Економіка та суспільство

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

2025-12-24T14:01:58+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням ефективності державного регулювання трансфертного ціноутворення. Досліджено теоретичні основи наукових підходів до визначення терміну «державне регулювання» через призму процесного, системного, функціонального, цільового та управлінського підходів. Проаналізовано управлінський вплив державного регулювання на трансфертне ціноутворення через адміністративно-правовий механізм, економічний механізм, інституційний механізм та інформаційно-аналітичний механізм. За результатами оцінки показників державного регулювання трансфертного ціноутворення визначено тенденції його розвитку. Обґрунтовано потребу в уніфікації підходів до оцінки якості державного регулювання трансфертного ціноутворення та розробки системи показників для оцінювання його ефективності.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МОЛОДІ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН, ВИКЛИКИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

2025-12-27T08:18:08+00:00

У статті досліджено сучасний стан системи соціального захисту молоді в Україні в умовах воєнних викликів та соціально-економічної нестабільності. Проаналізовано ключові проблеми, серед яких фрагментованість інституцій, недостатня адресність програм, кадровий дефіцит, нерівний доступ до послуг та зростання потреби в психосоціальній підтримці. Узагальнено результати наукових досліджень і визначено невирішені аспекти, що потребують системного оновлення політики. Розглянуто чинні державні програми у сферах зайнятості, житлової підтримки, освіти та соціальної інтеграції, а також здійснено порівняння з європейськими підходами. Виявлено основні виклики, спричинені війною, переміщенням молоді та погіршенням її психічного здоров’я. Запропоновано напрями удосконалення соціального захисту, зокрема посилення міжвідомчої координації, розвиток мережі якісних послуг, впровадження сучасних інструментів моніторингу та оцінювання.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ В ПОБУДОВІ ЕФЕКТИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ БІЗНЕСУ

2025-12-31T08:18:28+00:00

У статті проаналізовано особливості формування проєктно-орієнтованої організаційної структури підприємства в умовах високої мінливості зовнішнього середовища, посилення конкуренції та зростання вимог до ефективності управління. Підкреслено, що впровадження проєктного підходу забезпечує підприємству підвищену гнучкість, адаптивність та здатність своєчасно реагувати на ринкові виклики. Особливу увагу приділено перевагам проєктного підходу до управління, зокрема підвищенні гнучкості, покращенні координації дій, прискоренні прийняття управлінських рішень. Розкрито ключові принципи побудови проєктно-орієнтованої структури, визначено її функціональні елементи, роль проєктного офісу та механізми взаємодії між учасниками проєктної діяльності. Обґрунтовано доцільність переходу підприємств до такої моделі управління як інструменту стратегічного оновлення, зміцнення конкурентних позицій і підвищення інноваційного потенціалу. Окреслено практичні аспекти впровадження проєктно-орієнтованої структури з урахуванням ресурсних, технологічних і організаційних обмежень.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ: РАКУРС НА ГАЛУЗЕВУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КОМПАНІЙ-ЛІДЕРІВ

2025-12-31T08:18:28+00:00

У статті здійснено комплексне дослідження стану діджиталізації провідних компаній будівельної сфери України. Показано, що левова частка ринкових позицій сконцентрована у дорожніх підрядників, тоді як компанії, орієнтовані на будівництво будівель та реставрацію, формують нішевий сегмент. Розроблено умовну типологію рівнів цифрової зрілості будівельних компаній (низький, середній, середньо-високий, високий). Окремо наголошено на ризиках для компаній зі швидким зростанням доходу за умов нестабільних фінансових результатів та недостатньо сформованої цифрової екосистеми. Зроблено висновок про необхідність поетапного нормативного закріплення вимог до BIM для державних проєктів, розроблення уніфікованої системи цифрових КРІ для будівельних компаній та запровадження інструментів підтримки цифрової трансформації МСП будівельної сфери.

