Економіка та суспільство

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

Андрій Моленда — 2025-11-24

Стаття присвячена актуальним питанням ефективності державного регулювання трансфертного ціноутворення. Досліджено теоретичні основи наукових підходів до визначення терміну «державне регулювання» через призму процесного, системного, функціонального, цільового та управлінського підходів. Проаналізовано управлінський вплив державного регулювання на трансфертне ціноутворення через адміністративно-правовий механізм, економічний механізм, інституційний механізм та інформаційно-аналітичний механізм. За результатами оцінки показників державного регулювання трансфертного ціноутворення визначено тенденції його розвитку. Обґрунтовано потребу в уніфікації підходів до оцінки якості державного регулювання трансфертного ціноутворення та розробки системи показників для оцінювання його ефективності.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МОЛОДІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ВИКЛИКИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

Аліна Приймак — 2025-11-24

У статті досліджено сучасний стан системи соціального захисту молоді в Україні в умовах воєнних викликів та соціально-економічної нестабільності. Проаналізовано ключові проблеми, серед яких фрагментованість інституцій, недостатня адресність програм, кадровий дефіцит, нерівний доступ до послуг та зростання потреби в психосоціальній підтримці. Узагальнено результати наукових досліджень і визначено невирішені аспекти, що потребують системного оновлення політики. Розглянуто чинні державні програми у сферах зайнятості, житлової підтримки, освіти та соціальної інтеграції, а також здійснено порівняння з європейськими підходами. Виявлено основні виклики, спричинені війною, переміщенням молоді та погіршенням її психічного здоров’я. Запропоновано напрями удосконалення соціального захисту, зокрема посилення міжвідомчої координації, розвиток мережі якісних послуг, впровадження сучасних інструментів моніторингу та оцінювання.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ В ПОБУДОВІ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ БІЗНЕСУ

Іван Корсуненко — 2025-11-24

У статті проаналізовано особливості формування проєктно-орієнтованої організаційної структури підприємства в умовах високої мінливості зовнішнього середовища, посилення конкуренції та зростання вимог до ефективності управління. Підкреслено, що впровадження проєктного підходу забезпечує підприємству підвищену гнучкість, адаптивність та здатність своєчасно реагувати на ринкові виклики. Особливу увагу приділено перевагам проєктного підходу до управління, зокрема підвищенні гнучкості, покращенні координації дій, прискоренні прийняття управлінських рішень. Розкрито ключові принципи побудови проєктно-орієнтованої структури, визначено її функціональні елементи, роль проєктного офісу та механізми взаємодії між учасниками проєктної діяльності. Обґрунтовано доцільність переходу підприємств до такої моделі управління як інструменту стратегічного оновлення, зміцнення конкурентних позицій і підвищення інноваційного потенціалу. Окреслено практичні аспекти впровадження проєктно-орієнтованої структури з урахуванням ресурсних, технологічних і організаційних обмежень.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ: РАКУРС НА ГАЛУЗЕВУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КОМПАНІЙ-ЛІДЕРІВ

Світлана Бреус — 2025-11-24

У статті здійснено комплексне дослідження стану діджиталізації провідних компаній будівельної сфери України. Показано, що левова частка ринкових позицій сконцентрована у дорожніх підрядників, тоді як компанії, орієнтовані на будівництво будівель та реставрацію, формують нішевий сегмент. Розроблено умовну типологію рівнів цифрової зрілості будівельних компаній (низький, середній, середньо-високий, високий). Окремо наголошено на ризиках для компаній зі швидким зростанням доходу за умов нестабільних фінансових результатів та недостатньо сформованої цифрової екосистеми. Зроблено висновок про необхідність поетапного нормативного закріплення вимог до BIM для державних проєктів, розроблення уніфікованої системи цифрових КРІ для будівельних компаній та запровадження інструментів підтримки цифрової трансформації МСП будівельної сфери.

КОНЦЕСІЯ У СИСТЕМІ ІНСТРУМЕНТАРІЮ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Галина Уманців — 2025-11-24

У статті проведений аналіз теоретико-прикладних засад використання потенціалу концесії як чинника активізації інвестиційної діяльності. Окреслені напрями впровадження механізму концесій у контексті інструментів організації взаємодії держави та приватних інвесторів. Обґрунтовані підходи до застосування практики концесії як перспективного інституційного механізму, застосування котрого дасть змогу забезпечити повоєнну модернізацію національної економіки. Недостатній рівень активності у використанні потенціалу співпраці держави та суб’єктів приватного підприємництва визначає зниження інвестиційної активності. На основі дослідження зроблений висновок про те, що за умов дефіциту бюджетних коштів для реалізації великих проектів необхідною є активізація залучення інвестицій у відновлення об’єктів інфраструктури. Встановлено, що саме концесія відкриває можливості для реалізації значних за масштабами проектів у сфері інфраструктури. Концесія спроможна забезпечити успішну реалізацію проектів у сфері повоєнної модернізації. Обґрунтовано, що саме концесія відкриває можливості для використання інституційних механізмів, на основі котрих буде забезпечуватися зростання ефективності та досягатиметься раціональне використання можливостей динамічного соціально-економічного розвитку із залученням ресурсів держави та суб’єктів приватних інвесторів.

ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ: КЛЮЧОВІ ДРАЙВЕРИ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Аліна Височина — 2025-11-24

Стаття присвячена комплексному дослідженню інфраструктурних потужностей та інституційно-функціональної адаптації системи громадського здоров’я України в контексті забезпечення повоєнного відновлення економічного та людського потенціалу держави. У роботі проаналізовано еволюцію системи громадського здоров’я впродовж 2019–2025 років із виокремленням впливу етапів реформування, пандемії COVID‑19 та повномасштабної збройної агресії на структурні та ресурсні характеристики галузі. Особлива увага приділена оцінці стану матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, рівня кадрового забезпечення та стійкості фінансових механізмів у кризових і посткризових умовах. Виявлено ключові проблеми фінансового, інфраструктурного та кадрового характеру, а також окреслено регіональні диспропорції у розвитку галузі громадського здоров’я. На основі узагальнення національних і міжнародних підходів запропоновано напрями інституційно-функціональної адаптації системи громадського здоров’я у період постконфліктного відновлення, що включають модернізацію інфраструктури, посилення кадрового потенціалу, розширення цифрових рішень і формування стійких моделей довгострокового фінансування.

