Економіка та суспільство

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕХОДУ ВІТЧИЗНЯНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПРИНЦИПИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗЕЛЕНОЇ УГОДИ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЇ АГРОХОЛДИНГУ IMC)

2026-01-29T08:20:19+00:00

Стаття присвячена компаративному аналізу нормативно-правового забезпечення переходу українського сільського господарства на принципи Європейської зеленої угоди в контексті євроінтеграційних процесів. Актуальність дослідження обумовлена стратегічним курсом України на набуття членства в ЄС та необхідністю адаптації аграрного сектору до регуляторних вимог ЄС у сфері кліматичної політики. Методичну основу становлять компаративний аналіз, системний підхід та кейс-метод. Систематизовано ключові елементи правового регулювання на наднаціональному та національному рівнях. Виявлені значні прогалини у національному законодавстві щодо імплементації європейських екологічних стандартів. На прикладі агрохолдингу IMC продемонстровано механізми адаптації великих агропідприємств до нових регуляторних вимог та мінімізації ризиків.

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У СФЕРІ ПРИВАТНОЇ МЕДИЦИНИ

2026-02-03T10:59:59+00:00

У статті досліджено економічні аспекти трансформації бізнес-моделей у сфері приватної медицини в умовах структурних змін сучасної економіки. Обґрунтовано, що вичерпання традиційних транзакційних підходів до організації медичних послуг зумовлює перехід від товаро-домінантної до сервіс-домінантної логіки створення цінності, у межах якої ключову роль відіграють екосистемні форми координації. Проаналізовано еволюцію моделей монетизації у приватній медицині - від оплати за послугу до ціннісно-орієнтованих, підписних та платформних моделей. Показано, що цифрові технології виступають інфраструктурною умовою формування медичних екосистем, а не самостійною стратегією розвитку. Визначено ключові економічні обмеження та невирішені проблеми, пов’язані зі стійкістю екосистемних бізнес-моделей у довгостроковій перспективі.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ У ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-03T10:59:58+00:00

У статті досліджено підходи до визначення конкуренції та конкурентоздатності підприємства із виокремленням умов її забезпечення та підвищення. Визначено вплив удосконалення функції планування у сфері активізації ЗЕД на формування нових конкурентних переваг, покращення маркетингової політики, інформаційного, виробничо-технологічного, фінансово-економічного, управлінського потенціалу підприємства. Обґрунтовано напрями підвищення конкурентоздатності у ЗЕД підприємства та реалізації стратегічних планів розвитку. Охарактеризовано значення аналізу та оцінювання фінансово-економічних параметрів ведення бізнесу для прийняття рішень в напрямі підвищення конкурентоздатності у ЗЕД та обранні стратегії розвитку. Доведено необхідність розвитку системи менеджменту якості, яка пришвидшує процеси формування нових конкурентних переваг та сприяє підвищенню цінової та нецінової конкурентоздатності на зовнішніх ринках збуту продукції вітчизняних підприємств. Визначено принципи, на яких повинен грунтуватися процес формування системи підвищення конкурентоздатності у ЗЕД підприємства.

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2026-02-03T10:59:56+00:00

У статті проведено дослідження щодо формування інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств в умовах трансформації та відновлення економіки України. Визначено сутність та роль інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств. Обґрунтовано структурно-концептуальну модель інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств в умовах трансформації та відновлення економіки України. Вона містить такі структурні елементи: цільовий блок, інноваційно-інвестиційний механізм, результативний блок, що формуються під впливом зовнішнього економічного та інституційного середовища. Визначено алгоритм реалізації інноваційно-інвестиційного механізму розвитку агропромислових підприємств з урахуванням ресурсних обмежень та адаптивних управлінських рішень.

БАГАТОВИМІРНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ ПОВОЄННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2026-02-03T10:59:55+00:00

Статтю присвячено дослідженню ефективності міжнародних стратегій повоєнного економічного відновлення. Проведено багатовимірний аналіз світового досвіду, що ґрунтується на п’яти ключових вимірах – макроекономічна стабілізація, структурна трансформація, соціальні наслідки, зовнішня інтеграція та інституційний вплив, контекстно-специфічні цілі. Вивчення досвіду країн щодо економічного відновлення здійснено з використанням кластерізації країн в першу чергу за характером конфлікту (внутрішньодержавний або міждержавний), в результаті чого розглянуто досвід економічного відновлення після великих міждержавних воєн, після внутрішніх та етнічних конфліктів, а також в умовах «заморожених» конфліктів. Визначено ключові характеристики кожної зі стратегій та оцінено їх застосовність до України.

ЦИФРОВА КОНКУРЕНЦІЯ ЯК РУШІЙНА СИЛА КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИХ СТРАТЕГІЙ

2026-02-03T11:00:05+00:00

У статті проведено глибоке теоретико-прикладне дослідження феномену цифрової конкуренції як ключового детермінанта трансформації сучасних бізнес-стратегій у бік повної клієнтоорієнтованості. Актуальність роботи обґрунтована радикальними змінами в глобальному економічному ландшафті, де стрімка цифровізація та посилення невизначеності змушують суб’єктів господарювання переглядати традиційні моделі конкурентної боротьби. Автори підкреслюють, що в умовах сучасних викликів, таких як геополітична нестабільність та наслідки глобальних криз, цифрова конкуренція стає не лише викликом, а й стратегічним інструментом для забезпечення життєздатності бізнесу через посилення взаємодії зі споживачем. Теоретичний каркас дослідження побудований на системному аналізі еволюції поглядів на конкуренцію: від класичних підходів А. Сміта та неокласичних концепцій А. Маршалла до сучасних теорій М. Портера та Ж. Тіроля. Особливу увагу приділено тому, як цифрові технології редефінують сутність конкурентних переваг, переводячи фокус із володіння фізичними ресурсами на здатність генерувати та обробляти дані про клієнтський досвід. У статті доведено, що цифрова конкуренція діє як потужний каталізатор інновацій, стимулюючи компанії впроваджувати персоналізовані сервіси та адаптивні бізнес-моделі, що базуються на реальних потребах ринку. Наукова новизна роботи полягає в детальному аналізі механізмів залучення клієнтів у цифровому середовищі. Автори досліджують концепцію «Total Experience» (TX), яка об’єднує досвід клієнта (CX), досвід співробітника (EX), користувацький досвід (UX) та мультидосвід (MX). Такий комплексний підхід дозволяє створювати цілісну екосистему взаємодії, що забезпечує стійку лояльність та конкурентну резистентність. У роботі акцентовано на важливості переходу від трансакційного маркетингу до стратегії створення довгострокової цінності для споживача через цифрові платформи. Висновки статті містять конкретні рекомендації щодо використання цифрових інструментів для аналітики даних та управління клієнтським досвідом. Автори аргументують, що успіх у цифрову епоху прямо залежить від здатності бізнесу інтегрувати цифрові технології в усі ланки створення вартості, роблячи клієнтоорієнтованість не просто гаслом, а основою операційної ефективності та стратегічного зростання.

СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ТА АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

2026-02-11T13:33:53+00:00

Розглянуто стратегічні вектори трансформації аграрного сектора в умовах екстремальної невизначеності. Розроблено методологію сценарного прогнозування, яка ґрунтується на детермінантах сталого розвитку та дозволяє варіювати траєкторії галузевого росту залежно від інтенсивності екзогенних викликів. Обґрунтовано концепцію адаптивної стратегії управління безпекою, що інтегрує прецизійну оцінку ризиків та інструменти забезпечення операційної життєздатності сільгосппідприємств у воєнний та поствоєнний періоди. Особливу увагу приділено архітектурі міжнародного співробітництва, зокрема ролі міжнародних інституцій у підтримці експортного потенціалу. Визначено євроінтеграційні перспективи через гармонізацію вітчизняних моделей управління із вимогами Європейського зеленого курсу та впровадження інструментів SLLs. Сформовані висновки створюють підґрунтя для переходу до проактивного менеджменту на засадах кластеризації та цифровізації.