КОНЦЕСІЯ У СИСТЕМІ ІНСТРУМЕНТАРІЮ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-12-31T08:18:27+00:00

У статті проведений аналіз теоретико-прикладних засад використання потенціалу концесії як чинника активізації інвестиційної діяльності. Окреслені напрями впровадження механізму концесій у контексті інструментів організації взаємодії держави та приватних інвесторів. Обґрунтовані підходи до застосування практики концесії як перспективного інституційного механізму, застосування котрого дасть змогу забезпечити повоєнну модернізацію національної економіки. Недостатній рівень активності у використанні потенціалу співпраці держави та суб’єктів приватного підприємництва визначає зниження інвестиційної активності. На основі дослідження зроблений висновок про те, що за умов дефіциту бюджетних коштів для реалізації великих проектів необхідною є активізація залучення інвестицій у відновлення об’єктів інфраструктури. Встановлено, що саме концесія відкриває можливості для реалізації значних за масштабами проектів у сфері інфраструктури. Концесія спроможна забезпечити успішну реалізацію проектів у сфері повоєнної модернізації. Обґрунтовано, що саме концесія відкриває можливості для використання інституційних механізмів, на основі котрих буде забезпечуватися зростання ефективності та досягатиметься раціональне використання можливостей динамічного соціально-економічного розвитку із залученням ресурсів держави та суб’єктів приватних інвесторів.

ІНСТИТУЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ: КЛЮЧОВІ ДРАЙВЕРИ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ

2025-12-31T08:18:27+00:00

Стаття присвячена комплексному дослідженню інфраструктурних потужностей та інституційно-функціональної адаптації системи громадського здоров’я України в контексті забезпечення повоєнного відновлення економічного та людського потенціалу держави. У роботі проаналізовано еволюцію системи громадського здоров’я впродовж 2019–2025 років із виокремленням впливу етапів реформування, пандемії COVID‑19 та повномасштабної збройної агресії на структурні та ресурсні характеристики галузі. Особлива увага приділена оцінці стану матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, рівня кадрового забезпечення та стійкості фінансових механізмів у кризових і посткризових умовах. Виявлено ключові проблеми фінансового, інфраструктурного та кадрового характеру, а також окреслено регіональні диспропорції у розвитку галузі громадського здоров’я. На основі узагальнення національних і міжнародних підходів запропоновано напрями інституційно-функціональної адаптації системи громадського здоров’я у період постконфліктного відновлення, що включають модернізацію інфраструктури, посилення кадрового потенціалу, розширення цифрових рішень і формування стійких моделей довгострокового фінансування.

ВПЛИВ ДЕСТАБІЛІЗУЮЧИХ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ (COVID ТА ВІЙНИ) НА СТІЙКІСТЬ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

2026-01-01T08:18:36+00:00

У статті досліджується вплив дестабілізуючих системних ризиків, зокрема пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в Україні, на стійкість системи охорони здоров’я. Проаналізовано, як багатовимірні шоки можуть трансформувати функціонування сфери охорони здоров’я, поглиблювати нерівність у доступі до медичних послуг та створювати довготривалі структурні деформації. Особливу увагу приділено оцінці спроможності системи адаптуватися, підтримувати критичні функції та забезпечувати безперервність медичного обслуговування в умовах обмеженості ресурсів та різкої зміни потреб населення. Визначено ключові вразливості, що проявилися внаслідок системних криз в сфері охорони здоров’я. Показано, що сукупний вплив COVID-19 та війни спричинив не лише короткострокові збої, але й сформував підґрунтя для довготривалих наслідків в системі, які значно загострилися з початком повномасштабної війни. Кумулятивний вплив двох масштабних криз вплинув на зниження потенціалу інституційної спроможності системи охорони здоров'я. Результати статті підкреслюють необхідність розробки інтегрованих стратегій зміцнення системної стійкості, які враховують специфіку комплексних криз та орієнтовані на підвищення адаптивності, відновлюваності та подальшого забезпечення безперешкодного доступу до медичних послуг.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2026-01-01T08:18:35+00:00