ВПЛИВ ДЕСТАБІЛІЗУЮЧИХ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ (COVID ТА ВІЙНИ) НА СТІЙКІСТЬ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Юлія Клименко — 2025-11-24

У статті досліджується вплив дестабілізуючих системних ризиків, зокрема пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні, на стійкість системи охорони здоров’я. Проаналізовано, як багатовимірні шоки можуть трансформувати функціонування сфери охорони здоров’я, поглиблювати нерівність у доступі до медичних послуг та створювати довготривалі структурні деформації. Особливу увагу приділено оцінці спроможності системи адаптуватися, підтримувати критичні функції та забезпечувати безперервність медичного обслуговування в умовах обмеженості ресурсів та різкої зміни потреб населення. Визначено ключові вразливості, що проявилися внаслідок системних криз в сфері охорони здоров’я. Показано, що сукупний вплив COVID-19 та війни спричинив не лише короткострокові збої, але й сформував підґрунтя для довготривалих наслідків в системі, які значно загострилися з початком повномасштабної війни. Кумулятивний вплив двох масштабних криз вплинув на зниження потенціалу інституційної спроможності системи охорони здоров'я. Результати статті підкреслюють необхідність розробки інтегрованих стратегій зміцнення системної стійкості, які враховують специфіку комплексних криз та орієнтовані на підвищення адаптивності, відновлюваності та подальшого забезпечення безперешкодного доступу до медичних послуг.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Олена Поночовна — 2025-11-24

Досліджено управління витратами як ключовий фактор прибутковості аграрних підприємств Полтавської області. За 2017-2024 рр. виявлено критичне зростання операційних витрат на 60%, особливо витрат на оплату праці (112%), що загрожує фінансовій безпеці. Структурний аналіз показав різке збільшення частки оплати праці з 16,1% до 29,9% при скороченні персоналу. Зафіксовано значну диференціацію рентабельності: від зернових (46,9%) до збиткового виробництва м'яса птиці (-112,6%). Запропоновано концептуальну модель, що поєднує нормативний контроль, оптимізацію процесів та аналіз ефективності ресурсів. Запропоновано перехід від пасивного спостереження до активної політики управління витратами. Це дозволить локалізувати центри витрат і перерозподілити ресурси на рентабельні види діяльності, забезпечивши фінансову стабільність.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК І ВИРОБНИЧА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Олександра Фарат — 2025-11-24

У статті досліджено проблематику сталого розвитку та виробничої безпеки підприємств нафтогазового комплексу України в умовах повоєнного відновлення економіки. Розкрито сутність виробничої безпеки як важливої складової економічної безпеки підприємства та ключового чинника його стабільного функціонування й довгострокової конкурентоспроможності. Проаналізовано основні техногенні, екологічні, виробничі та кадрові ризики, що виникають у процесі господарської діяльності підприємств галузі. Обґрунтовано доцільність упровадження стандартів ESG, сучасних систем управління охороною праці, цифрових технологій моніторингу та прогнозування ризиків для підвищення рівня безпеки й забезпечення сталого розвитку. Отримані результати можуть бути використані у практиці стратегічного управління підприємствами, розробленні галузевих програм безпеки та формуванні державної політики у сфері сталого розвитку, інновацій і повоєнної відбудови.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ АГРАРНОГО СЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Ольга Шульга — 2025-11-24

У статті представлено комплексне наукове дослідження сучасного стану економічної безпеки аграрного сектора національної економіки та дано оцінку ефективності системи управління нею. Встановлено сутність економічної безпеки як стану, що забезпечує фінансову стійкість, ресурсну ефективність та технологічну адаптивність аграрного сектору з урахуванням циклічності виробництва. Проаналізовано законодавчу базу у сфері забезпечення економічної безпеки аграрного сектора. Емпіричні результати засвідчили критичний стан системи управління економічною безпекою аграрного сектора, її сильні сторони (експортний потенціал) та слабкі (кадровий дефіцит). Запропоновано рекомендації щодо цифровізації, кластеризації, земельної консолідації та впровадження AI-моделей для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності агросектору.

ФРАГМЕНТАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Любов Кібальник — 2025-11-24

У статті схарактеризовано явище геоекономічної фрагментації як багаторівневий процес політично спрямованої дезінтеграції глобальної економічної системи та формування альтернативних геополітико-економічних угрупувань. Визначено, що посилення протекціоністських тенденцій, впровадження санкційних політик та механізмів експортних обмежень демонструють переорієнтацію світових держав з економічних інтересів на геополітичні пріоритети. Обґрунтовано, що одним із каталізаторів цих процесів є повномасштабна агресія РФ проти України. Окреслено, що об'єктивними чинниками, які формують для України можливості інтеграції у нові архітектури глобальних виробничих та логістичних систем є природні запаси критично важливих мінеральних ресурсів, географічна близькість з ЄС, потенціал агросектору та розвитку оборонно-промислового комплексу. Особливу увагу приділено посиленню співпраці України з Європейським союзом та розвитку багаторівневих взаємозв’язків з африканськими країнами.

РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ОСНОВІ МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Саміра Пілецька — 2025-11-24

Стаття присвячена обґрунтованню концептуальних засад реінжинірингу бізнес-процесів на основі інтегрованої моделі інформаційного забезпечення в умовах інтелектуалізації підприємств. Інтелектуалізація підприємства розглядається як системна еволюція організаційних механізмів управління, яка передбачає використання інструментів штучного інтелекту. Обґрунтована необхідность реінжинірингу бізнес-процесів як ключової передумови підвищення ефективності управління в умовах високої динаміки зовнішнього середовища. Запропоновано модель інформаційного забезпечення синтезує основні компоненти: інформаційні ресурси підприємства, технологічну інфраструктуру інтелектуалізації, аналітичний контур управління та управлінську підсистему. Встановлено, що модель забезпечує повний цикл управління даними від збору до прийняття рішень, створює підґрунтя для безперервного вдосконалення бізнес-процесів через механізми зворотного зв’язку, реінжинірингу та прогнозної аналітики.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ СТАТИСТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ У ДОСЛІДЖЕННІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Галина Рябенко — 2025-11-24

У статті розглянуто теоретичні та практичні засади інтеграції статистичних та економічних методів у підприємницькій діяльності, як ключового інструменту підвищення точності аналітики та ефективності управлінських рішень. Обґрунтовано, що саме поєднання статистичних інструментів із економічним аналізом забезпечує розроблення економіко-математичних моделей, формування адаптивних систем планування та оцінювання ризиків. Узагальнено, що інтеграція статистичних та економічних методів сприяє формуванню цілісної аналітичної системи підприємства, підвищує якість управлінських рішень, оптимізує використання ресурсів та забезпечує конкурентні переваги в умовах мінливого ринкового середовища. Зроблено висновок про необхідність подальшого розвитку методичного апарату та цифрових інструментів для забезпечення практичної цінності бізнес-аналітики та стратегічного управління підприємствами.

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ІНТЕГРАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕХНОЛОГІЙ БЛОКЧЕЙН У СИСТЕМУ АГРОБІЗНЕСУ

Сергій Салін — 2025-11-24

У статті досліджено теоретико-методичні засади інтеграції організаційно-економічного потенціалу технологій блокчейн у систему агробізнесу в умовах зростання вимог до прозорості та сталості ланцюгів створення вартості. Розкрито сутність блокчейн як інструменту формування довірчої інформаційної інфраструктури, що забезпечує незмінність даних, автоматизацію транзакцій та оптимізацію бізнес-процесів на засадах смарт-контрактів. Обґрунтовано, що використання технологій розподілених реєстрів сприяє децентралізації управління, скороченню трансакційних витрат, цифровізації контролю якості продукції та підвищенню експортного потенціалу аграрних підприємств. Проаналізовано наукові підходи до розробки блокчейн-рішень для агропродовольчих ланцюгів постачання, зокрема з урахуванням потреб інформаційної безпеки, простежуваності та відповідності міжнародним стандартам. Наголошено на ролі блокчейну як каталізатора цифрової трансформації, що змінює архітектуру системи агробізнесу, сприяючи формуванню мережевої моделі взаємодії між учасниками ринку. Доведено, що поєднання блокчейн-інновацій із принципами ESG-управління посилює конкурентоспроможність суб’єктів господарювання, забезпечує доступ до інституційного фінансування та підвищує рівень інформаційної прозорості. Запропоновано механізм інтеграції блокчейн у централізовані та децентралізовані платформи агробізнесу, що передбачає розвиток цифрових компетенцій, створення інфраструктур підтримки та індикаторів оцінювання готовності підприємств до впровадження технологій розподілених реєстрів. Практичне значення дослідження полягає у визначенні нових економічних можливостей для українського агробізнесу шляхом посилення довіри на продовольчих ринках, формування децентралізованих бізнес-моделей та підготовки підприємств до участі в майбутніх ланцюгах постачань, де цифрова прозорість стане базовою умовою конкурентоспроможності. Результати дослідження спрямовані на розробку дорожніх карт блокчейн-інтеграції, формування стратегій цифрової трансформації суб’єктів агробізнесу при виборі ефективних інноваційних механізмів розвитку.

РЕАЛІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Вадим Cлюсар — 2025-11-24

У статті розглянуто організаційно-методичні засади реалізації взаємодії внутрішнього та зовнішнього фінансового контролю державних підприємств. Запропоновано дорожню карту реалізації взаємодії відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI та рекомендацій програми SIGMA. Під час розроблення дорожньої карти були враховані недоліки, визначені у звіті програми SIGMA, а також напрями реформ, які визначені програмою Ukraine Facility. Обгрунтовано доцільність створення єдиного органу управління державним сектором та визначено його місце у взаємодії. Зокрема, такий орган має здійснювати централізований моніторинг результатів перевірок і забезпечувати зворотний зв’язок із системою корпоративного управління ДП. Реалізацію взаємодії пропонується здійснювати на основі міжнародних стандартів INTOSAI GOV 9150, ISSAI 300, ISSAI 3100, ISSAI 4000 та принципів COSO Internal Control - Integrated Framework.

НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ АНАЛІЗІ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Валерій Роздобудько — 2025-11-24

У сучасних умовах військової агресії, економічної нестабільності, та високої конкуренції, здатність підприємства не лише генерувати, але й оптимально розподіляти прибуток стає вирішальним чинником його фінансової стійкості та інвестиційної привабливості. Багато вітчизняних підприємств, зокрема роздрібні торговельні мережі, обмежуються традиційними підходами до аналізу прибутку, орієнтуючись на ретроспективні узагальнені показники, що не дозволяє здійснювати оперативне та стратегічне управління рентабельністю на рівні окремих структурних підрозділів. Штучний інтелект став ключовим фактором аналітичної трансформації в сучасних підприємствах, переосмисливши спосіб, яким організації збирають, обробляють та інтерпретують фінансову інформацію. Його інтеграція в системи аналізу прибутку дозволяє компаніям управляти величезними обсягами даних, виявляти приховані закономірності в динаміці витрат і доходів, а також прогнозувати фінансові результати з рівнем точності, недосяжним за допомогою традиційних статистичних методів. Інструменти ШІ, такі як машинне навчання, глибокі нейронні мережі та прогнозна аналітика, надають підприємствам можливість виявляти ранні ознаки коливань прибутковості, оптимізувати цінові стратегії та виявляти неефективність у розподілі ресурсів. Дослідження щодо впровадження ШІ має на меті дослідити основні обмеження та ризики, пов'язані із застосуванням ШІ для аналізу прибутку, зосередившись на якості даних, алгоритмічній упередженості, прозорості моделей та дотриманні етичних і регуляторних стандартів. Методологія дослідження поєднує аналітичний огляд та порівняльний аналіз міжнародних і українських досліджень щодо прийняття фінансових рішень на основі ШІ, акцентуючи увагу на технологічних, управлінських та етичних аспектах впровадження. Результати дослідження показують, що, хоча ШІ істотно підвищує точність, швидкість та об'єктивність оцінки прибутковості, підприємства все ще стикаються з проблемами недостатньої інтеграції даних, нерозбірливості складних моделей та потенційного ризику.

ПОДАТКОВИЙ АУДИТ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Алла Савченко — 2025-11-24

Стаття присвячена дослідженню податкового аудиту як ключового механізму детінізації економічних процесів в Україні. Розкрито сутність тіньової економіки та її деструктивний вплив на фінансову стабільність держави. Обґрунтовано роль податкового аудиту у виявленні схем ухилення від оподаткування та протидії несплаті податків. Систематизовано методичні підходи до проведення податкового аудиту, зокрема ризико-орієнтовану модель відбору платників для перевірки. Досліджено практичну ефективність контрольно-перевірочної діяльності у боротьбі з тіньовим сектором економіки. Акцентовано увагу на перспективах цифровізації податкового контролю через впровадження електронного аудиту та міжнародних стандартів обміну інформацією. Визначено пріоритетні напрями удосконалення системи податкового аудиту для посилення його превентивної функції та забезпечення фіскальної безпеки держави в сучасних умовах.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ: ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ І УПРАВЛІННЯ НОВИМИ РИЗИКАМИ

Олександр Вісягін — 2025-11-24

У статті проаналізовано цифрову трансформацію фінансового ринку як комплексний процес, що виходить за межі простої цифровізації та передбачає докорінну зміну бізнес-моделей, форм обслуговування й конкурентного балансу між традиційними та діджиталізованими учасниками. Розкрито глобальний характер цього явища при вираженій неоднорідності його глибини в різних сегментах фінансового ринку та країнах. Окрему увагу приділено оцінці переваг трансформації та супутніх ризиків. В українському контексті підкреслено стимулюючу роль кризових факторів, водночас виявлено стримувальні бар’єри – фрагментарність правового й інфраструктурного забезпечення та обмежений доступ до фінансування захисних проєктів. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності комплексного підходу до управління ризиками, що створює передумови для формування стійких конкурентних переваг національного фінансового ринку в умовах глобальної цифрової перебудови.

ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Ірина Сидор — 2025-11-24

У статті аналізується трансформація державної фінансової політики України у забезпеченні соціального розвитку в умовах війни. Розкрито зміну обсягів і структури соціальних видатків у 2018–2024 рр. та чинники зміни бюджетних пріоритетів. Показано, що частка соціальних видатків зменшилася через різке зростання оборонних та безпекових потреб, відновлення інфраструктури й обслуговування боргу. Найшвидше зростають видатки на соціальний захист, зумовлені підтримкою ВПО, ветеранів, сімей військових та індексацією стандартів. Інвестиції в освіту й охорону здоров’я відстають від потреб, що стримує модернізацію соціальної інфраструктури. Визначено обмеження соціально орієнтованої фінансової політики: низька довіра до інституцій, тінізація доходів, слабка адресність програм і залежність від зовнішнього фінансування. Підкреслено необхідність посилення адресності підтримки, цифровізації послуг, інвестицій у людський розвиток та узгодження соціальних і оборонних пріоритетів.

ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Олександр Кикта — 2025-11-24

У статті здійснено аналіз ролі диджиталізації в забезпеченні фінансового добробуту населення та надано оцінку цифрової фінансової грамотності, як принципу на основі якого відбувається цей комплексний процес. В ході дослідження було визначено, що розвиток цифрових фінансових послуг та технологій докорінно змінив спосіб, у який населення розв'язує фінансові питання. Також згадано ризики, які може викликати диджиталізація фінансового сектору для користувачів мобільних платіжних сервісів. Доведено, що провідна роль цифрової фінансової грамотності в еру диджиталізації сфери фінансів стала причиною розуміння населенням принципів, відповідно до яких відбуваються цифрові транзакції та надала йому вміння використовувати цифрові інструменти задля планування балансу доходів та витрат. Запропоновано перспективи подальших розвідок у даному напрямі, які можуть складатися з аналізу української специфіки диджиталізації вітчизняного фінансового сектору в контексті її зв’язку з фінансовим добробутом українців.

МОДЕЛЬ ГЕСТОНА ІЗ СТОХАСТИЧНОЮ ВІДСОТКОВОЮ СТАВКОЮ

Василь Янішевський — 2025-11-24

Розглянуто гібридну модель Гестона, що враховує стохастичну ди-наміку відсоткової ставки, яка задана процесом Кокса-Інгерсолла-Росса (КІР). Проаналізовано випадок точного розв’язку моделі Гестона-КІР, а саме за відсутності кореляції процесу Вінера відсоткової ставки з процеса-ми Вінера класичної моделі Гестона. Використано розв’язок моделі Гесто-на-КІР для ціни європейського опціону кол, який за структурою відповідає класичній моделі Гестона. Наведено формулу ціни опціону у формі зруч-ній для аналітичного та чисельного аналізу. Здійснено чисельний аналіз впливу стохастичної динаміки відсоткової ставки на ціну європейського опціону кол порівняно з класичною моделлю Гестона. Для заданого набо-ру параметрів показано, що в моделі Гестона-КІР для тривалих опціонів ціна помітно відрізняється від такої ж знайденою за класичною моделлю Гестона.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Ірина Хома — 2025-11-24

Дослідження присвячене моделюванню та оцінці кредитного ризику банківської системи України в умовах повномасштабної війни. Вторгнення спричинило зростання частки непрацюючих кредитів (NPL) на початок 2023 року. Встановлено, що традиційні економетричні моделі виявилися неефективними через неврахування унікальних воєнних факторів, зокрема регіональних шоків та руйнування інфраструктури. Ключовим внеском є розробка та апробація адаптованої мультифакторної регресійної моделі (наприклад, логістичної регресії для оцінки ймовірності дефолту — PD). Модель інтегрує класичні макроекономічні показники (ВВП, інфляція) та індикатори інтенсивності бойових дій і регіональних пошкоджень. Модель застосовано до двох сценаріїв: базового й негативного (адверсного). Сценарне стрес-тестування прогнозує поступове зниження NPL до кінця 2025 року за базовим сценарієм стабілізації, але передбачає зростання за адверсного сценарію. Результати підтверджують стійкість банківської системи, забезпечену консервативною регуляторною політикою НБУ, високим рівнем резервування NPL та державними програмами розподілу ризиків. Надано практичні рекомендації НБУ щодо поглиблення стрес-тестування та банкам щодо підтримання високого рівня резервування і вдосконалення оцінки застави.

ТАКСОНОМІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ЯК «ЗЕЛЕНЕ» ФІНАНСУВАННЯ ТА КРИТЕРІЇ ESG ВПЛИВАЮТЬ НА ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Марія Гарасимлюк — 2025-11-24

Стаття аналізує вплив Таксономії ЄС (Європейського Союзу) на залучення інвестицій. Розкрито, як таксономічні критерії, спрямовані на досягнення екологічних цілей і скорочення вуглецевого сліду, формують нову архітектуру звітності та зменшують ризики грінвошингу. Показано, що гармонізація вимог CSRD (Central Securities Depository Regulation) і SFDR (Sustainable Finance Disclosure Regulation) забезпечує прозорість даних, від яких безпосередньо залежить доступ бізнесу до інвестицій і «зеленого» капіталу. Доведено, що відповідність таксономії знижує вартість фінансування, підвищує довіру інвесторів і зміцнює позиції компаній у конкурентному середовищі ЄС. У статті обґрунтовано необхідність адаптації українських підприємств до нових стандартів для збереження інвестиційної привабливості та руху до кліматичної нейтральності, оскільки інтеграція в європейський ринок потребує доведеної екологічної стійкості та якісної нефінансової звітності.

ЦІНОВІ ТРЕНДИ ТА ПОПИТ НА АГРАРНУ ПРОДУКЦІЮ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

Артем Терещенко — 2025-11-24

У статті досліджено цінові тренди та динаміку попиту на аграрну продукцію України в умовах забезпечення продовольчої безпеки як взаємопов’язані процеси, що визначаються комплексною дією ризиків та шоків. Показано, що порушення традиційних каналів збуту, фізичне руйнування виробничих потужностей, замінування земель і зростання собівартості виробництва призвели до скорочення кількості активних товаровиробників, підвищення волатильності цін та трансформації внутрішнього попиту. Окрему увагу приділено ролі недостатнього фінансового забезпечення аграрного сектору. Підкреслено збереження експортного потенціалу попри перешкоди, а також його значення для глобальної та європейської продовольчої безпеки. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності комплексної політики стабілізації цін і стимулювання попиту, що створює передумови для відновлення виробничого потенціалу АПК та зміцнення національної продовольчої безпеки в умовах триваючої кризи.

ПРОБЛЕМАТИКА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Олена Лиса — 2025-11-24

Стаття присвячена розгляду актуальної проблематики кредитної діяльності банків, які наразі працюють в Україні. Узагальнено теоретичні аспекти формування системи управління кредитною діяльністю банку за її складниками та перебігу процесу такого управління. На підставі дослідження кредитної діяльності банків за останні роки виявлено проблеми її організації, які актуалізувалися за військових умов. Особливу увагу в цьому контексті приділено проблематиці кредитної діяльності АТ КБ «ПриватБанк» як одного з найбільших і системно важливих банків України. Цей банк, окрім універсальних банківських проблем, має свою специфіку – успадкований ще до націоналізації проблемний кредитний портфель, який потребує окремого управління. Зазначено, що в надскладних умовах військового часу, а також при активізації кіберзлочинів, управління кредитною діяльністю банку має бути посилене різними механізмами захисту й верифікації з метою виявлення ознак шахрайства на ранніх етапах.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ТРАКТУВАННЯ СУТНОСТІ ТРАНСФЕРТНИХ ЦІН І ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

Олександр Кузнєцов — 2025-11-24

Стаття присвячена актуальним питанням трансфертного ціноутворення в сучасних економічних умовах, оскільки воно стало невід’ємним інструментом транснаціональних корпорацій і суттєво впливає на їх фінансові стратегії. Узагальнено та систематизовано наукові підходи до його трактування, виокремлено основні концептуальні напрями інтерпретації трансфертного ціноутворення, а також представлено авторське визначення його сутності з урахуванням сучасних тенденцій та викликів. В межах дослідження обґрунтовано систему загальних та специфічних функцій, притаманних трансфертним цінам, а також визначено комплекс цілей, реалізація яких має забезпечувати ефективне трансфертне ціноутворення. Отримані результати, сформовані висновки та рекомендації можуть бути корисними керівникам транснаціональних корпорацій і підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