ОЦІНКА ПОПИТУ НА ФАРМАЦЕВТИЧНУ ПРОДУКЦІЮ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОБМЕЖЕНЬ

2026-02-11T13:33:50+00:00

Стаття присвячена розробці методології попередньої оцінки придатності даних про фармацевтичний попит для управлінських рішень. Запропоновано запровадження індексу готовності до прийняття рішень (Decision Readiness Index, DRI), який оцінює повноту, точність та своєчасність інформації перед застосуванням економетричних моделей та процедур оптимізації. DRI постає як модульний фільтр допустимості, що дозволяє стандартизувати процес прийняття рішень та знижувати ризик помилок при неповній або цензурованій інформації. Метод враховує відмінність вимог до даних різних моделей і тимчасових горизонтів прийняття рішень, забезпечуючи економічну коректність і регуляторну надійність. Запропонований підхід розширює можливості управління портфелем фармацевтичної продукції, ціноутворенням та стратегічним плануванням, а також створює основу для інтеграції з інтелектуальними платформами та подальших досліджень у галузі аналізу попиту та оптимізації фармацевтичного портфеля.

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЕКСПОРТООРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

2026-02-11T13:33:46+00:00

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад формування та використання потенціалу експортоорієнтованого розвитку національної економіки в умовах глобальної турбулентності. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності та структури експортного потенціалу, виокремлено його ключові компоненти та обґрунтовано їх роль у забезпеченні стійкості економічного розвитку. Проаналізовано вплив нестабільності зовнішнього середовища на формування та використання експортного потенціалу, доведено необхідність застосування адаптаційних механізмів в умовах підвищених зовнішніх ризиків. Визначено напрями підвищення ефективності використання потенціалу експортоорієнтованого розвитку з урахуванням глобальних економічних викликів, структурних зрушень та змін у міжнародному економічному середовищі.

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З УРАХУВАННЯМ УПРАВЛІНСЬКОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

2026-02-11T13:33:41+00:00

Метою статті є обґрунтування економічної доцільності цифровізації ЗЕД підприємств з урахуванням управлінської невизначеності. Методика базується на узагальненні функціональних можливостей цифрових систем моніторингу ЗЕД, типологізації рівнів управлінської невизначеності та цифрової зрілості підприємств. Доведено, що економічний ефект цифровізації формується через зниження вартості управлінських помилок і скорочення інформаційних розривів. Запропоновано інтегральний показник та побудовано матрицю зон економічної доцільності, яка дозволяє ідентифікувати межі економічної виправданості цифрових рішень залежно від масштабу і рівня цифрової зрілості. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для аналітичної оцінки доцільності цифровізації ЗЕД підприємствами без переходу до рекомендаційного чи алгоритмічного рівня управління.

АДАПТАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ МОДЕЛЕЙ КРЕДИТУВАННЯ МСБ ДО УМОВ ПОВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ: ВІД СТАНДАРТНОГО КРЕДИТУ ДО EMBEDDED LENDING

2026-02-11T13:32:39+00:00

Стаття обґрунтовує адаптацію банківських моделей кредитування МСБ до умов повоєнної економіки України через перехід до embedded lending. Традиційні моделі з окремими продуктами, формалізованим скорингом і жорсткими вимогами до звітності та застави втрачають ефективність. Embedded lending є еволюційною трансформацією кредиту, інтегруючи фінансування в операційну діяльність МСБ. Ключові обмеження: регуляторна невизначеність нефінансових платформ; зміна кредитного ризику через транзакційні/поведінкові дані замість фінансової історії; операційна/кіберзалежність від платформ; обмежена готовність до платформної логіки. Запропоновані напрями: інституційна інтеграція банків із платформами; трансформація скорингу поєднанням фінансових, транзакційних, поведінкових даних; контекстне фінансування операцій; посилення вимог кіберстійкості; поетапне масштабування через пілотні проєкти. Результати корисні банкам, регуляторам, фінтех-компаніям та МСБ при впровадженні моделей кредитування для повоєнного відновлення.

ІНСТИТУЦІЙНІ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

2026-02-11T13:32:35+00:00

У статті досліджено інституційні та стратегічні засади державної політики інноваційного розвитку підприємництва в територіальних громадах в умовах децентралізації та воєнних викликів. Обґрунтовано, що громади функціонують у складному соціально-економічному середовищі, що зумовлює потребу в ефективних механізмах державної підтримки підприємницької діяльності на місцевому рівні. Доведено, що узгодженість стратегічних пріоритетів різних рівнів управління та якість інституційного середовища визначають спроможність громад до активізації інноваційної діяльності та диверсифікації економіки. Розкрито роль нормативно-правових і програмних документів як основи реалізації інноваційної політики. Обґрунтовано доцільність переходу до диференційованих моделей підтримки з урахуванням спеціалізації та ресурсного потенціалу територій, розвитку інфраструктури підтримки підприємництва й людського капіталу.

КОГНІТИВНА МОДЕЛЬ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ ЗА КРИТЕРІЯМИ КІБЕРСТІЙКОСТІ

2026-02-11T13:32:33+00:00

У статті обґрунтовано доцільність використання когнітивного підходу до підвищення рівня економічної безпеки України за критеріями кіберстійкості. Розроблено когнітивну модель підвищення рівня економічної безпеки за критеріями кіберстійкості на засадах проактивного управління з використанням відповідного інструментарію й кіберінформаційних технологій їх реалізації з урахуванням Стратегії забезпечення державної безпеки (Указ Президента України від 30.12.2021 № 56/2022) та Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року (відповідний указ від 11.08.2021 №347) в умовах війни та повоєнного відновлення. Модель розроблена на основі синергетичного підходу, комбінації інтерпретаційного структурного моделювання (fuzzy–ISM) та адаптованої багатокритеріальної моделі прийняття рішень (MCDM). Виконано структурно-топологічний аналіз нечіткої когнітивної карти, у межах якого розраховано показники щільності, ієрархічності та центральності її вузлів. Шляхом сценарного моделювання імітовано динаміку впливу ідентифікованих концептів на стан захищеності об’єкта критичної інфраструктури. Запропонована когнітивна модель дозволяє інтегрувати економічні та кібернетичні аспекти безпеки, забезпечує системне бачення загроз і створює підґрунтя для формування стратегічних пріоритетів проактивного управління.

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ КОНТРАКТНИХ ВІДНОСИН У ПРОЄКТАХ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В БУДІВНИЦТВІ

2026-02-11T13:32:23+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням економіко-правового регулювання контрактних відносин у проєктах публічно-приватного партнерства в будівництві в умовах післявоєнної відбудови України. Проаналізовано публічно-приватне партнерство як складну систему довгострокових контрактних відносин, у межах якої поєднуються економічний зміст та правова форма з метою досягнення стратегічних суспільних цілей. Систематизовано підходи до формування контрактів ППП, розподілу ризиків між публічним і приватним партнерами та управління повним життєвим циклом будівельних об’єктів. Досліджено нормативно-правові засади регулювання ППП з урахуванням національної специфіки та міжнародних стандартів. Окреслено напрями вдосконалення контрактного регулювання для підвищення ефективності реалізації будівельних проєктів і економічної стійкості галузі в сучасних умовах.

УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ВЕКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

2026-02-11T13:32:22+00:00

У статті обґрунтовано, що кадровий потенціал є ключовим стратегічним чинником забезпечення стійкості розвитку аграрних підприємств в умовах цифровізації. Авторами акцентовано увагу на тому, що стійкість розвитку аграрних підприємств формується не стільки за рахунок технічної модернізації, скільки через якісні характеристики людського капіталу, рівень цифрових компетентностей, мотивацію до навчання та готовність до організаційних змін. У статті уточнено зміст поняття «кадровий бар’єр цифровізації» та обґрунтовано, що даний бар’єр має системний характер і формується на стику взаємодії людських ресурсів, управлінських практик та інституційного середовища. Авторами запропоновано концептуальну модель, у якій кадровий потенціал виконує функцію інтегратора між цифровими технологіями та стійкістю розвитку підприємства, сформовано механізм подолання кадрового бар’єру цифровізації, реалізація якого дозволяє перетворити кадровий потенціал з обмежувального фактора цифровізації на її ключовий рушій.

