формування фінансових стратегій транснаціональних корпорацій. Доведено доцільність інтеграції проєктного фінансування у систему корпоративного управління для підвищення ефективності інвестицій і обмеження ризиків. Проаналізовано динаміку глобальних інвестиційних потоків і галузеву структуру інвестування. Виявлено тенденції переорієнтації на гнучкі та менш капіталомісткі форми інвестування. Обґрунтовано роль ризик-менеджменту, цифровізації та міжнародних фінансових інституцій у підвищенні результативності фінансового управління. Узагальнено напрями вдосконалення інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій в умовах глобальної нестабільності.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ

Богдан Гайворонський — 2026-05-11

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та розроблення концепції системи моніторингу економічної безпеки підприємства. У межах дослідження уточнено понятійно-категоріальний апарат шляхом чіткої диференціації дефініцій «ризик», «загроза», «небезпека», «виклик» та «збиток», що дозволяє підвищити точність ідентифікації деструктивних факторів. Виокремлено та інтегровано три ключові підходи до моніторингу: організаційно-економічний, функціонально-ресурсний та загрозо-орієнтований. Обґрунтовано методику кількісного оцінювання стану безпеки за допомогою інтегрального індексу, заснованого на відхиленні фактичних показників від їх цільових значень. Ключовим результатом роботи є формування циклічного семиетапного алгоритму моніторингу, який охоплює процеси від збору інформації та прогнозного моделювання сценаріїв до технічної імплементації програмних рішень і оцінки дієвості захисних механізмів.

ВПРОВАДЖЕННЯ ESG-ПІДХОДІВ У ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Оксана Дмитрієва — 2026-05-11

У статті досліджено роль ESG-підходів у забезпеченні економічної стійкості транспортних підприємств України в умовах післявоєнного відновлення. Актуальність теми зумовлена руйнуванням транспортної інфраструктури та потребою у впровадженні сучасних моделей управління, орієнтованих на принципи сталого розвитку. Метою дослідження є обґрунтування значення ESG-підходів у підвищенні ефективності діяльності транспортних підприємств. У роботі використано методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу та нечіткого ієрархічного аналізу (Fuzzy-AHP). Результати дослідження показали, що ESG-орієнтований підхід підвищує адаптивність підприємств до кризових умов і сприяє інноваційному розвитку галузі. Практична цінність полягає у можливості застосування запропонованих підходів для підвищення конкурентоспроможності транспортних підприємств.

НОВИЙ СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПОРЯДОК: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ПРОТИ ГЕОЕКОНОМІЧНОЇ ФРАГМЕНТАЦІЇ

Андрій Єременко — 2026-05-11

Стаття досліджує фундаментальне протистояння між процесами геоекономічної фрагментації та експансією штучного інтелекту (ШІ). Обґрунтовано, що політично вмотивований розрив торговельних зв’язків, який загрожує втратою до 5% глобального ВВП, вступає у конфлікт із технологічною логікою ШІ. Останній виступає потужним драйвером інтеграції, здатним забезпечити приріст світової торгівлі на 34-37% до 2040 року через радикальне зниження трансакційних витрат у цифровому середовищі. Проаналізовано технологічне суперництво США та Китаю, що формує “цифрові фортеці” та прискорює дедоларизацію фінансів через впровадження CBDC. Окрему увагу приділено стратегії України, яка в умовах війни має шанс на “цифровий стрибок” через розвиток MilTech та інтеграцію у західні інноваційні екосистеми. Доведено, що новий світовий економічний порядок належатиме суб’єктам, які побудують найбільш адаптивні інтелектуальні системи управління в умовах фрагментованого світу.

ПІДХОДИ ДО СУТНОСТІ ТА СТРУКТУРИ МЕХАНІЗМУ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ’ЄКТІВ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ

Ірина Єрко — 2026-05-11

Досліджено теоретичні підходи до сутності та структури механізму трансформації конкурентного потенціалу суб’єктів туристичної індустрії в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Узагальнено наукові підходи до трактування механізму трансформації та виокремлено його ключові структурні елементи. Встановлено, що механізм трансформації доцільно розглядати як сукупність концептуальних підходів, стратегій, методів, інструментів і забезпечувальних підсистем, реалізація яких має здійснюватися відповідно до критеріїв сталості, безпечності та конкурентності. Доведено доцільність побудови механізму трансформації на основі трьох взаємопов’язаних блоків: формування концепції трансформації, визначення фаз трансформації за відповідними критеріями та реалізації механізму через систему управлінського впливу. Практична цінність дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів для обґрунтування подальших рішень щодо розвитку суб’єктів туристичної індустрії.

АКАДЕМІЧНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПАРАДИГМИ СУЧАСНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Зінаїда Живко — 2026-05-11

У сучасних умовах глобалізації, цифровізації та скорочення державного фінансування вищої освіти проблема трансформації управлінської парадигми сучасного університету набуває стратегічної актуальності. Традиційна модель управління, заснована на бюрократичних принципах, академічних цінностях та пасивній ролі «виробника знань», перестає відповідати вимогам ринку праці, інноваційної економіки та четвертої промислової революції. Академічне підприємництво постає як стратегічний вектор такої трансформації, що передбачає комерціалізацію наукових результатів, створення університетських стартапів, розвиток спін-офф компаній, залучення венчурного капіталу та формування інноваційної екосистеми «університет–бізнес–держава». Метою статті є теоретичне обґрунтування та практична розробка концептуальних засад академічного підприємництва як стратегічного вектора трансформації управлінської парадигми сучасного університету. Доведено, що впровадження академічного підприємництва забезпечує фінансову стійкість університету, підвищує конкурентоспроможність, посилює вплив на регіональний розвиток і формує нову генерацію підприємницьки орієнтованих випускників. Результати дослідження можуть бути використані в стратегічному плануванні університетів, розробці державної політики у сфері вищої освіти та підвищення кваліфікації керівників закладів вищої освіти.

СТРАТЕГІЯ МАРКЕТИНГУ: ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ У СФЕРІ ПРОДУКТОВОГО РИТЕЙЛУ

Зіновія Залога — 2026-05-11

У статті досліджено особливості формування та реалізації маркетингової стратегії диференціації на ринку продуктового ритейлу України на прикладі ТОВ «Сільпо-Фуд». Проаналізовано конкурентне середовище ринку із застосуванням карти стратегічних груп та моделі п'яти конкурентних сил М. Портера. Здійснено SWOT-аналіз компанії, який виявив ключові сильні сторони, такі як широкий асортимент, концептуальний дизайн магазинів, власне виробництво, а також загрози: макроекономічна нестабільність, високі операційні витрати. Обґрунтовано необхідність переходу торговельних мереж від цінової конкуренції до глибокої диференціації та емоційного брендингу. Запропоновано комплекс інноваційних заходів: Phygital-досвід, доповнена реальність (AR), алгоритми штучного інтелекту для ціноутворення та екологічна концепція Zero Waste. Окремо наголошено на сервісній культурі персоналу яка визначає стратегічний результат.

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ОСІБ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Ольга Іванюк — 2026-05-11

Стаття присвячена критичному аналізу чинної нормативно-правової бази соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні в умовах воєнного стану та визначенню шляхів її вдосконалення. Встановлено, що ключові проблеми соціального забезпечення ВПО полягають у правовій невизначеності, дублюванні функцій органів влади, фрагментарності облікових систем та хронічному кадровому дефіциті соціальних служб. Для їх подолання запропоновано: оновлення нормативної бази з дотриманням принципу верховенства права, створення єдиної цифрової платформи обліку ВПО, чітке розмежування повноважень між органами влади із запровадженням координаційного центру, а також посилення кадрового потенціалу соціальних служб шляхом підвищення оплати праці й цільового навчання. Обґрунтовано важливість комплексного підходу до модернізації системи соціального захисту ВПО з урахуванням міжнародного досвіду Грузії, Колумбії та Сербії.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ НА ЗАСАДАХ ЗЕЛЕНОЇ ЛОГІСТИКИ

