Економіка та суспільство

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕХОДУ ВІТЧИЗНЯНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИНЦИПИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗЕЛЕНОЇ УГОДИ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ АГРОХОЛДИНГУ IMC)

Олександр Файчук — 2025-12-29

Стаття присвячена компаративному аналізу нормативно-правового забезпечення переходу українського сільського господарства на принципи Європейської зеленої угоди в контексті євроінтеграційних процесів. Актуальність дослідження обумовлена стратегічним курсом України на набуття членства в ЄС та необхідністю адаптації аграрного сектору до регуляторних вимог ЄС у сфері кліматичної політики. Методичну основу становлять компаративний аналіз, системний підхід та кейс-метод. Систематизовано ключові елементи правового регулювання на наднаціональному та національному рівнях. Виявлені значні прогалини у національному законодавстві щодо імплементації європейських екологічних стандартів. На прикладі агрохолдингу IMC продемонстровано механізми адаптації великих агропідприємств до нових регуляторних вимог та мінімізації ризиків.

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У СФЕРІ ПРИВАТНОЇ МЕДИЦИНИ

Валентина Лаврененко — 2025-12-29

У статті досліджено економічні аспекти трансформації бізнес-моделей у сфері приватної медицини в умовах структурних змін сучасної економіки. Обґрунтовано, що вичерпання традиційних транзакційних підходів до організації медичних послуг зумовлює перехід від товаро-домінантної до сервіс-домінантної логіки створення цінності, у межах якої ключову роль відіграють екосистемні форми координації. Проаналізовано еволюцію моделей монетизації у приватній медицині - від оплати за послугу до ціннісно-орієнтованих, підписних та платформних моделей. Показано, що цифрові технології виступають інфраструктурною умовою формування медичних екосистем, а не самостійною стратегією розвитку. Визначено ключові економічні обмеження та невирішені проблеми, пов’язані зі стійкістю екосистемних бізнес-моделей у довгостроковій перспективі.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ У ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА

Андрій Крупський — 2025-12-29

У статті досліджено підходи до визначення конкуренції та конкурентоздатності підприємства із виокремленням умов її забезпечення та підвищення. Визначено вплив удосконалення функції планування у сфері активізації ЗЕД на формування нових конкурентних переваг, покращення маркетингової політики, інформаційного, виробничо-технологічного, фінансово-економічного, управлінського потенціалу підприємства. Обґрунтовано напрями підвищення конкурентоздатності у ЗЕД підприємства та реалізації стратегічних планів розвитку. Охарактеризовано значення аналізу та оцінювання фінансово-економічних параметрів ведення бізнесу для прийняття рішень в напрямі підвищення конкурентоздатності у ЗЕД та обранні стратегії розвитку. Доведено необхідність розвитку системи менеджменту якості, яка пришвидшує процеси формування нових конкурентних переваг та сприяє підвищенню цінової та нецінової конкурентоздатності на зовнішніх ринках збуту продукції вітчизняних підприємств. Визначено принципи, на яких повинен грунтуватися процес формування системи підвищення конкурентоздатності у ЗЕД підприємства.

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Катерина Зайченко — 2025-12-29

У статті проведено дослідження щодо формування інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств в умовах трансформації та відновлення економіки України. Визначено сутність та роль інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств. Обґрунтовано структурно-концептуальну модель інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств в умовах трансформації та відновлення економіки України. Вона містить такі структурні елементи: цільовий блок, інноваційно-інвестиційний механізм, результативний блок, що формуються під впливом зовнішнього економічного та інституційного середовища. Визначено алгоритм реалізації інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств з урахуванням ресурсних обмежень та адаптивних управлінських рішень.

БАГАТОВИМІРНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ ПОВОЄННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Наталія Колодко — 2025-12-29

Статтю присвячено дослідженню ефективності міжнародних стратегій повоєнного економічного відновлення. Проведено багатовимірний аналіз світового досвіду, що ґрунтується на п’яти ключових вимірах – макроекономічна стабілізація, структурна трансформація, соціальні наслідки, зовнішня інтеграція та інституційний вплив, контекстно-специфічні цілі. Вивчення досвіду країн щодо економічного відновлення здійснено з використанням кластерізації країн в першу чергу за характером конфлікту (внутрішньодержавний або міждержавний), в результаті чого розглянуто досвід економічного відновлення після великих міждержавних воєн, після внутрішніх та етнічних конфліктів, а також в умовах «заморожених» конфліктів. Визначено ключові характеристики кожної зі стратегій та оцінено їх застосовність до України.

ЦИФРОВА КОНКУРЕНЦІЯ ЯК РУШІЙНА СИЛА КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИХ СТРАТЕГІЙ

Ганна Коломієць — 2025-11-24

У статті проведено глибоке теоретико-прикладне дослідження феномену цифрової конкуренції як ключового детермінанта трансформації сучасних бізнес-стратегій у бік повної клієнтоорієнтованості. Актуальність роботи обґрунтована радикальними змінами в глобальному економічному ландшафті, де стрімка цифровізація та посилення невизначеності змушують суб’єктів господарювання переглядати традиційні моделі конкурентної боротьби. Автори підкреслюють, що в умовах сучасних викликів, таких як геополітична нестабільність та наслідки глобальних криз, цифрова конкуренція стає не лише викликом, а й стратегічним інструментом для забезпечення життєздатності бізнесу через посилення взаємодії зі споживачем. Теоретичний каркас дослідження побудований на системному аналізі еволюції поглядів на конкуренцію: від класичних підходів А. Сміта та неокласичних концепцій А. Маршалла до сучасних теорій М. Портера та Ж. Тіроля. Особливу увагу приділено тому, як цифрові технології редефінують сутність конкурентних переваг, переводячи фокус із володіння фізичними ресурсами на здатність генерувати та обробляти дані про клієнтський досвід. У статті доведено, що цифрова конкуренція діє як потужний каталізатор інновацій, стимулюючи компанії впроваджувати персоналізовані сервіси та адаптивні бізнес-моделі, що базуються на реальних потребах ринку. Наукова новизна роботи полягає в детальному аналізі механізмів залучення клієнтів у цифровому середовищі. Автори досліджують концепцію «Total Experience» (TX), яка об’єднує досвід клієнта (CX), досвід співробітника (EX), користувацький досвід (UX) та мультидосвід (MX). Такий комплексний підхід дозволяє створювати цілісну екосистему взаємодії, що забезпечує стійку лояльність та конкурентну резистентність. У роботі акцентовано на важливості переходу від трансакційного маркетингу до стратегії створення довгострокової цінності для споживача через цифрові платформи. Висновки статті містять конкретні рекомендації щодо використання цифрових інструментів для аналітики даних та управління клієнтським досвідом. Автори аргументують, що успіх у цифрову епоху прямо залежить від здатності бізнесу інтегрувати цифрові технології в усі ланки створення вартості, роблячи клієнтоорієнтованість не просто гаслом, а основою операційної ефективності та стратегічного зростання.

СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ТА АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Ольга Шульга — 2025-12-29

Розглянуто стратегічні вектори трансформації аграрного сектора в умовах екстремальної невизначеності. Розроблено методологію сценарного прогнозування, яка ґрунтується на детермінантах сталого розвитку та дозволяє варіювати траєкторії галузевого росту залежно від інтенсивності екзогенних викликів. Обґрунтовано концепцію адаптивної стратегії управління безпекою, що інтегрує прецизійну оцінку ризиків та інструменти забезпечення операційної життєздатності сільгосппідприємств у воєнний та поствоєнний періоди. Особливу увагу приділено архітектурі міжнародного співробітництва, зокрема ролі міжнародних інституцій у підтримці експортного потенціалу. Визначено євроінтеграційні перспективи через гармонізацію вітчизняних моделей управління із вимогами Європейського зеленого курсу та впровадження інструментів SLLs. Сформовані висновки створюють підґрунтя для переходу до проактивного менеджменту на засадах кластеризації та цифровізації.

ОЦІНКА ПОПИТУ НА ФАРМАЦЕВТИЧНУ ПРОДУКЦІЮ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ

Олег Івченко — 2025-12-29

Стаття присвячена розробці методології попередньої оцінки придатності даних про фармацевтичний попит для управлінських рішень. Запропоновано запровадження індексу готовності до прийняття рішень (Decision Readiness Index, DRI), який оцінює повноту, точність та своєчасність інформації перед застосуванням економетричних моделей та процедур оптимізації. DRI постає як модульний фільтр допустимості, що дозволяє стандартизувати процес прийняття рішень та знижувати ризик помилок при неповній або цензурованій інформації. Метод враховує відмінність вимог до даних різних моделей і тимчасових горизонтів прийняття рішень, забезпечуючи економічну коректність і регуляторну надійність. Запропонований підхід розширює можливості управління портфелем фармацевтичної продукції, ціноутворенням та стратегічним плануванням, а також створює основу для інтеграції з інтелектуальними платформами та подальших досліджень у галузі аналізу попиту та оптимізації фармацевтичного портфеля.

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

Наталія Кондратенко — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад формування та використання потенціалу експортоорієнтованого розвитку національної економіки в умовах глобальної турбулентності. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності та структури експортного потенціалу, виокремлено його ключові компоненти та обґрунтовано їх роль у забезпеченні стійкості економічного розвитку. Проаналізовано вплив нестабільності зовнішнього середовища на формування та використання експортного потенціалу, доведено необхідність застосування адаптаційних механізмів в умовах підвищених зовнішніх ризиків. Визначено напрями підвищення ефективності використання потенціалу експортоорієнтованого розвитку з урахуванням глобальних економічних викликів, структурних зрушень та змін у міжнародному економічному середовищі.

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ УПРАВЛІНСЬКОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Валерій Немченко — 2025-12-29

Метою статті є обґрунтування економічної доцільності цифровізації ЗЕД підприємств з урахуванням управлінської невизначеності. Методика базується на узагальненні функціональних можливостей цифрових систем моніторингу ЗЕД, типологізації рівнів управлінської невизначеності та цифрової зрілості підприємств. Доведено, що економічний ефект цифровізації формується через зниження вартості управлінських помилок і скорочення інформаційних розривів. Запропоновано інтегральний показник та побудовано матрицю зон економічної доцільності, яка дозволяє ідентифікувати межі економічної виправданості цифрових рішень залежно від масштабу і рівня цифрової зрілості. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для аналітичної оцінки доцільності цифровізації ЗЕД підприємствами без переходу до рекомендаційного чи алгоритмічного рівня управління.

АДАПТАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ МОДЕЛЕЙ КРЕДИТУВАННЯ МСБ ДО УМОВ ПОВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ: ВІД СТАНДАРТНОГО КРЕДИТУ ДО EMBEDDED LENDING

Богдан Завалій — 2025-12-29

Стаття обґрунтовує адаптацію банківських моделей кредитування МСБ до умов повоєнної економіки України через перехід до embedded lending. Традиційні моделі з окремими продуктами, формалізованим скорингом і жорсткими вимогами до звітності та застави втрачають ефективність. Embedded lending є еволюційною трансформацією кредиту, інтегруючи фінансування в операційну діяльність МСБ. Ключові обмеження: регуляторна невизначеність нефінансових платформ; зміна кредитного ризику через транзакційні/поведінкові дані замість фінансової історії; операційна/кіберзалежність від платформ; обмежена готовність до платформної логіки. Запропоновані напрями: інституційна інтеграція банків із платформами; трансформація скорингу поєднанням фінансових, транзакційних, поведінкових даних; контекстне фінансування операцій; посилення вимог кіберстійкості; поетапне масштабування через пілотні проєкти. Результати корисні банкам, регуляторам, фінтех-компаніям та МСБ при впровадженні моделей кредитування для повоєнного відновлення.

ІНСТИТУЦІЙНІ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

Андрій Линдюк — 2025-12-29

У статті досліджено інституційні та стратегічні засади державної політики інноваційного розвитку підприємництва в територіальних громадах в умовах децентралізації та воєнних викликів. Обґрунтовано, що громади функціонують у складному соціально-економічному середовищі, що зумовлює потребу в ефективних механізмах державної підтримки підприємницької діяльності на місцевому рівні. Доведено, що узгодженість стратегічних пріоритетів різних рівнів управління та якість інституційного середовища визначають спроможність громад до активізації інноваційної діяльності та диверсифікації економіки. Розкрито роль нормативно-правових і програмних документів як основи реалізації інноваційної політики. Обґрунтовано доцільність переходу до диференційованих моделей підтримки з урахуванням спеціалізації та ресурсного потенціалу територій, розвитку інфраструктури підтримки підприємництва й людського капіталу.

КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ЗА КРИТЕРІЯМИ КІБЕРСТІЙКОСТІ

Олександра Маслій — 2025-12-29

У статті обґрунтовано доцільність використання когнітивного підходу до підвищення рівня економічної безпеки України за критеріями кіберстійкості. Розроблено когнітивну модель підвищення рівня економічної безпеки за критеріями кіберстійкості на засадах проактивного управління з використанням відповідного інструментарію й кіберінформаційних технологій їх реалізації з урахуванням Стратегії забезпечення державної безпеки (Указ Президента України від 30.12.2021 № 56/2022) та Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року (відповідний указ від 11.08.2021 №347) в умовах війни та повоєнного відновлення. Модель розроблена на основі синергетичного підходу, комбінації інтерпретаційного структурного моделювання (fuzzy–ISM) та адаптованої багатокритеріальної моделі прийняття рішень (MCDM). Виконано структурно-топологічний аналіз нечіткої когнітивної карти, у межах якого розраховано показники щільності, ієрархічності та центральності її вузлів. Шляхом сценарного моделювання імітовано динаміку впливу ідентифікованих концептів на стан захищеності об’єкта критичної інфраструктури. Запропонована когнітивна модель дозволяє інтегрувати економічні та кібернетичні аспекти безпеки, забезпечує системне бачення загроз і створює підґрунтя для формування стратегічних пріоритетів проактивного управління.

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ КОНТРАКТНИХ ВІДНОСИН У ПРОЄКТАХ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В БУДІВНИЦТВІ

Антон Артеменко — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним питанням економіко-правового регулювання контрактних відносин у проєктах публічно-приватного партнерства в будівництві в умовах післявоєнної відбудови України. Проаналізовано публічно-приватне партнерство як складну систему довгострокових контрактних відносин, у межах якої поєднуються економічний зміст та правова форма з метою досягнення стратегічних суспільних цілей. Систематизовано підходи до формування контрактів ППП, розподілу ризиків між публічним і приватним партнерами та управління повним життєвим циклом будівельних об’єктів. Досліджено нормативно-правові засади регулювання ППП з урахуванням національної специфіки та міжнародних стандартів. Окреслено напрями вдосконалення контрактного регулювання для підвищення ефективності реалізації будівельних проєктів і економічної стійкості галузі в сучасних умовах.

УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Тетяна Немченко — 2025-12-29

У статті обґрунтовано, що кадровий потенціал є ключовим стратегічним чинником забезпечення стійкості розвитку аграрних підприємств в умовах цифровізації. Авторами акцентовано увагу на тому, що стійкість розвитку аграрних підприємств формується не стільки за рахунок технічної модернізації, скільки через якісні характеристики людського капіталу, рівень цифрових компетентностей, мотивацію до навчання та готовність до організаційних змін. У статті уточнено зміст поняття «кадровий бар’єр цифровізації» та обґрунтовано, що даний бар’єр має системний характер і формується на стику взаємодії людських ресурсів, управлінських практик та інституційного середовища. Авторами запропоновано концептуальну модель, у якій кадровий потенціал виконує функцію інтегратора між цифровими технологіями та стійкістю розвитку підприємства, сформовано механізм подолання кадрового бар’єру цифровізації, реалізація якого дозволяє перетворити кадровий потенціал з обмежувального фактора цифровізації на її ключовий рушій.

АДАПТИВНА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ЦИФРОВІ ВЕКТОРИ РЕФОРМУВАННЯ

Михайло Колядка — 2025-12-29

У статті досліджено концепцію адаптивної монетарної політики в умовах сучасної глобальної нестабільності. Показано, що класичні інструменти грошово-кредитного регулювання поступово втрачають ефективність у зв’язку з фрагментацією фінансових потоків, поширенням небанківських цифрових платформ та зростанням ролі стейблкоїнів і криптовалют у грошовому обігу. Обґрунтовано необхідність переходу до адаптивних монетарних режимів, які поєднують інституційну модернізацію, цифрові технології, алгоритмічний аналіз та нові комунікаційні практики центральних банків. У роботі визначено ключові інституційні, технологічні та поведінкові чинники побудови адаптивної монетарної політики, окреслено трансформацію трансмісійного механізму та проаналізовано вплив цифрових валют центральних банків (CBDC) на збереження монетарного суверенітету. Сформульовано концептуальні підходи до формування нової архітектури монетарного регулювання в умовах цифрової економіки.