АДАПТИВНА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ЦИФРОВІ ВЕКТОРИ РЕФОРМУВАННЯ

2026-02-11T13:32:21+00:00

У статті досліджено концепцію адаптивної монетарної політики в умовах сучасної глобальної нестабільності. Показано, що класичні інструменти грошово-кредитного регулювання поступово втрачають ефективність у зв’язку з фрагментацією фінансових потоків, поширенням небанківських цифрових платформ та зростанням ролі стейблкоїнів і криптовалют у грошовому обігу. Обґрунтовано необхідність переходу до адаптивних монетарних режимів, які поєднують інституційну модернізацію, цифрові технології, алгоритмічний аналіз та нові комунікаційні практики центральних банків. У роботі визначено ключові інституційні, технологічні та поведінкові чинники побудови адаптивної монетарної політики, окреслено трансформацію трансмісійного механізму та проаналізовано вплив цифрових валют центральних банків (CBDC) на збереження монетарного суверенітету. Сформульовано концептуальні підходи до формування нової архітектури монетарного регулювання в умовах цифрової економіки.

МАНІПУЛЯЦІЙНА СТІЙКІСТЬ У ДІЛОВИХ КОМУНІКАЦІЯХ: УПРАВЛІННЯ HR-РИЗИКАМИ КОМПАНІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНСАЛТИНГОВОГО БІЗНЕСУ

2026-02-11T13:32:19+00:00

Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад управління HR-ризиками компанії шляхом розвитку маніпуляційної стійкості персоналу за допомогою послуг консалтингового бізнесу. Актуальність теми зумовлена зростанням впливу деструктивних явищ у ділових комунікаціях на ефективність бізнесу. У статті висвітлено сутність ключових понять: маніпуляційна стійкість персоналу, процес формування цієї стійкості, проаналізовано види маніпуляцій та методи управління ними. Обґрунтовано доцільність залучення HR-консалтингу для системного вирішення проблеми HR-ризиків. Запропоновано комплексну стратегію для консалтингового бізнесу з формування маніпуляційної стійкості як структурованої послуги. Визначено позитивний ефект від впровадження комплексної стратегії, що полягає не лише в мінімізації кадрових ризиків, а й у створенні низки стійких конкурентних переваг.

ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

2026-02-11T13:32:18+00:00

Стаття присвячена комплексному аналізу ролі цифровізації як критичного фактора функціонування компетентної організації. Обґрунтовано, що цифровізація в сучасних умовах перетворилася з необов'язкового інструменту на необхідну передумову для організаційної ефективності та конкурентоспроможності. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу до аналізу процесів цифрової трансформації, методу структурно-логічного моделювання для визначення взаємозв'язків між ключовими елементами цифровізації, методу порівняльного аналізу для вивчення різних підходів до організаційної цифровізації, а також методу систематизації та класифікації для впорядкування викликів та бар'єрів цифрової трансформації. Автор розглядає цифровізацію як багатовимірний процес, що охоплює технологічну інфраструктуру, бізнес-процеси, організаційну культуру та стратегічне планування. Проаналізовано концептуальні основи організаційної компетентності в цифрову епоху, визначено ключові характеристики компетентної організації. У дослідженні систематизовано виклики та бар'єри цифровізації, зазначено причини їх виникнення та можливі шляхи їх подолання. Особлива увага приділяється розгляду цифровізації в контексті принципів сталого розвитку. Розроблено структурно-логічну схему, що демонструє взаємозв'язок між цифровізацією, організаційною компетентністю та сталим розвитком крізь призму економічного, соціального та екологічного вимірів. Обґрунтовано, що цифрові технології створюють можливості для оптимізації ресурсів, зменшення впливу на навколишнє середовище, посилення соціальної інтеграції та прозорості діяльності організації. Результати дослідження підтверджують, що успішна цифровізація вимагає цілісного підходу, який інтегрує технологічні інновації з трансформацією організаційної культури, систематичним розвитком компетенцій персоналу та узгодженням цифрових ініціатив зі стратегічними цілями організації в контексті принципів відповідального бізнесу та сталого розвитку.

ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: ІДЕНТИФІКАЦІЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІНІМІЗАЦІЇ

2026-02-12T08:21:22+00:00

У статті здійснено комплексне дослідження економічних ризиків підприємств харчової промисловості в умовах воєнного стану. Обґрунтовано сутність ризику як імовірнісної категорії, що в агропродовольчому секторі посилюється факторами біологічної детермінованості та технологічної безперервності. Автором ідентифіковано деструктивний вплив воєнної агресії на логістичні ланцюги та енергетичну стабільність виробництва, що спричиняє кумулятивне зростання невизначеності. Наукова новизна роботи полягає у розробці систематизованої класифікації ризиків та формуванні стратегічного інструментарію їх мінімізації. Запропоновано заходи з технологічної автономізації, локалізації сировинних потоків та кадрової адаптації. Результати спрямовані на побудову динамічної системи економічної безпеки для забезпечення життєздатності бізнесу та підтримання продовольчої безпеки держави.

ФІНТЕХ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ СТИМУЛЮВАННЯ МСП У СФЕРІ ЦИРКУЛЯРНОЇ ТА ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

2026-02-13T09:15:19+00:00

Стаття присвячена питанням впливу фінансових технологій (фінтех), як одного з інструментів економічного механізму, на екологічну та економічну стійкість в контексті реалізації цілей сталого розвитку. Встановлено, що на малі та середні підприємства припадає значна частина промислового забруднення. Тому використання фінтех може трансформувати результати сталого розвитку. Проаналізовано та систематизовано наукові підходи щодо взаємозв’язку фінтех, сталого розвитку, зеленої та циркулярної економіки, екологічної та економічної стійкості. Визначено опосередкований вплив зеленої економіки та циркулярної економіки на фінтех, екологічну та економічну стійкість. Сформовано низку гіпотез, які представляють прямий та опосередкований вплив обраних категорій. Запропоновано концептуальну модель впливу фінтех на екологічну та економічну стійкість малих та середніх підприємств, зосереджуючись на посередницькій ролі зеленої та циркулярної економіки.

ЗАХИСТ ДАНИХ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ ТА КІБЕРЗАГРОЗ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРИВАТНОСТІ

2026-02-13T09:15:07+00:00

У статті проаналізовано виклики і загрози, пов’язані із захистом персональних даних працівників у системах управління персоналом. Показано міждисциплінарний характер проблеми інформаційної приватності, що охоплює соціотехнічні, правові, організаційні, етичні, соціокультурні аспекти. Обґрунтовано необхідність багаторівневого аналізу, із увагою до внутрішніх процесів організації та впливів зовнішнього середовища. Розглянуто новітні регуляторні норми ЄС щодо захисту даних, штучного інтелекту та кіберстійкості, важливі для організацій країн ЄС та України, яка перебуває в умовах повномасштабної війни та євроінтеграції. Підкреслено, що цифровізація HR-систем одночасно спрощує управління персоналом і посилює ризики витоків даних працівника. Підкреслено глобальний характер ризиків, пов’язаних з приватністю, та наголошено на необхідності скоординованих зусиль регуляторних органів, бізнесу та громадянського суспільства для забезпечення надійного захисту персональних даних та зміцнення інформаційної приватності в цифровому середовищі, що розвивається.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ СТАТИСТИЦІ: МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

2026-02-14T08:21:27+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням дослідженню ролі інформаційних технологій в економічній статистиці на мікроекономічному просторі з позицій мікроекономічного аспекту, зокрема в контексті аналізу діяльності підприємств, домогосподарств та інших економічних агентів. Обґрунтовано значення цифровізації статистичних процесів для підвищення якості мікроекономічних даних, необхідних для прийняття управлінських рішень на рівні суб’єктів господарювання. Проаналізовано можливості використання електронної звітності, інтегрованих інформаційних систем, великих даних, хмарних технологій і штучного інтелекту в обробці та аналізі мікроекономічної інформації. Визначено основні переваги впровадження інформаційних технологій у статистичну практику, а також окреслено проблеми захисту даних, інформаційної безпеки та кадрового забезпечення. Узагальнено перспективи розвитку економічної статистики України в умовах цифрової трансформації з урахуванням мікроекономічних потреб.

УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ В УМОВАХ ВІЙНИ: ОПТИМІЗАЦІЯ, СТРАТЕГІЧНІ ЗАХОДИ ТА ПІДТРИМКА (НА ПРИКЛАДІ ГРУПИ «ІНТЕРПАЙП»)

2026-02-14T08:21:26+00:00

У статті досліджено трансформацію підходів до управління людським капіталом у промисловому секторі України в умовах повномасштабної війни. На прикладі Корпорації «ІНТЕРПАЙП» проаналізовано адаптацію кадрової структури до змінних обсягів виробництва та викликів безпекового характеру. Визначено ключові чинники деградації кадрового потенціалу, зокрема міграційні процеси та психологічне виснаження персоналу. Обґрунтовано перехід від операційного до стратегічно-гуманітарного управління, що базується на соціальній безпеці, цифровізації навчання та реінтеграції ветеранів. Висвітлено досвід впровадження інклюзивних стандартів та розширення професійних можливостей для жінок як механізм подолання дефіциту кадрів. Результати дослідження можуть бути використані для формування методичних рекомендацій з антикризового управління персоналом на великих підприємствах.