Досліджено управління витратами як ключовий фактор прибутковості аграрних підприємств Полтавської області. За 2017-2024 рр. виявлено критичне зростання операційних витрат на 60%, особливо витрат на оплату праці (112%), що загрожує фінансовій безпеці. Структурний аналіз показав різке збільшення частки оплати праці з 16,1% до 29,9% при скороченні персоналу. Зафіксовано значну диференціацію рентабельності: від зернових (46,9%) до збиткового виробництва м'яса птиці (-112,6%). Запропоновано концептуальну модель, що поєднує нормативний контроль, оптимізацію процесів та аналіз ефективності ресурсів. Запропоновано перехід від пасивного спостереження до активної політики управління витратами. Це дозволить локалізувати центри витрат і перерозподілити ресурси на рентабельні види діяльності, забезпечивши фінансову стабільність.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК І ВИРОБНИЧА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

2026-01-01T08:18:35+00:00

У статті досліджено проблематику сталого розвитку та виробничої безпеки підприємств нафтогазового комплексу України в умовах повоєнного відновлення економіки. Розкрито сутність виробничої безпеки як важливої складової економічної безпеки підприємства та ключового чинника його стабільного функціонування й довгострокової конкурентоспроможності. Проаналізовано основні техногенні, екологічні, виробничі та кадрові ризики, що виникають у процесі господарської діяльності підприємств галузі. Обґрунтовано доцільність упровадження стандартів ESG, сучасних систем управління охороною праці, цифрових технологій моніторингу та прогнозування ризиків для підвищення рівня безпеки й забезпечення сталого розвитку. Отримані результати можуть бути використані у практиці стратегічного управління підприємствами, розробленні галузевих програм безпеки та формуванні державної політики у сфері сталого розвитку, інновацій і повоєнної відбудови.

РЕАЛІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-01-01T08:18:35+00:00

У статті розглянуто організаційно-методичні засади реалізації взаємодії внутрішнього та зовнішнього фінансового контролю державних підприємств. Запропоновано дорожню карту реалізації взаємодії відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI та рекомендацій програми SIGMA. Під час розроблення дорожньої карти були враховані недоліки, визначені у звіті програми SIGMA, а також напрями реформ, які визначені програмою Ukraine Facility. Обгрунтовано доцільність створення єдиного органу управління державним сектором та визначено його місце у взаємодії. Зокрема, такий орган має здійснювати централізований моніторинг результатів перевірок і забезпечувати зворотний зв’язок із системою корпоративного управління ДП. Реалізацію взаємодії пропонується здійснювати на основі міжнародних стандартів INTOSAI GOV 9150, ISSAI 300, ISSAI 3100, ISSAI 4000 та принципів COSO Internal Control - Integrated Framework.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ: ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ І УПРАВЛІННЯ НОВИМИ РИЗИКАМИ

2025-12-31T08:18:28+00:00

У статті проаналізовано цифрову трансформацію фінансового ринку як комплексний процес, що виходить за межі простої цифровізації та передбачає докорінну зміну бізнес-моделей, форм обслуговування й конкурентного балансу між традиційними та діджиталізованими учасниками. Розкрито глобальний характер цього явища при вираженій неоднорідності його глибини в різних сегментах фінансового ринку та країнах. Окрему увагу приділено оцінці переваг трансформації та супутніх ризиків. В українському контексті підкреслено стимулюючу роль кризових факторів, водночас виявлено стримувальні бар’єри – фрагментарність правового й інфраструктурного забезпечення та обмежений доступ до фінансування захисних проєктів. Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності комплексного підходу до управління ризиками, що створює передумови для формування стійких конкурентних переваг національного фінансового ринку в умовах глобальної цифрової перебудови.

ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

2025-12-31T08:18:27+00:00

У статті аналізується трансформація державної фінансової політики України у забезпеченні соціального розвитку в умовах війни. Розкрито зміну обсягів і структури соціальних видатків у 2018–2024 рр. та чинники зміни бюджетних пріоритетів. Показано, що частка соціальних видатків зменшилася через різке зростання оборонних та безпекових потреб, відновлення інфраструктури й обслуговування боргу. Найшвидше зростають видатки на соціальний захист, зумовлені підтримкою ВПО, ветеранів, сімей військових та індексацією стандартів. Інвестиції в освіту й охорону здоров’я відстають від потреб, що стримує модернізацію соціальної інфраструктури. Визначено обмеження соціально орієнтованої фінансової політики: низька довіра до інституцій, тінізація доходів, слабка адресність програм і залежність від зовнішнього фінансування. Підкреслено необхідність посилення адресності підтримки, цифровізації послуг, інвестицій у людський розвиток та узгодження соціальних і оборонних пріоритетів.

ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ

2025-12-31T08:18:26+00:00

У статті здійснено аналіз ролі диджиталізації в забезпеченні фінансового добробуту населення та надано оцінку цифрової фінансової грамотності, як принципу на основі якого відбувається цей комплексний процес. В ході дослідження було визначено, що розвиток цифрових фінансових послуг та технологій докорінно змінив спосіб, у який населення розв'язує фінансові питання. Також згадано ризики, які може викликати диджиталізація фінансового сектору для користувачів мобільних платіжних сервісів. Доведено, що провідна роль цифрової фінансової грамотності в еру диджиталізації сфери фінансів стала причиною розуміння населенням принципів, відповідно до яких відбуваються цифрові транзакції та надала йому вміння використовувати цифрові інструменти задля планування балансу доходів та витрат. Запропоновано перспективи подальших розвідок у даному напрямі, які можуть складатися з аналізу української специфіки диджиталізації вітчизняного фінансового сектору в контексті її зв’язку з фінансовим добробутом українців.

МОДЕЛЬ ГЕСТОНА ІЗ СТОХАСТИЧНОЮ ВІДСОТКОВОЮ СТАВКОЮ

2025-12-31T08:18:26+00:00

Розглянуто гібридну модель Гестона, що враховує стохастичну ди-наміку відсоткової ставки, яка задана процесом Кокса-Інгерсолла-Росса (КІР). Проаналізовано випадок точного розв’язку моделі Гестона-КІР, а саме за відсутності кореляції процесу Вінера відсоткової ставки з процеса-ми Вінера класичної моделі Гестона. Використано розв’язок моделі Гесто-на-КІР для ціни європейського опціону кол, який за структурою відповідає класичній моделі Гестона. Наведено формулу ціни опціону у формі зруч-ній для аналітичного та чисельного аналізу. Здійснено чисельний аналіз впливу стохастичної динаміки відсоткової ставки на ціну європейського опціону кол порівняно з класичною моделлю Гестона. Для заданого набо-ру параметрів показано, що в моделі Гестона-КІР для тривалих опціонів ціна помітно відрізняється від такої ж знайденою за класичною моделлю Гестона.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-12-31T08:18:24+00:00

Дослідження присвячене моделюванню та оцінці кредитного ризику банківської системи України в умовах повномасштабної війни. Вторгнення спричинило зростання частки непрацюючих кредитів (NPL) на початок 2023 року. Встановлено, що традиційні економетричні моделі виявилися неефективними через неврахування унікальних воєнних факторів, зокрема регіональних шоків та руйнування інфраструктури. Ключовим внеском є розробка та апробація адаптованої мультифакторної регресійної моделі (наприклад, логістичної регресії для оцінки ймовірності дефолту — PD). Модель інтегрує класичні макроекономічні показники (ВВП, інфляція) та індикатори інтенсивності бойових дій і регіональних пошкоджень. Модель застосовано до двох сценаріїв: базового й негативного (адверсного). Сценарне стрес-тестування прогнозує поступове зниження NPL до кінця 2025 року за базовим сценарієм стабілізації, але передбачає зростання за адверсного сценарію. Результати підтверджують стійкість банківської системи, забезпечену консервативною регуляторною політикою НБУ, високим рівнем резервування NPL та державними програмами розподілу ризиків. Надано практичні рекомендації НБУ щодо поглиблення стрес-тестування та банкам щодо підтримання високого рівня резервування і вдосконалення оцінки застави.