Наталія Ільченко — 2026-05-12

У статті досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти трансформації фармацевтичних ланцюгів постачання на засадах зеленої логістики в умовах воєнного стану в Україні. Обґрунтовано, що фармацевтичні ланцюги постачання є критично важливим елементом національної безпеки та системи охорони здоров’я, оскільки забезпечують безперервний доступ населення до лікарських засобів. Визначено, що традиційні підходи до управління ланцюгами постачання в умовах військових ризиків втрачають ефективність через порушення логістичної інфраструктури, нестабільність транспортних маршрутів, енергетичні обмеження та зміну структури попиту. Проаналізовано сучасні наукові підходи до формування стійкості ланцюгів постачання, зокрема ризик-орієнтоване управління, цифровізацію логістичних процесів та впровадження адаптивних стратегій. Встановлено, що існуючі моделі недостатньо враховують специфіку фармацевтичної галузі та ризики воєнного часу, зокрема перебої у постачанні активних фармацевтичних інгредієнтів, порушення холодового ланцюга та логістичні затримки. Запропоновано авторський підхід до визначення стійкості як інтегрованої здатності системи прогнозувати, запобігати, адаптуватися та відновлювати функціонування в умовах невизначеності. Особливу увагу приділено концепції зеленої логістики як інструменту забезпечення екологічної сталості фармацевтичних ланцюгів постачання. Визначено ключові принципи її реалізації, зокрема екологічну безпеку, оцінювання життєвого циклу, енергоефективність та циркулярність. Доведено, що впровадження зеленої логістики сприяє зниженню викидів CO₂, оптимізації використання ресурсів, скороченню відходів та підвищенню ефективності логістичних процесів. Систематизовано підходи до впровадження зеленої логістики (технологічний, процесно-організаційний та цифровий), обґрунтовано їх взаємодоповнюваність та доцільність інтегрованого застосування. Розроблено стохастичну багатокритеріальну оптимізаційну модель управління фармацевтичними ланцюгами постачання, що враховує економічні, екологічні та ризик-орієнтовані параметри в умовах невизначеності. Практичне значення дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення стійкості та екологічної ефективності фармацевтичних ланцюгів постачання шляхом диверсифікації постачальників, розвитку альтернативних логістичних маршрутів, впровадження цифрового моніторингу та інтеграції принципів сталого розвитку.

СТРАТЕГІЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА

Галина Кісь — 2026-05-12

У статті досліджено стратегічну трансформацію управління людськими ресурсами в енергетичній галузі в умовах глобальних змін бізнес-середовища. Визначено вплив економічних, технологічних і соціальних факторів на формування сучасних підходів до управління персоналом. Обґрунтовано зростання ролі людських ресурсів як стратегічного активу забезпечення стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності підприємств. Проаналізовано ключові виклики, пов’язані з кадровим дефіцитом, цифровізацією та енергетичним переходом. Окреслено основні напрями розвитку управління людськими ресурсами, зокрема впровадження інноваційних технологій, розвиток компетенцій персоналу та адаптацію HR-процесів (підбір і найм, адаптація, навчання, оцінювання, мотивація, розвиток і звільнення працівників) до сучасних умов функціонування економіки.

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ESG У СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ (НА ПРИКЛАДІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»)

Наталія Коваль — 2026-05-12

Дана наукова стаття присвячена дослідженню трансформації корпоративної соціальної відповідальності у стратегічний інструмент імплементації принципів ESG (Environmental, Social, and Governance) в систему управління сучасним бізнесом в рамках виконання госпдоговірної тематики «Стратегічні напрями інноваційного, маркетингового та організаційно-економічного розвитку аграрного бізнесу» (державний реєстраційний номер: 0126U003600. Проведено аналіз практичного досвіду АТ «Ощадбанк» у впровадженні ESG-стандартів. Зокрема, розкрито екологічну складову, яка реалізується через затвердження оновленої Політики екологічного та соціального управління та активне фінансування енергоефективних проєктів, що відповідає стандартам Світового банку. Соціальний аспект досліджено через призму розвитку людського капіталу, де банк демонструє високі стандарти інклюзивності, підтримки ментального здоров'я персоналу та реалізації програм безбар'єрності для клієнтів і ветеранів. Здійснено систематизацію реалізованих програм Акціонерного товариства «Ощадбанк» щодо Політики управління екологічними, соціальними та управлінськими ризиками при фінансуванні клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу станом на 1 січня 2025 року. Також, досліджено механізм реалізації дієвих Програм енергетичної незалежності та енергоефективності Акціонерного товариства «Ощадбанк» станом на 1 січня 2025 року. Визначено вплив затвердженої та оновленої Політики екологічного та соціального менеджменту у 2024 році, що дало можливість банку гармонізувати свою діяльність із цілями сталого розвитку ООН. Практичне впровадження цього напрямку підтверджується лідерством установи у сфері кредитування енергоефективних проектів та впровадженням системи екологічного та соціального менеджменту за стандартами Світового банку. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні того, що системне впровадження ESG-принципів у державному банківському секторі є критичним чинником не лише виживання в кризовий період, а й забезпечення лідерських позицій у процесі повоєнного відновлення національної економіки.

УПРАВЛІННЯ МОТИВАЦІЄЮ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Андрій Ковальський — 2026-05-12

У статті досліджено теоретичні та прикладні засади управління мотивацією працівників підприємств аграрного бізнесу в умовах нестабільного економічного середовища. Обґрунтовано, що традиційні підходи до стимулювання персоналу, засновані переважно на матеріальній винагороді, втрачають ефективність під впливом інфляційних процесів, нестабільності доходів, дефіциту трудових ресурсів, сезонності виробництва та зростання невизначеності. Визначено галузеві особливості мотивації в аграрному секторі й доведено доцільність формування адаптивної системи, що поєднує економічні, організаційні та соціально-психологічні стимули. Запропоновано напрями удосконалення мотиваційної політики аграрних підприємств, реалізація яких сприятиме зростанню продуктивності праці, зниженню плинності кадрів, зміцненню кадрового потенціалу та підвищенню ефективності діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Вікторія Костюк — 2026-05-12

У статті здійснено комплексне дослідження особливостей регулювання лізингових операцій у системі економічних відносин аграрного сектору України. Обґрунтовано, що за сучасних умов лізинг набуває значення як форма фінансової послуги та, як важливий інструмент інвестиційного забезпечення, відтворення основного капіталу, модернізації матеріально-технічної бази, підвищення конкурентоспроможності аграрних товаровиробників. Актуальність теми зумовлена капіталомісткістю аграрного виробництва, сезонністю грошових потоків, обмеженим доступом до банківського кредитування, зростанням ризиків та потребою адаптації фінансового забезпечення до умов воєнного стану й повоєнного відновлення економіки. У процесі дослідження розкрито теоретичну сутність лізингу як форми організації відтворювального фінансування, за якої поєднуються інвестиційний, кредитний, майновий та сервісний компоненти. Доведено, що в аграрному секторі лізингові операції мають міжгалузевий характер, оскільки поєднують інтереси аграрних підприємств, фінансових установ, страховиків, постачальників техніки, держави та регуляторних інститутів. Встановлено, що регулювання лізингових операцій повинно враховувати подвійний характер лізингу: з одного боку, як об’єкта правового та фінансового нагляду, а з іншого — як інструмента довгострокового інвестиційного розвитку сільського господарства. Обґрунтовано, що ефективність функціонування лізингових операцій в аграрному секторі залежить від узгодженості нормативно-правових, фінансових, організаційно-економічних та інституційних засад. Визначено, що ключовими умовами результативного регулювання є прозорість договірних відносин, адаптація графіків платежів до сезонності аграрного виробництва, страхове покриття ризиків, доступність довгострокових фінансових ресурсів, державні стимули модернізації та належний регуляторний нагляд. Доведено, що в сучасних умовах предметом регулювання мають бути: параметри окремої лізингової угоди, комплекс економічних умов її реалізації, включаючи доступ до фінансування, оцінювання ризиків, захист прав сторін, сервісний супровід і взаємозв’язок лізингу з іншими фінансово-кредитними інструментами.

СЬОГОЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ КОГНІТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

Антон Кочерга — 2026-05-12

В межах теми дослідження проаналізовано різнопланові розуміння науковцями поняття «когнітивний менеджмент». Так будемо припускати під таким менеджментом кероване пізнання, щільно пов’язане з пролонгованими процесами, векторно-направлений на самовдосконалення особистості та покращення клімату в колективі. З'ясовано, що існує потреба в індивідуально контролюючому менеджменті та в пролонгованому фаховому навчанні на основі нейронаук з розширенням мета-когнітивних навичок. Вони націлені на усвідомлювання, контролювання з подальшою саморегуляцією процесів мислення, уваги, формуванням навичок попередження конфліктів. Встановлено важливість порядку в часі та структури конфліктної ситуації. Було уточнено, що ґрунтується це дослідження на сукупності когнітивного управління з управлінням знаннями, на працях вчених, на сучасних практичних технологіях когнітивного менеджменту, на побудові структурних тренінгів кваліфікованих стрес-адаптованих спеціалістів. Досліджено праці українських науковців про тлумачення когнітивного менеджменту як організованого середовища інтегрованого в діяльність промислового підприємства, з конструктивним вирішенням конфліктних ситуацій на проведенні регулярних тренінгах, коучингу та ситуативному навчанні. Доведено, що під когнітивністю виробництва будемо вважати набір інструментів для трансформації великого об’єму вхідної інформації у необхідні структуровані знання та їх виокремлення з цілого, використовуючи ментальне усіх учасників колективу та поєднуючи це з впливом когнітивних групової діяльності на виробництві. Введено трирівневу концепцію когнітивного менеджменту: з першочерговим особистісним технологічно орієнтованим зростанням критичного та прогресивного креативного індивідуального мислення, на збільшення концентрації уваги, на розвинення змоги узагальнювати інформацію, на розвиток власного потенціалу за допомогою персональної стратегії розвитку, візуалізації, тренінгових технік; з друго черговим комунікативним спрямованим на концепцію створення безконфліктного клімату в колективі, продуктивну співпрацю, коучинг; третє черговим є організаційним націленим на адаптацію та взаємодію в колективі, на розвиток емоційної стійкості та гнучкості, на становлення евристики та інтуїції. Практично долучено ряд керівників до тренінг елементів стрес-менеджменту, розминок чи сформованих щоденних планів дій з тайм-менеджменту.