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ: ПРОБЛЕМИ, РЕГУЛЯТОРНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ

2026-02-14T08:21:26+00:00

У статті досліджено проблеми розвитку інноваційної діяльності підприємництва в сільському господарстві України в умовах трансформаційних економічних процесів, обмеженого доступу до фінансових ресурсів та недостатньої ефективності регуляторного середовища. Здійснено порівняльну оцінку показників інноваційної активності України і окремих країн Європейського Союзу на основі даних Global Innovation Index та галузевої статистики. Виявлено суттєве відставання України за рівнем фінансування наукових досліджень, цифровізації аграрного сектору, та частки переробленої аграрної продукції в експорті. Обґрунтовано необхідність формування комплексної інноваційної політики, спрямованої на фінансово-інституційну підтримку аграрного підприємництва, розвиток механізмів трансферу технологій, цифровізацію виробничих процесів і впровадження принципів сталого розвитку.

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНИХ НАДХОДЖЕНЬ

2026-01-29T08:20:19+00:00

У статті досліджено сутність та особливості застосування ризик-орієнтованого підходу до податкового контролю в Україні в умовах структурних трансформацій економіки та зростання податкових ризиків. Обґрунтовано, що ефективне управління податковими ризиками є ключовим чинником забезпечення стабільності та повноти бюджетних надходжень, фінансової безпеки держави та підвищення рівня податкової дисципліни. Проаналізовано нормативне бачення категорії «податковий ризик», критерії ризиковості платників податків, визначено їх економічну сутність та роль у ризик-орієнтованій моделі податкового контролю. Досліджено організаційні особливості проведення податкових перевірок платників податків з підвищеним рівнем ризику. На основі аналізу динаміки податкових надходжень обґрунтовано доцільність концентрації контрольних заходів на ризикових суб’єктах господарювання. Зроблено висновок, що впровадження системного управління податковими ризиками із акцентом на аналітичні та превентивні заходи сприяє підвищенню ефективності податкового адміністрування та його прозорості.

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ФАРМАЦЕВТИЧНИМИ ТОВАРАМИ В МЕРЕЖІ АПТЕК

2026-02-03T11:00:06+00:00

У статті досліджено організаційні та методичні засади внутрішнього контролю за операціями з фармацевтичними товарами в аптечній мережі. Розкрито проблеми функціонування мережевих аптечних структур унаслідок децентралізації товарних операцій, логістичних ускладнень та підвищених ризиків. Визначено суть внутрішнього контролю за операціями з фармацевтичними товарами. Узагальнено наукові підходи до контролю товарних запасів і визначено специфічні особливості контролю у фармацевтичній галузі. Сформовано завдання внутрішнього контролю, що охоплюють перевірку якості надходжень, дотримання умов зберігання, контроль правильності списання фармацевтичних товарів, достовірності облікових даних і прозорості внутрішніх переміщень. Окреслено інформаційну базу внутрішнього контролю за фармацевтичними товарами та перелік суб’єктів контролю.

РОЗКРИТТЯ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ У НЕФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ

2026-02-03T11:00:04+00:00

У статті досліджено особливості предсталення цифрових активів у нефінансовій звітності в умовах зростання ролі цифровізації у діяльності підприємств. Встановлено, що розкриття цифрових активів набуває особливого значення саме для нефінансової звітності з огляду на різноманітність видів таких активів, серед яких не всі можуть бути повноцінно відображені в обліку та фінансовій звітності через обмеження критеріїв їх визнання і оцінки. Такі ресурси, як дані, алгоритми, програмні продукти, інформаційні системи, цифрові платформи та пов’язані з ними управлінські практики залишаються поза межами фінансових звітів або відображаються фрагментарно. Доведено, що саме нефінансова звітність створює можливості для комплексного розкриття цифрових активів у контексті бізнес-моделі, систем корпоративного управління, ризиків і можливостей, впливу на стійкість, інноваційність та довгостроковий розвиток підприємств. Наявність розрізнених стандартів і рамок для нефінансового звітування ускладнює порівнянність інформації й формування узгоджених підходів. Проаналізовано найбільш вагомі стандарти та рамки і встановлено, що більшість з них інтегрують цифрові активи опосередковано через звітування про кіберризики, управління даними, опис цифрових стратегій та інформаційної безпеки, що знижує рівень системності й порівняності відповідної інформації. Аналіз практик міжнародних компаній різних юрисдикцій показав наявність істотних відмінностей між підходами ЄС та США. Виявлено, що в країнах ЄС розкриття цифрових аспектів поступово набуває стандартизованого й обов’язкового характеру згідно з CSRD та ESRS, тоді як у США переважає добровільне і фрагментарне розкриття. Встановлено основні проблеми сучасної практики нефінансового звітування про цифрові активи. Для їхнього вирішення запропоновано напрями удосконалення, які полягають у закріпленні цифрових активів як окремої категорії звітування, розробці уніфікованої класифікації і таксономії, визначенні набору кількісних та якісних показників, впровадженні формалізованих форматів розкриття, уніфікаціі вимог міжнародних й національних стандартів, підвищенні достовірності завдяки незалежній верифікації, підготовці персоналу і розвитку процесів управління цифровими активами. Реалізація пропозицій сприятиме підвищенню інформативності, порівнянності й корисності нефінансових звітів для стейкхолдерів.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОДАТКАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-02-03T11:00:02+00:00

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і прикладних аспектів цифровізації бухгалтерського обліку розрахунків за податками. Відзначено, що цифровізація є процесом переведення аналогових даних у цифровий формат. З’ясовано, що в сучасних умовах функціонування сільськогосподарські підприємства продовжують модернізувати, удосконалювати та змінювати традиційні управлінські, виробничі та облікові процедури. Також підкреслено, що цифровізація систем бухгалтерського обліку належить до ключових напрямів еволюції сучасних економічних систем. Проведено порівняння традиційної та цифровізованої систем бухгалтерського обліку. Охарактеризовано сучасні спеціалізовані програми та веб-сервіси для автоматизації, комунікації та обміну інформацією між зацікавленими групами користувачів. Виділено основні напрями, які характеризують зміни в бухгалтерському обліку під впливом цифровізації. Розкрито науково обґрунтовані переваги та недоліки цифровізації обліку розрахунків за податками. Обґрунтовано концепцію цифровізації бухгалтерського обліку розрахунків за податками сільськогосподарських підприємств.

АКТИВИ ПОКРИТТЯ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ У СИСТЕМІ ПРУДЕНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ТА СУЧАСНА РЕГУЛЯТОРНА ПРАКТИКА (2012–2025)

2026-02-11T13:33:55+00:00

Стаття присвячена дослідженню наукових підходів і сучасної регуляторної практики формування та оцінювання активів, що покривають страхові резерви, у системі пруденційного нагляду за діяльністю страховиків. Обґрунтовано, що в умовах посилення вимог Національного банку України активи резервів перестають бути формальним елементом дотримання нормативів і набувають ключового значення для забезпечення платоспроможності страховика та фінансової стійкості небанківського фінансового сектору. У дослідженні застосовано нормативно-правовий аналіз, системний підхід і методи економічного моделювання. Розроблено модель оцінювання активів покриття резервів за критеріями якості, ліквідності, диверсифікації та контрагентського ризику, а також запропоновано матрицю контролю і KPI-набір внутрішнього контролю. Доведено, що застосування запропонованого інструментарію підвищує доказовість управлінських рішень і сприяє ранньому виявленню ризиків.

