Економіка та суспільство

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ НА РІВНІ ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИН: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД ВОЄННОГО ЧАСУ У ПОРІВНЯННІ З ПРАКТИКОЮ НАТО

Олександр Артюшенко — 2026-11-09

У статті досліджено трансформацію механізму закупівель військових частин Збройних Сил України від довоєнної моделі, що поєднувала загальні публічні закупівлі з централізованим державним оборонним замовленням, до диференційованої системи воєнного стану. Простежено еволюцію від екстреної дерегуляції 2022 року до чинного регулювання за постановами КМУ від 12.10.2022 № 1178 і від 11.11.2022 № 1275. Визначено переваги та ризики прямої закупівельної автономії військових частин, проаналізовано досвід США, Польщі, Німеччини, Франції та Великої Британії, як розвинених країн НАТО. Обґрунтовано модель керованої професійної децентралізації, що поєднує самостійність військової частини, централізовані рамкові механізми, професійні закупівельні структури, ризик-орієнтований контроль та часткове використання Агенції оборонних закупівель як контрактного центру для цифрових каналів забезпечення.

НЕОБАНКИ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Лідія Бондаренко — 2026-11-09

У статті досліджено роль необанків як нового сегмента фінансового ринку та їхній вплив на підходи до обслуговування клієнтів, конкурентне середовище у банківському секторі й швидкість оновлення фінансових сервісів. Основну увагу зосереджено на питаннях, які постають разом із розвитком необанкінгу: дистанційна ідентифікація клієнтів, контроль транзакцій, фінансовий моніторинг, вимоги до AML-процедур і кіберзахисту. Розглянуто досвід провідних цифрових банків та обґрунтовано, що подальше зростання сегмента залежатиме не лише від технологій, а й від готовності регуляторного середовища адаптуватися до нової моделі банківського бізнесу. Зроблено висновок, що необанки є індикатором ширших структурних змін у сучасній фінансовій системі та визначено основні виклики цифрового банкінгу у майбутньому.

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ

Вікторія Гнєушева — 2026-11-09

Стаття присвячена розкриттю сутності та наданню теоретичної характеристики управлінню економічною безпекою на машинобудівних підприємствах України з врахуванням впливу на машинобудування країни сукупності викликів, у тому числі економічних викликів. У дослідженні проведена ідентифікація груп викликів, у тому числі економічних, що впливають на машинобудівний бізнес в Україні. У науковій роботі, на основі дослідження наукових напрацювань українських вчених, визначена сутність терміну «управління економічною безпекою машинобудівного підприємства», а також розкриті місце та роль управління економічною безпекою у системі управління на машинобудівному підприємстві. Окремо побудовано механізм управління економічною безпекою на машинобудівному підприємстві і на його основі визначено мету, завдання, функції, суб’єкти, об’єкти управління економічною безпекою на підприємствах-виробниках машинобудівної продукції в Україні.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ МІГРАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ ТА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Марина Домашенко — 2026-11-09

У статті досліджено перспективи розвитку міжнародного економічного співробітництва регіонів України в умовах міграційних викликів та повоєнного відновлення. Актуальність теми зумовлена значним впливом міграційних процесів на соціально-економічний розвиток регіонів, посиленням ролі зовнішніх економічних зв’язків, а також необхідністю залучення міжнародних ресурсів для відбудови національної економіки. Обґрунтовано теоретичні та прикладні засаді розвитку міжнародного економічного співробітництва регіонів України з урахуванням сучасних міграційних викликів і визначено пріоритетні напрями його активізації в умовах повоєнного відновлення. Наукова новизна дослідження полягає у розвитку теоретичних підходів до оцінки ролі міграційних процесів у формуванні міжнародного економічного співробітництва регіонів та обґрунтуванні напрямів їх трансформації в умовах повоєнного відновлення.

АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОВЕДІНКОВИХ ІНТЕРВЕНЦІЙ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я ДЛЯ БОРОТЬБИ З ДЕМОГРАФІЧНОЮ КРИЗОЮ В УКРАЇНІ

Сергій Іноземцев — 2026-11-09

У статті проаналізовано економічну ефективність поведінкових інтервенцій в охороні здоров’я для збереження людського капіталу в Україні. Дослідження має на меті оцінити макроекономічний потенціал впровадження цих механізмів для забезпечення демографічної стійкості на тлі падіння народжуваності та зростання смертності. Робота спирається на макроекономічний аналіз та сценарне моделювання за допомогою рамок MINDSPACE, EAST і TIPPME. Доведено, що інтеграція поведінкових підходів у цифрову інфраструктуру (eHealth, Helsi, «Доступні ліки») здатна суттєво підвищити охоплення населення профілактичними заходами. Результати моделювання підтверджують: мінімальний приріст очікуваної тривалості життя на 0,5 року згенерує 3,15–4,19 млрд дол. США додаткового ВВП, а збереження двох років життя забезпечить до 16,78 млрд дол. макроекономічного ефекту.