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ДИЗАЙН СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ

Едуард Мальцев — 2026-05-12

Стаття обґрунтовує системний підхід до концептуального дизайну системи управління людським капіталом. Людський капітал розглядається як інвестиційний актив, здатний до самозростання та створення доданої вартості. Управління людським капіталом представляє собою систематичний процес планування, розвитку, використання та збереження інтелектуального потенціалу організації з метою досягнення стратегічних цілей. Сучасні системи управління людським капіталом, дозволяють виявляти закономірності в поведінці співробітників, прогнозувати ризики звільнення, оптимізувати процеси рекрутингу. Концептуальний дизайн системи управління людським капіталом дозволяє отримувати наперед задані характеристики: адаптивність до змін, орієнтація на довгострокову цінність, інтеграція з корпоративним управлінням, орієнтація на використання алгоритмів машинного навчання та штучного інтелекту.

ІНСТИТУЦІЙНІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Анастасія Малюкіна — 2026-05-12

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів формування конкурентних переваг України в умовах європейської інтеграції. Визначено, що конкурентоспроможність економіки формується під впливом взаємодії економічних, інституційних, інноваційних, соціальних і галузевих чинників. Показано, що інтеграція до європейського простору відкриває доступ до ринків, інвестицій і технологій. Посилює вимоги до якості продукції та ефективності виробництва. Обґрунтовано роль людського капіталу, інноваційного потенціалу та якості інституційного середовища. Узагальнено галузеві переваги України, зокрема в аграрному секторі, ІТ, енергетиці та промисловості. Запропоновано системний підхід до формування конкурентних переваг з урахуванням адаптивності економіки до сучасних викликів. Результати можуть бути використані при формуванні державної економічної політики та в освітньому процесі.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РЕСУРС ПРОГРАМ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ПРОЄКТІВ USAID)

Мамедлі Амрах — 2026-05-12

Статтю присвячено дослідженню умов, за яких програми міжнародної технічної допомоги (МТД) трансформуються в інвестиційний ресурс у системі економічної дипломатії України. На основі якісного мультикейсового аналізу чотирьох проєктів USAID – DOBRE, AGRO, Competitive Economy Program та Energy Security Project – встановлено, що МТД формує інвестиційний ресурс переважно опосередковано: через підвищення інституційної спроможності громад, регуляторну передбачуваність та розвиток ринкової інфраструктури. Запропоновано концептуальну модель трансформації гранту в інвестиційний ресурс із виокремленням критичного «розриву ланцюга» між ухваленою реформою та зниженням транзакційних витрат. Встановлено, що найшвидший шлях до інвестицій мають програми, які поєднують технічну допомогу з ринковим сигналом і галузевою спеціалізацією.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СИСТЕМ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Марина Мащенко — 2026-05-12

Дослідження присвячене проблемі підвищення економічної ефективності систем цивільного захисту в умовах ресурсної обмеженості шляхом впровадження інноваційних технологій пожежогасіння. Актуальність дослідження обумовлена посиленням вимог до ефективності управління витратами у сфері пожежної безпеки та забезпеченості переходу від фрагментарних підходів до комплексного економічного оцінювання технічних рішень. Систематизовано наукові підходи до оцінки ефективності систем пожежогасіння та визначено їх обмеження щодо врахування сукупних витрат протягом життєвого циклу. Проведено порівняльний аналіз традиційних та інноваційних технологій пожежогасіння за техніко-економічними параметрами, увагу зосереджено на відмінностях в ефективності використання ресурсів, експлуатаційних показниках та структурі витрат. . Запропоновано інноваційно-економічний підхід, що інтегрує технічні характеристики систем із економічними показниками ефективності та може бути використаний як аналітична основа прийняття управлінських рішень у сфері цивільного захисту як на місцевому, так і на організаційному рівнях.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У FINTECH ЯК ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Тетяна Нечипоренко — 2026-05-12

Досліджено функціональну роль штучного інтелекту у FinTech для модернізації бізнес-процесів підприємств. Обґрунтовано, що імплементація інструментів штучного інтелекту у сферу FinTech та алгоритмічних механізмів підтримки рішень формує основу когнітивної моделі управління. Встановлено, що методи машинного навчання, Big Data та предиктивна аналітика трансформують процеси у адаптивно-прогностичний формат, підвищуючи гнучкість управління та оперативність прийняття управлінських рішень. Систематизовано технологічні, інституційні, кадрові та кібербезпекові бар’єри впровадження, що стримують ефективну цифрову трансформацію підприємств. Запропоновано стратегічні напрями розвитку FinTech на засадах штучного інтелекту, орієнтовані на посилення аналітичного потенціалу та оптимізацію бізнес-процесів. Доведено, що інтеграція ШІ-технологій є визначальним чинником оновлення бізнес-процесів підприємств у цифровій економіці.

МІКРОСТРУКТУРНЕ ФОРМУВАННЯ ЦІНИ НА МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ ЯК РЕДУКОВАНИЙ НЕЛІНІЙНИЙ ПРОЦЕС

Микола Одрехівський — 2026-05-12

У статті доведено, що сучасні міжнародні фінансові ринки не можуть бути адекватно описані ані через рівноважну ціну, ані через поточний набір локальних спостережуваних ознак. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування переходу від рівноважної репрезентації ціни до мікроструктурного механізму її формування та встановлення необхідності інтегральної пам’яті для опису редукованого спостережуваного стану ринку. Показано, що взаємодія ініціативного потоку ордерів і доступної ліквідності має нелінійний, станозалежний і лише частково спостережуваний характер. Обґрунтовано, що виключення прихованих координат із опису не усуває їх впливу, а повертає його у вигляді історичної залежності. Практична цінність статті полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для подальшої побудови моделей інтегральної пам’яті та метрики інерційного стану ринку.

ПРОСТОРОВІ, ІНФРАСТРУКТУРНІ ТА СОЦІО-ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ВІДНОВЛЕННЯ ГРОМАД У ПОСТКОНФЛІКТНИЙ ПЕРІОД

Олена Омельяненко — 2026-05-12

Дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню та узагальненню підходів до відновлення громад у постконфліктний період шляхом комплексного аналізу просторових, інфраструктурних та соціо-екологічних чинників й систематизації кращих світових практик міжсекторальної взаємодії з акцентом на мобілізацію внутрішніх (ендогенних) ресурсів територій як ключового драйвера стійкого розвитку і підвищення резильєнтності громад. Обґрунтовано, що відновлення та розвиток громад у постконфліктний період ефективно реалізується за умов комплексного підходу, що поєднує мобілізацію внутрішніх ресурсів території та інтеграцію різних соціальних акторів. Визначено, що активізація прихованих ресурсів дозволяє громаді діяти як автономна, самозабезпечена система, яка здатна ефективно використовувати наявні об’єкти інфраструктури, просторові резерви та технологічні можливості.