ВИКЛИКИ АУТСОРСИНГУ ЯК ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА НАДАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПОСЛУГ

2026-02-11T13:32:29+00:00

У результаті дослідження виявлено, що компанія, яка приймає рішення на користь залучення аутсорсингу, стикається з певними викликами. Зокрема, однією з проблем аутсорсингу є можливість втрати контролю над процесами, які виконує зовнішній підрядник. Втрата такого контролю може призвести до зниження рівня якості продукції чи послуг, що негативно впливає на репутацію компанії. Разом з цим існує ризик втрати конфіденційності даних та інформаційної безпеки. Також в результаті залучення аутсорсингу можуть виникати проблеми в комунікації та координації між компанією та підрядником, що може призвести до затримки в отриманні управлінської інформації для оперативного прийняття рішень. Крім цього, аутсорсинг призводить до скорочення робочих місць всередині компанії, адже, разом із скороченням витрат на персонал, відбувається втрата інституційного досвіду реалізації функції, що передається на аутсорсинг.

РОЛЬ ПОДАТКОВОГО КОНСАЛТИНГУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-02-11T13:32:27+00:00

У статті досліджено роль податкового консалтингу як стратегічного інструменту забезпечення сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації економіки України. Систематизовано функції та інструменти податкового консалтингу, які сприяють оптимізації податкового навантаження, зниженню фінансових ризиків та підвищенню інвестиційної привабливості агробізнесу. Обґрунтовано взаємозв'язок між податковим консультуванням та реалізацією Цілей сталого розвитку ООН в аграрному секторі. Виявлено ключові проблеми функціонування системи податкового консалтингу в Україні, зокрема відсутність спеціалізованого законодавства, обмежену доступність професійних послуг для малих підприємств та недостатню інтеграцію податкового планування у стратегічне управління. Запропоновано рекомендації щодо розвитку інституційної бази податкового консультування та його інтеграції у комплексні дорадчі програми для аграрного сектору.

ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2026-02-11T13:32:16+00:00

Стаття присвячена дослідженню податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Узагальнено пільги за податками та зборами відповідно до Довідника пільг. Доведено, що не всі види пільг регламентовано в податковому законодавстві. Встановлено наявні суперечності між податковим законодавством та Довідником пільг Державної податкової служби України. З’ясовано, що відсутній уніфікований звітний документ, в якому систематизуються суми пільг, надані платникам податків. Розглянуто проблеми застосування окремих видів податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Встановлено, що кількість осіб, які користуються правом на податкову соціальну пільгу та податкову знижку знижується. Доведено необхідність запровадження в Україні прогресивної шкали оподаткування заробітної плати для реалізації стратегічних цілей Національної стратегії доходів. Окреслено необхідність стимулювання молоді до працевлаштування в Україні шляхом звільнення їх від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (за досвідом Польщі) на період воєнного стану. Узагальнено та обґрунтовано пропозиції щодо зміни податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Запропонована обов’язкове включення податкових пільг до Довідника пільг Державної податкової служби України, який має корелюватися із податковим законодавством.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПІДХОДИ ДО КООРДИНАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО АУДИТУ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ

2026-02-13T12:16:16+00:00

У статті досліджено сучасні підходи до організації та розвитку взаємодії між внутрішніми та зовнішніми аудиторами у державному секторі України. Обґрунтовано, що ефективна координація аудиторської діяльності є ключовою передумовою забезпечення прозорості, підзвітності та результативного управління публічними фінансами в умовах воєнного стану, повоєнного відновлення та євроінтеграції. Проаналізовано нормативно-правові та методологічні засади державного аудиту, узагальнено міжнародний досвід країн ЄС і OECD щодо формалізованих моделей співпраці між аудиторами. Виявлено основні бар’єри взаємодії в Україні, зокрема нормативні прогалини, низький рівень цифрової інтеграції, кадрові обмеження та дефіцит інституційної довіри. Запропоновано практичні напрями вдосконалення співпраці, включаючи запровадження національного стандарту координації, створення єдиної електронної платформи аудиту та розвиток спільних форм професійної підготовки аудиторів.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ: ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ВПЛИВ НА РОЗВИТОК БІЗНЕСУ

2026-02-14T08:21:26+00:00

У статті здійснено теоретико-нормативний та практичний аналіз економічної сутності податку на додану вартість. Досліджено трансформацію класичних економічних дефініцій ПДВ у процесі його нормативного закріплення та практичного застосування в Україні. Обґрунтовано наявність логічного розриву між класичною моделлю ПДВ як нейтрального податку на споживання та фактичними механізмами його стягнення, що проявляється у визначенні бази оподаткування, адмініструванні податку та застосуванні ненормативних індикативних механізмів контролю. Доведено, що у практиці адміністрування ПДВ відбувається трансформація податку на додану вартість у бік оподаткуванню обороту, що спричиняє втрату нейтральності та вплив на фінансові результати бізнес-суб’єктів. Окрему увагу приділено оцінці можливих економічних наслідків запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців у межах спрощеної системи оподаткування.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ АГРОПРОДУКЦІЇ: УКРАЇНСЬКА ПРАКТИКА ТА ВИКЛИКИ

2026-02-03T10:59:52+00:00

У статті досліджено фінансові інструменти державного регулювання експорту агропродовольчої продукції та особливості їх застосування в сучасних умовах розвитку аграрного сектору України. Обґрунтовано значення аграрного експорту для забезпечення зовнішньоекономічної стійкості та підтримання позитивного сальдо торговельного балансу. Проаналізовано структурні характеристики експорту агропродукції, виявлено домінування товарів з низьким рівнем переробки та окреслено пов’язані з цим ризики для довгострокового розвитку. Систематизовано інструменти державного впливу на експортну діяльність. Доведено необхідність комплексного використання таких інструментів з метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції, збереження балансу між експортними інтересами та стабільністю внутрішнього ринку.

ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ

2026-02-11T13:33:49+00:00

У статті розглянуто важливу функцію податкового планування на підприємстві – оптимізацію системи оподаткування та податкового навантаження. Метою статті є дослідження форм реалізації податкової політики підприємства в сфері податкового планування, ключових напрямків здійснення податкового планування та податкової оптимізації. Охарактеризовано напрямки здійснення податкового планування та податкової оптимізації при створенні підприємства: обрання організаційно - правової форми господарювання, реєстрацію підприємства в офшорних зонах, вибір системи оподаткування. Розглянуто напрямки здійснення податкового планування та податкової оптимізації в процесі функціонування підприємства: обрання контрагентів з різним податковим статусом та різних форм господарських операцій, альтернативність формування облікової політики підприємства, обрання видів діяльності, форм виплат працівникам, умов господарських договорів.

БЮДЖЕТИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

2026-02-11T13:33:48+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням фінансового стану та проблематики бюджетів територіальних громад в період воєнного стану в Україні. На основі існуючих визначень українських науковців уточнено дефініцію «бюджет територіальної громади». Зроблено аналіз динаміки доходів та видатків громад в Україні у порівнянні із динамікою показників державного бюджету. Також, проаналізовано структуру доходів громад за групами джерел, ефективність виконання місцевих бюджетів за період 2021 – 2024 років. Визначено та описано основні проблеми бюджетів територіальних громад, які виникли або поглибилися під час військового стану, спричиненого повномасштабним вторгненням в Україну у 2022 році. Запропоновано деякі шляхи вирішення існуючих фінансових проблем бюджетів територіальних громад задля підвищення їх фінансової спроможності та ефективності надання послуг.

ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ КРИЗИ

2026-02-11T13:33:40+00:00

У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до оцінювання інвестиційної привабливості в умовах кризових трансформацій економіки. Розглянуто вітчизняні й зарубіжні дослідження, присвячені індикаторному, ризик-орієнтованому та управлінському підходам до оцінки інвестиційної привабливості галузей економіки. Особливу увагу приділено визначенню специфіки роздрібної торгівлі як галузі, що дуже чутлива до макроекономічних шоків, змін споживчого попиту та інституційної нестабільності. Обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого методичного підходу до оцінювання інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі, який поєднує систему кількісних індикаторів, оцінювання інвестиційних ризиків та управлінські інструменти антикризового менеджменту. Запропоновано узагальнену методичну модель оцінювання інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі, придатну для використання в аналітичній та управлінській практиці у кризові періоди.

