Економіка та суспільство

СПІЛЬНА АГРАРНА ПОЛІТИКА ТА РИНОК ЄС: УКРАЇНСЬКИЙ АСПЕКТ

Роман Бей — 2026-10-07

Стаття присвячена дослідженню сучасних механізмів реалізації Спільної аграрної політики ЄС, аналіз їхнього впливу на функціонування європейського аграрного ринку, а також обґрунтування напрямів адаптації аграрного сектору України до вимог і стандартів Європейського Союзу. Визначено сутність та основні принципи Спільної аграрної політики ЄС. Охарактеризовано особливості функціонування аграрного ринку України та аграрного ринку ЄС. Здійснено аналіз впливу Спільної аграрної політики (САП) на ринок Європейського Союзу за такими аспектами: напрям впливу, характеристика впливу САП, результат для ринку ЄС. Проведено порівняльну характеристику функціонування аграрного ринку Європейського Союзу та України в розрізі різних критерій. Узагальнено проблеми та перспективи інтеграції України до аграрної політики ЄС.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ HR-ПРОЦЕСІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ АГРОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА: ДОСВІД ТОВ «АГРАНА ФРУТ УКРАЇНА»

Наталія Германюк — 2026-10-07

Статтю присвячено дослідженню цифрової трансформації HR-процесів як інструменту підвищення ефективності використання трудових ресурсів агропереробного підприємства. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо цифрової трансформації HR-процесів на прикладі ТОВ «Аграна Фрут Україна». Використано методи системного, економіко-статистичного та порівняльного аналізу, узагальнення і групування. Встановлено, що за практично незмінної чисельності персоналу продуктивність праці у 2025 році зросла на 23,9 %, а плинність кадрів знизилася. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності цифрової трансформації HR-процесів, систему KPI, концептуальну модель взаємозв'язку цифровізації HR і ефективності використання трудових ресурсів та практичні рекомендації щодо розвитку цифрової HR-стратегії підприємства.

МИТНИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА МЕКСИКОЮ

Лілія Жук — 2026-10-07

Статтю присвячено дослідженню митного контролю як чинника розвитку міжнародної торгівлі між Україною та Мексикою. Проаналізовано сучасний стан двосторонніх торговельних відносин, визначено особливості здійснення митного контролю експортно-імпортних операцій та чинники, що впливають на їх ефективність. Узагальнено особливості митного оформлення товарів між країнами. На основі аналізу діяльності ТзОВ «Фруктімпекс-Захід» обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення митного контролю шляхом підвищення якості підготовки митної документації, оптимізації визначення митної вартості, впровадження ризик-орієнтованого підходу, цифровізації процедур. Обґрунтовано, що реалізація запропонованих заходів сприятиме скороченню часу митного оформлення, зменшенню витрат суб'єктів ЗЕД та підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств на мексиканському ринку.

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖЕРА В ПРОЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Ірина Когут — 2026-10-07

Стаття присвячена дослідженню теоретичних та прикладних аспектів формування мотиваційного потенціалу проєктних менеджерів у проєктно-орієнтованих організаціях. Встановлено домінуючу роль внутрішніх мотиваторів, зокрема змістовності роботи, автономії, професійного розвитку, самореалізації та залученості. Доведено, що організаційне середовище, стиль лідерства, HR-практики розвитку, психологічна безпека команди та система зворотного зв’язку є важливими чинниками підтримки мотивації. Розроблено авторську структуру мотиваційних факторів та концептуальну модель мотиваційного потенціалу, що об’єднує особистісні, командні, організаційні та фінансово-гігієнічні мотиватори. Запропонована модель є теоретичною основою для подальшого емпіричного оцінювання мотиваційного потенціалу проєктних менеджерів у проєктно-орієнтованих організаціях.

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ДРАЙВЕР НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ У ПОСТКОНФЛІКТНИЙ ПЕРІОД

Вікторія Лежепьокова — 2026-10-07

У статті обґрунтовано визначальну роль прямих іноземних інвестицій у забезпеченні економічної стійкості країн після активної фази воєнно-політичних конфліктів. Прямі іноземні інвестиції здатні виступати одним із ключових драйверів економічної стійкості, забезпечуючи диверсифікацію економічної структури, підвищення продуктивності, розвиток інноваційного потенціалу та посилення міжнародної конкурентоспроможності держави. Для розроблення ефективних механізмів залучення ПІІ та зміцнення економічної стійкості України у постконфліктний період доцільним є аналіз досвіду інших держав пострадянського простору, які зазнали впливу збройних конфліктів та разом з нашою державою сьогодні формують «Асоційоване тріо» – Грузії та Молдови. Результати аналізу динаміки прямих іноземних інвестицій в економіку країн «Асоційованого тріо» підтверджують нестабільність іноземних інвестицій у постконфліктний період. Невисокі коефіцієнти детермінації свідчать про збереження підвищених інвестиційних ризиків та негативних очікувань інвесторів щодо стабільності економічного середовища після завершення конфлікту. Найбільшу нестабільність та найнижчий коефіцієнт детермінації демонструє динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну у 1992-2003 роках, що цілком очікувано через масштабні військові дії та внутрішньополітичні кризи, та свідчить про низьку прогностичну цінність функції тренду. Оскільки у постконфліктний період саме ПІІ можуть стати одним із ключових драйверів економічної стійкості України, доцільним є впровадження світового досвіду їх успішного залучення під час воєнної відбудови. Систематизація ключових факторів впливу на стійкість національних економік та потенціал її зміцнення свідчать про успішність кейсу Грузії у залученні прямих іноземних інвестицій у спеціальні економічні зони як інструменту стимулювання постконфліктного економічного відновлення та зміцнення економічної стійкості. Подальші дослідження доцільно зосередити на оцінці ефективності конкретних інструментів залучення ПІІ у постконфліктних умовах, а також на моделюванні їх впливу на довгострокову економічну стійкість держав.