ESG-ОРІЄНТОВАНЕ СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ: ФАКТОРИ СТІЙКОСТІ ІТ-КОМПАНІЙ В УМОВАХ КАДРОВОЇ КРИЗИ

2025-12-24T14:02:01+00:00

Стаття присвячена з’ясуванню як ESG-орієнтоване стратегічне управління персоналом у поєднанні з інструментами управління діловою репутацією підсилює стійкість ІТ-компаній в умовах кадрової кризи та тривалої невизначеності воєнного часу. Метою дослідження є з’ясування як узгоджена система HR-практик та інструментів управління діловою репутацією дає змогу зберігати людський капітал, підтримувати безперервність бізнес-процесів і зміцнювати довіру стейкхолдерів до компанії. Методи дослідження, застосовані авторами, включають індукцію, дедукцію, узагальнення, аналіз ESG-орієнтованого стратегічного управління персоналом та діловою репутацією, а також елементи кейс-аналізу практик провідних ІТ-компаній. У результаті авторами узагальнено три групи факторів стійкості компанії: управління талантами та розвиток персоналу, корпоративна культура й добробут працівників, бренд роботодавця та зовнішні комунікації; деталізовано набір ESG-узгоджених HR-інструментів і засобів управління діловою репутацією, що забезпечують адаптивність компаній до кадрової кризи. Запропоновано концептуальну модель взаємодії стратегічних HRM-практик і репутаційних інструментів, яка пояснює, яким чином вони трансформуються в стійкість компаній на мікро-, мезо- та макрорівнях. Практична цінність дослідження полягає в тому, що запропоновані висновки й рекомендації можуть бути використані керівниками ІТ-бізнесу та HR-підрозділів під час розроблення політик управління персоналом, зокрема, систем мотивації, програм корпоративної соціальної відповідальності та нефінансової звітності, а також при формуванні ESG-стратегій, орієнтованих на збереження важливих компетенцій, посилення конкурентоспроможності та підвищення інвестиційної привабливості українських ІТ-компаній. Отримані результати формують підґрунтя для подальших емпіричних досліджень впливу відмінностей працівників різних поколінь, досвіду міграції, мобільності й дистанційної зайнятості на сприйняття ними ESG-орієнтованої HR-політики, практик корпоративного управління та репутаційних стратегій компаній.

РОЗВИВАННЯ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРНИМИ, ДИСТАНЦІЙНИМИ, ГІБРИДНИМИ КОМАНДАМИ: ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗУВАННЯ ТА ПОСТВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2025-12-24T14:01:59+00:00

Глобалізування, цифровізування, трансформуванняя ринку праці спричинили широке поширення мультикультурних, дистанційних, гібридних команд, що працюють у різних часових поясах, культурних та правових контекстах. Це створює високий інноваційний потенціал, але ускладнює управління, комунікування, координування, безпеку. Традиційні моделі менеджменту виявляються недостатньо ефективними, потребуючи нових підходів: міжкультурного менеджменту, цифрового лідерства, управління глобальними віртуальними та гібридними командами. Для українських підприємств актуальним є врахування кризових умов, воєнного стану, міграційних процесів, перебоїв зв’язку та кіберзагроз. Використання комплексних моделей управління забезпечує підвищення продуктивності, залученості персоналу та стабільності команд у динамічному глобальному середовищі.