ESG-ОРІЄНТОВАНЕ СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ: ФАКТОРИ СТІЙКОСТІ ІТ-КОМПАНІЙ В УМОВАХ КАДРОВОЇ КРИЗИ

Олена Наумова — 2025-11-24

Стаття присвячена з’ясуванню як ESG-орієнтоване стратегічне управління персоналом у поєднанні з інструментами управління діловою репутацією підсилює стійкість ІТ-компаній в умовах кадрової кризи та тривалої невизначеності воєнного часу. Метою дослідження є з’ясування як узгоджена система HR-практик та інструментів управління діловою репутацією дає змогу зберігати людський капітал, підтримувати безперервність бізнес-процесів і зміцнювати довіру стейкхолдерів до компанії. Методи дослідження, застосовані авторами, включають індукцію, дедукцію, узагальнення, аналіз ESG-орієнтованого стратегічного управління персоналом та діловою репутацією, а також елементи кейс-аналізу практик провідних ІТ-компаній. У результаті авторами узагальнено три групи факторів стійкості компанії: управління талантами та розвиток персоналу, корпоративна культура й добробут працівників, бренд роботодавця та зовнішні комунікації; деталізовано набір ESG-узгоджених HR-інструментів і засобів управління діловою репутацією, що забезпечують адаптивність компаній до кадрової кризи. Запропоновано концептуальну модель взаємодії стратегічних HRM-практик і репутаційних інструментів, яка пояснює, яким чином вони трансформуються в стійкість компаній на мікро-, мезо- та макрорівнях. Практична цінність дослідження полягає в тому, що запропоновані висновки й рекомендації можуть бути використані керівниками ІТ-бізнесу та HR-підрозділів під час розроблення політик управління персоналом, зокрема, систем мотивації, програм корпоративної соціальної відповідальності та нефінансової звітності, а також при формуванні ESG-стратегій, орієнтованих на збереження важливих компетенцій, посилення конкурентоспроможності та підвищення інвестиційної привабливості українських ІТ-компаній. Отримані результати формують підґрунтя для подальших емпіричних досліджень впливу відмінностей працівників різних поколінь, досвіду міграції, мобільності й дистанційної зайнятості на сприйняття ними ESG-орієнтованої HR-політики, практик корпоративного управління та репутаційних стратегій компаній.

РОЗВИВАННЯ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРНИМИ, ДИСТАНЦІЙНИМИ, ГІБРИДНИМИ КОМАНДАМИ: ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗУВАННЯ ТА ПОСТВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Андрій Тодощук — 2025-11-24

Глобалізування, цифровізування, трансформуванняя ринку праці спричинили широке поширення мультикультурних, дистанційних, гібридних команд, що працюють у різних часових поясах, культурних та правових контекстах. Це створює високий інноваційний потенціал, але ускладнює управління, комунікування, координування, безпеку. Традиційні моделі менеджменту виявляються недостатньо ефективними, потребуючи нових підходів: міжкультурного менеджменту, цифрового лідерства, управління глобальними віртуальними та гібридними командами. Для українських підприємств актуальним є врахування кризових умов, воєнного стану, міграційних процесів, перебоїв зв’язку та кіберзагроз. Використання комплексних моделей управління забезпечує підвищення продуктивності, залученості персоналу та стабільності команд у динамічному глобальному середовищі.

ВИКОРИСТАННЯ ШІ В HR-МЕНЕДЖМЕНТІ: АВТОМАТИЗАЦІЯ, ТОЧНІСТЬ І РИЗИКИ ВТРАТИ ІДЕНТИЧНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ

Олена Дудник — 2025-11-24

У статті досліджено вплив штучного інтелекту (ШІ) на процеси HR-менеджменту та рекрутингу в умовах цифрової трансформації організацій. Проаналізовано статистичні дані 2024–2025 років щодо ефективності використання ШІ в автоматизації найму, покращенні точності відбору, оптимізації витрат та зниженні упередженості. Визначено ключові ризики надмірної автоматизації, зокрема зниження мотивації працівників, втрату емоційної взаємодії, відчуття автономії та ідентичності. Розкрито роль людського фактора у процесах прийняття управлінських рішень, оцінці культурної відповідності та комунікації з кандидатами. Сформульовано рекомендації щодо поєднання технологій ШІ з людським управлінням для підвищення ефективності HR-процесів без втрати залученості персоналу та корпоративної культури.

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Юлія Гринчук — 2025-11-24

Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних та практичних аспектів управління адаптацією посадових осіб місцевого самоврядування. Доведено, що адаптація (онбординг) є важливим елементом системи управління персоналом, оскільки від її ефективності залежить продуктивність праці, лояльність працівників та загальна ефективність організації. В статті проаналізовано особливості управління адаптацією посадових осіб в Узинській міській раді. За результатами опитування працівників визначено успішні практики організації процесу адаптації новопризначених посадових осіб, а також елементи та напрями процесу адаптації, які потребують посиленої уваги та зусиль з боку суб’єктів процесу адаптації. На основі аналізу кращих практик адаптації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також наукових праць з предмету дослідження обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення процесу адаптації посадових осіб місцевого самоврядування в сучасних умовах.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ СТОСУНКИ УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ АФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ НА ЗАСАДАХ СТАЛИХ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЙ

Любов Жарова — 2025-11-24

Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасного стану та перспектив розвитку міжнародних економічних відносин України з державами Африки на основі сталих бізнес-взаємодій у контексті інтенсифікації глобальної конкуренції та триваючої агресії Російської Федерації. Проаналізовано трансформацію української політики щодо африканських країн, зміст і значення стратегічних документів, зокрема Стратегії розвитку відносин України з державами Африки та Комунікаційної стратегії Україна – Африка 2024-2026, які визначають довгострокові пріоритети економічної, гуманітарної та безпекової взаємодії. Розкрито ключові напрями співпраці: дипломатичне розширення присутності, динаміку торгівлі, потенціал аграрного експорту, участь українських компаній у логістичних і технологічних проєктах, а також роль освітніх і наукових програм у формуванні довгострокового партнерства. Особливу увагу приділено гуманітарній ініціативі «Зерно з України», яка сприяє зміцненню глобальної продовольчої безпеки та формує позитивний імідж України на континенті. Окремо проаналізовано перспективи цифровізації, інноваційного співробітництва та військово-технічної взаємодії, включно з модернізацією обладнання й підготовкою спеціалістів. Виокремлено головні виклики – недостатню поінформованість про Україну, конкуренцію з боку інших держав, логістичні та інституційні бар’єри, а також репутаційні ризики в чутливих секторах. Доведено, що системний і гнучкий підхід, зорієнтований на стійкі та взаємовигідні бізнес-моделі, здатен зміцнити позиції України в Африці та забезпечити формування довгострокових партнерських мереж. ерспективні напрями подальшої співпраці охоплюють зміцнення продовольчої безпеки шляхом постачання високоякісного українського зерна та розвитку аграрних ланцюгів доданої вартості. Значним потенціалом вирізняється взаємодія у військово-промисловому комплексі, включно з модернізацією наявних зразків озброєння, виробництвом безпілотних систем та обміном технологіями. Додаткові можливості формуються у сферах видобутку корисних копалин, водопостачання й управління відходами, а також у реалізації спільних інфраструктурних і відбудовних проєктів, здатних залучити африканські інвестиції в українську економіку.