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ, СТІЙКІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЗАЦІЯ

Сергій Дудзяний — 2026-11-09

Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробленню концептуального підходу до управління конкурентоспроможністю промислових підприємств на основі поєднання цифрових і екологічних інструментів в умовах воєнних, енергетичних, кадрових та євроінтеграційних викликів. Уточнено понятійний апарат і розкрито сутність ключових категорій через призму єдиної триади «цифровізація – стійкість – екологізація». Систематизовано основні проблеми та дестабілізуючі чинники, що деструктивно впливають на діяльність промисловості (руйнування активів, дефіцит енергоресурсів, кадровий голод і вимоги євроінтеграції). Головним науковим результатом є розробка концептуального підходу та обґрунтування системи стратегічних орієнтирів управління конкурентоспроможністю, що охоплює цифрову трансформацію й операційну гнучкість, екологічну модернізацію та циркулярну економіку, розвиток людського капіталу й кадрову стійкість, а також адаптивне стратегічне управління і ринкову безпеку. Розроблені пропозиції сприятимуть мінімізації виробничих загроз, збереженню безперервності діяльності та підвищенню конкурентоспроможності промислових підприємств.

МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ З ОЦІНЮВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОСТІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВ ЕНЕРГЕТИКИ

Ігор Кацюба — 2026-11-09

У статті розроблено методичні положення з оцінювання раціональності управління ризиками підприємств енергетики в умовах циркулярної економіки. Обґрунтовано систему індикаторів, об’єднаних у фінансово-економічний, технологічний, екологічний, соціальний та організаційно-управлінський блоки. Для оцінювання запропоновано поєднання нормування показників, ентропійного зважування, нечіткої логіки та методу VIKOR. Циркулярний вимір ураховано через коефіцієнт циркулярної чутливості. За умов неповноти відкритих даних застосовано сіру реляційну оцінку та коригування результатів відповідно до кризового тиску. Підхід апробовано на даних ДТЕК, НАК «Нафтогаз України», НЕК «Укренерго», Ørsted та ENGIE. Виявлено відмінності у рівнях раціональності управління ризиками й визначено пріоритети їх підвищення. Запропонований підхід забезпечує перетворення інформації на основу для прийняття управлінських рішень.

ИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ КВІТКОВОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

Артем Колесніков — 2026-11-09

У статті досліджено стан цифрової трансформації квіткового бізнесу України та визначено пріоритетні напрями її розвитку. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі цифрових каналів збуту, комунікації та маркетингу у формуванні конкурентоспроможності підприємств. Методичну основу становлять аналіз наукових джерел, порівняльний аналіз вебсайтів і соціальних мереж провідних операторів квіткового бізнесу, систематизація результатів та узагальнення практичних рекомендацій. Встановлено, що найбільш розвиненою ланкою цифровізації квіткового бізнесу є роздрібна електронна торгівля, тоді як цифрова інтеграція виробництва, оптової торгівлі та логістики залишається фрагментарною. Обґрунтовано значення вебсайтів, соціальних мереж, інтернет-реклами, омніканальності, мобільних технологій і бізнес-аналітики для подальшого розвитку даного бізнесу. Запропоновано напрями поглиблення цифрової трансформації та формування інтегрованої галузевої цифрової екосистеми.

СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ У РЕГУЛЮВАННІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: КОРПОРАТИВНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

Максим Коман — 2026-11-09

У статті досліджено стратегічні аспекти розвитку державних інституцій у сфері регулювання банківської діяльності та їх роль у забезпеченні стабільного функціонування корпоративного сектору економіки. Обґрунтовано актуальність удосконалення механізмів державного регулювання банківської системи в умовах цифрової трансформації, євроінтеграційних процесів, воєнних викликів та післявоєнного відновлення економіки України. Проведено аналіз сучасних наукових підходів до дослідження державного регулювання банківської діяльності, фінансової безпеки, банківського нагляду та розвитку державних банків. Визначено ключову роль державних інституцій у забезпеченні фінансової стабільності, розвитку корпоративного кредитування, удосконаленні системи ризик-менеджменту та впровадженні сучасних інструментів фінансового регулювання. Досліджено стратегічні напрями розвитку державних банків і фінансових компаній у контексті підтримки корпоративного сектору економіки.

РОЛЬ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Олександр Кондратинський — 2026-11-09

У дослідженні розкрито питання взаємозв’язку між цифровізацією, цифровою трансформацією, цифровою зрілістю цифровим урядуванням та цифровою екосистемою територіальної громади. Систематизовано напрями використання цифрових технологій у реалізації інноваційних проєктів, визначено функціональні можливості державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM) та сучасних технологій штучного інтелекту на різних етапах управління проєктами. На основі SWOT-аналізу визначено ключові переваги, обмеження, можливості та загрози цифрового забезпечення інноваційного розвитку територіальних громад. Одночасно запропоновано авторську модель цифрової екосистеми обґрунтування інноваційного розвитку територіальної громади, яка інтегрує цифрову систему управління громади, державні онлайн-платформи, інформаційні ресурси, технології штучного інтелекту, процеси управління інноваційними проєктами та результати їх реалізації у єдину систему.

ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВО-ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕРСОНАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ЧИННИК ЇХНЬОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Олена Корчинська — 2026-11-09

У статті досліджено чинники формування маркетингово-цифрових компетентностей персоналу сільськогосподарських підприємств як важливої передумови їх інноваційного розвитку в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що ефективність формування зазначених компетентностей визначається комплексною дією освітньо-кваліфікаційних, організаційно-мотиваційних та інфраструктурно-технологічних чинників. На основі експертного оцінювання визначено їх відносну значущість і встановлено вагові коефіцієнти, які відображають ступінь впливу кожної групи чинників на розвиток маркетингово-цифрових компетентностей персоналу. Отримані результати можуть бути використані для розроблення програм розвитку персоналу та обґрунтування управлінських рішень щодо цифрової трансформації сільськогосподарських підприємств.