ПЕРЕХІД ДО ІНЖЕНЕРНОГО АНАЛІЗУ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ: АЛГОРИТМІЧНИЙ АУДИТ МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Михайло Мельничук — 2026-10-07

У статті обгрунтовано доцільність застосування методів Data Science для аналізу міжбюджетних трансфертів територіальних громад України на основі відкритих даних OpenBudget. Проведено алгоритмічний аудит динаміки субвенцій і дотацій 1469 територіальних громад за 2022-2025 роки. Виявлено структурні зміни у системі фінансової децентралізації країни після вилучення “військового” ПДФО. Використано дворівнений підхід машинного навчання із застосуванням Agglomerative Clustering та Dynamic Time Warping для виявлення фінансових аномалій. Визначено, що кластеризація часових рядів може ефективно виявляти аномальні закономірності у розподілі бюджетних ресурсів. У цій статті наголошується на важливості загальнодоступних фінансових даних та забезпечення відтворюваності результатів досліджень, які є необхідними передумови для підвищення ефективності фінансових аудитів.

ПОРТРЕТ КЛІЄНТА ДИТЯЧИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ: ПРОБЛЕМАТИКА, СПЕЦИФІКА, ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ

Віктор Нам’ясенко — 2026-10-07

Стаття присвячена вивченню питання систематизації діяльності ринку дитячих розважальних центрів в Україні. Однією з проблем є низька дослідженість цього ринку, що потребує активної роботи із систематизації різних підходів та інструментів, а також створення загальних концепцій. В межах даної роботи було досліджено один із базисних елементів, що сприяє систематизації діяльності та підвищення її ефективності – портрет клієнта. Встановлено, що в межах дослідження дитячих розважальних центрів портрет має створюватись для «дуального» клієнта. Також в межах роботи визначено, що портрет клієнта має бути динамічним, а не статичним та оновлюватись в режимі реального часу залежно від кон’юнктури, а сам клієнт не може стати довічним. Додатково в статті запропоновано основні підходи до формування портрету клієнта та його апробації.

АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ЦИКЛУ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИКИ

Марія Плаксенко — 2026-10-07

У статті здійснено систематизацію теоретичних моделей циклу формування державної політики, що склалися у світовій науці державного управління із середини ХХ ст. до сьогодення. Особливу увагу приділено дослідженням 2018-2025 років. Авторкою проаналізовано класичні стадійні моделі Г. Лассвелла, В. Дженкінса і Дж. Андерсона, теоретичні альтернативи Ч. Ліндблома, оптимальну модель Є. Дрора, змішане сканування А. Ецціоні, системну модель Д. Істона, а також процесно-політичні моделі Дж. Кінгдона, П. Сабатьє та Х. Дженкінс-Сміт, теорію переривчастої рівноваги Ф. Баумгартнера і Б. Джонса. Особливу увагу приділено сучасним інтегративним підходам, а саме формуванню політик, заснованих на доказах П. Кернея, концепції політичної спроможності М. Гоулетта, М. Ремеша та Х. Ву, поведінковим підходам К. Санштейна та П. Джона, підходу забезпечення політичної спроможності М. Ендрюса, Л. Пріцчетта і М. Вулкока.

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МІГРАЦІЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Ольга Полуяктова — 2026-10-07

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку людського капіталу в умовах інтелектуальної міграції, її вплив на соціально-економічний розвиток України та основні виклики в умовах глобальної мобільності. Розкрито сутність інтелектуальної міграції як переміщення висококваліфікованих фахівців, що впливає на інноваційний потенціал, конкурентоспроможність економіки та якість людського капіталу. Визначено ключові причини її активізації в умовах воєнного стану: безпекові ризики, економічну нестабільність, обмежені можливості професійної реалізації, руйнування науково-освітньої інфраструктури. Проаналізовано наслідки міграції для економіки й інноваційного розвитку. Обґрунтовано доцільність переходу від моделі «відтоку мізків» до «циркуляції талантів». Запропоновано напрями збереження людського капіталу через розвиток освіти, науки, інноваційної політики, програм реінтеграції та співпраці з українською діаспорою.

ДИНАМІЧНІ ЕФЕКТИ BREXIT В ЕКОНОМІЦІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Віктор Шевчук — 2026-10-07

У статті за допомогою емпіричних оцінок з гнучкими коефіцієнтами (фільтр Кальмана) досліджено вплив виходу Великої Британії з Європейського Союзу (Brexit) на характер залежності декількох макроекономічних показників цієї країни від валового внутрішнього продукту (ВВП) країн Єврозони і США, реального обмінного курсу і процентної ставки Банку Англії. Отримано, що після виходу Великої Британії з ЄС зміцніла сприятлива залежність від ВВП країн Єврозони для показників ВВП, експорту та імпорту, тоді як протилежне спостерігається для цін на нерухомість та споживчих цін. Натомість практично не змінилася залежність досліджуваних показників від ВВП США. Як це отримано за допомогою відповідної фіктивної змінної, безпосередніми наслідками Brexit стали погіршення динаміки ВВП, експорту й імпорту, зниження цін на нерухомість та прискорення інфляції.

АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ РИНКОМ АГРОТЕХНІКИ В УМОВАХ ЗМІН ТОВАРНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДРИЄМСТВ

Руслан Потапенко — 2026-10-15

У статті досліджено особливості функціонування ринку агротехніки в умовах змін товарної спеціалізації сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано, що зміни виробничої структури аграрного сектору визначають трансформацію попиту на агротехніку, формуючи її кількісні та якісні характеристики. Розкрито зміст адаптивного управління ринком агротехніки та запропоновано послідовність його реалізації через оцінювання впливу зовнішніх чинників, аналіз змін товарної спеціалізації, трансформації попиту й коригування управлінських рішень. Сформовано систему індикаторів адаптованості ринку та запропоновано їх рівневу інтерпретацію для комплексного оцінювання змін ключових параметрів ринку. Практичне значення запропонованого підходу полягає у можливості використання його як методичної основи для аналізу адаптаційних процесів і обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку ринку агротехніки.