МАНІПУЛЯЦІЙНА СТІЙКІСТЬ У ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ: УПРАВЛІННЯ HR-РИЗИКАМИ КОМПАНІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНСАЛТИНГОВОГО БІЗНЕСУ

Тетяна Костишина — 2025-12-29

Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад управління HR-ризиками компанії шляхом розвитку маніпуляційної стійкості персоналу за допомогою послуг консалтингового бізнесу. Актуальність теми зумовлена зростанням впливу деструктивних явищ у ділових комунікаціях на ефективність бізнесу. У статті висвітлено сутність ключових понять: маніпуляційна стійкість персоналу, процес формування цієї стійкості, проаналізовано види маніпуляцій та методи управління ними. Обґрунтовано доцільність залучення HR-консалтингу для системного вирішення проблеми HR-ризиків. Запропоновано комплексну стратегію для консалтингового бізнесу з формування маніпуляційної стійкості як структурованої послуги. Визначено позитивний ефект від впровадження комплексної стратегії, що полягає не лише в мінімізації кадрових ризиків, а й у створенні низки стійких конкурентних переваг.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Ганна Строкович — 2025-12-29

Стаття присвячена комплексному аналізу ролі цифровізації як критичного фактора функціонування компетентної організації. Обґрунтовано, що цифровізація в сучасних умовах перетворилася з необов'язкового інструменту на необхідну передумову для організаційної ефективності та конкурентоспроможності. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу до аналізу процесів цифрової трансформації, методу структурно-логічного моделювання для визначення взаємозв'язків між ключовими елементами цифровізації, методу порівняльного аналізу для вивчення різних підходів до організаційної цифровізації, а також методу систематизації та класифікації для впорядкування викликів та бар'єрів цифрової трансформації. Автор розглядає цифровізацію як багатовимірний процес, що охоплює технологічну інфраструктуру, бізнес-процеси, організаційну культуру та стратегічне планування. Проаналізовано концептуальні основи організаційної компетентності в цифрову епоху, визначено ключові характеристики компетентної організації. У дослідженні систематизовано виклики та бар'єри цифровізації, зазначено причини їх виникнення та можливі шляхи їх подолання. Особлива увага приділяється розгляду цифровізації в контексті принципів сталого розвитку. Розроблено структурно-логічну схему, що демонструє взаємозв'язок між цифровізацією, організаційною компетентністю та сталим розвитком крізь призму економічного, соціального та екологічного вимірів. Обґрунтовано, що цифрові технології створюють можливості для оптимізації ресурсів, зменшення впливу на навколишнє середовище, посилення соціальної інтеграції та прозорості діяльності організації. Результати дослідження підтверджують, що успішна цифровізація вимагає цілісного підходу, який інтегрує технологічні інновації з трансформацією організаційної культури, систематичним розвитком компетенцій персоналу та узгодженням цифрових ініціатив зі стратегічними цілями організації в контексті принципів відповідального бізнесу та сталого розвитку.

ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІНІМІЗАЦІЇ

Оксана Відоменко — 2025-12-29

У статті здійснено комплексне дослідження економічних ризиків підприємств харчової промисловості в умовах воєнного стану. Обґрунтовано сутність ризику як імовірнісної категорії, що в агропродовольчому секторі посилюється факторами біологічної детермінованості та технологічної безперервності. Автором ідентифіковано деструктивний вплив воєнної агресії на логістичні ланцюги та енергетичну стабільність виробництва, що спричиняє кумулятивне зростання невизначеності. Наукова новизна роботи полягає у розробці систематизованої класифікації ризиків та формуванні стратегічного інструментарію їх мінімізації. Запропоновано заходи з технологічної автономізації, локалізації сировинних потоків та кадрової адаптації. Результати спрямовані на побудову динамічної системи економічної безпеки для забезпечення життєздатності бізнесу та підтримання продовольчої безпеки держави.

ФІНТЕХ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ МСП У СФЕРІ ЦИРКУЛЯРНОЇ ТА ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

Леся Дмитришин — 2025-12-29

Стаття присвячена питанням впливу фінансових технологій (фінтех), як одного з інструментів економічного механізму, на екологічну та економічну стійкість в контексті реалізації цілей сталого розвитку. Встановлено, що на малі та середні підприємства припадає значна частина промислового забруднення. Тому використання фінтех може трансформувати результати сталого розвитку. Проаналізовано та систематизовано наукові підходи щодо взаємозв’язку фінтех, сталого розвитку, зеленої та циркулярної економіки, екологічної та економічної стійкості. Визначено опосередкований вплив зеленої економіки та циркулярної економіки на фінтех, екологічну та економічну стійкість. Сформовано низку гіпотез, які представляють прямий та опосередкований вплив обраних категорій. Запропоновано концептуальну модель впливу фінтех на екологічну та економічну стійкість малих та середніх підприємств, зосереджуючись на посередницькій ролі зеленої та циркулярної економіки.

ЗАХИСТ ДАНИХ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ ТА КІБЕРЗАГРОЗ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРИВАТНОСТІ

Владислав Жуляєв — 2025-12-29

У статті проаналізовано виклики і загрози, пов’язані із захистом персональних даних працівників у системах управління персоналом. Показано міждисциплінарний характер проблеми інформаційної приватності, що охоплює соціотехнічні, правові, організаційні, етичні, соціокультурні аспекти. Обґрунтовано необхідність багаторівневого аналізу, із увагою до внутрішніх процесів організації та впливів зовнішнього середовища. Розглянуто новітні регуляторні норми ЄС щодо захисту даних, штучного інтелекту та кіберстійкості, важливі для організацій країн ЄС та України, яка перебуває в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції. Підкреслено, що цифровізація HR-систем одночасно спрощує управління персоналом і посилює ризики витоків даних працівника. Підкреслено глобальний характер ризиків, пов’язаних з приватністю, та наголошено на необхідності скоординованих зусиль регуляторних органів, бізнесу та громадянського суспільства для забезпечення надійного захисту персональних даних та зміцнення інформаційної приватності в цифровому середовищі, що розвивається.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ СТАТИСТИЦІ: МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

Ірина Козик — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним питанням дослідженню ролі інформаційних технологій в економічній статистиці на мікроекономічному просторі з позицій мікроекономічного аспекту, зокрема в контексті аналізу діяльності підприємств, домогосподарств та інших економічних агентів. Обґрунтовано значення цифровізації статистичних процесів для підвищення якості мікроекономічних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень на рівні суб’єктів господарювання. Проаналізовано можливості використання електронної звітності, інтегрованих інформаційних систем, великих даних, хмарних технологій і штучного інтелекту в обробці та аналізі мікроекономічної інформації. Визначено основні переваги впровадження інформаційних технологій у статистичну практику, а також окреслено проблеми захисту даних, інформаційної безпеки та кадрового забезпечення. Узагальнено перспективи розвитку економічної статистики України в умовах цифрової трансформації з урахуванням мікроекономічних потреб.

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ В УМОВАХ ВІЙНИ: ОПТИМІЗАЦІЯ, СТРАТЕГІЧНІ ЗАХОДИ ТА ПІДТРИМКА (НА ПРИКЛАДІ ГРУПИ «ІНТЕРПАЙП»)

Кирило Огданський — 2025-12-29

У статті досліджено трансформацію підходів до управління людським капіталом у промисловому секторі України в умовах повномасштабної війни. На прикладі Корпорації «ІНТЕРПАЙП» проаналізовано адаптацію кадрової структури до змінних обсягів виробництва та викликів безпекового характеру. Визначено ключові чинники деградації кадрового потенціалу, зокрема міграційні процеси та психологічне виснаження персоналу. Обґрунтовано перехід від операційного до стратегічно-гуманітарного управління, що базується на соціальній безпеці, цифровізації навчання та реінтеграції ветеранів. Висвітлено досвід впровадження інклюзивних стандартів та розширення професійних можливостей для жінок як механізм подолання дефіциту кадрів. Результати дослідження можуть бути використані для формування методичних рекомендацій з антикризового управління персоналом на великих підприємствах.

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ: ПРОБЛЕМИ, РЕГУЛЯТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ

Віталій Півторак — 2025-12-29

У статті досліджено проблеми розвитку інноваційної діяльності підприємництва в сільському господарстві України в умовах трансформаційних економічних процесів, обмеженого доступу до фінансових ресурсів та недостатньої ефективності регуляторного середовища. Здійснено порівняльну оцінку показників інноваційної активності України і окремих країн Європейського Союзу на основі даних Global Innovation Index та галузевої статистики. Виявлено суттєве відставання України за рівнем фінансування наукових досліджень, цифровізації аграрного сектору, та частки переробленої аграрної продукції в експорті. Обґрунтовано необхідність формування комплексної інноваційної політики, спрямованої на фінансово-інституційну підтримку аграрного підприємництва, розвиток механізмів трансферу технологій, цифровізацію виробничих процесів і впровадження принципів сталого розвитку.

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ КОМПАНІЙ

Олександра Чорна — 2025-12-29

У статті досліджено вплив корпоративної культури на фінансово-економічні показники транспортно-логістичних підприємств. Встановлено, що сильна корпоративна культура спряє підвищенню продуктивності праці, зниженню плинності кадрів, зростанню прибутковості та ефективності операційних процесів. На основі даних міжнародних досліджень, звітів консалтингових компаній та статистичних показників залученості персоналу (eNPS, рівень розуміння обов’язків, оцінка професійного росту) встановлено, що організації із високим рівнем культури демонструють вищу фінансову ефективність та конкурентноспроможність на ринку праці. Обгрунтовано, що управління корпоративною культурою має бути системним, орієнтованим на розвиток персоналу та адаптацію до ринкових викликів, що забезпечує довгостроковий успіх та стабільність.

ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНИХ ДЕТЕРМІНАНТ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ КРЕАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

Олена Перепелюкова — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування інтелектуально-інноваційних детермінант регіональних економічних систем. Розглянуто сучасні підходи до визначення креативної економіки, що дозволило виокремити її основні відмінності від звичайної економіки. Обґрунтовано важливість використання інтелектуального капіталу для розвитку регіональних економічних систем в умовах відновлення України. Визначено основні перешкоди та потенціал територіального розвитку, виходячи з можливостей та адаптивної спроможності регіональних систем. Обґрунтовано необхідність імплементації міжнародного досвіду в сфері захисту прав інтелектуальної власності та інноваційних розробок для розширення співпраці з міжнародними партнерами. Встановлено, що на сьогодні основною рушійною силою відновлення регіональних економічних систем є людський потенціал та креативність, які здатні забезпечити формування нових конкурентних переваг.

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ (КОРПОРАТИВНОЇ) КУЛЬТУРИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Тетяна Коритько — 2025-12-29

У статті розглянуто питання формування корпоративної культури як інструменту стратегічного розвитку підприємства, спрямованого на підвищення фінансово-економічних показників. Цифрова корпоративна культура підприємства визначає вектор її розвитку, дозволяє згладити проблему узгодження індивідуальних цілей із спільною метою підприємства, формує загальний культурний простір, що включає цінності, норми та поведінкові моделі, які поділяють всі співробітники. Корпоративна культура може більшою мірою впливати на успіх підприємства, ніж інші фактори. Обґрунтовано, що цифровізація бізнес-процесів посилює роль корпоративної культури як нематеріального активу, здатного забезпечити підвищення продуктивності праці, рівня залученості персоналу та адаптивності підприємства до змін зовнішнього середовища.

ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Олена Мурзабулатова — 2025-12-29

Інноваційно-інвестиційна діяльність є основним фактором забезпечення стратегічного розвитку підприємства в умовах зростання конкуренції, технологічної динаміки та нестабільності зовнішнього середовища. Ефективність реалізації інноваційно-інвестиційних проєктів значною мірою залежить від рівня узгодженості інноваційної, інвестиційної та стратегічної політики підприємства, інтеграція яких формує єдину систему управління розвитком. Систематизовано основні підходи до аналізу інноваційно-інвестиційних проєктів, зокрема фінансово-економічний, стратегічний, ризик-орієнтований, багатокритеріальний, процесно-орієнтований та інформаційно-аналітичний. Запропоновано комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності реалізації інноваційно-інвестиційних проєктів.

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В КОНТЕКСТІ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНОЇ СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ

Андрій Почтовюк — 2025-12-29

Стаття присвячена теоретичному дослідженню впливу експортно-орієнтованої стратегії економічної безпеки держави на формування інноваційного потенціалу підприємства. Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення інноваційної діяльності та розвитку підприємств в умовах експортно-орієнтованої стратегії економічної безпеки. Проаналізовано сутнісні характеристики інноваційного потенціалу підприємства, окреслено перелік структурних складових і узагальнено ряд факторів формування. Розглянуто підходи до визначення категорії «економічна безпека національного господарства», узагальнено основні її компоненти. Ідентифіковано специфічні складові експортно-орієнтованої стратегії економічної безпеки держави. На теоретичному рівні визначено і узагальнено вплив експортно-орієнтованої стратегії економічної безпеки на формування інноваційного потенціалу підприємства.

ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Юрій Лопатинський — 2025-12-29

Досліджено інституційні засади інклюзивного розвитку об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні. Запропоновано трактування інституційних засад як комплексу формальних і неформальних інституцій, що визначають доступ різних соціальних груп до ресурсів, послуг і процесів прийняття рішень. Систематизовано рівні інституційних засад: державний рівень формує законодавчу та фінансову рамку, рівень місцевого самоврядування реалізує інклюзивні практики, рівень громадянського суспільства забезпечує участь населення. Охарактеризовано ключові формальні та неформальні інституції інклюзивного розвитку, ефективність яких визначається комплексністю та взаємодоповнюваністю. Сформульовано рекомендації щодо посилення інституційних засад інклюзивного розвитку ОТГ.

СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ З ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Ірина Кораблінова — 2025-12-29

У статті проаналізовано особливості стратегій інноваційного розвитку провідних міжнародних технологічних компаній, які за новою таксономією UNCTAD віднесені до категорії постачальників цифрових рішень. Обґрунтовано роль цифрових рішень як ключового елемента сучасної цифрової економіки та інструменту реалізації процесів цифрової трансформації у різних галузях. На основі порівняльного аналізу показано, що статус ключового гравця цифрової економіки формується відповідно до функціональної ролі компанії у цифрових ланцюгах створення вартості, а не виключно за рівнем її інноваційної активності. Виявлено, що поряд з інноваційними лідерами у цій категорії представлені компанії, діяльність яких зосереджена на масштабуванні та інтеграції цифрових рішень. Окреслено тенденцію розширення інноваційно-інвестиційної діяльності технологічних компаній за межі цифрової економіки та акцентовано увагу на необхідності застосування принципів відповідальних інновацій у сучасних стратегіях інноваційного розвитку.

«ДЕБАРКАДЕР» ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ АКТОРІВ В ІНДУСТРІЇ 4.0

Юлія Рогозян — 2025-12-29

Стаття присвячена проблематиці людського розвитку та факторам, що формують його основу. Людський розвиток розглядається як умова та двигун економічного зростання. Доведено, що фундаментальними «стовпами», на яких базується процес людського розвитку, виступають економіка, інституційне середовище та креативність, причому остання є критичною складовою для формування знань, інноваційної та креативної економіки. Взаємодія цих сфер створює умови для розвитку людського потенціалу, забезпечуючи набуття компетенцій та навичок, необхідних для успішного функціонування в умовах Індустрії 4.0. Особлива увага приділена концепції «Вміння 4.0», яка виступає орієнтиром формування високоефективного людського потенціалу, здатного адаптуватися до технологічних, соціальних та економічних трансформацій сучасного світу, підвищувати продуктивність, впроваджувати інновації та забезпечувати сталий розвиток підприємств, регіонів та країни загалом.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА КОРПОРАТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО І ВИРОБНИЧОГО СЕКТОРІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Марина Семикіна — 2025-12-29

Стаття спрямована на обґрунтування теоретико-методичних засади та розробку практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств агропромислового та виробничого секторів в умовах воєнного стану. Розкрито сутність адаптивного управління в умовах критичної невизначеності та визначено дестабілізуючі фактори впливу на стійкість реального сектору. На основі SWOT-аналізу виявлено дуалістичний вплив війни як джерела загроз та можливостей трансформації бізнесу. Запропоновано напрями розвитку підприємств, що передбачають перехід від стратегій виживання до відновлення: створення страхових запасів ресурсів та енергетичної автономії, впровадження гнучких виробничих систем та повну інтеграцію безпекової функції в усі бізнес-процеси. Реалізація цих механізмів забезпечить збереження виробничого потенціалу та сформує фундамент для швидкого повоєнного відновлення.

МИТНИЙ КОНТРОЛЬ: СПЕЦИФІКА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК

Юлія Холодна — 2025-12-29

Доведено роль системи митного контролю при забезпеченні захисту національних інтересів країн та зроблено акцент на необхідності її постійного вдосконалення. Встановлено, що країни ЄС мають значний досвід формування сучасних ефективних систем митного контролю. А діяльність митних органів одночасно спрямована на підвищення ефективності та спрощення митних процедур. Підкреслено високий ступінь цифровізації процесів контролю. Особливий акцент зроблено на такій формі контролю, як митний пост-аудит. За результатами дослідження зосереджено увагу на ініціативах, які представляють інтерес для адаптації в Україні та потребують врахування в процесі реформ митної політики країни в умовах євроінтеграційних процесів. Підкреслено, що імплементація таких заходів сприятиме захисту фінансових і зовнішньоекономічних інтересів держави.