ФІСКАЛЬНІ ДОМІНАНТИ СПІВРОБІТНИЦТВА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ТА ВОЄННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-02-11T13:33:39+00:00

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти фіскальних домінант співробітництва територіальних громад в умовах децентралізації та воєнної трансформації економіки. Обґрунтовано, що нарощування бюджетної спроможності громад супроводжується збереженням асиметрії фінансових ресурсів, що актуалізує пошук інструментів горизонтальної кооперації для подолання територіальних диспропорцій та зменшення трансфертної залежності. Виокремлено ключові фіскальні механізми співробітництва територіальних громад, які розглянуто у взаємозв’язку з механізмами фіскальної безпеки та інклюзивних пріоритетів розвитку. Запропоновано матричний підхід до систематизації факторів впливу (міжнародних, національних, регіональних і локальних) на функціонування зазначених механізмів та оцінено ступінь їхнього впливу на результативність кооперації громад. Аргументовано, що у воєнний та післявоєнний періоди міжмуніципальне співробітництво трансформується з інструменту економії витрат у механізм фіскальної стійкості, забезпечення безперервності публічних послуг, відновлення критичної інфраструктури та посилення територіальної згуртованості. Розвиток фінансових форм співробітництва територіальних громад є однією з ключових передумов стійкого відновлення територій та формування нової архітектури місцевого самоврядування в Україні.

БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ДОМОГОСПОДАРСТВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-02-11T13:32:31+00:00

У статті висвітлено результати дослідження процесів банківського кредитування домогосподарств України в умовах воєнного стану. Методологічне підґрунтя дослідження базується на комплексному поєднанні загальнонаукових та загальноекономічних підходів, що забезпечують системність, об’єктивність та наукову обґрунтованість отриманих результатів. Удосконалено економічну сутність і зміст банківського кредитування домогосподарств з урахуванням викликів воєнного стану. Охарактеризовано динаміку та структурні зміни банківського кредитування домогосподарств в Україні. Виокремлено та охарактеризовано ключові чинники впливу на доступ населення до кредитних ресурсів під час воєнного стану. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегій розвитку роздрібного кредитування у післявоєнний період, а також закладають основу для подальших наукових досліджень банківського кредитування.

ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ В УКРАЇНІ

2026-02-11T13:32:26+00:00

Стаття присвячена оцінці фінансової стійкості ФГВФО як ключового елементу стабільності банківського сектору України та захисту заощаджень населення. Актуальність зумовлена зростанням контингентних зобов’язань Фонду в умовах війни, макрофінансової нестабільності, концентрації депозитів у системно важливих банках та обмеженої ліквідності активів неплатоспроможних банків. Фінансова стійкість Фонду визначена як динамічна інституційна характеристика, що відображає його здатність забезпечувати своєчасне виконання гарантійних зобов'язань за базових та кризових макроекономічних сценаріїв. Аналіз динаміки депозитної бази у 2022–2025 рр. виявив зростання потенційних зобов'язань Фонду, концентраційні ризики та проблеми ліквідності. Доведено зниження ресурсної бази через неефективне управління активами банкрутів, що нарощує фіскальні ризики. Запропоновано: впровадження багатосценарного аналізу стійкості, посилення ризик-орієнтованих внесків банків, застосування стратегій P&A та механізму перехідного банку відповідно до принципу найменших витрат.

ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ У СУЧАСНОМУ РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2026-02-13T09:15:10+00:00

Метою статті є аналіз економічних механізмів формування поведінкових фінансових рішень у сучасному ринковому середовищі. Досліджено вплив когнітивних, емоційних та соціальних чинників, таких як надмірна впевненість, інформаційні каскади, страх і паніка, на фінансову поведінку інвесторів та волатильність ринку. Виявлено роль інституційних механізмів, зокрема гарантування вкладів, програми державного кредитування та стимулюючі контракти, у модифікації сприйняття ризику й довіри до фінансової системи. Показано, що депозити населення визначають домінуючі тенденції поведінки, а макроекономічні й регуляторні чинники стимулюють короткострокові фінансові рішення та формують адаптивні стратегії учасників ринку. Інтеграція психологічних моделей з економічними стимулами забезпечує підвищення стабільності та стійкості фінансової системи.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ БРЕНДОМ У МІКРО- ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2026-02-03T11:00:01+00:00

У статті досліджено стратегічне управління брендом як довгострокову систему рішень, що поєднує побудову капіталу бренду на рівні компанії та адаптацію бренд-стратегії до змін макроекономічного середовища. Обґрунтовано, що в мікросередовищі ключовими детермінантами конкурентної сили бренду виступають лояльність, обізнаність, сприйнята якість та асоціації, тоді як на макрорівні критичний вплив мають інституційні правила, коливання купівельної спроможності, технологічні трансформації та соціокультурні зсуви. Запропоновано практичну рамку узгодження ціннісної пропозиції бренду з ресурсами компанії й обмеженнями зовнішнього середовища, а також систему показників контролю, яка дозволяє відстежувати як «джерела» капіталу бренду, так і його ринкові наслідки. Зроблено висновок, що стійкість бренду забезпечується не стільки інтенсивністю комунікацій, скільки послідовністю управлінських рішень у продукті, сервісі, ціні, дистрибуції та поведінці компанії, які підтверджують бренд-обіцянку в умовах макроекономічної невизначеності.

СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

2026-02-03T10:59:54+00:00

Стаття присвячена актуальному питанню трансформації бізнес-процесів у сфері готельно-ресторанного бізнесу в умовах зростаючої нестабільності зовнішнього середовища. У межах дослідження проаналізовано сучасні виклики, що впливають на функціонування підприємств ГРБ, зокрема економічні, технологічні та поведінкові фактори. Виявлено критичні зони у ключових бізнес-процесах, зокрема у сфері бронювання, обслуговування, виробництва, закупівель та маркетингу, що потребують адаптивного управлінського реагування. Запропоновано підхід до сценарного розвитку бізнес-процесів, що передбачає побудову чотирьох базових сценаріїв: стабілізаційного, цифрово-оптимізаційного, сервісного та стратегічно-інноваційного. Їх адаптація до умов конкретних підприємств м. Одеса дозволила продемонструвати можливості практичного застосування розробленої моделі та підвищення управлінської гнучкості в умовах невизначеності.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ОСОБИСТИМ БРЕНДОМ У КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ГУРУ

2026-02-11T13:33:58+00:00

Стаття присвячена дослідженню персонального бренду в контексті управлінської теорії гуру, шо актуалізується зростанням особистісного впливу лідерів думок на формування споживчих переваг та ринкових трендів. Окреслено теоретичні засади управління особистим брендом відповідно до концепцій гуру менеджменту, узагальнено сучасні методи і стратегії конструювання бренду з використанням цифрових інструментів, визначено роль ефективності самоменеджменту на самореалізацію та конкурентоспроможність особистості. Теоретичний аналіз класичних і сучасних концепцій менеджменту П. Друкера, Т. Пітерса, М. Портера поєднано з емпіричним дослідженням. Цифрові платформи розглядаються як майданчик для просування особистого бренду. Доведено, що умовою ефективності особистого бренду є комплексне застосування управлінської теорії гуру та інтеграція в цифрове середовища управлінців на ринку праці. Результати дослідження демонструють формування конкурентних перевагу в царині управління через верифікацію стратегічного підходу до особистого бренду з теоретичними засадами концепції гуру.

АДАПТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМ РОЗВИТКОМ УКРАЇНИ В УМОВАХ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-02-11T13:33:45+00:00

У статті досліджено розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні в контексті адаптивності управління енергетичним розвитком в умовах низьковуглецевої трансформації та нестабільності. Обґрунтовано доцільність розгляду ВДЕ як індикатора результативності управлінських рішень у сфері енергетичної політики. Узагальнено теоретичні підходи до адаптивного управління енергетичними системами. На основі аналізу динаміки та структури енергоспоживання у 2007–2023 рр. встановлено нерівномірний і переважно реактивний характер зростання частки ВДЕ, а також домінування біоенергетики як відповіді на імпортозалежність. Зроблено висновок про необхідність переходу до системного адаптивного управління з інтеграцією енергетичної, інноваційної та регіональної політики з урахуванням європейських підходів і безпекових пріоритетів України.

АНТИКРИЗОВІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТНИМИ РИЗИКАМИ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

2026-02-11T13:33:37+00:00

У статті досліджено антикризові підходи до управління проєктними ризиками в умовах економічної нестабільності. Обґрунтовано, що кризові явища суттєво підвищують рівень невизначеності та ризиків у проєктній діяльності підприємств, що потребує адаптації традиційних методів управління проєктами. Систематизовано основні види проєктних ризиків, характерних для кризового економічного середовища, та визначено їх вплив на економічні результати реалізації проєктів. Проаналізовано превентивні, адаптивні та економічні інструменти антикризового управління проєктними ризиками. Доведено доцільність інтеграції управління проєктними ризиками в систему антикризового менеджменту підприємства як умови підвищення економічної стійкості та результативності проєктної діяльності. Отримані результати можуть бути використані в практиці управління проєктами підприємств різних галузей економіки в умовах кризових викликів.

ОПРАЦЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ТОВ «БІОФАРМА ПЛАЗМА» В УМОВАХ ВОЄННИХ ТА РИНКОВИХ ВИКЛИКІВ

2026-02-11T13:32:37+00:00

У статті за методологією TOWS-аналізу ідентифіковано та систематизовано 24 чинники внутрішнього і зовнішнього середовища ТОВ «Біофарма Плазма». Узагальнена матриця засвідчила доцільність реалізації комплексу з 15 стратегій у межах чотирьох стратегічних груп. На основі їх групування сформовано три стратегічні напрямки (СН): СН1 – міжнародна експансія та конкурентна стійкість; СН2 – забезпечення сировиною та контроль постачання; СН3 – інвестиції в активи та кадровий потенціал, що формують узгоджений курс сталого розвитку підприємства. Запропоновано багаторівневу пріоритезацію стратегій за логікою «виживання – зростання – удосконалення», яка забезпечує раціональний розподіл ресурсів в умовах підвищених ризиків. Реалізація СН2 мінімізує сировинні загрози, СН1 сприяє зростанню та міжнародній експансії, а СН3 зміцнює внутрішній потенціал, формуючи основу довгострокової конкурентоспроможності.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-11T13:32:25+00:00

У статті досліджено роль ризик-менеджменту в системі управління економічною безпекою підприємства в умовах зростання невизначеності та дестабілізації економічного середовища. Обґрунтовано доцільність розгляду ризик-менеджменту не як допоміжної управлінської функції, а як системоутворюючого елементу корпоративного управління, що забезпечує узгодження стратегічних цілей, управлінських рішень і результатів діяльності підприємства. Показано, що економічна безпека формується як інтегральний результат функціонування управлінської системи, у межах якої ризик-менеджмент виконує інтеграційну, інформаційно-аналітичну та координаційну роль. Узагальнено функції та інструменти ризик-менеджменту, визначено їх вплив на підвищення стійкості, адаптивності та безперервності діяльності підприємства в умовах зростання ризиків і кризових трансформацій.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ: ВИКЛИКИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

2026-02-11T13:32:15+00:00

У статті досліджено трансформацію бізнес-процесів агропромислового комплексу України в умовах війни, зумовлену руйнуванням інфраструктури, скороченням експортних можливостей та дефіцитом ресурсів. Обґрунтовано ключові напрями підвищення ефективності діяльності підприємств – цифровізацію управління, оптимізацію логістики, впровадження інноваційних технологій та енергоефективних рішень. Визначено роль штучного інтелекту, аналітичних систем і блокчейн-технологій у забезпеченні прозорості та стійкості виробничих процесів. Окреслено проблеми цифрової трансформації: обмежене фінансування, низький рівень цифрових компетенцій, кіберризики. Підкреслено необхідність державної підтримки, розвитку партнерських екосистем та формування гнучких бізнес-моделей для зміцнення конкурентоспроможності аграрного сектору.

МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВИСОКОЇ МІНЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

2026-02-12T08:21:22+00:00

The article is devoted to the study of theoretical and methodological foundations of modernization of tools for managing innovation activity of enterprises in conditions of high variability of the external environment. Based on system and process approaches, key factors influencing the effectiveness of innovation management are identified, in particular the level of adaptability, flexibility of management decisions, speed of response to external challenges and the ability to integrate new technological solutions. Methodological recommendations are proposed for the modernization of innovation management tools, in particular the introduction of digital technologies, the use of flexible planning models, expanding the use of analytical platforms for forecasting and assessing innovation risks. Opportunities for the formation of an adaptive management system are opened, which ensures an increase in the efficiency of innovative projects in conditions of instability.

ОСОБЛИВОСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УПРАВЛІННІ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2026-02-12T08:21:21+00:00

Метою роботи є аналіз процесів цифрової трансформації управління ЗВО, визначення ключових технологій, що її забезпечують, основних викликів та бар’єрів упровадження, а також критичних чинників успіху. У дослідженні застосовано методи системного й структурно-функціонального аналізу, узагальнення, порівняння та контент-аналізу наукових джерел і стратегічних документів ЄС та України. Обґрунтовано, що цифрова трансформація управління ЗВО є комплексним процесом, який передбачає глибокі організаційні та управлінські зміни. Визначено ключові цифрові технології управління, зокрема хмарні сервіси, штучний інтелект, аналітику даних, ERP-системи та електронний документообіг. Виокремлено основні бар’єри цифровізації: обмежені ресурси, недостатні цифрові компетенції, фрагментованість ІТ-систем і кіберризики. Доведено, що ефективна цифрова трансформація потребує стратегічного підходу, розвитку цифрового лідерства та формування єдиної цифрової екосистеми, що підвищує конкурентоспроможність університетів і сприяє їх інтеграції до Європейського освітнього простору.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ У E-COMMERS ПРИ ДРОПШИПІНГУ

2026-02-12T08:21:21+00:00

В статті досліджено особливості оптимізації бізнес-процесів в електронній комерції через впровадження моделі дропшипінгу, яка вирізняється низьким порогом входу на ринок і відсутністю необхідності управління фізичними запасами. Визначено найважливіші виклики, зокрема складності в управлінні інформаційними потоками, залежність від постачальників та ризик перевищення доступних обсягів продажів (оверселінг). Обґрунтовано важливість використання реінжинірингу бізнес-процесів як стратегічної платформи для їх оптимізації. Проаналізовано можливість адаптації класичного алгоритму реінжинірингу BPR для специфіки дропшипінгової моделі, а також застосування інструментів моделювання, таких як VSM, BPMN та IDEF0. Розкрито роль ERP-систем як центрального інформаційного вузла, з акцентом на їхній потенціал для інтеграції з технологіями штучного інтелекту та аналізу Big Data. Особливу увагу приділено управлінню організаційними змінами, моніторингу ключових показників ефективності (KPI) та принципам безперервного вдосконалення, які є критичними для забезпечення конкурентоспроможності та можливості масштабування сучасного бізнесу.

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-12T08:21:20+00:00

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією ринку праці України, поширенням гнучких форм зайнятості та цифрових моделей організації праці, що висуває нові вимоги до розвитку трудового потенціалу підприємств. У таких умовах соціальний капітал виступає не лише соціальною, а також й економічною категорією, здатною забезпечувати стійкість, адаптивність та інноваційність трудових колективів. Метою статті є теоретичне обґрунтування ролі соціального капіталу у формуванні, реалізації та відтворенні трудового потенціалу підприємства. Результати дослідження дозволили конкретизувати зміст соціального капіталу підприємства у контексті управління персоналом, визначити його структурні складові та обґрунтувати роль механізмів довіри, комунікацій і соціальної згуртованості у забезпеченні синергетичного ефекту використання трудових ресурсів.

СТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ІНДУСТРІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ (БпЛА) В УКРАЇНІ: МАСШТАБУВАННЯ ТА ВИКЛИКИ КООРДИНАЦІЇ

2026-02-13T09:15:18+00:00

У статті проаналізовано динаміку та чинники швидкого зростання української індустрії безпілотних літальних апаратів у 2022–2025 рр. Мета роботи полягає у визначенні управлінських та інституційних передумов масштабування виробництва й формування екосистеми оборонних технологій в умовах війни. Методика ґрунтується на контент-аналізі відкритих аналітичних матеріалів і порівняльному узагальненні прикладів взаємодії держави, бізнесу та волонтерських ініціатив. Показано, що екосистемні платформи координації та короткі цикли «фідбек–модернізація» підвищують результативність застосування БпЛА, але загострюють проблеми стандартизації, безпеки виробництва, локалізації компонентів і фінансування R&D. Практична цінність – у рекомендаціях щодо цифровізації ланцюга «попит–контракт–постачання», розвитку випробувальної інфраструктури, захисту інтелектуальної власності та підготовки кадрів.