ВИКОРИСТАННЯ ШІ В HR-МЕНЕДЖМЕНТІ: АВТОМАТИЗАЦІЯ, ТОЧНІСТЬ І РИЗИКИ ВТРАТИ ІДЕНТИЧНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ

2025-12-31T08:18:26+00:00

У статті досліджено вплив штучного інтелекту (ШІ) на процеси HR-менеджменту та рекрутингу в умовах цифрової трансформації організацій. Проаналізовано статистичні дані 2024–2025 років щодо ефективності використання ШІ в автоматизації найму, покращенні точності відбору, оптимізації витрат та зниженні упередженості. Визначено ключові ризики надмірної автоматизації, зокрема зниження мотивації працівників, втрату емоційної взаємодії, відчуття автономії та ідентичності. Розкрито роль людського фактора у процесах прийняття управлінських рішень, оцінці культурної відповідності та комунікації з кандидатами. Сформульовано рекомендації щодо поєднання технологій ШІ з людським управлінням для підвищення ефективності HR-процесів без втрати залученості персоналу та корпоративної культури.

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-12-31T08:18:25+00:00

Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних та практичних аспектів управління адаптацією посадових осіб місцевого самоврядування. Доведено, що адаптація (онбординг) є важливим елементом системи управління персоналом, оскільки від її ефективності залежить продуктивність праці, лояльність працівників та загальна ефективність організації. В статті проаналізовано особливості управління адаптацією посадових осіб в Узинській міській раді. За результатами опитування працівників визначено успішні практики організації процесу адаптації новопризначених посадових осіб, а також елементи та напрями процесу адаптації, які потребують посиленої уваги та зусиль з боку суб’єктів процесу адаптації. На основі аналізу кращих практик адаптації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також наукових праць з предмету дослідження обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення процесу адаптації посадових осіб місцевого самоврядування в сучасних умовах.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ СТОСУНКИ УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ АФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ НА ЗАСАДАХ СТАЛИХ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЙ

2026-01-01T08:18:34+00:00

Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасного стану та перспектив розвитку міжнародних економічних відносин України з державами Африки на основі сталих бізнес-взаємодій у контексті інтенсифікації глобальної конкуренції та триваючої агресії Російської Федерації. Проаналізовано трансформацію української політики щодо африканських країн, зміст і значення стратегічних документів, зокрема Стратегії розвитку відносин України з державами Африки та Комунікаційної стратегії Україна – Африка 2024-2026, які визначають довгострокові пріоритети економічної, гуманітарної та безпекової взаємодії. Розкрито ключові напрями співпраці: дипломатичне розширення присутності, динаміку торгівлі, потенціал аграрного експорту, участь українських компаній у логістичних і технологічних проєктах, а також роль освітніх і наукових програм у формуванні довгострокового партнерства. Особливу увагу приділено гуманітарній ініціативі «Зерно з України», яка сприяє зміцненню глобальної продовольчої безпеки та формує позитивний імідж України на континенті. Окремо проаналізовано перспективи цифровізації, інноваційного співробітництва та військово-технічної взаємодії, включно з модернізацією обладнання й підготовкою спеціалістів. Виокремлено головні виклики – недостатню поінформованість про Україну, конкуренцію з боку інших держав, логістичні та інституційні бар’єри, а також репутаційні ризики в чутливих секторах. Доведено, що системний і гнучкий підхід, зорієнтований на стійкі та взаємовигідні бізнес-моделі, здатен зміцнити позиції України в Африці та забезпечити формування довгострокових партнерських мереж. ерспективні напрями подальшої співпраці охоплюють зміцнення продовольчої безпеки шляхом постачання високоякісного українського зерна та розвитку аграрних ланцюгів доданої вартості. Значним потенціалом вирізняється взаємодія у військово-промисловому комплексі, включно з модернізацією наявних зразків озброєння, виробництвом безпілотних систем та обміном технологіями. Додаткові можливості формуються у сферах видобутку корисних копалин, водопостачання й управління відходами, а також у реалізації спільних інфраструктурних і відбудовних проєктів, здатних залучити африканські інвестиції в українську економіку.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РОЗДРІБНОГО РИТЕЙЛУ В УКРАЇНІ З ВРАХУВАННЯМ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