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ В ІТ-ГАЛУЗІ

Олександр Ружило — 2026-10-15

У статті запропоновано концептуальну модель процесного підходу до управління розвитком персоналу в галузі інформаційних технологій. Обґрунтовано актуальність процесного підходу до управління розвитком персоналу в умовах динамічного технологічного середовища, гострої конкуренції за таланти та поширення віддаленого і гібридного формату роботи. Сформульовано основну та допоміжні дослідницькі гіпотези які доводять, що впровадження системного підходу зменшує плинність кадрів, підвищує залученість та прискорює розвиток компетенцій та позитивно на ефективність управління розвитком персоналу в ІТ-компаніях. Модель включає п'ять компонентів: входи, ключові процеси управління розвитком, підтримуючі процеси та ресурси, виходи, механізми зворотного зв'язку та моніторингу. Визначено фактори успіху: інтеграція цифрових HR-технологій, гнучкість процесів та узгодженість з організаційною культурою та підтримка лідерів компанії.

ОБЛІК ВИТРАТ НА СЕРТИФІКАЦІЮ АГРОПРОДУКЦІЇ

Світлана Скрипник — 2026-10-15

У статті досліджено методичні підходи до бухгалтерського обліку витрат на сертифікацію агропродукції в умовах євроінтеграції. Обґрунтовано необхідність виокремлення цих витрат як самостійного об’єкта обліку на основі критеріїв цільової спрямованості, пролонгованого впливу та ідентифікованості. Запропоновано класифікацію витрат на сертифікацію за економічним змістом, функціональним призначенням та строком впливу на діяльність підприємства. Визначено кореспонденцію рахунків для обліку поточних витрат і витрат майбутніх періодів, а також напрями організації аналітичного обліку за видами сертифікації, центрами відповідальності та сертифікаційними програмами. Доведено, що запропонований підхід забезпечує достовірне формування собівартості сертифікованої продукції, рівномірність визнання витрат та підвищення аналітичності інформації для управлінських рішень.

КОНЦЕПЦІЯ СИСТЕМИ ІНДИКАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

Олексій Сологуб — 2026-10-15

У статті обґрунтовано концептуальні засади формування системи індикативного управління виробництвом в умовах цифрової трансформації промислових підприємств. Визначено, що сучасні виклики, пов’язані з економічною нестабільністю, технологічними змінами та посиленням конкуренції, потребують упровадження адаптивних моделей управління, заснованих на використанні системи кількісних і якісних індикаторів. Розкрито сутність індикативного управління як інтегрованої інформаційно-аналітичної системи, що забезпечує планування, моніторинг, оцінювання та коригування виробничих процесів. Обґрунтовано методологічну основу системи, яка поєднує системний, процесний, стратегічний та інформаційно-аналітичний підходи. Запропоновано структурно-функціональну модель індикативного управління, що включає стратегічний, тактичний і операційний рівні, а також цільову, індикаторну, інформаційно-аналітичну та регуляторну підсистеми. Визначено роль цифрових технологій у забезпеченні оперативного моніторингу виробничої діяльності, прогнозування відхилень і підтримки управлінських рішень. Сформовано систему ключових індикаторів оцінювання ефективності виробництва, що охоплює виробничі, фінансові, інноваційні, енергетичні та соціальні показники.

МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У КОРОТКОСТРОКОВИХ ОСВІТНІХ ПРОЄКТАХ НА ОСНОВІ LEARNING ANALYTICS

Артур Станішовський — 2026-10-15

У статті запропоновано реальний механізм, який допомагає ухвалювати управлінські рішення під час коротких освітніх проєктів із військово-прикладної підготовки. В основу системи покладено цифрову навчальну аналітику (Learning Analytics). Автори детально розібрали, як сьогодні працюють підходи Data-Driven Management, адаптивне управління та аналіз навчальних даних в освіті. Головна фішка дослідження — використання конкретних маркерів: Skill Index, Missions, Errors, MARCH, Retention та Practice Score. Саме ці показники допомагають швидко побачити типові проблеми в навчанні та обрати правильну реакцію на них. У результаті сформовано чіткий авторський алгоритм дій. Він складається з простих кроків: збір цифрових даних, оцінка ризиків, вибір найкращого варіанту дій, запуск рішення в роботу та фінальний моніторинг результатів.

ТОРГІВЛЯ ПОХІДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ В АГРОБІЗНЕСІ: МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ДО МІЖНАРОДНОГО РИНКУ

Наталя Трусова — 2026-10-15

У статті досліджено напрями розвитку торгівлі похідними фінансо-вими інструментами в агробізнесі як механізму управління ризиками та структурної трансформації аграрного сектору, спрямованого до євроінте-грації та міжнародного ринку. Обґрунтовано, що в сучасних умовах дери-вативи набувають статусу стратегічного інструментарію фінансового ри-зик-менеджменту, задля підвищення прогнозованості грошових потоків та зростання інвестицій в аграрному секторі, що є передумовою до інтеграції в міжнародне фінансове середовище. Доведено, що запровадженням стан-дартизації товарних деривативів на зернові та олійні культури відповідно до міжнародних вимог дозволяє синхронізувати взаємодію з провідними європейськими біржовими платформами, що створює передумови для ро-зширення можливостей хеджування цінових ризиків та підвищення фінан-сової стійкості українського аграрного експорту. Сукупна активізація фо-рвардних і ф'ючерсних контрактів, опціонів, валютних та процентних сво-пів як ефективних механізмів хеджування цінових, валютних, кредитних й операційних ризиків на міжнародному ринку похідних фінансових інстру-ментів визначає особливості їх практичного застосування у виробництві зернових, олійних культур, цукрового буряку, а також у сфері зовнішньо-економічної діяльності та експортних операцій аграрних суб’єктів. Вико-ристання деривативів забезпечує оптимізацію структури фінансових ризи-ків, підвищення ефективності управління товарними потоками та адаптив-ність суб'єктів агробізнесу до високої волатильності міжнародних ринків, недостатньої ліквідності біржового сегмента, обмеженої номенклатуру ста-ндартизованих деривативних контрактів, клірингово-гарантійної інфра-структур, біржових механізмів хеджування ризиків та розвитку організо-ваного строкового ринку. Запропоновано модель розвитку торгівлі похід-ними фінансовими інструментами в агробізнесі, яка поглиблює інтеграцію з фінансовими інституціями ЄС, біржовими і позабіржовими торговельни-ми платформами, забезпечує гарантії до виконання деривативних контрак-тів та гармонізує національне нормативно-правове поле з європейськими регуляторними стандартами.

МОТИВАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАЛОГО БІЗНЕСУ

Ольга Червона — 2026-10-15

Стаття присвячена мотиваційному механізму на підприємствах малого бізнесу та підходам до його формування. Розкрито сутність мотивації, охарактеризовано чинники, які визначають працевлаштування та ефективність трудової діяльності в малому бізнесі, визначено вимоги до побудови мотиваційного механізму та проблеми його функціонування. Обґрунтовано доцільність формування механізму мотивації персоналу малого підприємства на основі трьох ключових складових - конкурентної винагороди, визнання та міжособистісних відносин. Доведено необхідність урахування потреб персоналу та специфіки малого бізнесу, відзначено особливу роль нематеріальних стимулів. Для підвищення результативності мотивації на малих підприємствах запропоновано розвивати управлінські навички керівників та власників малого бізнесу та застосовувати цифрові технології.

ЕКСПОРТ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН УКРАЇНИ У ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ВАРТОСТІ

Ірина Черевко — 2026-10-15

Метою статті є представлення основних результатів дослідження оцінки місця України у глобальних ланцюгах вартості лікарської рослинної сировини. Проаналізовано динаміку та географічну структуру її експорту, визначено рівень його концентрації й оцінено позицію України у глобальному ланцюгу вартості. Використано підходи GVC-аналізу, індекс Херфіндаля-Гіршмана та метод Value Chain Gap для оцінювання втрат доданої вартості. Встановлено, що Україна інтегрована до глобального ринку переважно як експортер лікарської рослинної сировини, тоді як високоприбуткові етапи переробки зосереджені за кордоном. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні заходів щодо розвитку переробних потужностей, систем сертифікації та співпраці між виробниками та фармацевтичними компаніями для посилення інтеграції України в глобальні ланцюжки доданої вартості.

ГЛОБАЛЬНІ, ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ, ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНІ ТА ВОЄННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Юлія Біляк — 2026-10-15

У статті розглянуто перспективи розвитку системи фінансування територій природних заповідників у країнах-членах Європейського Союзу, а також викладено можливості перенесення передового європейського досвіду в Україну в умовах воєнних викликів, післявоєнного відновлення та євроінтеграції. Проаналізовано інституційні передумови трансформації фінансово-інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності та обґрунтовано роль змішаного фінансування, державно-приватного партнерства, грантової підтримки, корпоративної соціальної відповідальності, «зелених» інвестицій, програм Європейського Союзу. Визначено ключові інституційні передумови диверсифікації фінансово-інструментального забезпечення природокористування, серед яких масштабування механізмів змішаного фінансування, розвиток багаторівневого управління природокористуванням.

МАРКЕТИНГ І РЕКЛАМА У СТРУКТУРІ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ТА ФОРСАЖ ЕКСПОРТНОЇ ЕКСПАНСІЇ

Виноградова Олена — 2026-10-15

У статті досліджено маркетинг і рекламу як самостійні, високотехнологічні та експортно орієнтовані сектори креативної економіки України, здатні відігравати стратегічну роль у повоєнному відновленні. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування місця маркетингових, рекламних і SMM-послуг у структурі креативних індустрій, оцінювання їхнього мультиплікативного впливу на національну економіку та визначення напрямів прискорення експорту. Методологічну основу становлять абстрактно-логічний і системно-структурний аналіз, порівняльний метод, економіко-математичне моделювання та кейс-стаді. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя віднесення рекламно-маркетингової діяльності до креативних індустрій України та уточнено місце SMM на перетині рекламної, інформаційної й творчої діяльності. Обґрунтовано, що інтелектомісткість, цифрова мобільність і низька залежність від фізичної логістики створюють передумови для швидкого масштабування цих послуг на зовнішніх ринках. Розкрито значення маркетингу у модернізації бізнес-моделей, формуванні брендів, залученні інвестицій та інтеграції українських підприємств у глобальні ланцюги створення вартості. На основі галузевих рейтингів проаналізовано позиції провідних українських комунікаційних і digital-агенцій, а також міжнародно визнані креативні кампанії, що підтверджують конкурентоспроможність вітчизняного творчого продукту. Показано, що інвестиції у людський капітал маркетингового сектору генерують додатковий ефект для суміжних видів діяльності, зокрема дизайну, копірайтингу, відеовиробництва та цифрових технологій. Практична цінність дослідження полягає у запропонованих напрямах державної підтримки креативного експорту: зменшенні регуляторних бар’єрів, масштабуванні грантового фінансування, розвитку цифрових хабів, підтримці міжнародного просування та включенні креативних індустрій до стратегічних програм відновлення й експорту України. Запропонований підхід дає змогу розглядати цей сектор не як допоміжний інструмент продажів, а як окреме джерело доданої вартості, валютних надходжень, зайнятості та міжнародної репутації країни.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ КРИПТОВАЛЮТИ ЯК ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГОВОГО ПРОДУКТУ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ БАР'ЄРІВ ЇЇ СПОЖИВЧОГО ПРИЙНЯТТЯ В B2C-СЕГМЕНТІ

Степан Зубець — 2026-10-15

Стаття присвячена концептуалізації криптовалюти як інноваційного маркетингового продукту та розробці класифікації бар'єрів її споживчого прийняття у B2C-сегменті роздрібних платежів. На основі багаторівневої моделі маркетингового продукту здійснено декомпозицію криптовалюти на родовий, реальний та розширений рівні цінності. Спираючись на модель довіри CRYPTOTRUST 2 та теорію дифузії інновацій Е. Роджерса, систематизовано чотири групи бар'єрів прийняття криптоплатежів: когнітивно-інформаційні, психологічні, інституційно-правові та економіко-поведінкові, для кожної визначено маркетинговий вектор подолання. Доведено, що дефіцит інституційної довіри є вирішальнішим чинником прийняття криптоплатежів, ніж технологічна досконалість блокчейну, що вимагає переорієнтації комунікацій Web3-проєктів на прагматичні цінності безпеки та зручності.

ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ПАНЕЛЬНИХ ДАНИХ

Вікторія Грібова — 2026-10-20

Статтю присвячено оцінюванню конвергенції регіонів України на збалансованій панелі 25 регіонів за 2012–2020 рр. (225 спостережень) із використанням даних Держстату про валовий регіональний продукт, дефльованих у ціни 2012 р. Установлено, що розкид реального ВРП на особу зріс на 21,4%, проте ця дивергенція повністю зумовлена обвалом Донецької та Луганської областей після 2014 р.: без цих двох регіонів тренд розкиду статистично незначущий. Абсолютної β-конвергенції не виявлено — бідніші регіони не зростали швидше за багатші. Умовна β-конвергенція за моделлю фіксованих ефектів значуща, однак оцінка зміщена через ефект Нікелла; після корекції методом half-panel jackknife швидкість конвергенції становить 4,9% на рік, що відповідає міжнародним оцінкам. Динамічні GMM-моделі виявилися непридатними через малу кількість регіонів.

ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА DIGITAL-МАРКЕТИНГ

Ірина Дашко — 2026-10-20

У статті досліджено особливості впливу технологій штучного інтелекту на розвиток digital-маркетингу та обґрунтовано доцільність їх використання у діяльності сучасних підприємств. Розглянуто основні напрями застосування штучного інтелекту в маркетинговій сфері. Особливу увагу приділено використанню генеративної моделі ChatGPT. Проаналізовано можливості інтеграції ChatGPT у маркетингові процеси підприємства та оцінено його вплив на продуктивність праці. Доведено, що впровадження технології дозволяє автоматизувати виконання значної частини рутинних операцій, скоротити часові витрати на підготовку маркетингових матеріалів і підвищити оперативність взаємодії з клієнтами. На основі проведених розрахунків визначено економічну доцільність використання ChatGPT у маркетинговій діяльності підприємства та наведено оцінку його ефективності порівняно з традиційною організацією роботи. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами для впровадження технологій штучного інтелекту з метою оптимізації digital-маркетингу, підвищення конкурентоспроможності та ефективного використання кадрових ресурсів.

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Оксана Жук — 2026-10-20

У статті розглянуто особливості, значення та прикладні аспекти застосування нетрадиційних форм і практик мотивації персоналу у сучасних умовах господарювання. Обґрунтована необхідність використання нетрадиційних форм мотивації, зважаючи на вимоги сучасного ринку праці та потреби працівників, проаналізовано вплив гнучких графіків роботи, орієнтації на результати, гейміфікації, систем визнання і похвали, балансу «робота – життя» та професійного розвитку на продуктивність, залученість і лояльність сучасних працівників. Визначено прогнозовані ефекти впливу нетрадиційних форм мотивації на основні показники менеджменту персоналу, а також можливі переваги та обмеження використання сучасних мотиваційних практик. Обґрунтовано доцільність розвитку та впровадження інноваційних нетрадиційних форм мотивації у процеси управління людськими ресурсами, зважаючи на сучасні виклики бізнес-середовища.

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ВИРОБНИКІВ ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛІВ ЧЕРЕЗ СЕРВІСНІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ ТА AFTERSALES-МАРКЕТИНГ

Сергій Замула — 2026-10-20

У статті досліджено, як сервісні бізнес-моделі та aftersales-маркетинг трансформують джерела конкурентних переваг виробників вантажних автомобілів. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні механізмів формування таких переваг і визначенні пріоритетних інструментів сервісної диференціації на основі аналізу наукової літератури та порівняльного бенчмаркінгу практик Scania, Mercedes-Benz Trucks, Volvo Trucks, DAF та IVECO. Доведено, що стійка конкурентоспроможність у сегменті важких вантажівок формується не лише через технічні характеристики продукту, а насамперед через здатність виробника забезпечити uptime, передбачуваність total cost of ownership, цифровий моніторинг, контрактне обслуговування, доступність запасних частин і підтримку технологічного переходу. Запропоновано типологію сервісних бізнес-моделей і маркетингові пріоритети aftersales-напряму.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЄКТАМИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Наталія Здирко — 2026-10-20

У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти цифровізації обліково-аналітичного забезпечення управління фінансовими інвестиційними проєктами аграрних підприємств в умовах сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність упровадження сучасних цифрових технологій для підвищення якості інформаційного забезпечення, автоматизації обліково-аналітичних процесів та ефективності прийняття управлінських рішень. Запропоновано концептуальну модель цифрового обліково-аналітичного забезпечення управління фінансовими інвестиційними проєктами, визначено підходи до оцінки інформаційного забезпечення та окреслено стратегічні напрями розвитку цифрових платформ і інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень. Доведено, що цифровізація обліково-аналітичної системи сприяє підвищенню ефективності інвестиційної діяльності, зниженню ризиків, зміцненню фінансової стійкості та забезпеченню сталого розвитку аграрних підприємств.