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ У СФЕРІ ФІНАНСОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дмитро Омельченко — 2025-11-24

В рамках статті розглянуто проблеми управління процесом автоматизації тестування програмних продуктів у сфері фінансових технологій. Окреслено технічні та організаційні аспекти впровадження автоматизації тестування, а також очікувані результати цього процесу. Наведено перелік метрик, необхідних для оцінки ефективності впровадження автоматизації. Виділено список проблем, які можуть виникнути у процесі автоматизації. Визначено етапи управління процесом автоматизації тестування, а також ключові моменти цих етапів. Розглянуто підходи до виділення ресурсів, необхідних для автоматизації тестування, а також переваги і недоліки цих підходів. Описано підхід до створення плану автоматизації тестування програмних продуктів у сфері фінансових технологій. Зроблено загальний висновок, що автоматизація тестування є неперервним процесом, який потребує відповідного управління з метою забезпечення його ефективності.

ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЦІЛЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Олена Яковенко — 2025-11-24

У статті розглянуто сучасні підходи до формування системи управління цілями на підприємстві, що є ключовим елементом стратегічного менеджменту. Проаналізовано методи «управління за цілями» (MBO), «дерево цілей», «збалансована система показників» (BSC), цільове управління бізнес-процесами та кореляційний аналіз узгодженості цілей. Визначено їх сильні сторони, виклики та методики впровадження. Особливу увагу приділено інтеграції стратегічних орієнтирів із індивідуальними завданнями працівників, забезпеченню узгодженості між рівнями управління та формуванню системи мотивації. Показано, що ефективне управління цілями сприяє підвищенню результативності, адаптивності та конкурентоспроможності підприємства, перетворюючи цілі на інструмент розвитку, відповідальності та стратегічної узгодженості.

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ КОРПОРАТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПЕРСОНАЛУ

Олена Вартанова — 2025-11-24

У статті досліджено проблему формування токсичного робочого середовища як наслідку порушення чинників корпоративного благополуччя персоналу. Обґрунтовано важливість діагностики ключових аспектів корпоративного благополуччя, серед яких організаційна культура, компенсаційна система, професійний розвиток, психоемоційний стан та баланс між роботою і життям. Застосовано авторський опитувальник «Оцінка корпоративного благополуччя персоналу» для визначення рівня задоволеності працівників цими аспектами. Виявлено основні маркери токсичного середовища: високий рівень стресу, емоційне виснаження, маніпуляції, пасивно-агресивна комунікація та низький рівень довіри. Доведено, що підвищення рівня корпоративного благополуччя можливе через впровадження ефективного лідерства, коучингового підходу, розвитку внутрішньої комунікації та прозорих механізмів мотивації.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ: МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ДИСПРОПОРЦІЙ

Анастасія Нєшева — 2025-11-24

Стаття присвячена критичному аналізу державної політики фінансування вищої освіти в Україні через призму стратегічних цілей національного та регіонального розвитку, а також викликів, спричинених повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну. Дослідження розкриває фундаментальні суперечності між задекларованими державою пріоритетами підтримки людського капіталу, забезпеченням регіональної збалансованості, формуванням конкурентоспроможної робочої сили та реальними результатами функціонування моделі формульного фінансування, запровадженої Кабінетом Міністрів України. Дослідження акцентує увагу на часовому лазі між змінами студентського контингенту й бюджетними рішеннями, а також обмеженій результативності регіональних коефіцієнтів і спеціальних квот у подоланні просторових диспропорцій між стабільними та вразливими регіонами. На основі офіційних даних Міністерства освіти і науки України за 2021–2024 роки досліджено динаміку державного фінансування закладів вищої освіти в розрізі шести макрорегіонів (Північ, Південь, Захід, Схід, Центр, Київ), що дало змогу виявити суттєву динаміку показників, зумовлену воєнними діями, масовим переміщенням університетів, внутрішньою міграцією студентів та змінами демографічної структури. Досліджено співвідношення між значним зростанням кількості вступників у фронтових та центральних макрорегіонах та відповідними обсягами бюджетної підтримки, що чітко засвідчує інерційність, недостатню гнучкість і системні вади чинної моделі розподілу ресурсів. Запропоновано макрорегіональний підхід до оцінювання динаміки фінансування, яка поєднує статистичний аналіз абсолютних і відносних показників з урахуванням комплексних якісних чинників, таких як безпекова ситуація, масштаби внутрішньої міграції, ступінь руйнування освітньої та соціальної інфраструктури. Застосування цього комплексного підходу дає змогу не лише ідентифікувати приховані структурні дисбаланси й ризики хронічного недофінансування вразливих територій, але й прогнозувати майбутні потреби у ресурсах, формувати науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення адаптивності механізмів державного регулювання, запровадження диференційованих регіональних коефіцієнтів, посилення цільової підтримки закладів вищої освіти у регіонах високого ризику, модернізації матеріально-технічної бази.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Володимир Гук — 2025-11-24

Метою статті є обґрунтування і розроблення моделі формування системи управління людськими ресурсами промислових підприємств із використанням інноваційних технологій, що забезпечує подолання ключових кадрових дисфункцій, підвищення продуктивності і зміцнення стратегічної стійкості підприємств у сучасних умовах цифровізації і структурних трансформацій. У результаті проведеної роботи запропоновано комплексну модель системи управління людськими ресурсами промислових підприємств, що інтегрує п’ять функціональних блоків: цифрові платформи управління персоналом, HR-аналітику (People Analytics), розвиток персоналу, соціальну відповідальність і добробут (ESG-HR, охорона праці), а також культуру безперервних покращень (Lean/Kaizen). Запропонована система працює як єдиний причинно-наслідковий механізм, у якому аналітика підсилює HR-процеси, HR-процеси генерують дані для розвитку, розвиток забезпечує оновлення кадрового потенціалу, а культура вдосконалення закріплює зміни на інституційному рівні.

МЕТОДОЛОГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ КРИТЕРІЇВ IDEAL CUSTOMER PROFILE З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗБУТОВИХ ПРОЦЕСІВ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ У НЕСТАБІЛЬНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Леся Гнилянська — 2025-11-24

Дослідження присвячено оптимізації критеріїв формування Ideal Customer Profile (ICP) як інструменту підвищення ефективності збутової діяльності ІТ-підприємств в умовах ринкової нестабільності. Проаналізовано стан вітчизняного ІТ-ринку та окреслено обмеження традиційних критеріїв відбору клієнтів, що ґрунтуються переважно на галузі, розмірі компанії та географії. Запропоновано розширений підхід до формування ICP із включенням таких показників, як репутація та історія взаємодії з підрядниками, диверсифікація ринків, динаміка найму, інвестиційна активність, рівень процесної зрілості та цифрова активність стейкхолдерів. Доведено, що використання оптимізованого ICP дає змогу зменшити ризики на pre-sale етапі, підвищити результативність роботи відділу продажів і раціональніше використовувати його ресурси.