ШАХРАЙСТВО У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

Олена Петрушка — 2026-05-12

Автором розкрито сутність шахрайства та його вплив на розвиток економіки загалом та системи соціального забезпечення зокрема. Зазначено, що рівень розвитку фінансового шахрайства обернено пропорційний до розвитку економіки країни. У статті подано характеристику різних форм шахрайських дій, можливих при отриманні/наданні соціальних виплат чи послуг. Розглянуто проблемні аспекти верифікації громадян та роботи соціальних інспекторів. Автором доведено, що різні види соціальних виплат характеризуються специфічними моделями шахрайських ризиків, що зумовлює необхідність диференційованого підходу до розроблення та впровадження заходів протидії таким порушенням. Окреслено ряд цілеспрямованих заходів, спрямованих як на мінімізацію зловживань, так і на зниження рівня службових помилок через такі елементи як: попередження, виявлення, стримування шахрайства та моніторинг.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇН ЄС

Вадим Поліщук — 2026-05-12

У науковій статті розглядається роль якісної фінансової підтримки освіти як ключової рушійної сили економічного зростання та сталого розвитку в країнах Європейського Союзу. Аналіз зосереджений на взаємозв'язку між рівнем фінансування освітнього сектору, процесом накопичення людського капіталу та еволюцією ключових макроекономічних показників, включаючи зайнятість та реальний ВВП. Інвестиції в освіту створюють потужний потенціал для довгострокової економічної стійкості. Вони значно зменшують тяжкість рецесій та прискорюють економічне відновлення після криз. Якісна освіта відіграє системну роль у досягненні кліматичних, цифрових та соціальних цілей Європейського Союзу. Вона формує фундаментальну основу для інноваційного розвитку та поступового переходу до економіки знань. Окремо аналізуються розбіжності між країнами ЄС у охопленні вищою освітою, ефективності використання бюджетних ресурсів та загальній ефективності освітньої політики.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Яна Сало — 2026-05-12

У статті розглянуто вплив державної політики на стимулювання національного виробництва в якості важливого чинника розвитку підприємств в умовах економічної трансформації, посилення глобальної конкуренції та зростання ролі інтелектуалізації в економіці. Визначено сутність державної політики стимулювання національного виробництва та охарактеризовано її основні інструменти. Особливу увагу приділено аналізу державної політики «Зроблено в Україні» як комплексного механізму підтримки підприємств, що поєднує фінансові, інституційні та організаційні інструменти впливу. Проаналізовано практичні результати реалізації цієї політики на основі статистичних даних, зокрема у сфері пільгового кредитування, грантової підтримки, розвитку індустріальних парків, локалізації у публічних закупівлях, стимулювання внутрішнього попиту та підтримки малого бізнесу. Зроблено висновок та окреслено перспективи подальших досліджень.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Артем Тарасенко — 2026-05-12

У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти державного регулювання розвитку інфраструктурного забезпечення ринку фінансових послуг в умовах цифровізації. Визначено сутність цифровізації фінансового ринку та основні наслідки впровадження цифрових технологій. Визначено важливість ІТ-технологій та систем штучного інтелекту для розвитку інфраструктури фінансового ринку. Виокремлено передумови становлення цифрового сегмента інфраструктури фінансового ринку. Актуалізовано важливість державного регулювання розвитку інфраструктури фінансового ринку. Обґрунтовано важливість платформного управління у функціонуванні інфраструктури фінансового ринку. Визначено основні вимоги, що висуваються до інвестиційних платформ в контексті стандартів ЄС, а також основні характеристики, якими мають володіти інформаційні системи, що пов’язані із фінансовими активами.

РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНОГО ВОЛОНТЕРСТВА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Любов Тертична — 2026-05-12

У статті досліджено особливості формування та розвитку корпоративного волонтерства підприємств в умовах воєнного стану в Україні. Проаналізовано практики реалізації системних волонтерських ініціатив на прикладі діяльності компаній МХП, PepsiCo Ukraine та Carlsberg Ukraine. Основну увагу зосереджено на гуманітарній допомозі, підтримці військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб, розвитку корпоративного донорства та соціально важливих проєктів. Узагальнено ключові тенденції корпоративного волонтерства в умовах війни та здійснено порівняльний аналіз із досвідом Ізраїлю. Обґрунтовано соціально-економічні переваги корпоративного волонтерства для бізнесу й персоналу, визначено проблеми організації волонтерської діяльності та доведено доцільність стратегічного управління нею для забезпечення сталого розвитку в повоєнний період.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА З ДЕОКУПАЦІЇ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Марія Чеховська — 2026-05-12

Проаналізовано виклики, що постали перед Україною внаслідок агресії росії. Досліджено суть поняття «державна політики». На основі аналізу значної кількості міжнародних і вітчизняних законодавчих документів та наукових джерел уточнено сучасне розуміння поняття «реінтеграція». Акцентовано увагу на важливості державної політики з деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ). Проаналізовано окремі прогалини в законодавчому полі України у сфері державної політики з деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій та їх мешканців. Запропоновано авторське бачення змісту комплексних заходів зазначеної політики. Визначено функції та принципи формування реінтеграції ТОТ. Виділено групи факторів формування та завдання державної політики з деокупації та реінтеграції ТОТ та їх населення.

АДАПТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ МЕБЛЕВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ

Денис Шовкопляс — 2026-05-12

У статті розроблено концептуальну модель адаптивного механізму формування маркетингової стратегії меблевих підприємств в умовах резильєнтності. Обґрунтовано, що традиційні підходи до планування в умовах геополітичної турбулентності та цифрової трансформації є малоефективними. Визначено п’ять груп факторів резильєнтності (економічні, операційно-технологічні, ринкові та маркетингові, організаційно-кадрові, соціально-екологічні та політико-правові), що дозволяють підприємствам меблевої галузі адаптуватися до шокових змін середовища. Запропоновано структурно-логічну модель адаптивного механізму, яка включає моніторинговий, аналітичний, стратегічний та операційний блоки. Приділено диференціації впровадження механізму залежно від масштабів бізнесу. Результати дослідження сприяють посиленню конкурентних переваг та забезпеченню сталого розвитку меблевих підприємств на внутрішньому та європейському ринках.

СУДОВА ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ТА ПЕРЕВІРКА МАРКУВАННЯ ТОВАРІВ: ТИПОВІ НЕВІДПОВІДНОСТІ СТАНДАРТАМ І МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Інна Шурдук — 2026-05-12

Статтю присвячено удосконаленню підходів до судової товарознавчої експертизи маркування товарів як інструменту захисту прав споживачів і забезпечення добросовісної конкуренції. Узагальнено чинні вимоги до маркування харчових продуктів, косметичної та текстильної продукції, систематизовано типові невідповідності, що мають доказове значення у судових спорах, та запропоновано послідовний алгоритм експертної перевірки. Обґрунтовано доцільність поєднання формальної перевірки обов’язкових реквізитів, логічного зіставлення маркувальних даних із товаросупровідними документами і, за потреби, лабораторної верифікації фактичного складу товару. Запропонована матриця оцінювання може бути використана у практиці судових експертів, суб’єктів торгівлі та органів ринкового нагляду. Результати орієнтовані на уніфікацію експертних висновків.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ФІНАНСАХ: АНАЛІЗ ПОТЕНЦІЙНИХ ЗАГРОЗ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

Євгенія Малишко — 2026-05-13

У статті досліджено потенційні загрози застосування штучного інтелекту у фінансовому секторі та визначено напрями їх мінімізації. Обґрунтовано, що ШІ підвищує швидкість оброблення даних, персоналізацію фінансових послуг, якість скорингу та ефективність управління активами, однак одночасно формує нові ризики: непрозорість алгоритмічних рішень, упередженість даних, кіберзагрози, концентрацію технологічних провайдерів, юридичну невизначеність відповідальності та можливість посилення ринкової волатильності. Запропоновано комплекс запобіжних заходів, що поєднує Explainable AI, алгоритмічний аудит, human-in-the-loop, контроль якості даних, кіберстійкість, стрес-тестування моделей, регулярну перевірку якості даних і ризик-орієнтоване регулювання. Практична цінність результатів полягає у формуванні основи для безпечного впровадження ШІ у банківські та інвестиційні процеси.

RTO ТА ГІБРИД 2.0: ЧОМУ ПОЛІТИКА ВІДВІДУВАННЯ ОФІСУ ЧАСТО НЕ ДАЄ ОЧІКУВАНОГО ЕФЕКТУ

Аль-Хаялі Дарід — 2026-05-13

У статті аналізуються причини, через які політики повернення до офісу (RTO) та гібридної роботи часто не забезпечують очікуваного покращення співпраці, креативності та результативності. На основі даних рандомізованих, квазіекспериментальних, метааналітичних та організаційних досліджень обґрунтовано, що вплив формальних правил відвідування не є однозначним. Натомість він визначається якістю координації, організацією змістовної спільної присутності, сприйнятою автономією, виконанням психологічного контракту та організаційною справедливістю. У статті пояснюється, чому подібні формальні правила дають різні результати в різних компаніях, через інтеграцію теорії координації, теорії самовизначення, теорії психологічного контракту, теорії організаційної справедливості та моделі робочих вимог і ресурсів (JD-R). Обґрунтовано, що управлінська спроможність є прихованою змінною в дискусії щодо повернення до офісу: фізична присутність не може компенсувати слабку координацію, неякісну документацію, неоднозначні права ухвалення рішень або несправедливі системи оцінювання результативності. У статті запропоновано концептуальну основу, яка розрізняє політичні рішення та управлінські практики, що опосередковують їхні результати, а також окреслено напрями подальших емпіричних досліджень.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Світлана Батиченко — 2026-05-13

У статті досліджено трансформацію додаткових послуг у готельному бізнесі в умовах цифровізації та зростання вимог споживачів. Обґрунтовано, що додаткові сервіси є ключовим елементом формування конкурентних переваг підприємств індустрії гостинності, оскільки забезпечують підвищення рівня задоволеності клієнтів, формування позитивного іміджу та зростання прибутковості. Проаналізовано еволюцію готельних послуг від базової моделі розміщення до інтегрованих сервісних екосистем, орієнтованих на персоналізований клієнтський досвід. Окреслено вплив цифрових технологій, концепції experience economy та сталого розвитку на структуру додаткових послуг. Запропоновано модель Comfort+, що поєднує організаційні, технологічні та кадрові інструменти управління якістю сервісу. Доведено, що її впровадження підвищує ефективність діяльності готелів, зменшує кількість скарг і зміцнює конкурентні позиції на ринку, сприяючи сталому розвитку галузі.

ЕКОНОМІЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧЕРЕЗ ДВОЦІЛЬОВУ ПРОГРАМУ ЛОКАЛЬНОГО АГРОВИРОБНИЦТВА: ДОСВІД ПОРТУГАЛІЇ ТА РЕЛЕВАНТНІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНИ

Наталія Волченко — 2026-05-13

У статті обґрунтовано, що програми надання малих земельних ділянок для вирощування продукції в межах міста або поблизу місця проживання можуть розглядатися не лише як інструмент продовольчої політики, а і як економічний механізм соціального забезпечення. Їх значення полягає у подвійному ефекті: по-перше, вони знижують ризик продовольчої нестачі та частково компенсують втрату купівельної спроможності домогосподарств; по-друге, створюють умови для самозайнятості, формування додаткового доходу, соціальної інтеграції та зменшення тиску на систему грошових виплат. На прикладі Португалії показано, що підтримка малого сімейного фермерства, міських і напівміських городів, а також локальних ланцюгів постачання може розглядатися як складова сучасної соціальної політики. Доведено, що для України така модель є особливо актуальною з огляду на зростання бідності, продовольчої вразливості та високий бюджетний тягар соціального захисту.

ІНФРАСТРУКТУРА РИНКУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Юлія Гальчинська — 2026-05-13

У статті розглянуто наукові засади розвитку інфраструктури ринку альтернативної енергетики України як інструменту зміцнення енергетичної безпеки держави. Обґрунтовано сутність категорії «інфраструктура ринку», визначено її функції, роль та значення для координації взаємодії суб’єктів ринку. Запропоновано авторське бачення структури інфраструктури ринку альтернативної енергетики, до складу якої віднесено технічну, фінансово-інвестиційну, інституційну, цифрову, сервісну, логістичну та маркетингову складові. Проаналізовано сучасний стан і потенціал розвитку альтернативної енергетики в Україні з урахуванням воєнних викликів і потреб повоєнного відновлення. Визначено ключові проблеми галузі: зношеність мереж, дефіцит інвестиційних ресурсів, регуляторну нестабільність, недостатній рівень накопичувальних потужностей та високі безпекові ризики. Окреслено стратегічні можливості розвитку, серед яких інтеграція з європейським енергоринком, масштабування децентралізованої генерації, залучення міжнародного фінансування та впровадження smart, grid-рішень. Запропоновано напрями вдосконалення інфраструктури ринку альтернативної енергетики на засадах цифровізації, інноваційності та сталого розвитку. Уточнено складові ринкової екосистеми сектору альтернативної енергетики.

РЕТРИТ-ТУРИ ЯК ЗАСІБ ВІДНОВЛЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО БАЛАНСУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ТУРИЗМІ

Роман Гищук — 2026-05-13

Стаття присвячена нагальним питанням розвитку ретрит-подорожей як новаторського напряму сучасного туризму. Особливу увагу виділено значенню рекреації як основного важеля поліпшення психічного добробуту, а також зміні туристичних практик у світлі світових викликів. У дослідженні проаналізовано світовий досвід організації ретрит-турів, окреслено їхні головні типи та функціональні особливості, а також вивчено вплив таких практик на зменшення рівня напруги і покращення життєвого рівня. Визначено передумови та перешкоди розвитку ретрит-туризму. Обґрунтовано можливості впровадження ретрит-турів у вітчизняну туристичну систему та надано практичні поради щодо створення конкурентного туристичного продукту. Отримані результати сприяють розширенню наукового поля у сфері рекреації та туризму, поглиблюючи розуміння інтеграції оздоровчих практик у сучасні туристичні моделі.

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФЕРМЕРІВ: ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ ТА РОЛЬ У ВІДНОВЛЕННІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Олена Довжик — 2026-05-13

У статті досліджується сутність та значення соціальної відповідальності фермерських господарств у контексті забезпечення сталого розвитку аграрного сектору України в умовах війни та повоєнних трансформацій. Обґрунтовано, що в сучасних умовах соціальна відповідальність фермерів виходить за рамки традиційного розуміння корпоративної соціальної відповідальності та набуває стратегічного значення як інструмент забезпечення продовольчої безпеки, соціальної стабільності та відновлення сільських територій. Проаналізовано наукові підходи до визначення соціальної відповідальності сільськогосподарських підприємств, зокрема вітчизняних та зарубіжних дослідників, що дозволило узагальнити основні складові цієї концепції: економічну, соціальну та екологічну. Встановлено, що існуючі дослідження переважно зосереджені на великих сільськогосподарських підприємствах, тоді як роль малих та середніх фермерських господарств залишається недостатньо розкритою. Особлива увага приділяється трансформації соціальної відповідальності фермерів у воєнних умовах, коли вони виконують не лише економічні, а й важливі соціальні та гуманітарні функції, забезпечуючи зайнятість населення, підтримуючи внутрішньо переміщених осіб, беручи участь у волонтерських ініціативах та зберігаючи продовольчі ланцюги. Визначено, що у повоєнний період соціальна відповідальність стає ключовим фактором у відновленні сільських територій, розвитку інфраструктури, інтеграції ветеранів та відновленні людського капіталу. Досліджено проблеми обліку соціальної відповідальності фермерських господарств, зокрема, відсутність єдиних підходів до її відображення, недостатній розвиток нефінансової звітності та обмеженість аналітичних інструментів оцінки. Обґрунтовано необхідність інтеграції міжнародних стандартів, зокрема ESG-підходів, у практику управління фермерськими господарствами. Дослідження доводить, що впровадження соціально відповідальних практик сприяє підвищенню конкурентоспроможності фермерських господарств, зміцненню довіри з боку зацікавлених сторін та створенню передумов для довгострокового сталого розвитку аграрного сектору України.

ФЕСТИВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ ТА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ПОСТКРИЗОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Олеся Долинська — 2026-05-13

У статті досліджено роль фестивального туризму як ефективного інструменту відновлення територій та стимулювання розвитку креативної економіки в умовах посткризової трансформації. Визначено, що фестивальний туризм виступає каталізатором активізації внутрішнього туризму, формування позитивного іміджу територій та залучення інвестиційних ресурсів. Проаналізовано основні функції фестивалів як складової креативної економіки, серед яких економічна, соціокультурна, комунікативна та маркетингова. Доведено, що фестивальні заходи сприяють розвитку малого та середнього бізнесу, створенню нових робочих місць, підтримці локальних виробників і креативних індустрій. Окреслено ключові проблеми та виклики розвитку фестивального туризму в посткризовий період. Запропоновано напрями підвищення ефективності використання фестивального туризму як інструменту територіального.

РОЛЬ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У ФОРМУВАННІ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ

Валентин Дранус — 2026-05-13

Стаття присвячена дослідженню ролі цифровізації у формуванні та зміцненні системи фінансової безпеки ІТ-підприємств в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Визначено сутність фінансової безпеки ІТ-підприємств, її ключові функції та специфічні особливості в контексті розвитку цифрової економіки. Досліджено основні загрози, ризики та виклики, що виникають у фінансовій сфері ІТ-компаній у процесі цифрової трансформації, зокрема кіберризики, інформаційні загрози та фінансові втрати. Систематизовано сучасні цифрові інструменти управління фінансовою безпекою, включаючи технології штучного інтелекту, блокчейн, великі дані та автоматизовані системи моніторингу. Встановлено взаємозв'язок між рівнем цифровізації, адаптивністю підприємства та ефективністю системи фінансового захисту. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо впровадження цифрових рішень для підвищення стійкості, конкурентоспроможності та фінансової стабільності ІТ-компаній.