ВИКЛИКИ І ЗАГРОЗИ РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Людмила Шаталова — 2025-12-29

У статті досліджено вплив цифрової трансформації на трудовий потенціал робочої сили. Обґрунтовано доцільність дослідження цього впливу через систему викликів і загроз, зумовлених активним впровадженням цифрових технологій у соціально-економічні процеси. В межах дослідження виклики інтерпретуються як процеси й явища, що зумовлюють необхідність певної реакції, тоді як загрози мають деструктивний характер і призводять до негативних наслідків. Досліджено виклики, обумовлені впровадженням цифрових технологій, в техніко-організаційній, соціально-економічній, демографічній і етичній сферах. Впровадження цифрових технологій створює певні загрози в безпековій і екологічній сферах. Ефективне управління трудовими ресурсами і процесами відтворення трудового потенціалу вимагає врахування виявлених викликів і загроз, оскільки вони визначають стратегії адаптації робочої сили до соціально-економічних змін.

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНИХ НАДХОДЖЕНЬ

Ганна Грищук — 2025-12-29

У статті досліджено сутність та особливості застосування ризик-орієнтованого підходу до податкового контролю в Україні в умовах структурних трансформацій економіки та зростання податкових ризиків. Обґрунтовано, що ефективне управління податковими ризиками є ключовим чинником забезпечення стабільності та повноти бюджетних надходжень, фінансової безпеки держави та підвищення рівня податкової дисципліни. Проаналізовано нормативне бачення категорії «податковий ризик», критерії ризиковості платників податків, визначено їх економічну сутність та роль у ризик-орієнтованій моделі податкового контролю. Досліджено організаційні особливості проведення податкових перевірок платників податків з підвищеним рівнем ризику. На основі аналізу динаміки податкових надходжень обґрунтовано доцільність концентрації контрольних заходів на ризикових суб’єктах господарювання. Зроблено висновок, що впровадження системного управління податковими ризиками із акцентом на аналітичні та превентивні заходи сприяє підвищенню ефективності податкового адміністрування та його прозорості.

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ФАРМАЦЕВТИЧНИМИ ТОВАРАМИ В МЕРЕЖІ АПТЕК

Андрій Поврозник — 2025-11-24

У статті досліджено організаційні та методичні засади внутрішнього контролю за операціями з фармацевтичними товарами в аптечній мережі. Розкрито проблеми функціонування мережевих аптечних структур унаслідок децентралізації товарних операцій, логістичних ускладнень та підвищених ризиків. Визначено суть внутрішнього контролю за операціями з фармацевтичними товарами. Узагальнено наукові підходи до контролю товарних запасів і визначено специфічні особливості контролю у фармацевтичній галузі. Сформовано завдання внутрішнього контролю, що охоплюють перевірку якості надходжень, дотримання умов зберігання, контроль правильності списання фармацевтичних товарів, достовірності облікових даних і прозорості внутрішніх переміщень. Окреслено інформаційну базу внутрішнього контролю за фармацевтичними товарами та перелік суб’єктів контролю.

РОЗКРИТТЯ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ У НЕФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ

Світлана Семенова — 2025-12-29

У статті досліджено особливості предсталення цифрових активів у нефінансовій звітності в умовах зростання ролі цифровізації у діяльності підприємств. Встановлено, що розкриття цифрових активів набуває особливого значення саме для нефінансової звітності з огляду на різноманітність видів таких активів, серед яких не всі можуть бути повноцінно відображені в обліку та фінансовій звітності через обмеження критеріїв їх визнання і оцінки. Такі ресурси, як дані, алгоритми, програмні продукти, інформаційні системи, цифрові платформи та пов’язані з ними управлінські практики залишаються поза межами фінансових звітів або відображаються фрагментарно. Доведено, що саме нефінансова звітність створює можливості для комплексного розкриття цифрових активів у контексті бізнес-моделі, систем корпоративного управління, ризиків і можливостей, впливу на стійкість, інноваційність та довгостроковий розвиток підприємств. Наявність розрізнених стандартів і рамок для нефінансового звітування ускладнює порівнянність інформації й формування узгоджених підходів. Проаналізовано найбільш вагомі стандарти та рамки і встановлено, що більшість з них інтегрують цифрові активи опосередковано через звітування про кіберризики, управління даними, опис цифрових стратегій та інформаційної безпеки, що знижує рівень системності й порівняності відповідної інформації. Аналіз практик міжнародних компаній різних юрисдикцій показав наявність істотних відмінностей між підходами ЄС та США. Виявлено, що в країнах ЄС розкриття цифрових аспектів поступово набуває стандартизованого й обов’язкового характеру згідно з CSRD та ESRS, тоді як у США переважає добровільне і фрагментарне розкриття. Встановлено основні проблеми сучасної практики нефінансового звітування про цифрові активи. Для їхнього вирішення запропоновано напрями удосконалення, які полягають у закріпленні цифрових активів як окремої категорії звітування, розробці уніфікованої класифікації і таксономії, визначенні набору кількісних та якісних показників, впровадженні формалізованих форматів розкриття, уніфікаціі вимог міжнародних й національних стандартів, підвищенні достовірності завдяки незалежній верифікації, підготовці персоналу і розвитку процесів управління цифровими активами. Реалізація пропозицій сприятиме підвищенню інформативності, порівнянності й корисності нефінансових звітів для стейкхолдерів.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОДАТКАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Олег Якубишин — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів цифровізації бухгалтерського обліку розрахунків за податками. Відзначено, що цифровізація є процесом переведення аналогових даних у цифровий формат. З’ясовано, що в сучасних умовах функціонування сільськогосподарські підприємства продовжують модернізувати, удосконалювати та змінювати традиційні управлінські, виробничі та облікові процедури. Також підкреслено, що цифровізація систем бухгалтерського обліку належить до ключових напрямів еволюції сучасних економічних систем. Проведено порівняння традиційної та цифровізованої систем бухгалтерського обліку. Охарактеризовано сучасні спеціалізовані програми та веб-сервіси для автоматизації, комунікації та обміну інформацією між зацікавленими групами користувачів. Виділено основні напрями, які характеризують зміни в бухгалтерському обліку під впливом цифровізації. Розкрито науково обґрунтовані переваги та недоліки цифровізації обліку розрахунків за податками. Обґрунтовано концепцію цифровізації бухгалтерського обліку розрахунків за податками сільськогосподарських підприємств.

АКТИВИ ПОКРИТТЯ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ У СИСТЕМІ ПРУДЕНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ТА СУЧАСНА РЕГУЛЯТОРНА ПРАКТИКА (2012–2025)

Жанна Дрига — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню наукових підходів і сучасної регуляторної практики формування та оцінювання активів, що покривають страхові резерви, у системі пруденційного нагляду за діяльністю страховиків. Обґрунтовано, що в умовах посилення вимог Національного банку України активи резервів перестають бути формальним елементом дотримання нормативів і набувають ключового значення для забезпечення платоспроможності страховика та фінансової стійкості небанківського фінансового сектору. У дослідженні застосовано нормативно-правовий аналіз, системний підхід і методи економічного моделювання. Розроблено модель оцінювання активів покриття резервів за критеріями якості, ліквідності, диверсифікації та контрагентського ризику, а також запропоновано матрицю контролю і KPI-набір внутрішнього контролю. Доведено, що застосування запропонованого інструментарію підвищує доказовість управлінських рішень і сприяє ранньому виявленню ризиків.

ВИКЛИКИ АУТСОРСИНГУ ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА НАДАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПОСЛУГ

Наталія Клим — 2025-12-29

У результаті дослідження виявлено, що компанія, яка приймає рішення на користь залучення аутсорсингу, стикається з певними викликами. Зокрема, однією з проблем аутсорсингу є можливість втрати контролю над процесами, які виконує зовнішній підрядник. Втрата такого контролю може призвести до зниження рівня якості продукції чи послуг, що негативно впливає на репутацію компанії. Разом з цим існує ризик втрати конфіденційності даних та інформаційної безпеки. Також в результаті залучення аутсорсингу можуть виникати проблеми в комунікації та координації між компанією та підрядником, що може призвести до затримки в отриманні управлінської інформації для оперативного прийняття рішень. Крім цього, аутсорсинг призводить до скорочення робочих місць всередині компанії, адже, разом із скороченням витрат на персонал, відбувається втрата інституційного досвіду реалізації функції, що передається на аутсорсинг.

РОЛЬ ПОДАТКОВОГО КОНСАЛТИНГУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Ярослава Кріль — 2025-12-29

У статті досліджено роль податкового консалтингу як стратегічного інструменту забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації економіки України. Систематизовано функції та інструменти податкового консалтингу, які сприяють оптимізації податкового навантаження, зниженню фінансових ризиків та підвищенню інвестиційної привабливості агробізнесу. Обґрунтовано взаємозв'язок між податковим консультуванням та реалізацією Цілей сталого розвитку ООН в аграрному секторі. Виявлено ключові проблеми функціонування системи податкового консалтингу в Україні, зокрема відсутність спеціалізованого законодавства, обмежену доступність професійних послуг для малих підприємств та недостатню інтеграцію податкового планування у стратегічне управління. Запропоновано рекомендації щодо розвитку інституційної бази податкового консультування та його інтеграції у комплексні дорадчі програми для аграрного сектору.

ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Олексій Найденко — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Узагальнено пільги за податками та зборами відповідно до Довідника пільг. Доведено, що не всі види пільг регламентовано в податковому законодавстві. Встановлено наявні суперечності між податковим законодавством та Довідником пільг Державної податкової служби України. З’ясовано, що відсутній уніфікований звітний документ, в якому систематизуються суми пільг, надані платникам податків. Розглянуто проблеми застосування окремих видів податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Встановлено, що кількість осіб, які користуються правом на податкову соціальну пільгу та податкову знижку знижується. Доведено необхідність запровадження в Україні прогресивної шкали оподаткування заробітної плати для реалізації стратегічних цілей Національної стратегії доходів. Окреслено необхідність стимулювання молоді до працевлаштування в Україні шляхом звільнення їх від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (за досвідом Польщі) на період воєнного стану. Узагальнено та обґрунтовано пропозиції щодо зміни податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Запропонована обов’язкове включення податкових пільг до Довідника пільг Державної податкової служби України, який має корелюватися із податковим законодавством.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПІДХОДИ ДО КООРДИНАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ

Валерія Фесенко — 2025-12-29

У статті досліджено сучасні підходи до організації та розвитку взаємодії між внутрішніми та зовнішніми аудиторами у державному секторі України. Обґрунтовано, що ефективна координація аудиторської діяльності є ключовою передумовою забезпечення прозорості, підзвітності та результативного управління публічними фінансами в умовах воєнного стану, повоєнного відновлення та євроінтеграції. Проаналізовано нормативно-правові та методологічні засади державного аудиту, узагальнено міжнародний досвід країн ЄС і OECD щодо формалізованих моделей співпраці між аудиторами. Виявлено основні бар’єри взаємодії в Україні, зокрема нормативні прогалини, низький рівень цифрової інтеграції, кадрові обмеження та дефіцит інституційної довіри. Запропоновано практичні напрями вдосконалення співпраці, включаючи запровадження національного стандарту координації, створення єдиної електронної платформи аудиту та розвиток спільних форм професійної підготовки аудиторів.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ: ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ВПЛИВ НА РОЗВИТОК БІЗНЕСУ

Андрій Педько — 2025-12-29

У статті здійснено теоретико-нормативний та практичний аналіз економічної сутності податку на додану вартість. Досліджено трансформацію класичних економічних дефініцій ПДВ у процесі його нормативного закріплення та практичного застосування в Україні. Обґрунтовано наявність логічного розриву між класичною моделлю ПДВ як нейтрального податку на споживання та фактичними механізмами його стягнення, що проявляється у визначенні бази оподаткування, адмініструванні податку та застосуванні ненормативних індикативних механізмів контролю. Доведено, що у практиці адміністрування ПДВ відбувається трансформація податку на додану вартість у бік оподаткуванню обороту, що спричиняє втрату нейтральності та вплив на фінансові результати бізнес-суб’єктів. Окрему увагу приділено оцінці можливих економічних наслідків запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців у межах спрощеної системи оподаткування.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРІВ І СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В УПРАВЛІННІ ППІДПРИЄМСТВОМ

Денис Полоз — 2025-12-29

У статті досліджено загальні практичні і теоретичні напрацювання, пов’язані із концептуальними засадами інтеграції бухгалтерського обліку товарів і системи внутрішнього контролю в управлінні підприємством. Доведено, що недостатня інтеграція обліку товарів із внутрішнім контролем зумовлює інформаційні розриви між процесами облікового відображення, контролю, аналізу. Доведено, що наукові розробки доцільно зосередити на вдосконаленні методологічних підходів враховуючи особливості різних галузей діяльності підприємств. Доведено, що інтеграція бухгалтерського обліку товарів і внутрішнього контролю забезпечує формування цілісного інформаційно-контрольного простору. Рекомендовано розробити модель оцінювання ефективності інтегрованих обліково-контрольних систем, дослідити можливість використання цифрових інструментів, аналітики, ризик-орієнтованих підходів у контролі товарних процесів.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ ТА ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В ХОЛДИНГОВИХ КОМПАНІЯХ

Людмил Сахно — 2025-12-29

Дослідження присвячене організації бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту в холдингових компаніях наприкладі ТОВ «ФЕНІКС ГРУП Д.П.». Холдингові структури розглянуто, як складні економічні системи що потребують спеціалізованих підходів до формування облікової інформації та консолідованої фінансової звітності. Метою роботи є визначення особливостей організації обліку в холдингах та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи внутрішнього аудиту у компанії. У дослідженні застосовано методи системного аналізу, узагальнення та спеціальні методи бухгалтерського обліку. Проаналізовано організаційну структуру бухгалтерської служби, облікову політику і процедури консолідації звітності. Визначено проблеми обліку міжкорпоративних операцій. Впровадження запропонованих заходів дозволить підвищити достовірність консолідованої звітності та ефективність управлінських рішень.

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ІТ-ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ КОМПЛЕКСНОГО УПРАВЛІННЯ

Богдан Луговець — 2025-12-29

У статті досліджено внутрішній аудит як складову комплексної системи управління ІТ-підприємством в умовах цифровізації та ускладнення бізнес-процесів. Обґрунтовано, що специфіка діяльності ІТ-компаній, зокрема висока частка нематеріальних активів, динамічність операцій і багатоюрисдикційність, потребує адаптації традиційних підходів до внутрішнього контролю. Розкрито сутність внутрішнього аудиту як превентивного управлінського інструменту, спрямованого на своєчасне виявлення відхилень і мінімізацію ризиків. Систематизовано методи внутрішнього контролю та обґрунтовано доцільність використання аналітичних коефіцієнтів як «маяків» ризику. Запропоновано алгоритм застосування аналітичних показників у внутрішньому аудиті ІТ-підприємств та визначено можливості автоматизації аналітичних процедур. Зроблено висновок про доцільність інтеграції аналітичних інструментів у систему внутрішнього аудиту для підвищення ефективності управління.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОБІЗНЕСУ

Мирослав Молдован — 2025-12-29

У статті розкрито роль внутрішньогосподарської звітності для цілей управління підприємств агробізнесу. Відзначено, що внутрішньогосподарська звітність вирізняється значною варіативністю, оскільки її зміст і структурна побудова визначаються специфічними інформаційними потребами управлінського персоналу та можуть коригуватися залежно від запитів управлінців різних рівнів управління. Розкрито сукупність чинників, які впливають на якість управлінської звітності. Представлено науково-обґрунтовану схему етапів розробки та впровадження управлінської звітності, яка може бути адаптована суб’єктами агробізнесу. Обґрунтовано інформаційне забезпечення формування звітності про фінансові результати підприємств агробізнесу, з врахуванням пропозицій в частині удосконалення структури субрахунків обліку фінансових результатів діяльності. Запропоновано форму внутрішньої звітності «Звіт про фінансові результати основної операційної діяльності».

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ АГРОПРОДУКЦІЇ: УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА ТА ВИКЛИКИ

Володимир Глухов — 2025-12-29

У статті досліджено фінансові інструменти державного регулювання експорту агропродовольчої продукції та особливості їх застосування в сучасних умовах розвитку аграрного сектору України. Обґрунтовано значення аграрного експорту для забезпечення зовнішньоекономічної стійкості та підтримання позитивного сальдо торговельного балансу. Проаналізовано структурні характеристики експорту агропродукції, виявлено домінування товарів з низьким рівнем переробки та окреслено пов’язані з цим ризики для довгострокового розвитку. Систематизовано інструменти державного впливу на експортну діяльність. Доведено необхідність комплексного використання таких інструментів з метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції, збереження балансу між експортними інтересами та стабільністю внутрішнього ринку.

ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Ірина Панасейко — 2025-12-29

У статті розглянуто важливу функцію податкового планування на підприємстві – оптимізацію системи оподаткування та податкового навантаження. Метою статті є дослідження форм реалізації податкової політики підприємства в сфері податкового планування, ключових напрямків здійснення податкового планування та податкової оптимізації. Охарактеризовано напрямки здійснення податкового планування та податкової оптимізації при створенні підприємства: обрання організаційно - правової форми господарювання, реєстрацію підприємства в офшорних зонах, вибір системи оподаткування. Розглянуто напрямки здійснення податкового планування та податкової оптимізації в процесі функціонування підприємства: обрання контрагентів з різним податковим статусом та різних форм господарських операцій, альтернативність формування облікової політики підприємства, обрання видів діяльності, форм виплат працівникам, умов господарських договорів.

БЮДЖЕТИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ігор Легкоступ — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним питанням фінансового стану та проблематики бюджетів територіальних громад в період воєнного стану в Україні. На основі існуючих визначень українських науковців уточнено дефініцію «бюджет територіальної громади». Зроблено аналіз динаміки доходів та видатків громад в Україні у порівнянні із динамікою показників державного бюджету. Також, проаналізовано структуру доходів громад за групами джерел, ефективність виконання місцевих бюджетів за період 2021 – 2024 років. Визначено та описано основні проблеми бюджетів територіальних громад, які виникли або поглибилися під час військового стану, спричиненого повномасштабним вторгненням в Україну у 2022 році. Запропоновано деякі шляхи вирішення існуючих фінансових проблем бюджетів територіальних громад задля підвищення їх фінансової спроможності та ефективності надання послуг.

ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ КРИЗИ

Світлана Кропельницька — 2025-12-29

У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до оцінювання інвестиційної привабливості в умовах кризових трансформацій економіки. Розглянуто вітчизняні й зарубіжні дослідження, присвячені індикаторному, ризик-орієнтованому та управлінському підходам до оцінки інвестиційної привабливості галузей економіки. Особливу увагу приділено визначенню специфіки роздрібної торгівлі як галузі, що дуже чутлива до макроекономічних шоків, змін споживчого попиту та інституційної нестабільності. Обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого методичного підходу до оцінювання інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі, який поєднує систему кількісних індикаторів, оцінювання інвестиційних ризиків та управлінські інструменти антикризового менеджменту. Запропоновано узагальнену методичну модель оцінювання інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі, придатну для використання в аналітичній та управлінській практиці у кризові періоди.

ФІСКАЛЬНІ ДОМІНАНТИ СПІВРОБІТНИЦТВА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Віктор Русін — 2025-12-29

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти фіскальних домінант співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації та воєнної трансформації економіки. Обґрунтовано, що нарощування бюджетної спроможності громад супроводжується збереженням асиметрії фінансових ресурсів, що актуалізує пошук інструментів горизонтальної кооперації для подолання територіальних диспропорцій та зменшення трансфертної залежності. Виокремлено ключові фіскальні механізми співробітництва територіальних громад, які розглянуто у взаємозв’язку з механізмами фіскальної безпеки та інклюзивних пріоритетів розвитку. Запропоновано матричний підхід до систематизації факторів впливу (міжнародних, національних, регіональних і локальних) на функціонування зазначених механізмів та оцінено ступінь їхнього впливу на результативність кооперації громад. Аргументовано, що у воєнний та післявоєнний періоди міжмуніципальне співробітництво трансформується з інструменту економії витрат у механізм фіскальної стійкості, забезпечення безперервності публічних послуг, відновлення критичної інфраструктури та посилення територіальної згуртованості. Розвиток фінансових форм співробітництва територіальних громад є однією з ключових передумов стійкого відновлення територій та формування нової архітектури місцевого самоврядування в Україні.

БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Руслана Пікус — 2025-12-29

У статті висвітлено результати дослідження процесів банківського кредитування домогосподарств України в умовах воєнного стану. Методологічне підґрунтя дослідження базується на комплексному поєднанні загальнонаукових та загальноекономічних підходів, що забезпечують системність, об’єктивність та наукову обґрунтованість отриманих результатів. Удосконалено економічну сутність і зміст банківського кредитування домогосподарств з урахуванням викликів воєнного стану. Охарактеризовано динаміку та структурні зміни банківського кредитування домогосподарств в Україні. Виокремлено та охарактеризовано ключові чинники впливу на доступ населення до кредитних ресурсів під час воєнного стану. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегій розвитку роздрібного кредитування у післявоєнний період, а також закладають основу для подальших наукових досліджень банківського кредитування.

ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ В УКРАЇНІ

Ірина Краснова — 2025-12-29

Стаття присвячена оцінці фінансової стійкості ФГВФО як ключового елементу стабільності банківського сектору України та захисту заощаджень населення. Актуальність зумовлена зростанням контингентних зобов’язань Фонду в умовах війни, макрофінансової нестабільності, концентрації депозитів у системно важливих банках та обмеженої ліквідності активів неплатоспроможних банків. Фінансова стійкість Фонду визначена як динамічна інституційна характеристика, що відображає його здатність забезпечувати своєчасне виконання гарантійних зобов'язань за базових та кризових макроекономічних сценаріїв. Аналіз динаміки депозитної бази у 2022–2025 рр. виявив зростання потенційних зобов'язань Фонду, концентраційні ризики та проблеми ліквідності. Доведено зниження ресурсної бази через неефективне управління активами банкрутів, що нарощує фіскальні ризики. Запропоновано: впровадження багатосценарного аналізу стійкості, посилення ризик-орієнтованих внесків банків, застосування стратегій P&A та механізму перехідного банку відповідно до принципу найменших витрат.

ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ У СУЧАСНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Оксана Гуменюк — 2025-12-29

Метою статті є аналіз економічних механізмів формування поведінкових фінансових рішень у сучасному ринковому середовищі. Досліджено вплив когнітивних, емоційних та соціальних чинників, таких як надмірна впевненість, інформаційні каскади, страх і паніка, на фінансову поведінку інвесторів та волатильність ринку. Виявлено роль інституційних механізмів, зокрема гарантування вкладів, програми державного кредитування та стимулюючі контракти, у модифікації сприйняття ризику й довіри до фінансової системи. Показано, що депозити населення визначають домінуючі тенденції поведінки, а макроекономічні й регуляторні чинники стимулюють короткострокові фінансові рішення та формують адаптивні стратегії учасників ринку. Інтеграція психологічних моделей з економічними стимулами забезпечує підвищення стабільності та стійкості фінансової системи.

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ВІЙНИ ТА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Тетяна Шматковська — 2025-12-29

У статті досліджено фінансову стійкість територіальних громад як ключову передумову забезпечення їх життєздатності в умовах війни та формування економічної основи повоєнного відновлення. Визначено, що деструктивний вплив війни, трансформація міжбюджетних відносин і зростання соціальних зобов’язань істотно змінили параметри фінансової спроможності громад та підвищили вимоги до якості управління фінансовими ресурсами. Досліджено основні напрями зміни доходної та видаткової частин місцевих бюджетів, а також структурні зрушення у джерелах фінансування місцевого розвитку. З’ясовано ключові фактори, які впливають на фінансову стійкість територіальних громад у кризових умовах. Обґрунтовано необхідність забезпечення інституційної узгодженості та стратегічного фінансового планування для підвищення стабільності місцевих фінансів у повоєнний період. Доведено необхідність формування механізму забезпечення фінансової стійкості територіальних громад, орієнтованого на підвищення їх бюджетної автономії, ефективності використання ресурсів і довгострокової економічної спроможності в умовах відновлення.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ В БІЗНЕС ПРОЦЕСАХ СТАРТАПІВ: ПРАКТИКА США ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Павло Ятченко — 2025-12-29

У статті досліджується роль штучного інтелекту та автоматизації в процесах розвитку стартапів на ранніх етапах за умов високої невизначеності та обмежених фінансових і організаційних ресурсів. Обґрунтовано, що основні причини невдач стартапів пов’язані не з технологічною неспроможністю продуктів, а з неефективним виявленням проблем цільової аудиторії, недостатньою валідацією ринкового попиту та повільними циклами організаційного навчання. Метою дослідження є визначення можливостей використання штучного інтелекту та автоматизації як інфраструктурних елементів процесів стартапу для зниження рівня невизначеності та підвищення ефективності управлінських рішень. Теоретичною основою дослідження є цикл Plan–Do–Check–Act, який розглядається як процесна модель ітеративного навчання та адаптації в підприємницькому середовищі. Стартапи концептуалізуються як навчально орієнтовані процесні системи, здатні до постійного перегляду гіпотез і коригування бізнес-рішень, а не як статичні організаційні структури з фіксованими бізнес-моделями. У роботі показано, що інтеграція штучного інтелекту та автоматизації у ключові процеси стартапу, зокрема виявлення проблем, формування та перевірку гіпотез, розробку мінімально життєздатного продукту та ранню валідацію попиту, сприяє зниженню вартості експериментів, прискоренню зворотного зв’язку та підвищенню якості управлінських рішень. Проведено порівняльний аналіз практик використання штучного інтелекту в стартап-екосистемах США та Європейського Союзу, який виявив відмінності між ринково-орієнтованою моделлю швидкого тестування та більш інституційно врегульованим підходом до цифровізації процесів. Окрему увагу приділено обмеженням і ризикам використання штучного інтелекту в стартапах, зокрема проблемам якості даних, надмірної залежності від автоматизованих рішень та регуляторним вимогам. Зроблено висновок, що штучний інтелект і автоматизація доцільно розглядати як інфраструктурні елементи процесів стартапу, які підвищують ефективність навчання, але не замінюють підприємницьке судження.

РОЗВИТОК РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Юлія Шулик — 2025-12-29

У статті досліджено сучасний стан ринку цінних паперів України, його роль у формуванні інвестиційного потенціалу національної економіки. Проаналізовано основні диспропорції функціонування ринку цінних паперів, зокрема домінування державних облігацій, низьку ліквідність корпоративного сектору, переважання позаорганізованого ринку цінних паперів над організованим. Здійснено порівняння ринкової капіталізації України з Польщею та Японією. Визначено ключові проблеми, що стримують трансформацію заощаджень в інвестиції через інструменти фондового ринку, визначено вплив війни на ринок цінних паперів. Запропоновано стратегічні напрями розвитку ринку цінних паперів для посилення інвестиційного потенціалу України, з врахуванням євроінтеграції, цифровізації, змін в управлінні та відновленні економіки.

ГЕНЕЗА НАУКОВИХ КОНЦЕПЦІЙ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Світлана Терещенко — 2025-12-29

У статті розглянуто генезис наукових концепцій дослідження фінансової поведінки підприємств у контексті економічних трансформацій. Систематизовано еволюцію теоретичних підходів від класичних і неокласичних моделей раціонального вибору до сучасних поведінкових та інституційних концепцій, що враховують вплив невизначеності, ризику та трансформаційних зрушень економічного середовища. Обґрунтовано роль психологічних, інформаційних та соціальних детермінант у формуванні фінансових рішень підприємств, а також проаналізовано зміну парадигм фінансової поведінки в умовах структурних і інституційних перетворень. Визначено ключові напрями інтеграції поведінкових фінансів у систему управління фінансовою стійкістю та резильєнтністю підприємств, що дозволяє підвищити адаптивність суб’єктів господарювання до динамічних викликів трансформаційної економіки. Акцентовано увагу на взаємозв’язку фінансової поведінки підприємств із рівнем їх фінансової безпеки, інвестиційної активності та здатності до стратегічної адаптації в умовах трансформаційної нестабільності.

ІНСТИТУЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФІНАНСОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ

Андрій Грегоращук — 2025-12-29

Здійснено комплексний аналіз інституційної трансформації системи соціального страхування в Україні з позицій еволюції її нормативно-правових та організаційно-фінансових засад. Розкрито перехід від радянської бюджетно-розподільчої моделі соціального забезпечення до ризик-орієнтованої страхової системи, що базується на цільовому акумулюванні коштів у позабюджетних фондах та реалізації страхових прав за настання визначених соціальних ризиків. Виокремлено ключові етапи формування системи системи соціального страхування в Україні. Обґрунтовано, що інституційні зміни останнього десятиліття, попри підвищення стабільності соціальних виплат, супроводжуються послабленням самоврядних механізмів і фінансової автономії страхових інститутів. Визначено напрями подальших досліджень, пов’язані з пошуком балансу між централізацією управління та інституційною ефективністю системи соціального страхування.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІНДИКАТОРІВ ТА ПОРОГОВИХ ЗНАЧЕНЬ ДЛЯ РАННЬОГО ДІАГНОСТУВАННЯ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВ 1

Михайло Казіміров — 2025-12-29

У статті обґрунтовано підхід до формування системи індикаторів та порогових значень для раннього діагностування неплатоспроможності банків і визначено принципи її застосування у наглядовій та внутрішньобанківській практиці. Запропоновано панель індикаторів за ключовими каналами нарощення вразливостей: капітал і буфери, якість активів (NPL-контур і покриття резервами), ліквідність і фондінг, прибутковість та ефективність, концентрації й ринкова чутливість, а також якісні сигнали управління ризиками. Обґрунтовано комбіновану методологію порогів (нормативні межі й попереджувальні буфери, peer-based коридори та трендові тригери) і правила узгодження сигналів. Результатом є шаблон «світлофорної» картки ризику та матриця ескалації дій; перспективи пов’язані з калібруванням порогів на українських даних і інтеграцією з планами відновлення та стрес-тестуванням.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ БРЕНДОМ У МІКРО- ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Наталія Каменева — 2025-12-29

У статті досліджено стратегічне управління брендом як довгострокову систему рішень, що поєднує побудову капіталу бренду на рівні компанії та адаптацію бренд-стратегії до змін макроекономічного середовища. Обґрунтовано, що в мікросередовищі ключовими детермінантами конкурентної сили бренду виступають лояльність, обізнаність, сприйнята якість та асоціації, тоді як на макрорівні критичний вплив мають інституційні правила, коливання купівельної спроможності, технологічні трансформації та соціокультурні зсуви. Запропоновано практичну рамку узгодження ціннісної пропозиції бренду з ресурсами компанії й обмеженнями зовнішнього середовища, а також систему показників контролю, яка дозволяє відстежувати як «джерела» капіталу бренду, так і його ринкові наслідки. Зроблено висновок, що стійкість бренду забезпечується не стільки інтенсивністю комунікацій, скільки послідовністю управлінських рішень у продукті, сервісі, ціні, дистрибуції та поведінці компанії, які підтверджують бренд-обіцянку в умовах макроекономічної невизначеності.

СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

Андрій Іванов — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальному питанню трансформації бізнес-процесів у сфері готельно-ресторанного бізнесу в умовах зростаючої нестабільності зовнішнього середовища. У межах дослідження проаналізовано сучасні виклики, що впливають на функціонування підприємств ГРБ, зокрема економічні, технологічні та поведінкові фактори. Виявлено критичні зони у ключових бізнес-процесах, зокрема у сфері бронювання, обслуговування, виробництва, закупівель та маркетингу, що потребують адаптивного управлінського реагування. Запропоновано підхід до сценарного розвитку бізнес-процесів, що передбачає побудову чотирьох базових сценаріїв: стабілізаційного, цифрово-оптимізаційного, сервісного та стратегічно-інноваційного. Їх адаптація до умов конкретних підприємств м. Одеса дозволила продемонструвати можливості практичного застосування розробленої моделі та підвищення управлінської гнучкості в умовах невизначеності.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ОСОБИСТИМ БРЕНДОМ У КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ГУРУ

Ірина Чернова — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню персонального бренду в контексті управлінської теорії гуру, шо актуалізується зростанням особистісного впливу лідерів думок на формування споживчих переваг та ринкових трендів. Окреслено теоретичні засади управління особистим брендом відповідно до концепцій гуру менеджменту, узагальнено сучасні методи і стратегії конструювання бренду з використанням цифрових інструментів, визначено роль ефективності самоменеджменту на самореалізацію та конкурентоспроможність особистості. Теоретичний аналіз класичних і сучасних концепцій менеджменту П. Друкера, Т. Пітерса, М. Портера поєднано з емпіричним дослідженням. Цифрові платформи розглядаються як майданчик для просування особистого бренду. Доведено, що умовою ефективності особистого бренду є комплексне застосування управлінської теорії гуру та інтеграція в цифрове середовища управлінців на ринку праці. Результати дослідження демонструють формування конкурентних перевагу в царині управління через верифікацію стратегічного підходу до особистого бренду з теоретичними засадами концепції гуру.

АДАПТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМ РОЗВИТКОМ УКРАЇНИ В УМОВАХ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Євгеній Кльок — 2025-12-29

У статті досліджено розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні в контексті адаптивності управління енергетичним розвитком в умовах низьковуглецевої трансформації та нестабільності. Обґрунтовано доцільність розгляду ВДЕ як індикатора результативності управлінських рішень у сфері енергетичної політики. Узагальнено теоретичні підходи до адаптивного управління енергетичними системами. На основі аналізу динаміки та структури енергоспоживання у 2007–2023 рр. встановлено нерівномірний і переважно реактивний характер зростання частки ВДЕ, а також домінування біоенергетики як відповіді на імпортозалежність. Зроблено висновок про необхідність переходу до системного адаптивного управління з інтеграцією енергетичної, інноваційної та регіональної політики з урахуванням європейських підходів і безпекових пріоритетів України.

АНТИКРИЗОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТНИМИ РИЗИКАМИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Максим Левченко — 2025-12-29

У статті досліджено антикризові підходи до управління проєктними ризиками в умовах економічної нестабільності. Обґрунтовано, що кризові явища суттєво підвищують рівень невизначеності та ризиків у проєктній діяльності підприємств, що потребує адаптації традиційних методів управління проєктами. Систематизовано основні види проєктних ризиків, характерних для кризового економічного середовища, та визначено їх вплив на економічні результати реалізації проєктів. Проаналізовано превентивні, адаптивні та економічні інструменти антикризового управління проєктними ризиками. Доведено доцільність інтеграції управління проєктними ризиками в систему антикризового менеджменту підприємства як умови підвищення економічної стійкості та результативності проєктної діяльності. Отримані результати можуть бути використані в практиці управління проєктами підприємств різних галузей економіки в умовах кризових викликів.

ОПРАЦЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ТОВ «БІОФАРМА ПЛАЗМА» В УМОВАХ ВОЄННИХ ТА РИНКОВИХ ВИКЛИКІВ

Микола Копитчак — 2025-12-29

У статті за методологією TOWS-аналізу ідентифіковано та систематизовано 24 чинники внутрішнього і зовнішнього середовища ТОВ «Біофарма Плазма». Узагальнена матриця засвідчила доцільність реалізації комплексу з 15 стратегій у межах чотирьох стратегічних груп. На основі їх групування сформовано три стратегічні напрямки (СН): СН1 – міжнародна експансія та конкурентна стійкість; СН2 – забезпечення сировиною та контроль постачання; СН3 – інвестиції в активи та кадровий потенціал, що формують узгоджений курс сталого розвитку підприємства. Запропоновано багаторівневу пріоритезацію стратегій за логікою «виживання – зростання – удосконалення», яка забезпечує раціональний розподіл ресурсів в умовах підвищених ризиків. Реалізація СН2 мінімізує сировинні загрози, СН1 сприяє зростанню та міжнародній експансії, а СН3 зміцнює внутрішній потенціал, формуючи основу довгострокової конкурентоспроможності.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

Юлія Дуднєва — 2025-12-29

У статті досліджено роль ризик-менеджменту в системі управління економічною безпекою підприємства в умовах зростання невизначеності та дестабілізації економічного середовища. Обґрунтовано доцільність розгляду ризик-менеджменту не як допоміжної управлінської функції, а як системоутворюючого елементу корпоративного управління, що забезпечує узгодження стратегічних цілей, управлінських рішень і результатів діяльності підприємства. Показано, що економічна безпека формується як інтегральний результат функціонування управлінської системи, у межах якої ризик-менеджмент виконує інтеграційну, інформаційно-аналітичну та координаційну роль. Узагальнено функції та інструменти ризик-менеджменту, визначено їх вплив на підвищення стійкості, адаптивності та безперервності діяльності підприємства в умовах зростання ризиків і кризових трансформацій.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ: ВИКЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Олена Гаврильченко — 2025-12-29

У статті досліджено трансформацію бізнес-процесів агропромислового комплексу України в умовах війни, зумовлену руйнуванням інфраструктури, скороченням експортних можливостей та дефіцитом ресурсів. Обґрунтовано ключові напрями підвищення ефективності діяльності підприємств – цифровізацію управління, оптимізацію логістики, впровадження інноваційних технологій та енергоефективних рішень. Визначено роль штучного інтелекту, аналітичних систем і блокчейн-технологій у забезпеченні прозорості та стійкості виробничих процесів. Окреслено проблеми цифрової трансформації: обмежене фінансування, низький рівень цифрових компетенцій, кіберризики. Підкреслено необхідність державної підтримки, розвитку партнерських екосистем та формування гнучких бізнес-моделей для зміцнення конкурентоспроможності аграрного сектору.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВИСОКОЇ МІНЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Леся Гнилянська — 2025-12-29

The article is devoted to the study of theoretical and methodological foundations of modernization of tools for managing innovation activity of enterprises in conditions of high variability of the external environment. Based on system and process approaches, key factors influencing the effectiveness of innovation management are identified, in particular the level of adaptability, flexibility of management decisions, speed of response to external challenges and the ability to integrate new technological solutions. Methodological recommendations are proposed for the modernization of innovation management tools, in particular the introduction of digital technologies, the use of flexible planning models, expanding the use of analytical platforms for forecasting and assessing innovation risks. Opportunities for the formation of an adaptive management system are opened, which ensures an increase in the efficiency of innovative projects in conditions of instability.

ОСОБЛИВОСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Микола Кизим — 2025-12-29

Метою роботи є аналіз процесів цифрової трансформації управління ЗВО, визначення ключових технологій, що її забезпечують, основних викликів та бар’єрів упровадження, а також критичних чинників успіху. У дослідженні застосовано методи системного й структурно-функціонального аналізу, узагальнення, порівняння та контент-аналізу наукових джерел і стратегічних документів ЄС та України. Обґрунтовано, що цифрова трансформація управління ЗВО є комплексним процесом, який передбачає глибокі організаційні та управлінські зміни. Визначено ключові цифрові технології управління, зокрема хмарні сервіси, штучний інтелект, аналітику даних, ERP-системи та електронний документообіг. Виокремлено основні бар’єри цифровізації: обмежені ресурси, недостатні цифрові компетенції, фрагментованість ІТ-систем і кіберризики. Доведено, що ефективна цифрова трансформація потребує стратегічного підходу, розвитку цифрового лідерства та формування єдиної цифрової екосистеми, що підвищує конкурентоспроможність університетів і сприяє їх інтеграції до Європейського освітнього простору.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У E-COMMERS ПРИ ДРОПШИПІНГУ

Євгенія Осипова — 2025-12-29

В статті досліджено особливості оптимізації бізнес-процесів в електронній комерції через впровадження моделі дропшипінгу, яка вирізняється низьким порогом входу на ринок і відсутністю необхідності управління фізичними запасами. Визначено найважливіші виклики, зокрема складності в управлінні інформаційними потоками, залежність від постачальників та ризик перевищення доступних обсягів продажів (оверселінг). Обґрунтовано важливість використання реінжинірингу бізнес-процесів як стратегічної платформи для їх оптимізації. Проаналізовано можливість адаптації класичного алгоритму реінжинірингу BPR для специфіки дропшипінгової моделі, а також застосування інструментів моделювання, таких як VSM, BPMN та IDEF0. Розкрито роль ERP-систем як центрального інформаційного вузла, з акцентом на їхній потенціал для інтеграції з технологіями штучного інтелекту та аналізу Big Data. Особливу увагу приділено управлінню організаційними змінами, моніторингу ключових показників ефективності (KPI) та принципам безперервного вдосконалення, які є критичними для забезпечення конкурентоспроможності та можливості масштабування сучасного бізнесу.

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Ольга Серікова — 2025-12-29

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією ринку праці України, поширенням гнучких форм зайнятості та цифрових моделей організації праці, що висуває нові вимоги до розвитку трудового потенціалу підприємств. У таких умовах соціальний капітал виступає не лише соціальною, а також й економічною категорією, здатною забезпечувати стійкість, адаптивність та інноваційність трудових колективів. Метою статті є теоретичне обґрунтування ролі соціального капіталу у формуванні, реалізації та відтворенні трудового потенціалу підприємства. Результати дослідження дозволили конкретизувати зміст соціального капіталу підприємства у контексті управління персоналом, визначити його структурні складові та обґрунтувати роль механізмів довіри, комунікацій і соціальної згуртованості у забезпеченні синергетичного ефекту використання трудових ресурсів.

СТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ІНДУСТРІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ (БпЛА) В УКРАЇНІ: МАСШТАБУВАННЯ ТА ВИКЛИКИ КООРДИНАЦІЇ

Ольга Іляш — 2025-12-29

У статті проаналізовано динаміку та чинники швидкого зростання української індустрії безпілотних літальних апаратів у 2022–2025 рр. Мета роботи полягає у визначенні управлінських та інституційних передумов масштабування виробництва й формування екосистеми оборонних технологій в умовах війни. Методика ґрунтується на контент-аналізі відкритих аналітичних матеріалів і порівняльному узагальненні прикладів взаємодії держави, бізнесу та волонтерських ініціатив. Показано, що екосистемні платформи координації та короткі цикли «фідбек–модернізація» підвищують результативність застосування БпЛА, але загострюють проблеми стандартизації, безпеки виробництва, локалізації компонентів і фінансування R&D. Практична цінність – у рекомендаціях щодо цифровізації ланцюга «попит–контракт–постачання», розвитку випробувальної інфраструктури, захисту інтелектуальної власності та підготовки кадрів.

ОЦІНЮВАННЯ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПЕРСОНАЛУ З ПОЗИЦІЙ МОТИВАЦІЙНИХ ТЕОРІЙ

Світлана Решміділова — 2025-12-29

У статті обґрунтовано необхідність дослідження задоволеності персоналу як фактору якості його роботи. Дослідження ступеня задоволеності персоналу на підприємстві ТОВ «ЛІТМА» здійснено за допомогою методу соціологічного опитування та анкетування. Задоволеність працівників оцінено для різних категорій персоналу та вікових груп. Результати проведеного дослідження засвідчили найбільшу відносну задоволеність роботою у працівників до 30 років, а також більший середній ступінь задоволеності у жінок, ніж у чоловіків. Найбільше незадоволення було спричинено гігієнічними чинниками мотивації. Аналіз стану трудової активності персоналу на ТОВ «ЛІТМА» показав достатньо високий її рівень. Основними факторами підвищення трудової активності були визначені моральне і матеріальне стимулювання. Обґрунтовано необхідність проведення регулярного оцінювання рівня задоволеності персоналу підприємства з метою виявлення недоліків в управлінні персоналом та розроблення напрямів з його удосконалення.

КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЄКТАХ

Олексій Семенюк — 2025-12-29

Постійне зростання рівня невизначеності обумовило потребу розробки таких моделей управління інформаційно-технологічними проєктами, що здатні формалізувати прийняття рішень при впливі непередбачуваних подій. Розроблено комплексну модель адаптивного управління невизначеністю, що розподілена на чотири взаємопов'язані проекції. Процесна складова алгоритмізує циклічну обробку сигналів невизначеності, інтегруючи контури зворотного зв'язку та оновлення бази знань ІТ-проєкту. Структурна складова визначає онтологію предметної області, встановлюючи логічні зв’язки між джерелами ризиків, механізмами адаптації та стратегіями реагування. Рольова проекція деталізує взаємодію між командою розробки, архітектором та власником продукту в процесі технічної перевірки рішень. Поведінкова проекція моделює життєвий цикл задач з урахуванням результатів кількісного оцінювання впливу невизначеності на ефективність управління проєктом.

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ОСНОВІ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Ігор Довгий — 2025-12-29

У результаті проведеного дослідження обґрунтовано, що розвиток систем планування ресурсного забезпечення підприємств на основі імітаційного моделювання зумовлюється сукупною дією комплексу взаємопов’язаних факторів, які охоплюють як внутрішні технологічні, організаційні та галузеві характеристики, так і зовнішні економічні, інституційні та часові умови. Аргументовано, що структуризація цих факторів за шістьма класифікаційними ознаками дозволяє всебічно оцінити передумови для ефективного впровадження імітаційного моделювання на підприємствах різного масштабу і профілю, а також сформувати стратегічні орієнтири цифрової трансформації ресурсного планування. Доведено, що взаємодія між факторами має комплексний характер: наприклад, економічна спроможність підприємства визначає рівень його технологічної оснащеності, яка, у свою чергу, впливає на гнучкість організаційної структури та можливість адаптації до інституційних вимог і ринкових змін. Таким чином, сформована класифікація виступає методологічною основою для поглибленого аналізу чинників впливу на розвиток імітаційного моделювання у системах планування ресурсного забезпечення, сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень і забезпечує формування ефективних цифрових стратегій у динамічному економічному середовищі.

КУЛЬТУРА СОЛІДАРНОСТІ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ

Галина Захарчин — 2025-12-29

У статті висвітлено основні аспекти культури солідарності: концептуальний і теоретико-категоріальний. Концептуальний аспект розглянуто у контексті теорії соціальної солідарності, індивідуалізму і колективізму та філософського і діяльнісного підходів до трактування культури. Підкреслено, що теоретико-категоріальний аспект засвідчує автономність культури солідарності як окремої категорії. Зазначено, що попри приналежніть культури солідарності до єдиного пласту корпоративної культури, вона має свої особливості, що дає право розглядати її як самостійну категорію із конкретним сутнісно-змістовим наповненням, принципами, функціями. Виділено і охарактеризовано основні принципи культури солідарності та описано її функцій, які забезпечують стійкість і цілісність суспільної та групової взаємодії. Зазначено, що ефективність культури солідарності проявляється через рівень залученості персоналу, який досягається як нормативним регулюванням відносин, ціннісними установками, так і символічно-ритуальними інструментами поверхневого рівня корпоративної культури.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

Роман Король — 2025-12-29

У результаті дослідження сформовано класифікацію факторів, що впливають на формування й розвиток механізмів забезпечення резильєнтності соціально-економічної системи підприємств, яка відображає багатовимірну природу управлінських і середовищних впливів. Обґрунтовано доцільність функціональної класифікації (організаційні, фінансові, кадрові, технологічні, логістичні, інституційні фактори), що дозволяє визначити внесок кожної групи у загальну адаптивність підприємства. Доведено, що поділ факторів за джерелом походження (внутрішні та зовнішні), рівнем впливу (стратегічні, тактичні, операційні), часовою динамікою (постійні та змінні), контекстом дії (національні та міжнародні) і ступенем контрольованості формує методологічну основу для побудови багаторівневої системи управління резильєнтністю. Запропонований підхід створює підґрунтя для стратегічного планування, підвищення обґрунтованості управлінських рішень і розвитку адаптивних моделей функціонування підприємств в умовах нестабільності.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Микола Діденко — 2025-12-29

У статті проаналізовано підходи до визначення сутності військово-технічного співробітництва (ВТС) в Україні та світі. На основі зіставлення національного законодавства України, нормативно-правових актів держав–експортерів озброєнь, документів НАТО, ЄС та спеціалізованих агентств показано відсутність єдиного підходу до дефініювання ВТС. Обґрунтовано, що вузьке трактування ВТС як сукупності заходів, пов’язаних із життєвим циклом товарів військового призначення, не охоплює сучасні форми міжнародної оборонної кооперації: стандартизацію, обмін знаннями, спільні дослідження, інституціональну та освітню взаємодію. Запропоновано функціонально-цільовий підхід до розуміння ВТС як системи взаємодій держав у трьох вимірах: озброєння і військова техніка, оборонно-промисловий комплекс та людський капітал.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ SMART-ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННІ БУДІВЕЛЬНИМ БІЗНЕСОМ

Володимир Ходак — 2025-12-29

Впровадження SMART-технологій в управлінні будівельним бізнесом є складним багатофакторним процесом, ефективність якого визначається одночасною дією технологічних, економічних, соціально-організаційних, інфраструктурних та еколого-нормативних факторів. Обґрунтовано, що саме інтеграція цифровізації, автоматизації та інтелектуалізації створює базу для якісної трансформації управлінських підходів, однак реальна ефективність цих інновацій залежить від наявності інвестицій, зниження вартості впровадження та доступності технологічних рішень для широкого кола підприємств. Соціальні аспекти, зокрема підвищення рівня безпеки праці та оптимізація кадрових ресурсів, сприяють формуванню сприятливого середовища для цифрових змін, тоді як наявність розвиненої інфраструктури забезпечує технічну стійкість і масштабованість рішень. Усі зазначені фактори перебувають у постійній взаємодії та утворюють синергійну систему, в межах якої кожен елемент посилює інші, забезпечуючи комплексний і гармонійний розвиток SMART-технологій у галузі.

СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ КЛАСИФІКАЦІЇ ОСНОВНИХ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Світлана Філіна — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним поглядам на класифікацію бізнес-процесів. Здійснено узагальнення наукових трактувань категорії бізнес-процесу. Проведено порівняння основних точок зору на складосновних бізнес-процесів підприємства. Виокремлено базові напрями класифікації бізнес-процесів за функціональним призначенням. Визначено, що еталонною вважається класифікація бізнес-процесів на основні, допоміжні та управлінські. Обґрунтовано значення бізнес-процесів як інтегруючої категорії управління, що поєднує ключові управлінські категорії та забезпечує ефективне використання ресурсів, узгодження цілей та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Авторами визначено, що бізнес-процеси сприяють оптимальному використанню ресурсів, формуванню споживчої цінності та зростанню конкурентоспроможності.

МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В HR-СИСТЕМАХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Андрій Іванченко — 2025-12-29

У статті досліджено механізми управління змінами в HR-системах організацій у контексті впровадження технологій штучного інтелекту. Обґрунтовано, що використання AI в управлінні персоналом зумовлює не лише автоматизацію окремих HR-процесів, а й трансформацію організаційних структур, управлінських процедур і поведінкових моделей персоналу. На основі аналізу сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень виявлено фрагментарність підходів до управління змінами в HR-системах та недостатню увагу до їх комплексної інтеграції. Запропоновано систематизацію механізмів управління змінами в HR-системах організацій на основі штучного інтелекту, що охоплює організаційний, процесний, кадровий, інформаційно-аналітичний та етичний компоненти. Доведено, що ефективність AI-трансформації HR значною мірою залежить від узгодженості технологічних інновацій із людським чинником, рівнем цифрової зрілості персоналу та інституційними умовами управління. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованих механізмів як методологічної основи для формування HR-політик і програм цифрової трансформації організацій.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Сергій Співак — 2025-12-29

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти стратегічного управління конкурентоспроможністю сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови економіки України. Систематизовано основні компоненти конкурентного потенціалу сільськогосподарського підприємства і показано зміну їх ролі в умовах воєнних викликів. Запропоновано механізм формування конкурентоспроможності аграрного підприємства, що базується на поєднанні внутрішніх можливостей та зовнішніх умов господарювання. Проведено порівняльний аналіз чинників конкурентоспроможності. Розроблено комплексну поетапну стратегію післявоєнної відбудови сільськогосподарських підприємств, що передбачає перехід від антикризової стабілізації до стратегічного зростання та формування довгострокових конкурентних переваг.

АНАЛІЗУВАННЯ РІВНЯ РАЦІОНАЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Андрій Юрчик — 2025-12-29

Цифрова трансформація систем управління в Україні у 2020–2024 роках відбувалася під впливом зовнішніх викликів, внутрішніх реформ і курсу на європейську інтеграцію, що зумовило перехід від фрагментарних цифрових ініціатив до формування більш системного цифрового середовища. Доведено, що Україна орієнтується на стандарти ЄС, зокрема в межах Digital Decade 2030, однак рівень її цифрової зрілості суттєво поступається середньоєвропейським показникам. Платформа «Дія» стала прикладом успішного електронного урядування, забезпечивши значне охоплення населення та суттєвий економічний ефект від цифровізації послуг. Водночас у сфері місцевого самоврядування та корпоративного управління цифрові практики впроваджуються нерівномірно, що зумовлено кадровими, інфраструктурними й фінансовими обмеженнями. Особливо гостро ці проблеми проявляються у секторі МСП та у сфері підготовки кадрів для цифрової економіки. Обґрунтовано, що подальший прогрес цифрової трансформації управління в Україні потребує комплексної національної стратегії, гармонізованої з європейськими пріоритетами, розвитку цифрових навичок, розширення доступу до фінансування та завершення нормативної адаптації у сферах кібербезпеки й електронної ідентифікації.

ТРАНСФОРМАЦІЙНЕ СТРАТЕГУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

Людмила Батченко — 2025-12-29

У статті актуалізовано та обумовлено необхідність подальшого теоретико-методологічного та практичного досліджень проблеми трансформаційного стратегування економічного розвитку підприємств сфери послуг в умовах цифрової трансформації та забезпечення економічної моделі сталого розвитку в нестабільному зовнішньому середовищі. Проаналізовано та систематизовано існуючі концептуальні підходи при рішенні науково-практичної проблеми. Доведено про потребу їх модернізації та подальшої актуалізації в трансформаційних умовах стратегування економічного розвитку підприємств сфери послуг. Окреслено факторні закономірності трансформаційного стратегування економічного розвитку підприємств сфери послуг в постійно змінних нестабільних умовах. Здійснено аспектні обґрунтування про необхідність подальших досліджень проблеми трансформаційного стратегування економічного розвитку підприємств сфери послуг.

HR-МЕНЕДЖМЕНТ ТА HR-СТРАТЕГІЇ В ІТ-АУТСОРСИНГУ ТА ФРИЛАНС-ПРОЄКТАХ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Олег Ковальчук — 2025-12-29

Сучасне економічне середовище характеризується глобальною цифровою трансформацією та інтенсивним розвитком нетрадиційних форм зайнятості, що зумовлює фундаментальні зміни у структурі праці та стратегічному плануванні організацій. Дослідження присвячене управлінню бізнес-процесами в проєктному офісі аутсорсингової компанії. Визначено, що персонал є вирішальним чинником у прийнятті та впровадженні цифрових змін, проте диджиталізація HR-процесів (HRM 4.0) вимагає подолання викликів, пов'язаних з опором змінам, нестачею цифрових компетентностей та забезпеченням безпеки даних. Особлива увага приділяється специфіці управління кваліфікованими самозайнятими особами, чия креативність зростає при формалізованих процесах. Практична цінність роботи полягає у формуванні комплексної стратегії інноваційного розвитку ІТ-аутсорсингу, а також в обґрунтуванні рекомендацій, спрямованих на підтримку аутсорсингових компаній і сприяння розвитку фриланс-платформ в Україні.

ТАКСОНОМІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ФОРМУВАННЯ СТЕЙКХОЛДЕРСЬКИХ МЕРЕЖ СПІЛЬНОГО ТВОРЕННЯ ЦІННОСТІ

Іван Омельченко — 2025-12-29

Розроблено концептуальну модель предметної області організації взаємовідносин стейкхолдерів зі створення спільної цінності, яка визначає набір базових понять та встановлює родові відношення між ними: множину стейкхолдерів, акт спільного творення цінності, простір взаємодії та механізми спільного творення цінності. На основі принципів обмеження, взаємної вигоди, адаптивності та цілісності, формалізованих засобами математичної логіки, сформовано п'ятикомпонентну таксономію організаційних детермінант. Структурні детермінанти визначають мережеву архітектуру, топологію та граничні механізми стейкхолдерських мереж. Процесні детермінанти регламентують ресурсну інтеграцію, обмін знаннями та трансформацію ресурсів у потоках творення цінності. Реляційні детермінанти через атрибути довіри, взаємності та прихильності визначають якість взаємодій учасників мереж. Когнітивні детермінанти формують спільне бачення, узгоджені ментальні моделі та когнітивну близькість стейкхолдерів. Управлінські детермінанти встановлюють нормативний рівень координації та інституційне середовище функціонування мереж. Для кожної групи детермінант запропоновано систему метрик-індикаторів, включаючи показники щільності та центральності мережі, індекси компліментарності ресурсів, рівні між організаційної довіри та когнітивної близькості.

ЗАСТОСУВАННЯ SMM-ТЕХНОЛОГІЙ ТА PR-ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ЦИФРОВОГО МЕНТОРСТВА ТА ТЬЮТОРСТВА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Тетяна Куваєва — 2025-12-29

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо застосування SMM-технологій і PR-інструментів в організації цифрового менторства здобувачів вищої освіти. Актуальність зумовлена цифровою трансформацією освіти, викликами дистанційного та змішаного навчання, вимогами ринку праці до фахових і м’яких навичок. Традиційні форми менторства втрачають ефективність у цифровому середовищі через обмежену персоналізацію, труднощі моніторингу прогресу та побудови довіри, що знижує мотивацію студентів, інтеграцію в професійну спільноту. Методика включає аналіз теоретичних джерел, міжнародного та українського досвіду маркетингових комунікацій у цифровому менторстві на основі проєкту PROMENT. Встановлено, що системна інтеграція SMM-технологій та PR-інструментів підвищує залученість учасників, розвиває саморегуляцію й кар’єрне планування, забезпечує інтернаціоналізацію досвіду.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У КОНТЕКСТІ SUBSCRIPTION-ЕКОНОМІКИ

Олексій Горобець — 2025-12-29

У статті досліджено передплатну бізнес-модель та її роль у трансформації сучасних підприємств. Проаналізовано перехід від традиційних продажів до моделі регулярного доступу, що ґрунтується на повторюваних платежах та безперервній взаємодії з клієнтами. Розкрито особливості адаптації моделі створення цінності до вимог subscription-економіки й визначено ключові компоненти, необхідні для підтримання стабільної клієнтської цінності. Обґрунтовано, що впровадження передплатної моделі потребує системної трансформації бізнес-процесів, операційної та сервісної архітектури підприємства. Підкреслено важливість довгострокової клієнтської лояльності, узгодженості сервісних рішень і технологічної готовності підприємства. Запропоновано структурований підхід та алгоритм упровадження передплатної моделі в умовах регулярного обслуговування клієнтів з метою забезпечення стабільних доходів і конкурентоспроможності.

АДАПТИВНИЙ ВЕБ-ДИЗАЙН І ЙОГО РОЛЬ У МОБІЛЬНОМУ МАРКЕТИНГУ

Сергій Близнюк — 2025-12-29

У статті досліджено роль адаптивного вебдизайну у формуванні ефективних стратегій мобільного маркетингу в умовах зростання частки мобільного інтернет-трафіку. Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення якісної взаємодії між брендом і споживачем у мобільному цифровому середовищі. Метою статті є обґрунтування значення адаптивного вебдизайну як комплексного інструменту впливу на користувацький досвід і поведінку мобільних користувачів. У дослідженні застосовано методи наукового аналізу, узагальнення та систематизації, що дозволило розкрити взаємозв’язок між адаптивністю вебресурсів, рівнем залученості аудиторії та маркетинговими результатами. Отримані результати підтверджують, що впровадження адаптивного вебдизайну сприяє підвищенню ефективності мобільного маркетингу, зростанню конверсії та формуванню позитивного сприйняття бренду. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів під час розроблення цифрових маркетингових стратегій підприємств.

ФОРМУВАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОГО КОНТЕНТУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВИЩОЇ

Катерина Пілова — 2025-12-29

У статті систематизовано підходи до створення профорієнтаційного контенту технічних закладів вищої освіти в умовах цифровізації та посилення конкуренції на ринку освітніх послуг. Досліджено сучасні тенденції комунікацій, очікування покоління Z та стратегічні завдання університетів. На основі контент-аналізу офіційних цифрових каналів провідних технічних ЗВО України (ТОП-10 за рейтингом osvita.ua 2025 р.) проаналізовано типи контенту (інформаційний, іміджевий, емоційно-ціннісний, навігаційний, інтерактивний), формати подачі та візуальну складову. Виявлено перехід від фрагментарного інформування до інтегрованих маркетингових комунікацій, зростання ролі візуального контенту. Запропоновано класифікацію типів контенту та рекомендації щодо посилення людиноцентричності, єдиної візуальної стратегії й цифрової адаптації для підвищення ефективності профорієнтації та конкурентоспроможності ЗВО.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЙ НА САЙТІ

Михайло Окландер — 2025-12-29

У статті розглянуто роль штучного інтелекту у персоналізації комунікацій на веб-сайтах. Проаналізовано напрями застосування ШІ чат-ботів, динамічного контенту та рекомендаційних систем для покращення користувацького досвіду, зростання конверсій та лояльності. Розглянуто ШI-персоналізацію в UX/UI дизайн практиках, з використанням ШI-агентів та автоматизованого покращення сайту. Узагальнено досвід впливу ШI-персоналізації на поведінку користувачів, а також окреслено ризики та етичні дилеми, пов’язані з використанням великих масивів даних. Розглянуто сучасні підходи до вимірювання користувацького досвіду (UX) та оцінювання ефекту персоналізації цифрових продуктів. Представлено систему індикаторів для емпіричного UX-аналізу з урахуванням трендів UX та штучного інтелекту. Запропоновано практичні рекомендації для маркетологів щодо впровадження персоналізованих цифрових комунікацій на сайті. Ключові слова: ш

СИСТЕМНО-ДИНАМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІННОВАЦІЙ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНОГО БРЕНДУ ПІДПРИЄМСТВА

Дмитро Пазій — 2025-12-29

У статті розроблено системно-динамічну модель впливу маркетингових інновацій на формування капіталу міжнародного бренду підприємства. Актуальність такої моделі зумовлена необхідністю врахування нелінійних петель зворотного зв'язку між інвестиціями в інновації та їх результатами. Методологічну основу становить поєднання системної динаміки, концепцій капіталу бренду, теорії дифузії інновацій та кросс-культурного маркетингу. Представлено концептуальну модель та її реалізацію в програмному середовищі Insight Maker. Модель базується на гіпотезах диференційованого впливу різних типів інновацій на компоненти капіталу бренду. Особливістю розробки є механізм управління культурною адаптацією через локалізаційні інвестиції. Модель дозволяє прораховувати сценарії впливу інновацій на конкурентні позиції підприємства. Практична значущість полягає в розвитку можливості обґрунтування стратегії управління міжнародним брендом та визначення оптимальних інвестицій з урахуванням специфіки ринків.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ ПІД ВПЛИВОМ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інна Волкова — 2025-12-29

У статті представлено теоретико-методологічний аналіз та обґрунтування маркетингових засад формування сучасних моделей купівельної поведінки споживачів в умовах розвитку цифрових технологічних рішень. Встановлено безпосередній взаємозв’язок між структурними змінами поведінки споживачів та інтенсивністю впливу цифрових інструментів, зокрема, онлайн-комунікацій, відкритості й прозорості бізнес-структур, споживчої поведінки в умовах соціальних мереж. В контексті обґрунтування трансформації поведінки споживачів в умовах цифровізації ринку розглянуто та деталізовано маркетингові чинники впливу на послідовність етапів прийняття рішень цільовими споживачами. З огляду на багатоканальність комунікаційної складової маркетингової діяльності підприємств визначено актуальні моделі купівельної поведінки.

МАРКЕТИНГ ЯК ОСНОВА РОЗРОБЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРОДУКТОВОЇ СТРАТЕГІЇ

Алла Рябчик — 2025-12-29

У статті розкрито роль маркетингу як ключового чинника розроблення міжнародної продуктової стратегії компанії в сучасних умовах глобалізації. Обґрунтовано значення маркетингових досліджень у формуванні ефективних продуктових рішень, орієнтованих на потреби споживачів на зарубіжних ринках. Особлива увага приділена вибору між стратегіями стандартизації та адаптації продукту. Розкрито взаємозв’язок продуктової стратегії з іншими елементами комплексу маркетингу, визначено фактори впливу маркетингу на формування міжнародної продуктової стратегії. Доведено, що маркетинг забезпечує інтеграцію аналітичних, інформаційних і управлінських рішень, сприяє мінімізації ризиків, підвищенню конкурентоспроможності компанії на зарубіжних ринках, дозволяючи ефективно реагувати на динамічні зміни зарубіжного ринкового середовища.

СУЧАCНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ БРЕНД-КОМУНІКАЦІЙ

Євгеній Ромат — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним питанням визначення та уточнення сутності, структури та ролі бренд-комунікацій у діяльності власників брендів. Проаналізовано та систематизовано основні підходи до розуміння бренд-комунікацій. Визначено причини множинності підходів та їх трансформації. Запропоновано використання таких основних підходів до розуміння комунікацій бренду: комунікаційний, функціональний, суб’єкт-об’єктний, процесний, рівневий, професійно-галузевий та ін. У статті аналізується структура системи бренд-комунікацій. Зроблено висновок, що вона знаходиться у динамічному розвитку. У процесі еволюції брендингу певні засоби бренд-комунікацій змінюють свою роль і значення. Це підтвердив проведений у статті аналіз використання інструментів синтетичного засобу «постійно діючі стаціонарні комунікаційні проєкти».

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ВИБОРУ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БРЕНДУ ПРИ ОЦІНЮВАННІ АКТИВІВ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

Владислав Дубас — 2025-12-29

У статті досліджено проблематику вибору методу визначення вартості бренду під час оцінювання активів міжнародних корпорацій. Проаналізовано актуальність бренд-валюації в умовах глобальної поляризації та цифровізації, що підсилює роль бренду як ключового нематеріального активу міжнародних корпорацій. Узагальнено підходи до оцінки вартості бренду відповідно до ISO 10668 та систематизовано дохідний, ринковий і витратний підходи, а також їхні методи, переваги й обмеження. Ідентифіковано ризики непорівнюваності результатів через контекстну залежність даних і цілей оцінювання. Запропоновано концептуальну модель вибору методу та матрицю рішень, що складається з семи кроків та стандартизує процес оцінювання, забезпечує верифікацію через триангуляцію й підвищує управлінську корисність результатів. Дане дослідження забезпечує міжнародні корпорації стандартизованою методологією, яка зменшує яка зменшує методологічну довільність і сприяє ухваленню більш ефективних стратегічних рішень.