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Сергій Кузьменко — 2026-10-20

Дослідження присвячено аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку експортного потенціалу сільськогосподарських підприємств України в умовах трансформації зовнішньоекономічного середовища. Метою статті є дослідження сучасного стану експортного потенціалу сільськогосподарських підприємств України, визначення основних тенденцій його розвитку та обґрунтування напрямів підвищення ефективності реалізації експортних можливостей аграрного сектору. На основі наукових підходів уточнено сутність поняття експортного потенціалу сільськогосподарських підприємств і визначено основні чинники його формування. Проведено аналіз динаміки експорту товарів України за основними товарними групами у 2020–2025 рр., а також досліджено товарну структуру експорту продукції сільського господарства у 2022–2024 рр. Обґрунтовано, що попри негативний вплив воєнних чинників аграрний сектор демонструє поступове відновлення експортної діяльності та зберігає високий рівень конкурентоспроможності на світових ринках. Запропоновано основні напрями підвищення ефективності реалізації експортного потенціалу.

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ольга Марченко — 2026-10-20

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування організаційно-економічного механізму енергозбереження промислових підприємств в умовах зеленої трансформації економіки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення енергоефективності промислового виробництва, скорочення енергоємності продукції, адаптації підприємств до сучасних екологічних вимог та забезпечення їх конкурентоспроможності в умовах реалізації політики сталого розвитку. У роботі узагальнено існуючі підходи до трактування сутності організаційно-економічного механізму енергозбереження та визначено його ключові структурні складові. Запропоновано авторський підхід до формування організаційно-економічного механізму, який інтегрує організаційні, економічні, інформаційно-аналітичні, інноваційні, цифрові та інституційні інструменти управління процесами енергозбереження. На відміну від існуючих підходів, запропонований механізм враховує вимоги зеленої трансформації економіки, принципи енергетичного менеджменту, цифровізації виробничих процесів та безперервного моніторингу результативності реалізації енергозберігаючих заходів.

МОТИВАЦІЯ ТА ЛІДЕРСТВО ЯК ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВНУТРІШНЬОГО МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА

Наталя Матвєєва — 2026-10-20

У статті досліджено роль мотивації та лідерства у підвищенні ефективності внутрішнього маркетингу підприємства. Внутрішній маркетинг розглянуто як систему управлінських і маркетингових заходів, спрямованих на формування задоволеності, залученості, лояльності та клієнтоорієнтованості персоналу. Розкрито вплив матеріальних і нематеріальних стимулів, стилів лідерства та внутрішніх комунікацій на поведінку працівників і результати діяльності підприємства. Визначено значення трансформаційного, ситуаційного та коучингового лідерства у розвитку довіри, ініціативності й професійних компетентностей. Запропоновано алгоритм підвищення ефективності внутрішнього маркетингу, що охоплює діагностику внутрішнього середовища, сегментацію персоналу, формування мотиваційної пропозиції, розвиток комунікацій, реалізацію заходів та оцінювання результатів.

ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖ РОЗПОДІЛУ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗАВДАНЬ ЛОГІСТИКИ

Катерина Мельникова — 2026-10-20

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти проектування мереж розподілу на основі стратегічних завдань логістики. Розглянуто сучасні підходи до проектування мереж розподілу. Визначено сутність основних стратегічних завдань логістики, які можуть бути покладені в основу корпоративної стратегії окремого підприємства. Обґрунтовано доцільність застосування при проектуванні мереж розподілу стратегічних завдань логістики. Узагальнено системний взаємозв'язок між стратегічними завданнями логістики та вимогами, які висуваються до проектування сучасної мережі розподілу. Вимоги доповнені цільовими показниками та обмеженнями, які треба обов’язково враховувати для кожного стратегічного завдання логістики при проектування мережі розподілу підприємства. Розглянуто основні джерела інформації, які формуються в різних функціональних підрозділах підприємства, і які треба брати за основу на початку проектування мереж розподілу.

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ РЕГІОНІВ У ПОЛІТИЦІ ЗГУРТОВАНОСТІ ЄС

Олег Нагірняк — 2026-10-23

У статті розкрито методологію оцінювання економічної інтеграції регіонів, що застосовується в межах політики згуртованості ЄС. Охарактеризовано статистичну інфраструктуру вимірювання, а саме класифікацію NUTS, Європейську систему рахунків ESA 2010, методи регіоналізації ВВП та перерахунку у стандарти купівельної спроможності. Систематизовано базові економічні показники (ВВП і ВДВ на одну особу, продуктивність праці, валове нагромадження основного капіталу, витрати на дослідження і розробки, індикатори ринку праці) та розкрито алокаційну методологію розподілу фондів, композитний Індекс регіональної конкурентоспроможності і систему спільних індикаторів моніторингу. Показано механізм зведення оцінок у доповідях про згуртованість та обґрунтовано напрями застосування цієї методології щодо регіонів України.

ЦИФРОВА ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: РОЗРОБЛЕННЯ ТА АПРОБАЦІЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ DFSI

Вадим Поліщук — 2026-10-23

У науковій статті запропоновано методичний підхід до цифрової фінансової діагностики підприємств із використанням технологій штучного інтелекту. Дослідження базується на даних, отриманих шляхом автоматичної обробки фінансової звітності 10 українських компаній у п’яти секторах економіки з 2021 по 2025 рік. Ми розробили Індекс цифрової фінансової стабільності (DFSI), який комплексно оцінює фінансову стабільність за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Для перевірки достовірності результатів було використано кореляційний аналіз, непараметричні статистичні методи, робустне регресійне моделювання, алгоритми випадкового лісу та SHAP-аналіз. Аналіз визначив ключові фактори, що сприяють фінансовій стабільності компаній, оцінив галузеві характеристики розвитку цих факторів та продемонстрував потенціал цифрових технологій та штучного інтелекту для підвищення ефективності фінансової діагностики, полегшення прийняття управлінських рішень та сприяння зміцненню фінансової стабільності компаній.