ВПЛИВ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА СТРАТЕГІЮ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ: СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ ТА УТРИМАННЯ ТАЛАНТІВ

Юлія Єфімчук — 2026-05-13

Метою цієї статті є дослідження того, як поширення генеративного штучного інтелекту (generative AI) трансформує стратегію управління людськими ресурсами в сучасних організаціях, зокрема у контексті скорочення персоналу, реконфігурації структури посад і утримання талантів. Дослідження ґрунтується на аналізі сучасних наукових публікацій та аналітичних звітів, присвячених впливу штучного інтелекту на ринок праці та управління персоналом. У роботі використано методи порівняльного аналізу, синтезу та інтерпретації даних, а також систематизації управлінських показників, що застосовуються для оцінювання ефективності стратегії утримання персоналу. Результати дослідження дозволили визначити та систематизувати відмінності між структурними скороченнями персоналу, зумовленими впровадженням ШІ, і циклічними скороченнями, продемонструвавши їхні відмінності за причинами виникнення, тривалістю, типами функцій, що зазнають змін, а також впливом на архітектуру посад в організації. Показано, що структурні скорочення пов’язані з автоматизацією операційних і координаційних функцій, які раніше виконували працівники, і супроводжуються змінами у структурі організаційних ролей та зменшенням частки початкових посад у кар’єрній ієрархії. У статті також проаналізовано трансформацію структури попиту на навички, зокрема зростання значущості компетентностей у сфері ШІ та скорочення ролей, які традиційно слугували стартовими позиціями для молодших спеціалістів. Запропоновано алгоритм стратегічного перепроєктування ролей в умовах впровадження генеративного ШІ, що передбачає ідентифікацію завдань у бізнес-процесах, відбір функцій для автоматизації, визначення зон людської відповідальності та планування переходу працівників до нових або трансформованих ролей. Також визначено та систематизовано ключові показники оцінювання ефективності стратегії утримання персоналу в умовах ШІ-трансформації, зокрема коефіцієнт утримання, час до досягнення продуктивності та рівень залученості персоналу, що дозволяють оцінити стабільність кадрового складу, швидкість досягнення працівниками ефективних результатів і рівень їхньої участі в організаційних процесах. Отримані результати можуть бути корисними для керівників компаній, HR-менеджерів та дослідників у сфері управління людськими ресурсами.

АУТСОРСИНГ ІНФРАСТРУКТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Наталія Іванова — 2026-05-14

У статті досліджено значення та особливості імплементації аутсорсингу інфраструктурного забезпечення банківських установ із урахуванням сучасних трендів розвитку ринку фінансових послуг, зокрема, процесів цифровізації. Узагальнено наукові підходи до трактування інфраструктури фінансового ринку та особливостей залучення аутсорсингу у банківській діяльності. Обґрунтовано, що аутсорсинг слід розглядати не лише як інструмент оптимізації витрат, а як засіб модернізації цифрової, інформаційної та сервісної інфраструктури банків. Запропоновано модель імплементації аутсорсингу в систему функціонування і розвитку банківської установи, яка охоплює адміністративний, інфраструктурний, процесний та сервісний рівні. Визначено переваги, ризики, інституційні умови та регуляторні обмеження використання аутсорсингу у банківському секторі. Доведено його значення для підтримки стійкості, адаптивності та сталого розвитку банків.

ФІНАНСОВИЙ АУДИТ І АНАЛІЗ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ БІЗНЕСУ

Ірина Карлова — 2026-05-14

Стаття присвячена актуальним питанням підвищення результативності діяльності транспортних підприємств в умовах воєнного стану та загальної соціальної та економічної невизначеності через використання потенціалу фінансового аудиту та фінансового аналізу. Проаналізовано стан результативності діяльності підприємств на прикладі автотранспортних підприємств у довгостроковому періоді, визначено прибутковість вантажних автомобільних перевезень та збитковість пасажирських автомобільних перевезень, що вимагає пошуку кращих інструментів підвищення результативності. Запропоновано логічний ланцюг підвищення результативності діяльності на основі фінансового аудиту для перевірки даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності та фінансового аналізу як визначення результативності діяльності у ретроспективі.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ «ЗЕЛЕНОЇ» ТРАНСФОРМАЦІЇ

Петро Косінський — 2026-05-14

В статті наведено зміст політики інформаційної безпеки. Обґрунтовано роль та значення політики інформаційної безпеки сучасного підприємства в умовах «зеленої» трансформації та зʼясовано, що інтеграція «зелених» технологій, цифрових платформ управління ресурсами, систем моніторингу «зеленого» розвитку лише посилюють її значення. Охарактеризовано загальний стан і тенденцій формування інформаційної безпеки підприємств в умовах «зеленого» розвитку. Наведено підстави стверджувати про відсутність належної кадрової, освітньої основи інформаційної безпеки на вітчизняних підприємствах та наявність системної проблеми у цій сфері. Систематизовано етапи, принципи та завдання формування політики інформаційної безпеки підприємства в умовах «зеленої» трансформації. Сформовано відповідні висновки.

ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ «БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩЕ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ» В УМОВАХ ОБМЕЖЕНЬ

Ірина Лабунець — 2026-05-14

Стаття присвячена еволюційному аналізу наукових підходів до визначення поняття «бізнес-середовище» з метою обґрунтування необхідності виділення галузевого підходу стосовно морського транспорту. Ретроспективний огляд економічної думки від меркантилізму до сучасних концепцій дав можливість простежити процес формування теоретичних передумов виникнення поняття «бізнес-середовище». Проведено систематизацію наукових підходів, після чого було ідентифіковано їх загальне упущення – відсутність врахування галузевої специфіки морського транспорту. На основі аналізу внеску зарубіжних та вітчизняних вчених в дослідження окремих складових бізнес-середовища морського транспорту обґрунтовано галузевий підхід як самостійний напрям наукового дослідження. Встановлено, що загальне визначення «бізнес-середовище морського транспорту» було запропоновано Шлафман Н.Л. та Михайленком В.І. лише у 2025 р.

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ НА ФІНАНСОВІ РИЗИКИ КІБЕРПРОСТОРУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КРАЇН ЄС ТА УКРАЇНИ

Любов Лінгур — 2026-05-14

Досліджене взаємозв’язок між цифровими навичками з кібербезпеки та обсягом фінансових втрат від кіберзлочинів у країнах ЄС та України. Актуальність підтверджується даними ENISA, Europol IOCTA 2025 та НКЦК. На основі індексів DSI за 2021–2025 роки побудовано регресійну модель залежності фінансового ризику від цифрових навичок з кібербезпеки та ринкової вартості витоку даних з показниками якості R2=0,90; F=32,03. Підтверджено існування критичного порогу цифрових навичок, досягнення якого знижує ефективність атак соціальної інженерії. Виявлено три зони стійкості по країнах: з низькими навичками (Румунія, Болгарія), перехідним рівнем (Німеччина, Франція, Україна) та цифрові фортеці (Нідерланди, Данія, Естонія). Зростання навичок на 1% знижує ризик на 1,93 бали, а підвищення вартості даних на 1 пункт збільшує на 16,52 бали, що обґрунтовує необхідність поєднання освітніх та технологічних інструментів захисту.

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Ольга Макаревич — 2026-05-14

У статті досліджено роль цифрової економіки як складової механізму забезпечення стійкого розвитку підприємств в умовах сучасних викликів. Систематизовано підходи вітчизняних і зарубіжних авторів до визначення цифровізації та її впливу на стійкість підприємств. Виявлено спільне та відмінне у наукових поглядах: вітчизняні дослідники акцентують на прикладному вимірі, тоді як зарубіжні — на системних і вимірюваних ефектах. Визначено ключові цифрові інструменти на мікрорівні (CRM, ERP, хмарні технології, Big Data, е-комерція) та макрорівні (е-урядування, платформа «Дія», стандарти DESI). Обґрунтовано, що в умовах воєнного стану та євроінтеграції цифрова економіка набуває стратегічного значення для відновлення та підвищення конкурентоспроможності економіки України. Запропоновано пріоритетні напрями імплементації цифровізації для підприємств різних рівнів.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РИЗИКІВ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ КОМПАНІЇ

Олена Наумова — 2026-05-14

У статті досліджено теоретичні засади систематизації ризиків ділової репутації компанії в умовах зростання їх значущості для забезпечення стійкості бізнесу. Обґрунтовано необхідність інтеграції управління цим видом ризиків у загальну систему ризик-менеджменту. Запропоновано підхід до систематизації ризиків ділової репутації за ключовими категоріями їх проявів, що дозволяє структурувати фактори формування негативного сприйняття діяльності компанії. Охарактеризовано дуальну природу ризику через виділення первинних і вторинних проявів та визначено відмінності у підходах до їх управління. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання при побудові систем управління ризиками ділової репутації компаній. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення системи управління ризиками ділової репутації компанії на засадах міждисциплінарного підходу.