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЙ СТАЛОГО МАРКЕТИНГУ ПІДПРИЄМСТВА

Ганна Чміль — 2025-12-29

У статті обґрунтовано концептуальну модель оцінювання ефективності стратегій сталого маркетингу підприємства в умовах ESG-орієнтованої трансформації та цифровізації бізнес-процесів. Дослідження базується на системному поєднанні базових компонентів і принципів сталого маркетингу, ESG-орієнтованого стратегічного планування, цифрових технологій реалізації та інтегрованого оцінювання результативності. Запропонована модель забезпечує комплексне врахування економічних, екологічних і соціальних ефектів маркетингової діяльності, а також дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень шляхом використання цифрового інструментарію. Практична значущість результатів полягає у можливості адаптації моделі до умов функціонування підприємств різних галузей з метою підвищення ефективності стратегій сталого розвитку.

МАРКЕТИНГОВІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТРАТЕГІЧНОЇ ЦІННОСТІ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТОРІВ ТА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ЛОГІСТИЧНОГО РИНКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Юрій Березовський — 2025-12-29

Логістична інфраструктура є системоутворюючим елементом економіки, що забезпечує стійкість виробничих, торговельних та зовнішньоекономічних процесів. Метою статті є узагальнення теоретичних і прикладних підходів до розвитку логістичної та складської інфраструктури України та обґрунтування напрямів удосконалення управління логістичними бізнес-процесами з урахуванням євроінтеграційних пріоритетів. У дослідженні застосовано методи системного та структурно-логічного аналізу, узагальнення статистичних даних і порівняльного аналізу. Виявлено ключові проблеми розвитку складської інфраструктури. Обґрунтовано, що подальший розвиток складської та логістичної інфраструктури має здійснюватися з урахуванням досвіду європейських логістичних систем, зокрема щодо розвитку інтермодальних хабів, цифровізації процесів, впровадження стандартів сталості та гармонізації регуляторного середовища з нормами Європейського Союзу.

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ОНЛАЙН-СПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Ірина Городняк — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним питанням дослідження онлайн-споживання в Україні. Розкрито сутність поняття «споживання» у працях вітчизняних науковців та уточнено його зміст у контексті цифрового середовища. Визначено ключові фактори, що впливають на процес споживання в мережі Інтернет. Проаналізовано сучасний стан онлайн-споживання продовольчих і непродовольчих товарів в Україні в розрізі окремих категорій під впливом трансформацій споживчих потреб та розвитку електронної комерції. Відзначено зростання ролі довіри, раціональності онлайн-покупок, зручності використання цифрових платформ, а також активізацію сектору купівлі продовольчих товарів онлайн. За результатами оцінки основних показників онлайн-споживання в Україні визначено тенденції його подальшого зростання. Найбільший ріст купівлі товарів онлайн в Україні у першій половині 2025 року зафіксовано в таких категоріях, як продукти харчування, ювелірні вироби та товари для догляду за домашніми тваринами.

ШТУЧНИЙ БІЛОК ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ІНГРЕДІЄНТ: ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА СПОЖИВЧЕ СПРИЙНЯТТЯ

Наталія Тягунова — 2025-12-29

У статті досліджено штучний білок як інноваційний інгредієнт харчових продуктів у контексті сучасних викликів продовольчої безпеки, сталого розвитку та трансформації харчової промисловості. Розглянуто основні різновиди альтернативного білка, зокрема рослинний, мікробний та клітинний, охарактеризовано їх харчову та біологічну цінність, технологічні властивості й функціональні переваги порівняно з традиційними тваринними білками. Проаналізовано вплив використання штучного білка на якість харчових продуктів, органолептичні показники та аспекти безпечності споживання. Проведено аналіз впливу штучного білка на якість готової продукції та безпечність споживання. Окрему увагу приділено аналізу споживчого сприйняття інноваційних білкових інгредієнтів, чинникам довіри, інформованості та бар’єрам прийняття. Визначено перспективи розвитку ринку штучного білка з урахуванням глобальних трендів, екологічних вимог і потенціалу впровадження в харчову індустрію України.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ: ПОГЛЯД З ПОЗИЦІЙ ЕКОСИСТЕМНОСТІ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ Й ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

Валентина Стадник — 2025-12-29

Метою статті визначено формування науково-методичних основ побудови цифрової екосистеми бізнесу в контексті конкурентоспроможності та інтеграційного розвитку підприємницьких структур. Окреслено стратегічні цілі формування цифрової екосистеми управління таким розвитком: платформна інтеграція учасників, єдиний контур даних і аналітики, керований конвеєр інновацій, кіберстійкість і планування безперервності. Підкреслено їх прямий зв'язок із конкурентоспроможністю підприємницької структури та визначено основні детермінанти такого зв’язку в контексті інтеграційного розвитку підприємства. Доведено, що створення екосистемного цифрового функціоналу для розвитку та зміцнення конкурентних позицій потребує дотримання множини правил, які дають змогу забезпечити стійкість і функціональну оперативність підприємницької структури в процесах інтегрованого зростання. Сформовано сукупність таких правил і аргументовано, що їх дотримання перетворює розрізнені цифрові ініціативи на платформний функціонал, що забезпечує системність, синергію та стійку фінансову результативність усієї підприємницької структури в процесах інтеграційного розвитку.

РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ ЯК ІНСТРУМЕНТ АДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Ольга Малярчук — 2025-12-29

У статті досліджено релокацію бізнесу як інструмент адаптації суб’єктів підприємництва в умовах високої економічної невизначеності та кризових викликів, зумовлених воєнними, інфраструктурними та логістичними обмеженнями в Україні. Проаналізовано особливості прийняття управлінських рішень щодо релокації підприємств у 2023–2025 рр. з позицій підприємницької поведінки та управління ризиками. Обґрунтовано, що релокація виходить за межі разового антикризового заходу та перетворюється на елемент адаптивної моделі підприємництва. Здійснено порівняльний аналіз релокації з іншими механізмами адаптації підприємств, зокрема реструктуризацією, диверсифікацією та цифровізацією. Визначено ключові ефекти релокації для малих і середніх підприємств, пов’язані зі збереженням операційної діяльності, мінімізацією зовнішніх ризиків і формуванням стійких бізнес-моделей.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАЧАННЯ НА РИНКУ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Юрій Носевич — 2025-12-29

У статті розкрито сутність понять «система управління», «система стратегічного управління», «система стратегічного управління ланцюгами постачання». Зазначено, що системи стратегічного управління ланцюгами постачання слід розглядати через такі області прийняття рішень, як: географічний розподіл потужностей, виробництво та дистрибуція, запаси, транспортування, інформація, сорсинг, маркетинг. Концепцію ядра ланцюга постачання розширено до концепції стратегічного ядра ланцюга постачання. Зроблено висновок, що область, де стратегічне ядро ланцюга постачання корелює з ядром ключових компетенцій, буде областю стратегічних конкурентних переваг ланцюга постачання. Зазначено, що реінжиніринг стратегічного ядра ланцюга постачання виступає системо утворюючим чинником формування сучасних систем стратегічного управління ланцюгами постачання на ринку мінеральних добрив. Особливої актуальності викладений матеріал набуває для ринку мінеральних добрив, який характеризується високим рівнем невизначеності та нестабільності, що зумовлено сукупною дією економічних, технологічних, ресурсних, геополітичних та інституційних чинників.

ECONOMIC MODELING OF ENTREPRENEURSHIP ECOSYSTEM DEVELOPMENT IN TERRITORIAL COMMUNITIES

Ярослав Жидик — 2025-12-29

У статті розглянуто аспекти економічного моделювання екосистем підприємництва на рівні територіальних громад України. Актуальність теми зумовлена необхідністю посилення економічної стійкості громад в умовах війни та повоєнного відновлення, а також потребою в науково обґрунтованих інструментах прийняття управлінських рішень на місцевому рівні. Метою роботи є кількісна оцінка факторів, що впливають на показники підприємницької активності та фіскальну спроможність територіальних громад. На основі даних 55 громад Тернопільської області побудовано серію багатофакторних регресійних моделей, які охоплюють п'ять груп результуючих показників: фіскальні надходження, підприємницька активність, зайнятість, експорт та загальний дохід підприємств. Виявлено, що ключовими драйверами розвитку є доступ бізнесу до фінансування, наявність освітніх та інфраструктурних якорів, транспортна доступність, а також якісна інвестиційна комунікація та інституційна спроможність громад. Результати моделювання підтверджують важливість комплексного підходу до розвитку екосистеми підприємництва, що поєднує тверду інфраструктуру з м'якими інструментами підтримки бізнесу. За результатами дослідження сформовано практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо пріоритетів місцевої економічної політики та ефективного розподілу обмежених ресурсів у період відновлення.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА СИСТЕМИ

Віра Новікова — 2025-12-29

У статті розглянуто сучасні підходи до класифікації товарів у міжнародній та внутрішній торгівлі, зокрема з позицій цифровізації та застосування автоматизованих інформаційних систем. Проаналізовано юридичні, економічні, логістичні та статистичні аспекти класифікації, наведено приклади використання HS-кодів у міжнародних компаніях та на прикладі ТОВ «АТБ-МАРКЕТ». Окрему увагу приділено цифровим інструментам, алгоритмам штучного інтелекту та блокчейн-технологіям, що забезпечують оперативність, точність та прозорість класифікаційних процесів. Практична цінність дослідження полягає у демонстрації ефективності застосування цифрових систем для підвищення точності митного оформлення, оптимізації логістики та управління асортиментом, що може бути використано для вдосконалення бізнес-процесів, методичних рекомендацій і підготовки персоналу.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ

Сергій Касьян — 2025-12-29

У статті зосереджено увагу на теоретико-методичних засадах формування механізму управління стратегічними змінами підприємства в умовах цифровізації економічного простору, що зумовлює перегляд традиційних управлінських підходів і потребує розроблення нових методичних рішень. Проаналізовано еволюцію наукових поглядів на природу стратегічних змін від класичних управлінських концепцій до сучасних цифрових парадигм, що дало змогу виявити вплив технологічних зрушень на трансформацію змісту та логіки стратегічного розвитку підприємств. Обґрунтовано, що цифровізація вимагає системного переосмислення механізмів управління, оскільки стратегічні зміни набувають характеру динамічного, нелінійного, ітеративного процесу, що інтегрує цифрові технології, нові моделі взаємодії та платформізацію бізнесу. Запропоновано авторське трактування поняття «механізм управління стратегічними змінами як цілісної системи.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ МОДЕЛЕЙ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Максим Осадчий — 2025-12-29

У статті досліджено процес трансформації бізнес-моделей у водному транспорті України в контексті переходу від традиційної державної моделі управління до підприємницьких та гібридних форматів господарювання. Обґрунтовано, що домінування адміністративно-ієрархічних підходів, жорстке регуляторне середовище та обмежена автономія державних підприємств зумовили низьку адаптивність галузі до ринкових і технологічних змін. На основі інституційного підходу розкрито логіку еволюції бізнес-моделей під впливом реформування державного управління, розвитку механізмів державно-приватного партнерства, концесій та європейської інтеграції. Запропоновано концептуальне порівняння державної, підприємницької та гібридної бізнес-моделей у водному транспорті за ключовими критеріями ефективності, управлінської гнучкості, інвестиційної активності та інноваційного потенціалу. Особливу увагу приділено спеціалізованим підприємницьким моделям у суміжних сегментах, зокрема стивідорній діяльності, які демонструють підвищену здатність до інтеграції у глобальні логістичні ланцюги. Доведено, що трансформація бізнес-моделей є необхідною умовою модернізації водного транспорту України, підвищення його конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку в умовах воєнних і післявоєнних викликів.

АНАЛІЗ АДАПТИВНОСТІ РЕСТОРАННИХ ПІДПРИЄМСТВ ДО ІННОВАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ РИНКУ

Ірина Порсюрова — 2025-12-29

Стаття присвячена актуальним питанням оцінювання та підвищення адаптивності ресторанних підприємств в умовах інноваційних викликів ринку. Проаналізовано сучасний стан галузі та ідентифіковано головні технологічні, соціальні й управлінські чинники, що визначають готовність бізнесу до трансформацій. Систематизовано основні бар’єри цифрового оновлення, зокрема цифровий розрив та інвестиційні ризики. У роботі запропоновано комплексний інструментарій стратегічного аудиту, що базується на використанні кількісних і якісних KPI. Наукова новизна дослідження полягає у розробці авторської матриці адаптивності, яка дозволяє типологізувати ресторанні заклади за рівнем технологічної готовності та стратегічної гнучкості. Окреслено практичні заходи щодо формування стійкої бізнес-моделі на основі системної інтеграції цифрових управлінських систем.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ 5S У РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

Олег Калник — 2025-12-29

У статті розглянуто підхід щодо впровадження системи 5S у ресторанному бізнесі. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення операційної ефективності, мінімізації ризиків, забезпечення стабільної якості та формування культури безпеки в умовах високої конкуренції та зростаючих нормативних вимог. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення наукових праць, нормативних документів і практичних кейсів. Окрему увагу приділено опису ролі цифрових технологій у виконанні принципів 5S, а також механізмам поєднання 5S із вимогами HACCP та ISO 22000 на рівні процесної організації, документування та контролю. Представлений узагальнений практичний кейс демонструє етапи впровадження 5S у реальному українському ресторані та якісні зміни, досягнуті в результаті застосування системи.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ: ВІД ВІРТУАЛЬНИХ КОНСЬЄРЖІВ ДО РОЗУМНИХ НОМЕРІВ

Ольга Світлинець — 2025-12-29

Динаміка ринку туризму та сфери гостинності зумовлює необхідність активної інтеграції інновацій для підтримки конкурентоспроможності компаній, забезпечення відповідності їх діяльності актуальним запитам клієнтської аудиторії. Метою дослідження є розширений аналіз потенціалу сучасних інформаційних систем та цифрових інновацій у готельному бізнесі, що відкривають нові можливості для підвищення ефективності функціонування сучасних компаній, досягнення ними стійкого розвитку і розширення клієнтської аудиторії. Розглянуто аспекти масштабної цифровізації послуг в готельній сфері – таргетинг та персоналізація реклами, система електронних бронювань, персоналізація пропозицій, мобільні додатки, інтерактивні сервіси, розумні системи керування номером, інструментарій штучного інтелекту для цілодобової підтримки сервісу (чат-боти, віртуальні консьєржі). Це дозволяє створити унікальний досвід, що відповідає очікуванням сучасної аудиторії.

СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ТА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ В НАЦІОНАЛЬНИХ ГОТЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Людмила Тітомир — 2025-12-29

У статті досліджено ключові аспекти діяльності національних готельних мереж та особливості формування цінності готельних послуг, яка створюється як з боку споживачів, так і внутрішнього середовища підприємств. Розкрито роль стандартизації та уніфікації якості обслуговування як основи стабільності та конкурентоспроможності мереж. Окреслено складові якості готельних послуг, зокрема безпеку, клієнтоорієнтованість, впізнаваність бренду, масштабованість, локальну адаптацію, соціальну й екологічну відповідальність. Наведено характеристику національних готельних мереж, що функціонують на вітчизняному ринку. Обґрунтовано доцільність застосування аутсорсингової управлінської політики як інструменту підвищення ефективності діяльності готелів через інтеграцію до спільної мережевої екосистеми. Також висвітлено сучасні тренди HR-менеджменту у готельній сфері, зокрема емоційне залучення персоналу, гейміфікацію, мікронавчання та роль готельних мереж як «інкубаторів персоналу».

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ: СИСТЕМНИЙ ТА ПРОЦЕСНИЙ ПІДХОДИ

Дмитро Харенко — 2025-12-29

У статті досліджено проблематику управління якістю послуг у готельно-ресторанному бізнесі в умовах зростання конкуренції та підвищення вимог споживачів до стабільності сервісу. Обґрунтовано доцільність поєднання системного та процесного підходів як методологічної основи формування керованої якості послуг. Метою дослідження є розвиток теоретичних положень щодо управління якістю послуг і формування концептуального бачення механізмів забезпечення стабільності сервісу. У роботі використано методи теоретичного узагальнення, аналізу та логічного моделювання. Розроблено модель управління якістю послуг, яка відображає взаємозв’язки між управлінськими рішеннями та сервісними процесами. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для удосконалення систем управління якістю на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу.