ВПЛИВ МАРКЕТИНГОВОЇ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ НА ФОРМУВАННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Вадим Антошкін — 2025-11-24

У статті досліджено вплив маркетингової цінової політики, що реалізується через соціальні мережі, на формування клієнтоорієнтованості промислових підприємств. Проаналізовано специфіку цифрової трансформації промислового маркетингу та роль соціальних мереж як каналу комунікації цінової інформації. Визначено ключові механізми впливу цінової політики в соціальних мережах на клієнтоорієнтованість, включаючи прозорість цін, персоналізацію пропозицій та залученість споживачів. Розроблено концептуальну модель взаємозв'язку між ціновою політикою в соціальних мережах та клієнтоорієнтованістю. Запропоновано практичні рекомендації щодо оптимізації цінової політики промислових підприємств у соціальних мережах для підвищення клієнтоорієнтованості.

ІНТЕГРОВАНА СТРАТЕГІЯ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИХОДУ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ РИНКИ

Тетяна Князєва — 2025-11-24

У статті обґрунтовано інтегровану стратегію цифрового маркетингу як дієвий інструмент виходу підприємств на міжнародні ринки в умовах глобальної цифровізації та посилення конкурентного тиску. Розкрито значення локалізації ціннісної пропозиції, регуляторної відповідності, узгодженої координації цифрових каналів, розвитку партнерських екосистем і формування збалансованого медіаміксу для підвищення результативності маркетингових комунікацій. Доведено, що поєднання споживчої цінності, брендової надійності та автоматизованих Digital-технологій формує керовану архітектуру міжнародного просування підприємств. Аналітична підсистема, заснована на метриках впізнаваності, конверсії, LTV, окупності інвестицій і вартості залучення клієнтів, забезпечує комплексну оцінку ефектів, підтримує управлінські рішення та сприяє прискоренню ринкового проникнення й підвищенню інвестиційної ефективності бізнесу.

СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ B2B ТАРГЕТОВАНОЇ РЕКЛАМИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Олександр Карандін — 2025-11-24

У статті досліджено сучасні підходи до підвищення ефективності таргетованої реклами у B2B-секторі промислових підприємств з урахуванням специфіки професійних аудиторій та тривалих циклів прийняття рішень. На основі галузевої аналітики та міжнародних досліджень (Statista, PwC, Databox) проаналізовано тенденції використання цифрових платформ з позиції генерації лідів, формування попиту та досягнення показників ROI. Особливу увагу приділено ролі штучного інтелекту, відеомаркетингу та персоналізації B2B-комунікацій як інструментів підвищення релевантності рекламних повідомлень і залучення вузьких професійних сегментів. Окреслено можливості й обмеження ключових соціальних платформ у контексті промислового B2B. Визначено значення CRM-систем, аналітики та моделювання медіа-міксу для оптимізації маркетингових бюджетів, підвищення клієнтського досвіду та забезпечення сталого зростання ефективності рекламних кампаній в умовах цифровізації промислового ринку.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РОЗДРІБНОГО РИТЕЙЛУ В УКРАЇНІ З ВРАХУВАННЯМ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Оксана Шайда — 2025-11-24

У статті досліджено сучасний стан та ключові тенденції розвитку роздрібного ритейлу України з урахуванням впливу глобальних трансформацій. Проаналізовано динаміку обсягів роздрібного товарообороту у 2021–2024 рр., зокрема вплив воєнних подій, зміни споживчої поведінки, коливань цін і трансформації логістичних ланцюгів. Визначено основні фактори, що формують розвиток FMCG-рітейлу: зростання ролі власних торгових марок, розширення асортиментів, цифровізацію сервісів, активізацію онлайн-продажів і посилення конкуренції. Окреслено зміни у структурі ринку, зокрема зміцнення позицій великих національних мереж та динамічний розвиток регіональних операторів. Показано структурні зміни в інфраструктурі ритейлу та тенденцію до домінування великих мереж поряд зі стрімким зростанням регіональних операторів. На основі світових трендів визначено перспективи післявоєнного відновлення, що пов’язані з модернізацією форматів торгівлі, подальшою цифровізацією та впровадженням сталих логістичних рішень.

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Антон Несенюк — 2025-11-24

Статтю присвячено дослідженню ролі інноваційно-технологічних факторів у формуванні конкурентної стратегії торговельних підприємств. Обґрунтовано, що цифрова трансформація радикально змінює механізми конкуренції, спричиняючи перехід від традиційних цінових, асортиментних і ресурсних переваг до переваг, заснованих на даних, алгоритмах, цифрових сервісах та здатності підприємства швидко адаптуватися до динамічних умов ринку. Проаналізовано ключові технологічні драйвери розвитку сучасного ритейлу — цифрові платформи, Big Data та аналітику даних, штучний інтелект, автоматизацію бізнес-процесів, омніканальні системи та логістичні інновації — і визначено їхній вплив на стратегічні рішення підприємств. Показано, що інноваційно-технологічні фактори змінюють архітектуру створення цінності, відкривають нові можливості для диференціації та підсилюють конкурентний потенціал підприємства. Отримані результати формують теоретико-методологічне підґрунтя для розроблення конкурентних стратегій нового покоління, здатних забезпечити стійкий розвиток торговельних підприємств у цифровій економіці.

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ БУДІВНИЦТВА

Тетяна Окландер — 2025-11-24

У статті розглянуто необхідність трансформації будівництва в Україні на інноваційних засадах. Досліджено сутність та структуру організаційно-економічного механізму як системи взаємопов’язаних інститутів, методів та стимулів. Визначено ключові проблеми галузі, що гальмують інновації: фрагментованість ланцюгів постачання, застарілі технології, дефіцит кваліфікованих кадрів, недостатнє фінансування та слабка нормативна база для нових матеріалів і методів будівництва. Запропоновано концептуальну модель механізму, що інтегрує інноваційну політику держави, фінансово-кредитні інструменти, партнерство держави та бізнесу, розвиток кадрового потенціалу та цифровізацію (BIM-технології). Обґрунтовано, що реалізація такого механізму дозволить підвищити енергоефективність, якість та доступність житла, скоротити терміни будівництва та сприятиме сталому розвитку міст.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Валентина Русавська — 2025-11-24

Стаття присвячена аналізу сучасних тенденцій цифровізації ресторанного бізнесу та впливу інноваційних технологій на розвиток індустрії гостинності. Проаналізовано комплекс інноваційних управлінських рішень, який включає впровадження CRM-системи, інтеграцію з соціальними мережами, систему зворотного зв’язку, аналітичну панель BI, інтелектуальну програму лояльності, хмарну POS-систему та формує єдину цифрову систему ресторану. Стверджено, що цифрова трансформація індустрії гостинності відкриває нові можливості для впровадження інноваційних підходів до управління та підвищення конкурентоспроможності підприємств. Дослідження цих процесів дозволяє оцінити сучасний стан галузі та прогнозувати її розвиток у контексті глобальних технологічних змін. Окреслено перспективи розвитку в українському ресторанному бізнесі, що ґрунтуються на подальшій інтеграції цифровізації та інноваційних технологій.