ЦИФРОВІ ТРУДОВІ ПЛАТФОРМИ ЯК ДРАЙВЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ

Ольга Марченко — 2026-05-14

Стаття присвячена дослідженню впливу цифрових трудових платформ на сучасний ринок праці. Проаналізовано динаміку розвитку гіг-економіки та її структурні характеристики, зокрема зростання частки короткострокових контрактів і дистанційної зайнятості. Визначено ключові фактори, що стимулюють перехід до нестандартних форм зайнятості, серед яких цифровізація економіки, поширення алгоритмічного менеджменту та поглиблення глобалізаційних процесів. Досліджено основні ризики платформної праці, включаючи формування прекаріату, явище «трудового арбітражу», нестабільність доходів та обмежений доступ до соціальних гарантій. Окрему увагу приділено трансформації трудових відносин і зміщенню відповідальності з роботодавця на працівника. Окреслено можливі шляхи інституціалізації платформної зайнятості, проаналізовано міжнародний досвід правового регулювання та український контекст легалізації таких форм праці на прикладі впровадження гіг-контрактів у межах Дія.City.

ВПЛИВ КЛАСИФІКАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СКЛЯНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Марія Ольшанська — 2026-05-14

Головним методом систематизації всіх видів готової продукції у обліковому процесі є класифікація, яка суттєво покращує та полегшує обліковий процес на підприємстві, а також слугує видозміною організації обліку руху готової продукції. У статті досліджено праці науковців, щодо класифікації готової продукції, встановлено проблемні місця, зокрема: різноманіття підходів щодо класифікації готової продукції; відсутність єдиного підходу до класифікації. Результатом дослідження є удосконалена класифікація готової продукції для скляної промисловості та описаної її вплив на організацію обліку на підприємстві за такими підходами: формою, ступенем готовності, місцем знаходження, способом оцінки в обліку, фінансовими стандартами, технологічною складністю, призначенням, а також за характеристикою. Запропонована класифікація враховує галузеву специфіку, зокрема наявність відсоток отримання відходів, які не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та які мають бути утилізовані.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ТА РИЗИКІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОРГАНІЗОВАНИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ В УКРАЇНІ

Олексій Петрашко — 2026-05-14

У статті здійснено оцінювання результативності трансформації організованих товарних ринків в Україні у 2023-2024 роках. Проаналізовано динаміку та галузеву структуру товарного обігу, зокрема домінування енергетичного сектору та обмежену представленість аграрного сегмента. Оцінено інституційні зміни, пов’язані з імплементацією міжнародних стандартів регулювання та посиленням наглядових механізмів. Систематизовано основні ризики трансформації, включаючи геополітичні, інфраструктурні, регуляторні та ризики ліквідності. Досліджено вплив регіональних диспропорцій і інноваційних фінансових інструментів на функціонування організованих товарних ринків в умовах воєнної економіки та обмеженої ресурсної бази. Обґрунтовано доцільність використання комплексного підходу до оцінювання результативності ринків з урахуванням структурних та інституційних чинників.

ІНСТИТУЦІЙНИЙ БРЕНДИНГ І КОМУНІКАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ ЩОДО КЛІМАТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС

Світлана Петропавловська — 2026-05-14

У статті досліджується роль інституційного брендингу та комунікаційних стратегій у формуванні суспільної думки щодо кліматичної політики Європейського Союзу. Актуальність теми зумовлена зростанням значення суспільної підтримки для реалізації політики зеленого переходу, який супроводжується нерівномірним розподілом витрат і вигод, а також високим рівнем невизначеності для громадян. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі, що пояснює взаємозв’язок між інституційною довірою, комунікаційними сигналами та сприйняттям справедливості кліматичної політики ЄС. Методологічну основу становить мультидисциплінарний підхід політичної науки та маркетингу, у межах яких інституції ЄС розглядаються як бренд, а комунікаційні стратегії – як інструмент формування довіри та легітимності. Використано описово-статистичний аналіз вторинних даних загальноєвропейських опитувань, що дає змогу оцінити зв’язки між рівнем довіри до інституцій ЄС, сприйняттям справедливості кліматичних заходів та підтримкою відповідної політики. Отримані результати свідчать про наявність системного зв’язку між інституційною довірою та оцінками справедливості кліматичної політики. Показано, що вищий рівень довіри до інституцій ЄС асоціюється з більш позитивним сприйняттям розподільних і процедурних аспектів політики, що, своєю чергою, підвищує її суспільну прийнятність. Доведено, що комунікаційний фреймінг, зокрема акцент на компенсаційних механізмах і соціальній справедливості, знижує невизначеність і посилює ефект довіри. Інституційний брендинг виступає як механізм, що трансформує абстрактні політичні цілі у зрозумілі та легітимні для громадян наративи. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі для вдосконалення комунікаційних стратегій у сфері кліматичної політики. Отримані результати можуть бути застосовані для підвищення ефективності публічної комунікації, зміцнення довіри до інституцій та забезпечення вищого рівня підтримки реформ у контексті зеленого переходу в умовах багаторівневого врядування.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПОКАЗНИКІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Максим Рожок — 2026-05-14

У статті досліджено питання ідентифікації та структуризації показників інноваційної діяльності підприємств в умовах диджиталізації. Актуальність теми проведеного дослідження обумовлена тим, що в сучасних умовах значної ринкової конкуренції інноваційна діяльність та її ефективне впровадження дають можливість забезпечити переваги та зростання конкурентоспроможності підприємства та його продукції. Нова інноваційна продукція та технології здатні вивести підприємство з кризи, стимулювати зростання прибутку та ефективності. Успішність такої інноваційної діяльності залежить від багатьох факторів, і в першу чергу від організації управління та наявності та достатності необхідних ресурсів, доступу до новітніх прогресивних технологій,. Проте для визначення обсягів наявних ресурсів необхідним є проведення підбору та структурування показників за якими можливо здійснювати таке оцінювання.

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ IT-ФІРМ У КОНТЕКСТІ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Антон Сардига — 2026-05-14

Стаття присвячена обґрунтуванню інноваційно-інвестиційних механізмів розвитку IT-фірм як ключових драйверів післявоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано динаміку та стійкість IT-сектору в умовах воєнного стану, визначено основні бар’єри для залучення капіталу. Систематизовано дієві інструменти стимулювання галузі, серед яких особливе місце посідає режим «Дія City», грантова підтримка та механізми страхування воєнних ризиків. Сформовано модель «цифрової екосистеми відновлення», що інтегрує венчурне інвестування та державні стимулі. Окреслено шляхи вдосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості IT-проєктів з урахуванням безпекових чинників. Практичне впровадження запропонованих рекомендацій дозволить підвищити рівень інвестиційної активності вітчизняних IT-компаній та прискорити цифрову модернізацію країни.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ АГРОСЕКТОРУ УКРАЇНИ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЄС

Ігор Федун — 2026-05-14

Стаття присвячена комплексному обґрунтуванню ролі євроінтеграції аграрного сектору України як ключового чинника забезпечення економічної безпеки Європи. Визначено позитивний вплив євроінтеграції аграрного сектору України на продовольчу та економічну безпеку Європи. До основних факторів позитивного впливу віднесено: продовольчу безпеку Європи, економічну безпеку Європи, цінову стабільність ринків, інституційну інтеграцію, логістичну інтеграцію, геополітичний фактор, конкурентне середовище. Охарактеризовано сутність впливу, позитивні ефекти та потенційні виклики. Визначено основні напрями, реалізація яких, дозволить не лише забезпечити ефективну інтеграцію аграрного сектору України до європейського економічного простору. Виокремлено особливу роль розвитку науково-технічного співробітництва, обміну досвідом та впровадженню спільних освітніх програм.

ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Юрій Фесіна — 2026-05-14

У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування та розвитку циркулярної економіки як визначальної детермінанти забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств. Обґрунтовано, що сучасна трансформація аграрного сектору супроводжується посиленням ресурсних обмежень і зростанням вартості виробничих факторів, що актуалізує необхідність переходу від лінійних до замкнених моделей господарювання. Визначено, що імплементація принципів циркулярної економіки передбачає оптимізацію використання матеріальних потоків та повторне залучення ресурсів у виробничий цикл, що сприяє підвищенню ефективності функціонування аграрних підприємств. З’ясовано специфіку формування циркулярних бізнес-моделей у сільському господарстві, які базуються на інтеграції процесів виробництва, переробки та утилізації відходів у єдину економічну систему. Доведено, що інтеграція принципів циркулярної економіки у систему управління аграрними підприємствами створює передумови для забезпечення їх довгострокової стійкості та підвищення конкурентоспроможності.