БАР’ЄРИ КОМУНІКАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ HORECA: ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ПОДОЛАННЯ

Вікторія Світлична — 2025-12-29

Аналізуються аспекти сутності, видів та шляхів недопущення комунікативних бар’єрів в процесі функціонування підприємств сфери гостинності. У роботі висвітлено питання виникнення та об’єктивної природи комунікативних бар’єрів, як об’єктивної закономірності соціальної взаємодії. Запропоновано авторське визначення сутності комунікативних бар’єрів у сфері HoReCa. У роботі наведено види комунікативних бар’єрів у діяльності підприємств HoReCa, які безпосередньо впливають на якість сервісу та рівень задоволеності споживачів. Авторами робиться висновок, що бар’єри істотно ускладнюють процес адекватного сприйняття й інтерпретації інформації, призводять до викривлення змісту повідомлень, негативно впливають на поведінкові реакції фахівців HoReCa. У зв’язку з цим своєчасна ідентифікація, аналіз та цілеспрямоване подолання комунікативних бар’єрів набувають стратегічного значення для ефективного функціонування підприємств сфери гостинності.

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ: ГЕОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ

Олександр Носирєв — 2025-12-29

У статті досліджено туристично-рекреаційний потенціал Харківського регіону з урахуванням природно-географічних, історико-культурних, курортно-оздоровчих та інфраструктурних ресурсів. Розглянуто природні умови, клімат та ландшафти як базис для активного, оздоровчого, екологічного та культурно-пізнавального туризму на Харківщині. Проаналізовано туристично-рекреаційну інфраструктуру Харківської області та м. Харків, виявлено проблеми санаторіїв та курортів: застарілість бази, обмежена медична оснащеність, низька маркетингова активність та цифрова комунікація. Висвітлено перспективи розвитку міської рекреації на прикладі «Зеленого каркасу» в м. Харків. Підкреслено, що Харківський регіон має значний потенціал для створення комплексного туристичного продукту, економічного зростання та збереження природно-культурної спадщини.

ТУРОПЕРЕЙТИНГ У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ СПІВПРАЦІ З ПАРТНЕРАМИ ТА ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

Богдана Опря — 2025-12-29

У статті розглянуто туроперейтинг як важливий елемент формування конкурентоспроможного туристичного продукту та забезпечення стабільності туристичного бізнесу в сучасних умовах. Досліджено особливості функціонування туроперейтингу в контексті цифровізації туристичної індустрії, трансформації споживчої поведінки туристів, економічних і геополітичних викликів. Проаналізовано сутність туроперейтингу як системи організації, координації та управління взаємодією між туроператорами, постачальниками туристичних послуг і діловими партнерами. Окрему увагу приділено ефективним стратегіям співпраці, використанню цифрових платформ, сучасних управлінських інструментів, контрактних моделей і стандартів якості, а також перспективам розвитку туроперейтингу в контексті сталого розвитку туризму та адаптації бізнес-процесів до нових ринкових умов.

СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

Олена Овдіюк — 2025-12-29

У статті здійснено комплексний аналіз стратегічних імперативів та перспектив розвитку зеленого туризму в Україні в умовах перманентних екзистенційних викликів та макроекономічної нестабільності. Розроблено теоретико-методологічні та практичні рекомендації щодо активізації розвитку галузі. Обґрунтовано та доведено необхідність забезпечення синергетичного ефекту, в частині поєднання економічної вигоди для депресивних територій з екологічними перевагами. Уточнено особливості екологічного виміру в частині імплементації принципів циркулярної економіки. Доведена необхідність переходу від декларативної екологічності до реальних технологічних рішень, в частині застосування моделі «цифрового еко-кластера». Обґрунтовано та сформовано ряд рекомендацій в частині необхідності гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, виведення галузі з «тіні» та переходу на інноваційну модель управління ресурсами.

ВИКОРИСТАННЯ 3D-ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ТУРИЗМУ

Олена Сущенко — 2025-12-29

Досліджено особливості використання технологій віртуальної реальності на основі тривимірної візуалізації у розвитку сучасного туризму. Розкрито теоретико-методичні засади формування віртуальних турів із використанням тривимірного моделювання, панорамної візуалізації та інтерактивних цифрових середовищ. Проаналізовано ключові технологічні етапи створення віртуальних турів. Особливу увагу приділено методам моделювання на основі зображень. Доведено, що використання віртуальних турів сприяє підвищенню маркетингової привабливості туристичних дестинацій, формуванню попереднього досвіду подорожі, розширенню доступу до туристичних ресурсів. Обґрунтовано доцільність розгляду витрат на створення віртуальних турів як стратегічних інвестицій. Зроблено висновок, що технології віртуальної реальності формують новий тип туристичного продукту, здатний доповнювати традиційні форми туризму.

РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У СФЕРІ ТУРИЗМУ

Олексій Зоря — 2025-12-29

У статті проведено розроблення та обґрунтування методології статистичного дослідження процесу страхування ризиків у сфері туризму з метою виявлення тенденцій і закономірностей розвитку туристичного страхування, оцінювання факторів, що формують рівень ризиковості, та підвищення обґрунтованості управлінських рішень щодо страхового покриття і тарифної політики. Узагальнення теоретичних положень дослідження дало змогу виокремити ключові методологічні принципи статистичного дослідження процесу страхування ризиків у сфері туризму. Розроблено методологію статистичного дослідження процесу страхування ризиків у сфері туризму, яка забезпечує більш обґрунтовану оцінку ризиків та підвищує якість управлінських рішень щодо формування страхового покриття, тарифної політики й удосконалення страхових продуктів.

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЯК ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Тарас Худоба — 2025-12-29

У статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти інноваційного розвитку сільського зеленого туризму у Волинській області як чинника модернізації туристичної галузі. Проаналізовано туристично-рекреаційний та історико-культурний потенціал регіону, соціально-економічні передумови розвитку галузі та просторову структуру розміщення агросадиб. Визначено основні проблеми, що стримують розвиток сільського туризму, зокрема інституційні, інфраструктурні та безпекові. Обґрунтовано роль цифровізації, екологічних технологій і кластерного підходу як ключових інноваційних напрямів. Розглянуто кластер «Водні плеса Камінь-Каширщини» як приклад ефективної кластерної моделі розвитку сільських територій і підвищення їх туристичної привабливості. Запропоновано практичні напрями впровадження інноваційних інструментів для активізації розвитку сільського туризму в регіоні.

ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ УКРАЇНИ

Дарина Остапович — 2025-12-29

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти посилення конкурентоспроможності продукції та послуг індустрії гостинності України в умовах євроінтеграційних процесів, глобалізації та воєнних викликів. Визначено, що індустрія гостинності є стратегічним сектором національної економіки, який формує імідж держави, забезпечує зайнятість населення, сприяє розвитку малого та середнього бізнесу й виконує важливу соціально-економічну функцію у процесі поствоєнного відновлення регіонів. Визначено основні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств індустрії гостинності, серед яких інноваційно-технологічні, екологічні, організаційно-управлінські, інституційно-фінансові, маркетингові, соціально-кадрові та кластерно-мережеві. Обґрунтовано доцільність впровадження європейських стандартів управління якістю, безпеки харчових продуктів, екологічного менеджменту та екомаркування як дієвих інструментів підвищення довіри споживачів і зміцнення ринкових позицій. Запропоновано формування інноваційно-кластерної моделі розвитку індустрії гостинності, що поєднує потенціал бізнесу, науки, освіти та держави, сприяючи розвитку людського капіталу, залученню інвестицій і створенню нових конкурентних переваг.

ВПЛИВ АРТ-ТУРИСТИЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ НА СПРИЙНЯТТЯ ДЕСТИНАЦІЙ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ: МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ

Антон Сивенко — 2025-12-29

У статті досліджено вплив арт-туристичних подорожей на сприйняття туристичних дестинацій та їхній потенціал у процесах соціально-економічного відновлення територій України у післявоєнний період. Обґрунтовано, що арт-туризм формує додану цінність дестинацій через інтеграцію мистецьких ресурсів, подій і маршрутів у туристичний продукт, посилює символічний капітал місць і сприяє активізації локальних спільнот. Узагальнено результати прикладного аналізу апробованих арт-туристичних практик і виявлено ключові ефекти: зміна емоційно-ціннісного сприйняття територій, підвищення довіри до безпечності та привабливості, зростання намірів повторних відвідувань і рекомендацій. Визначено можливості масштабування арт-туризму для культурних інституцій і зайнятості, а також ризики комерціалізації, фрагментації смислів та нерівномірності вигод. Запропоновано управлінські акценти для збалансованого розвитку.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ МІЖНАРОДНИХ ТА ЛОКАЛЬНИХ ТУРОПЕРАТОРІВ В УКРАЇНІ

Світлана Бугіль — 2025-12-29

У статті проведено комплексний порівняльний аналіз конкурентних стратегій міжнародних та локальних туроператорів, що функціонують на ринку України в умовах кризи. Досліджено архітектуру туристичного ринку, яка формується під впливом ефекту масштабу глобальних холдингів та адаптивної стійкості вітчизняних підприємств. Систематизовано підходи до класифікації стратегій за ієрархічним рівнем, механізмами розвитку та методами управління попитом. Виявлено ключові відмінності у моделях управління активами: орієнтація міжнародних операторів на вертикальну інтеграцію та «guarantee availability» проти стратегії «легких активів» (asset-light) локальних операторів. Особливу увагу приділено трансформації чинників споживчої довіри, де раціональний вибір на користь глобальних брендів поступається емоційній лояльності до персоналізованого сервісу локальних фірм. Обґрунтовано доцільність імплементації гібридної моделі розвитку, що поєднує світові технологічні стандарти з національною ідентичністю та соціальною відповідальністю.

ЕТНІЧНІ ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ – ЯК СКЛАДОВА ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ

Наталія Паньків — 2025-12-29

Стаття присвячена дослідженню етнічних туристичних ресурсів в контексті термінології, структурних особливостей та територіальних відмінностей на прикладі Карпатських областей України. В статті акцентована увага на вивчення різних видів етнічних ресурсів областей – як складової культурно-історичної спадщини території, адже туризм та рекреація можуть слугувати безпосередніми носіями автентичних здобутків минулого та пропагування їх через культурно-історичні туристичні ресурси загалом та етнічні зокрема. На жаль, роль культурно-історичної спадщини в суспільстві доволі нестабільна та залежить від його ставлення та створення можливостей для її популяризації. Задля реалізації поставленої мети подана видова структура етнічних туристичних ресурсів та наведені приклади їхнього використання.

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Людмила Траченко — 2025-12-29

У статті розглянуто теоретичні засади бізнес-планування, його основні функції, місце в системі стратегічного управління туристичними підприємствами в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Визначено чинники впливу на стратегічний розвиток туристичної галузі. Обґрунтовано ключову роль бізнес-плану як орієнтира стратегічного розвитку підприємства. Запропоновано концептуальну модель взаємодії бізнес-планування та стратегічного розвитку туристичної галузі. Розроблено прикладну модель взаємодії бізнес-планування та стратегічного розвитку туристичної галузі, яка демонструє логічну послідовність етапів, включаючи зворотні зв’язки та механізм адаптації до змін зовнішнього середовища. Наведено приклад застосування запропонованої концептуальної моделі взаємодії бізнес-планування та стратегічного розвитку туристичної галузі в Одеському регіоні.

ЦИФРОВА СТІЙКІСТЬ ПРОТИ СТРАТЕГІЙ ІЗОЛЯЦІЇ: НОВІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ГЛОБАЛЬНИМИ ЛАНЦЮГАМИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

Ярослав Дроздовський — 2025-12-29

Статтю присвячено дослідженню трансформації глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛВ) в умовах системної нестабільності світового господарства. Проаналізовано вразливість традиційних моделей управління, орієнтованих виключно на ефективність витрат. Проведено компаративний аналіз стратегій ізоляції (решорингу) та цифрової стійкості. Обґрунтовано роль штучного інтелекту, блокчейну та адитивного виробництва у забезпеченні гнучкості міжнародних поставок. На основі моделювання ОЕСР доведено економічну неефективність протекціоністських заходів та переваги цифрової готовності. Запропоновано нову модель управління «Just-in-Case», що базується на предиктивній аналітиці та мережевій оркестрації за парадигмою P-OLI. Визначено стратегічні вектори інтеграції національних підприємств у стійкі регіональні ланцюги створення вартості Європейського Союзу.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ПІІ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ: СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ

Інна Уханова — 2025-12-29

В статті досліджені світові тенденції нормативного забезпечення залучення та регулювання прямих іноземних інвестицій в умовах невизначеності та турбулентності, а також узагальнені сучасний стан та перспективи подальшого реформування інвестиційного законодавства в Україні для прискорення процесу вступу до ЄС. Продемонстровано, що реформування міжнародних інвестиційних угод залишається повільним, а близько половини світових ПІІ регулюються нереформованими договорами, що утруднює врегулювання спорів. Зроблено висновок, що цифровізація регуляторних процедур виступає ключовим фактором інституційної довіри та підвищення субіндексів Україні у провідних міжнародних рейтингах. Завершення інституційної конвергенції та імплементація стандартів ЄС потребує подальшого врегулювання питань скринінгу ПІІ, лібералізації валютного режиму та модернізації страхового сектору.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ ЯК ІНТЕГРАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ: ЕКОНОМІЧНІ, ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ ВИМІРИ

Олег Філіпов — 2025-12-29

У статті встановлено, що зовнішньоторговельні відносини становлять складну інтеграційну категорію, що виникла на перетині економічної, правової та політичної наук. Показано, що сучасне трактування зовнішньоторговельних відносин відображає як традиційні форми обміну матеріальними благами, так і новітні прояви взаємодії у сфері цифрової економіки, послуг і транснаціональних даних. Історико-теоретичний аналіз еволюції підходів до розуміння зовнішньоторговельних відносин продемонстрував, що протягом розвитку економічної думки від класичної політичної економії до сучасних теорій цифрової глобалізації сутність цієї категорії зазнавала суттєвих змін. На основі здійсненого контент-аналізу запропоновано авторське визначення зовнішньоторговельних відносин. Запропоноване визначення відображає новітні трансформації світового господарства, підкреслює значення цифровізації й інтеграційних процесів та створює методологічні передумови для подальших досліджень у сфері міжнародних економічних відносин.

МОДЕЛЬ «ПОТРІЙНОЇ СПІРАЛІ» В КОНЦЕПТУАЛЬНОМУ ДИЗАЙНІ ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Ольга Булгакова — 2025-12-29

У статті обґрунтовується використання моделі «потрійної спіралі» як концептуальної основи розвитку міжнародного інноваційного співробітництва. Також пропонується концептуальний дизайн глобальної інноваційної системи, що ґрунтується на: 1) міжнародному інноваційному співробітництві; 2) міжнародних потоках знань і капіталу; 3) інституційно-правовій інфраструктурі транскордонної інноваційної діяльності. Усе це у сукупності сприятиме більш ефективній взаємодії суб’єктів глобальної інноваційної сфери та їх адаптованості до викликів цифровізації. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на ефективізації взаємодії суб’єктів глобальної інноваційної сфери та збільшенні їхньої адаптованості до викликів цифровізації, включно з подальшим дослідженням трансформацій моделі «потрійної спіралі» в країнах з різним рівнем економічного розвитку та інноваційного потенціалу.

СИСТЕМА ТАРИФНИХ ТА НЕТАРИФНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ БАР’ЄРІВ У ЄВРОПІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗОВНІШНЮ ТОРГІВЛЮ УКРАЇНИ

Вікторія Голюк — 2025-12-29

У статті досліджено механізм торговельної співпраці в Європі, що формується під впливом норм Світової організації торгівлі, Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі, а також двосторонніх угод про вільну торгівлю. Проаналізовано основні етапи торговельної інтеграції в межах ЄС, зокрема функціонування зони вільної торгівлі, митного союзу та спільного ринку. Окрему увагу приділено ролі СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та значенню членства України в цій організації. Розглянуто особливості торговельних відносин України з Європейським Союзом, ЄАВТ та країнами СНД, а також проаналізовано динаміку зовнішньоторговельного обороту України та зміну його географічної структури на користь країн ЄС. Досліджено еволюцію торговельного режиму між Україною та ЄС, зокрема впровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та тимчасові заходи торговельної лібералізації, запроваджені в умовах повномасштабної війни.

РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ В УКРАЇНІ ТА МІЖНАРОДНІ САНКЦІЇ

Роман Копич — 2025-12-29

У статті за допомогою відомої моделі Д. Ітона та М. Енджерса (1999) проаналізовано різноманітні аспекти санкційного режиму, який запроваджено багатьма країнами у відповідь на російську агресію в Україні. Обмежена дієвість запроваджених санкцій пов’язується з недостатньою рішучістю та відсутністю монолітної позиції країн-ініціаторів. Частково це пояснюється бажанням перевірити реакцію підсанкційної країни – рф, але не менше підстав вважати, що вагомий вплив мали розбіжності між інтересами окремих країн. В 2024–2025 рр. країни Європейського Союзу (ЄС) підсилили санкційний режим, але відповідний ефект нівельовано зміною позиції США після обрання президентом Д. Трампа. Ефективність санкцій знижується за відсутності надійного моніторингу та дієвих вторинних санкцій проти третіх країн, що допомагають російським компаніям обходити санкції. Теоретичні аргументи і аналіз подій заперечують доцільність перегляду санкцій кожні півроку, як це практикували країни ЄС, адже це знижує переконливість санкційного режиму.