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ОСНОВА ДЛЯ РОЗРОБКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ТУРИЗМУ

Валентина Лабарткава — 2025-11-24

У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз туристично-рекреаційного потенціалу річкової мережі Львівської області з метою оптимізації розвитку водного туризму. Дослідження охоплює три модельні ділянки, що репрезентують відмінні фізико-географічні зони: Карпати (басейни рр. Опір, Стрий), Розточчя (басейн р. Верещиця) та Мале Полісся (басейн р. Західний Буг). Автором виявлено суттєву просторову асиметрію галузі з гіпертрофованим розвитком екстремального сплаву в гірській частині та неефективним використанням рівнинних ресурсів. На основі оцінки гідрографічних, екологічних та інфраструктурних характеристик обґрунтовано доцільність відмови від уніфікованого підходу. Запропоновано диференційовані стратегії: інтенсифікація та стандартизація безпеки для Карпат, розвиток стаціонарної рекреації для Розточчя та екологічна реабілітація в поєднанні з транскордонним співробітництвом для Малого Полісся.

ПРИРОДНІ ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИХ ТУРИСТИЧНИХ НАПРЯМІВ УКРАЇНИ

Людмила Гуцал — 2025-11-24

У статті досліджуються природні та історико‑культурні ресурси України як основа формування конкурентоспроможних туристичних напрямів. Проаналізовано статистичні показники розвитку галузі за 2019–2025 рр. та виявлено суттєві трансформації, зумовлені пандемією COVID‑19 та повномасштабною війною. Встановлено, що війна докорінно змінила структуру туристичних потоків, спричинивши переорієнтацію з міжнародного на внутрішній туризм у безпечних регіонах західної і центральної України. Виявлено зміни в організації транспортного й екскурсійного обслуговування, методиках розроблення туристичних маршрутів та діяльності туроператорів. Підтверджено збереження значного потенціалу природних та історико‑культурних ресурсів. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до розвитку галузі, що включає розвиток безпечної інфраструктури, цифровізацію послуг, диверсифікацію туристичних продуктів та державну підтримку малих і середніх підприємств.

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕДЖИБІЗЬКОГО МІКРОРЕГІОНУ

Галина Заваріка — 2025-11-24

Стаття присвячена аналізу та оцінці туристичного потенціалу Меджибізького мікрорегіону. Досліджено та оцінено історико-культурний потенціал селища Меджибіж. Встановлено елементи туристичної привабливості Меджибізького мікрорегіону. Окреслено ключові проблеми, які гальмують розвиток туристичної галузі в досліджуємому мікрорегіоні. Систематизовано та запропоновано можливі шляхи розвитку туризму з метою перетворити територіальну громаду Меджибізького мікрорегіону у конкурентоспроможну дестинацію в умовах післявоєнного відновлення України. Розроблено практично орієнтовану стратегію стійкого використання туристичного потенціалу Меджибізького мікрорегіону, яка включає інфраструктурно-логістичну реформу, диверсифікацію та інтеграцію туристичного продукту, стійкість і управління якістю.

ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН, ПЕРІОДИЗАЦІЯ СПІВПРАЦІ ТА СТРУКТУРНА АСИМЕТРІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Олександр Ізмайлов — 2025-11-24

Статтю присвячено комплексному аналізу еволюції україно-польських відносин на фоні динаміки соціально-економічного розвитку обох країн. Запропоновано періодизацію взаємодії України та Польщі, що налічує чотири етапи співпраці у економічному та політичному вимірах. Дані етапи відображають трансформаційні процеси, інтеграційні зрушення та вплив кризових явищ. Проведено порівняльний аналіз ВВП та демографічних тенденцій між Україною та Польщею, що дав змогу визначити ключові структурні відмінності економічних моделей. Також, проведено порівняльний аналіз в обсягах показника ВВП на душу населення в Україні та Польщі. Встановлено, що Україні притаманна волатильна модель економічного розвитку, в той час як Польща має модель сталого економічного розвитку. Доведено, що українська економіка вкрай чутлива до внутрішніх та зовнішніх кризових явищ, що прямо відображається на обсягах та темпах розвитку. В той час, як Польща відзначилась вкрай стійкою економічною моделлю, що продовжувала свій поступовий розвиток від року до року. Результати дослідження формують підґрунтя для оцінки перспектив подальшої інтеграції України до європейського економічного простору.

АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ТА СТРУКТУРИ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТРАНСПОРТНИМИ ПОСЛУГАМИ УКРАЇНИ

Віра Косовська — 2025-11-24

У статті здійснено комплексний аналіз динаміки та структури зовнішньої торгівлі транспортними послугами України у 2020–2024 рр. Досліджено вплив глобальних тенденцій, пандемії COVID-19 та воєнних дій на трансформацію логістичних потоків і функціонування ключових видів транспорту. Виявлено, що світовий ринок транспортних послуг зафіксував динамічне зростання та зміни в структурі попиту під впливом цифровізації, зміни логістичних коридорів та зовнішніх криз. Визначено зміни у структурі експорту й імпорту транспортних послуг, зокрема скорочення ролі морських і повітряних перевезень та посилення значення автомобільного, залізничного й допоміжного логістичного сервісу. Показано адаптацію транспортної системи України до блокування традиційних маршрутів і переорієнтацію на європейські коридори. Отримані результати дозволяють оцінити сучасні виклики та окреслити передумови підвищення конкурентоспроможності України на світовому ринку транспортних послуг.

БРИТАНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР У ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ 2008–2009 РОКІВ: ДЕТЕРМІНАНТИ ТА НАСЛІДКИ

Микола Медвідь — 2025-11-24

У статті досліджується вплив глобальної фінансової кризи 2008–2009 років на фінансовий сектор Великої Британії. Ідентифіковано чотири структурні особливості банківської системи: високу інтеграцію у глобальні ринки, надмірну експансію фінансового сектору, складну архітектуру взаємозв’язків та недостатність регулювання. Виокремлено вісім детермінант кризи за групами макроекономічних, мікроекономічних та інституційних факторів. Проаналізовано деструктивний вплив кризи на макроекономічні показники, що характеризувався рецесійним падінням виробництва та погіршенням ситуації на ринку праці. Встановлено, що криза мала лавиноподібний характер через крах американського іпотечного ринку. Визначено ключову роль Банку Англії у стабілізації через кількісне пом’якшення та підтримку ліквідності. Обґрунтовано необхідність балансу між ринковими механізмами та державним регулюванням для фінансової стабільності.

СЕЛЕКТИВНІ СТРАТЕГІЧНІ ІНІЦІАТИВИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СМАРТ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ

Максим Богун — 2025-11-24

Поширення практики смарт міст виступає актуальним трендом світового розвитку і є важливим для сучасної України, яка вирішує питання відновлення та трансформації. Метою статті виступає виявлення сучасних селективних ініціатив та можливих інституційних механізмів розвитку смарт міст в процесі відновлення економіки України. На основі теоретичного опрацювання засад сутності смарт міст, процесів смартизації та цифровізації узагальнено нормативне підґрунтя, охарактеризовано реальну практику розвитку смарт економіки, виявлено слабкі місця та сформульовані пропозиції. Доведено важливість формування смарт-вектору для розвитку та відновлення економіки України. На основі теоретичного дослідження принципів сутності розумних міст, смартизації та процесів цифровізації, визначені напрямки смартизації та цифрової трансформації регіонів країни, наголошено на необхідності розробки законодавчої бази для формування національної мережі смарт міст.