2025-12-31T08:18:24+00:00

У статті досліджено сучасний стан та ключові тенденції розвитку роздрібного ритейлу України з урахуванням впливу глобальних трансформацій. Проаналізовано динаміку обсягів роздрібного товарообороту у 2021–2024 рр., зокрема вплив воєнних подій, зміни споживчої поведінки, коливань цін і трансформації логістичних ланцюгів. Визначено основні фактори, що формують розвиток FMCG-рітейлу: зростання ролі власних торгових марок, розширення асортиментів, цифровізацію сервісів, активізацію онлайн-продажів і посилення конкуренції. Окреслено зміни у структурі ринку, зокрема зміцнення позицій великих національних мереж та динамічний розвиток регіональних операторів. Показано структурні зміни в інфраструктурі ритейлу та тенденцію до домінування великих мереж поряд зі стрімким зростанням регіональних операторів. На основі світових трендів визначено перспективи післявоєнного відновлення, що пов’язані з модернізацією форматів торгівлі, подальшою цифровізацією та впровадженням сталих логістичних рішень.

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РІЧКОВОЇ МЕРЕЖІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ОСНОВА ДЛЯ РОЗРОБКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ТУРИЗМУ

2025-12-31T08:18:25+00:00

У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз туристично-рекреаційного потенціалу річкової мережі Львівської області з метою оптимізації розвитку водного туризму. Дослідження охоплює три модельні ділянки, що репрезентують відмінні фізико-географічні зони: Карпати (басейни рр. Опір, Стрий), Розточчя (басейн р. Верещиця) та Мале Полісся (басейн р. Західний Буг). Автором виявлено суттєву просторову асиметрію галузі з гіпертрофованим розвитком екстремального сплаву в гірській частині та неефективним використанням рівнинних ресурсів. На основі оцінки гідрографічних, екологічних та інфраструктурних характеристик обґрунтовано доцільність відмови від уніфікованого підходу. Запропоновано диференційовані стратегії: інтенсифікація та стандартизація безпеки для Карпат, розвиток стаціонарної рекреації для Розточчя та екологічна реабілітація в поєднанні з транскордонним співробітництвом для Малого Полісся.

ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН, ПЕРІОДИЗАЦІЯ СПІВПРАЦІ ТА СТРУКТУРНА АСИМЕТРІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2025-12-31T08:18:25+00:00

Статтю присвячено комплексному аналізу еволюції україно-польських відносин на фоні динаміки соціально-економічного розвитку обох країн. Запропоновано періодизацію взаємодії України та Польщі, що налічує чотири етапи співпраці у економічному та політичному вимірах. Дані етапи відображають трансформаційні процеси, інтеграційні зрушення та вплив кризових явищ. Проведено порівняльний аналіз ВВП та демографічних тенденцій між Україною та Польщею, що дав змогу визначити ключові структурні відмінності економічних моделей. Також, проведено порівняльний аналіз в обсягах показника ВВП на душу населення в Україні та Польщі. Встановлено, що Україні притаманна волатильна модель економічного розвитку, в той час як Польща має модель сталого економічного розвитку. Доведено, що українська економіка вкрай чутлива до внутрішніх та зовнішніх кризових явищ, що прямо відображається на обсягах та темпах розвитку. В той час, як Польща відзначилась вкрай стійкою економічною моделлю, що продовжувала свій поступовий розвиток від року до року. Результати дослідження формують підґрунтя для оцінки перспектив подальшої інтеграції України до європейського економічного простору.