СУЧАСНА РЕКЛАМА: РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

Юлія Полякова — 2026-10-23

Стаття присвячена вивченню ролі соціальних мереж у розвитку сучасної реклами. Методологічну основу дослідження становлять системний підхід, порівняльний аналіз, методи аналізу та синтезу для розгляду ролі соціальних мереж у сучасній рекламі та обґрунтування перспектив їх розвитку. Наголошено, що в умовах високої конкуренції бізнес активно використовує соціальні мережі, розуміючи їх переваги та ефективність, що забезпечує можливість швидко адаптувати маркетингові кампанії до змін ринку та поведінки споживачів. Виділено низку ключових характеристик сучасної реклами у соціальних мережах, зокрема цифровізацію, контекстну рекламу, таргетинг, співпрацю з інфлюенсерами, персоналізацію, нативність, сторітелінг, омніканальність, емоційність, цінність тощо. Визначено основні функції соціальних мереж у сучасному світі, які охоплюють спілкування, інформаційний обмін, бізнес, саморозвиток, електронну комерцію, громадський контроль, розвиток особистого бренду та кар’єри. Окреслено поняття бренд-спільноти як групи споживачів, які об’єднані спільними інтересами, цінностями та емоційною прив’язкою до певного продукту чи компанії. Наголошено, що бренд-спільноти є стратегічним ресурсом компанії як чинник формування довгострокових відносин зі споживачами та підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Окреслено механізм формування бренд-спільноти через SMM-комунікації. Доведено, що соціальні мережі стають важливою частиною сучасного маркетингового комплексу і потужним інструментом взаємодії з користувачами. Розглянуто статистичні дані користування соціальними мережами та рейтинг найбільш використовуваних маркетологами платформ соціальних мереж у світі, зокрема чисельність користувачів, активність, вікові групи, світові витрати на рекламу в соціальних мережах. Приділено увагу аналізу ключових характеристик використання найбільш популярних соціальних мереж в Україні. Наголошено на існуванні низки викликів, що пов’язані із веденням бізнесу у соціальних мережах, та обґрунтовано перспективи використання соціальних мереж як інструменту просування сучасних бізнес-стратегій.

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНИХ ПОСАД ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ПОЗИЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ

Олександр Правдивець — 2026-10-23

У статті розроблено методику визначення критичних посад підприємства на основі позиційно-функціонального підходу як інструменту забезпечення кадрової стійкості, економічної безпеки та безперервності діяльності. Обґрунтовано необхідність переходу від оцінювання окремих працівників до визначення критичності посад через їх вплив на виконання критичних функцій підприємства. Запропоновано концептуальну модель методики, що охоплює вісім взаємопов’язаних етапів, систему критеріїв оцінювання та інтегральний індекс критичності посад. Проведена апробація методики підтвердила її практичну придатність для ранжування посад, управління кадровими ризиками, формування кадрового резерву та резервування критичних посад. Отримані результати можуть бути використані як науково-методична основа для підвищення кадрової стійкості підприємств і подальшого формування державного Реєстру критичних посад.

МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННИХ ТА ПІСЛЯВОЄННИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анатолій Рибчук — 2026-10-23

У статті досліджено методологічні засади формування організаційно-економічного механізму забезпечення санації підприємств в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій економіки України. Обґрунтовано актуальність удосконалення підходів до фінансового оздоровлення суб’єктів господарювання з урахуванням впливу воєнних ризиків. Показано, що ефективність санації забезпечується застосуванням комплексної методології, яка інтегрує системний, процесний, ситуаційний, функціональний, ризик-орієнтований і комплексний підходи. Розкрито зміст організаційно-економічного механізму санації як інтегрованої системи взаємопов’язаних цілей, принципів, функцій, методів та інструментів контролю. Доведено, що запропоновані методологічні підходи забезпечують підвищення ефективності антикризового управління для післявоєнної модернізації економіки України.

УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВОЄННИХ, ЦИФРОВИХ ТА МІГРАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ: СТРАТЕГІЧНІ РІШЕННЯ ТА КАДРОВА ПОЛІТИКА

Марина Семикіна — 2026-10-23

Стаття спрямована на обґрунтування теоретико-методичних засад та розроблення рекомендацій щодо управління конкурентоспроможністю агропідприємств на основі гнучких стратегій і модернізації кадрової політики в умовах воєнних, цифрових та міграційних викликів. Уточнено понятійний апарат і розкрито архітектуру механізму стратегічного управління агробізнесом у кризовому середовищі. Визначено дестабілізуючі чинники, обґрунтовано систему адаптивних рішень і доведено залежність подолання кадрового дефіциту від швидкості цифровізації. Запропоновано стратегічні орієнтири кадрової політики, що передбачають синхронізацію AgTech-інновацій із рескілінгом персоналу, залученням жінок, осіб старшого віку та ветеранів. Визначено пріоритети: цифрова та кадрова адаптація, гнучка зайнятість й оновлення мотивації. Розроблені заходи сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності агропідприємств в умовах воєнних, цифрових і міграційних викликів.

ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО МАРКЕТИНГОВОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Оксана Сенишин — 2026-10-23

У статті обґрунтовано комплекс заходів щодо вдосконалення системи стратегічного маркетингового планування розвитку молочної промисловості України в умовах воєнного стану та економічної нестабільності. Проаналізовано сучасний стан галузі, її сильні та слабкі сторони, конкурентне середовище й актуальні споживчі тенденції, а також здійснено SWOT-аналіз. Запропоновано комплексні рішення, що охоплюють поглиблений маркетинговий аналіз, сегментацію та позиціонування продукції, формування національного бренду, впровадження цифрових технологій та інновацій у виробництво, підвищення стандартів якості, стратегічну інтеграцію виробництва і переробки. Окрему увагу приділено ролі державної підтримки, державно-приватного партнерства та участі у міжнародних виставках у просуванні української молочної продукції на зовнішніх ринках. Реалізація запропонованих заходів сприятиме зміцненню конкурентоспроможності та забезпеченню сталого розвитку галузі.

ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Владислав Ситник — 2026-10-23

В умовах цифрової трансформації інформаційні ресурси стають самостійним економічним активом підприємства, проте усталеного інструментарію їх інтегральної оцінки не сформовано. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до інтегральної економічної оцінки управління інформаційними ресурсами підприємства (ІРП). Запропоновано інтегральний індекс на основі зваженого згортання чотирьох груп показників: ресурсно-вартісної, витратно-інвестиційної, результативної та цифрової зрілості; ваги обґрунтовано методом аналізу ієрархій. Підхід апробовано на даних ПрАТ «Київстар» за 2024-2025 рр.: декомпозиція приросту індексу виявила приховану структурну перебудову управління ІРП за формально стабільного значення. Перспективний напрям – оцінка галузевої специфіки управління ІРП для підвищення конкурентоспроможності підприємств.

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Дмитро Суммар — 2026-10-23

У статті досліджено теоретичні засади фінансового забезпечення агропромислових підприємств та обґрунтовано його місце в системі управління розвитком суб'єктів господарювання. Розкрито еволюцію наукових підходів до трактування поняття «фінансове забезпечення» та проведено їх систематизацію за основними концептуальними напрямами. Обґрунтовано відмінності між категоріями «фінансова безпека» та «фінансове забезпечення», доведено доцільність переходу від стабілізаційної концепції фінансової безпеки до процесно-орієнтованої моделі фінансового забезпечення. Запропоновано авторське визначення фінансового забезпечення агропромислових підприємств, яке враховує специфіку галузі, сезонність виробництва, тривалість виробничого циклу, високий рівень природно-кліматичних, ринкових та фінансових ризиків. Удосконалено класифікацію функцій фінансового забезпечення шляхом доповнення її інвестиційною та контрольною функціями.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ЯК РЕСУРС ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарас Худоба — 2026-10-23

У статті досліджено роль природно-заповідного фонду як стратегічного ресурсу інноваційного розвитку сільського туризму Волинської області. Проаналізовано сучасний стан використання природно-заповідних територій у туристичній діяльності та охарактеризовано туристичний потенціал основних об'єктів природно-заповідного фонду регіону. Проведено SWOT-аналіз використання природно-заповідного фонду у розвитку сільського туризму, визначено ключові проблеми та перспективні напрями його інноваційного розвитку. Запропоновано авторський механізм використання природно-заповідного фонду, який базується на інтеграції цифровізації, кластерного підходу, сучасних маркетингових інструментів та принципів сталого розвитку. Обґрунтовано доцільність впровадження інноваційних підходів для підвищення конкурентоспроможності туристичних територій, розвитку місцевих громад та збереження природної спадщини Волинської області.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЄКТНІЙ ЕКОНОМІЦІ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ПРОЦЕСІ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Олександр Череп — 2026-10-23

У статті досліджено можливості використання штучного інтелекту для підтримки прийняття управлінських рішень у процесі післявоєнного відновлення України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності державного управління в умовах значної невизначеності, обмеженості ресурсів та масштабності завдань відбудови. Визначено, що традиційні підходи до прийняття управлінських рішень не забезпечують необхідної швидкості та якості обробки великих масивів даних, що ускладнює визначення пріоритетів відновлення та оцінювання наслідків управлінських рішень. Обґрунтовано доцільність застосування технологій штучного інтелекту для аналізу даних, прогнозування сценаріїв розвитку, оцінювання ризиків, оптимізації розподілу ресурсів і підвищення обґрунтованості управлінських рішень. Запропоновано напрями використання AI у системі державного управління з урахуванням потреб післявоєнної відбудови та цифрової трансформації України.

ФАКТОРНО-ІНДЕКСНИЙ ПІДХІД ДО КЛАСИФІКАЦІЇ ТА РАНЖУВАННЯ ДЕТЕРМІНАНТІВ ВПЛИВУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ АКТИВНІСТЬ СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ

Ярослав Щербак — 2026-10-23

Статтю присвячено розробленню факторно-індексного підходу до оцінювання впливу процесів європейської інтеграції на інвестиційну активність секторів економіки. Запропонована методика поєднує систематизацію детермінантів, метод CRiteria Importance Through Intercriteria Correlation (CRITIC) для об’єктивного визначення їх вагових коефіцієнтів та інтегральне оцінювання їх значущості. Апробацію методики здійснено на основі статистичних даних України, Польщі, Румунії та Молдови, що дало змогу визначити порівняльну значущість основних груп детермінантів. Результати дослідження засвідчили домінуючий вплив геополітичних та інституційних детермінантів на інвестиційну активність. Наукова новизна полягає у формалізації процедури кількісного ранжування детермінантів на основі багатокритеріального оцінювання. Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування пріоритетів державної інвестиційної політики, формування стратегій залучення іноземного капіталу та оцінювання інтеграційних процесів в умовах європейської інтеграції України.

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ КРАУДЛОГІСТИЧНОЇ ПЛАТФОРМИ ДОСТАВКИ «ОСТАННЬОЇ МИЛІ» В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ СПІЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ

Євген Якуб — 2026-10-23

У статті досліджено напрями трансформації цифрових платформ з метою оптимізації логістичної діяльності в умовах економіки спільного споживання на прикладі краудшипінгу – доставки «останньої милі» силами приватних виконавців. Розроблено агентну імітаційну модель гібридної платформи міської кур'єрської доставки у середовищі AnyLogic 8 PLE з використанням діаграм станів агентів та ГІС-карти міста. Проведено імітаційні експерименти для трьох сценаріїв організації доставки. Встановлено, що підключення крауд-виконавців скорочує середній час доставки на 27,5 %, підвищує частку вчасних доставок з 78,4 % до 94,1 % та зменшує питомі витрати на одну доставку на 18,9 %, проте ефект критично залежить від досягнення «критичної маси» активних виконавців. Обґрунтовано придатність агентного моделювання як інструменту підтримки рішень під час трансформації логістичних платформ.