КЛАСИФІКАЦІЯ РІВНІВ АВТОНОМНОСТІ АГЕНТНОГО ШІ В УПРАВЛІННІ ІТ-ПРОЄКТАМИ

Роман Франків — 2026-05-14

Стаття присвячена розробці класифікації рівнів автономності агентів штучного інтелекту (далі – ШІ) в управлінні ІТ-проєктами. На основі порівняльного аналізу п’яти концептуальних моделей автономності із суміжних галузей (загальна автоматизація, автономне водіння, людино-комп’ютерна взаємодія, штучний загальний інтелект, програмна інженерія) виявлено прогалину: жодна з моделей не адаптована до управління проєктами. Запропоновано п’ятирівневу шкалу (A0 – A4), кожен рівень якої обґрунтовано за чотирма критеріями (тип завдань, механізм контролю, розподіл відповідальності, вимоги до компетенцій менеджера) та поєднано з конкретним механізмом управління. Обґрунтовано свідоме виключення повної автономності з етичних, технологічних та регуляторних міркувань. Запропоновано інтерпретацію нелінійності вимог до управління при переходах між рівнями.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ТА СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ

Олена Халіна — 2026-05-14

У статті досліджено теоретичні та прикладні засади формування соціально-економічної безпеки підприємства як базової передумови національної безпеки держави в умовах воєнних і структурних трансформацій економіки. Обґрунтовано взаємозв’язок між стійкістю суб’єктів господарювання та стабільністю національної економіки через вплив на зайнятість, доходи населення, податкові надходження і виробничий потенціал країни. Визначено ризики послаблення цивільних галузей через концентрацію ресурсів в оборонному секторі. Обґрунтовано доцільність формування комплексного механізму безпеки підприємств, що охоплює міжгалузеву кооперацію, інновації, цифровізацію, державну підтримку та розвиток трудового потенціалу. Доведено, що його реалізація створює синергетичний ефект, зміцнює економічну стійкість держави та формує передумови післявоєнного відновлення.

СИНЕРГЕТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ МЕДИЧНОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕРІВ

Людмила Чіп — 2026-05-14

Метою дослідження є розроблення практичних підходів до створення конкурентоспроможних туристичних кластерів в Україні. Робота спрямована на поєднання медичних послуг рекреаційних можливостей та екологічних ресурсів. Проведено регіональне групування ресурсної бази України. Виконано структурний аналіз взаємодії учасників туристичного ринку. Розроблено моделі кластерних конфігурацій та оцінено економічні сценарії їх реалізації. Дослідження підтверджує максимальну ефективність координації медичних закладів готельного фонду рекреаційних зон перевізників та місцевих громад у межах компактних територіальних обʼєднань. Визначено доцільність розвитку спеціалізованих кластерів у Карпатах на Поділлі та в Причорноморському регіоні. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні інтегрованої моделі кластерного розвитку.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГНУЧКОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ

Тетяна Шепель — 2026-05-14

У статті досліджено організаційно-методичні засади формування та функціонування гнучкої системи бухгалтерського обліку в умовах прискореної цифрової трансформації та інтеграції ризик-орієнтованого підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення достовірності та оперативності фінансової звітності в умовах зростаючої економічної невизначеності. Метою статті є теоретичне обґрунтування концепції гнучкої системи обліку та розробка організаційно-методичної моделі її імплементації, що базується на пріоритезації ризиків та використанні потенціалу інформаційних технологій. Розкрито економічну сутність концепції Agile Accounting, обґрунтовано вплив цифрової трансформації на організаційну структуру та розподіл функціональних обов'язків. Запропоновано організаційно-методичний механізм інтеграції ризик-орієнтованого підходу, який передбачає вбудовування контрольних процедур безпосередньо в електронні бізнес-процеси. За результатами дослідження обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти формування гнучкої системи обліку, що сприятиме підвищенню оперативності та надійності фінансової інформації.

АНАЛІЗ КАТЕГОРИЗАЦІЇ ГОТЕЛІВ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ольга Шикіна — 2026-05-14

У статті досліджено особливості функціонування системи категоризації готелів в Україні на прикладі Одеської області. Узагальнено теоретичні підходи до категоризації засобів розміщення та обґрунтовано її трансформацію від інструменту адміністративного контролю до механізму забезпечення конкурентоспроможності готелів. Проаналізовано чинну нормативну базу, зокрема ДСТУ 4269:2003, та виявлено її невідповідність сучасним тенденціям розвитку індустрії гостинності. Встановлено, що готельний фонд регіону характеризується домінуванням середнього та високого сегментів і динамічністю процесів категоризації. Виявлено значну динамічність процесів категоризації, що проявляється у зміні категорійності готелів, втраті чинності сертифікатів та нерівномірності повторного проходження процедур сертифікації. Доведено позитивний вплив інтеграції готелів у мережеві структури на стабільність категорії. Обґрунтовано необхідність модернізації системи з урахуванням міжнародного досвіду.

УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД НА ЗАСАДАХ РОЗВИТКУ КООПЕРАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Наталія Шишпанова — 2026-05-14

У статті досліджено особливості управління трудовими ресурсами територіальних громад через розвиток кооперації та використання цифрових інструментів у регіональному контексті Миколаївської області. Визначено, що кооперація виступає важливим механізмом активізації трудових ресурсів, посилення зайнятості, підтримки місцевого економічного розвитку та підвищення стійкості територіальних громад. Акцентовано увагу на тому, що розвиток кооперативних форм взаємодії у громадах Миколаївської області стримується фінансовими, інституційними, організаційними та кадровими обмеженнями. Розкрито роль цифровізації як інструменту підвищення ефективності управління трудовими ресурсами. Доведено, що цифрові інструменти змінюють підходи до використання трудових ресурсів у громадах, посилюючи значення цифрових компетентностей, гнучких форм праці, дистанційної взаємодії та проєктної зайнятості.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ВИКЛИКИ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ

Тетяна Шматковська — 2026-05-14

У статті досліджено теоретико-методологічні засади стратегічного управління логістичними системами сільськогосподарських підприємств у контексті сучасних українських реалій. Обґрунтовано, що трансформація аграрного сектору супроводжується суттєвим ускладненням логістичних процесів, зумовленим просторовою розірваністю виробничо-збутових ланцюгів та зростанням витрат на транспортування і зберігання продукції. Визначено ключові виклики функціонування логістичних систем, серед яких особливого значення набувають порушення традиційних каналів постачання та дисбаланси ресурсного забезпечення, що обумовлює необхідність оперативної адаптації аграрних підприємств до змін зовнішнього середовища. Досліджено специфіку стратегічного підходу до управління логістичними системами, який передбачає інтеграцію функціональних підсистем та узгодження матеріальних, фінансових й інформаційних потоків. Визначено, що в умовах українських реалій стратегічне управління логістичними системами потребує формування комплексного аналітичного інструментарію, здатного враховувати багатовекторність впливів та високу динамічність середовища функціонування, що створює передумови для підвищення результативності господарської діяльності підприємств аграрного сектору.

УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЯМИ ПРОЄКТІВ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПОСТВОЄННОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Ольга Шульга — 2026-05-14

У статті обґрунтовано роль управління портфелями проєктів як стратегічного інструменту забезпечення сталої конкурентоспроможності бізнесу в умовах поствоєнної реконструкції України. Розкрито концептуальні засади формування проєктних портфелів регіонального розвитку, що базуються на синергії інтересів держави, територіальних громад та приватного сектору. Особливу увагу приділено трансформації критеріїв конкурентоспроможності бізнесу – від цінових переваг до здатності інтегруватися в міжнародні проєктні мережі та цифрові екосистеми, зокрема DREAM. Досліджено механізми впровадження гнучких та гібридних методологій для підвищення адаптивності портфелів у мультипроєктному середовищі з високим рівнем невизначеності. Запропоновано алгоритм збалансування інтересів стейкхолдерів та надано рекомендації щодо розвитку проєктних компетенцій персоналу.

РОЗУМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ТУРИЗМІ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ ЗА УМОВ ВОЄННОГО СТАНУ

Тетяна Періг — 2026-05-14

У статті досліджено особливості застосування розумних технологій у туристичній сфері України за умов воєнного стану. Повномасштабна російська агресія проти України та запровадження правового режиму воєнного стану суттєво трансформували роль і напрямки використання розумних технологій. В умовах війни ключовим стає використання технологій для забезпечення безпеки туристів, моніторингу ситуації та оперативного інформування. Важливим є також застосування різноманітних інноваційних сервісів, віртуальних турів та аналітичних інструментів у процесі управління туристичними потоками. Обґрунтовано, що попри інфраструктурні та фінансові обмеження, цифровізація туризму пришвидшується, сприяючи адаптації галузі до кризових умов. Здійснено порівняльний аналіз розвитку інформаційних технологій в туризмі за звичайних умов, за умов пандемії COVID-19 та за умов воєнного стану в Україні.