ОЦІНЮВАННЯ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПЕРСОНАЛУ З ПОЗИЦІЙ МОТИВАЦІЙНИХ ТЕОРІЙ

2026-02-13T09:15:16+00:00

У статті обґрунтовано необхідність дослідження задоволеності персоналу як фактору якості його роботи. Дослідження ступеня задоволеності персоналу на підприємстві ТОВ «ЛІТМА» здійснено за допомогою методу соціологічного опитування та анкетування. Задоволеність працівників оцінено для різних категорій персоналу та вікових груп. Результати проведеного дослідження засвідчили найбільшу відносну задоволеність роботою у працівників до 30 років, а також більший середній ступінь задоволеності у жінок, ніж у чоловіків. Найбільше незадоволення було спричинено гігієнічними чинниками мотивації. Аналіз стану трудової активності персоналу на ТОВ «ЛІТМА» показав достатньо високий її рівень. Основними факторами підвищення трудової активності були визначені моральне і матеріальне стимулювання. Обґрунтовано необхідність проведення регулярного оцінювання рівня задоволеності персоналу підприємства з метою виявлення недоліків в управлінні персоналом та розроблення напрямів з його удосконалення.

КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НЕВИЗНАЧЕНІСТЮ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЄКТАХ

2026-02-13T09:15:09+00:00

Постійне зростання рівня невизначеності обумовило потребу розробки таких моделей управління інформаційно-технологічними проєктами, що здатні формалізувати прийняття рішень при впливі непередбачуваних подій. Розроблено комплексну модель адаптивного управління невизначеністю, що розподілена на чотири взаємопов'язані проекції. Процесна складова алгоритмізує циклічну обробку сигналів невизначеності, інтегруючи контури зворотного зв'язку та оновлення бази знань ІТ-проєкту. Структурна складова визначає онтологію предметної області, встановлюючи логічні зв’язки між джерелами ризиків, механізмами адаптації та стратегіями реагування. Рольова проекція деталізує взаємодію між командою розробки, архітектором та власником продукту в процесі технічної перевірки рішень. Поведінкова проекція моделює життєвий цикл задач з урахуванням результатів кількісного оцінювання впливу невизначеності на ефективність управління проєктом.

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ОСНОВІ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

2026-02-14T08:21:25+00:00

У результаті проведеного дослідження обґрунтовано, що розвиток систем планування ресурсного забезпечення підприємств на основі імітаційного моделювання зумовлюється сукупною дією комплексу взаємопов’язаних факторів, які охоплюють як внутрішні технологічні, організаційні та галузеві характеристики, так і зовнішні економічні, інституційні та часові умови. Аргументовано, що структуризація цих факторів за шістьма класифікаційними ознаками дозволяє всебічно оцінити передумови для ефективного впровадження імітаційного моделювання на підприємствах різного масштабу і профілю, а також сформувати стратегічні орієнтири цифрової трансформації ресурсного планування. Доведено, що взаємодія між факторами має комплексний характер: наприклад, економічна спроможність підприємства визначає рівень його технологічної оснащеності, яка, у свою чергу, впливає на гнучкість організаційної структури та можливість адаптації до інституційних вимог і ринкових змін. Таким чином, сформована класифікація виступає методологічною основою для поглибленого аналізу чинників впливу на розвиток імітаційного моделювання у системах планування ресурсного забезпечення, сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень і забезпечує формування ефективних цифрових стратегій у динамічному економічному середовищі.

КУЛЬТУРА СОЛІДАРНОСТІ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ, ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ

2026-02-14T08:21:25+00:00

У статті висвітлено основні аспекти культури солідарності: концептуальний і теоретико-категоріальний. Концептуальний аспект розглянуто у контексті теорії соціальної солідарності, індивідуалізму і колективізму та філософського і діяльнісного підходів до трактування культури. Підкреслено, що теоретико-категоріальний аспект засвідчує автономність культури солідарності як окремої категорії. Зазначено, що попри приналежніть культури солідарності до єдиного пласту корпоративної культури, вона має свої особливості, що дає право розглядати її як самостійну категорію із конкретним сутнісно-змістовим наповненням, принципами, функціями. Виділено і охарактеризовано основні принципи культури солідарності та описано її функцій, які забезпечують стійкість і цілісність суспільної та групової взаємодії. Зазначено, що ефективність культури солідарності проявляється через рівень залученості персоналу, який досягається як нормативним регулюванням відносин, ціннісними установками, так і символічно-ритуальними інструментами поверхневого рівня корпоративної культури.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-14T08:21:24+00:00

У результаті дослідження сформовано класифікацію факторів, що впливають на формування й розвиток механізмів забезпечення резильєнтності соціально-економічної системи підприємств, яка відображає багатовимірну природу управлінських і середовищних впливів. Обґрунтовано доцільність функціональної класифікації (організаційні, фінансові, кадрові, технологічні, логістичні, інституційні фактори), що дозволяє визначити внесок кожної групи у загальну адаптивність підприємства. Доведено, що поділ факторів за джерелом походження (внутрішні та зовнішні), рівнем впливу (стратегічні, тактичні, операційні), часовою динамікою (постійні та змінні), контекстом дії (національні та міжнародні) і ступенем контрольованості формує методологічну основу для побудови багаторівневої системи управління резильєнтністю. Запропонований підхід створює підґрунтя для стратегічного планування, підвищення обґрунтованості управлінських рішень і розвитку адаптивних моделей функціонування підприємств в умовах нестабільності.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

2026-02-14T08:21:22+00:00

У статті проаналізовано підходи до визначення сутності військово-технічного співробітництва (ВТС) в Україні та світі. На основі зіставлення національного законодавства України, нормативно-правових актів держав–експортерів озброєнь, документів НАТО, ЄС та спеціалізованих агентств показано відсутність єдиного підходу до дефініювання ВТС. Обґрунтовано, що вузьке трактування ВТС як сукупності заходів, пов’язаних із життєвим циклом товарів військового призначення, не охоплює сучасні форми міжнародної оборонної кооперації: стандартизацію, обмін знаннями, спільні дослідження, інституціональну та освітню взаємодію. Запропоновано функціонально-цільовий підхід до розуміння ВТС як системи взаємодій держав у трьох вимірах: озброєння і військова техніка, оборонно-промисловий комплекс та людський капітал.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ SMART-ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННІ БУДІВЕЛЬНИМ БІЗНЕСОМ

2026-02-14T08:21:22+00:00

Впровадження SMART-технологій в управлінні будівельним бізнесом є складним багатофакторним процесом, ефективність якого визначається одночасною дією технологічних, економічних, соціально-організаційних, інфраструктурних та еколого-нормативних факторів. Обґрунтовано, що саме інтеграція цифровізації, автоматизації та інтелектуалізації створює базу для якісної трансформації управлінських підходів, однак реальна ефективність цих інновацій залежить від наявності інвестицій, зниження вартості впровадження та доступності технологічних рішень для широкого кола підприємств. Соціальні аспекти, зокрема підвищення рівня безпеки праці та оптимізація кадрових ресурсів, сприяють формуванню сприятливого середовища для цифрових змін, тоді як наявність розвиненої інфраструктури забезпечує технічну стійкість і масштабованість рішень. Усі зазначені фактори перебувають у постійній взаємодії та утворюють синергійну систему, в межах якої кожен елемент посилює інші, забезпечуючи комплексний і гармонійний розвиток SMART-технологій у галузі.

ЗАСТОСУВАННЯ SMM-ТЕХНОЛОГІЙ ТА PR-ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ЦИФРОВОГО МЕНТОРСТВА ТА ТЬЮТОРСТВА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2026-01-29T08:20:18+00:00

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо застосування SMM-технологій і PR-інструментів в організації цифрового менторства здобувачів вищої освіти. Актуальність зумовлена цифровою трансформацією освіти, викликами дистанційного та змішаного навчання, вимогами ринку праці до фахових і м’яких навичок. Традиційні форми менторства втрачають ефективність у цифровому середовищі через обмежену персоналізацію, труднощі моніторингу прогресу та побудови довіри, що знижує мотивацію студентів, інтеграцію в професійну спільноту. Методика включає аналіз теоретичних джерел, міжнародного та українського досвіду маркетингових комунікацій у цифровому менторстві на основі проєкту PROMENT. Встановлено, що системна інтеграція SMM-технологій та PR-інструментів підвищує залученість учасників, розвиває саморегуляцію й кар’єрне планування, забезпечує інтернаціоналізацію досвіду.

ТРАНСФОРМАЦІЯ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ У КОНТЕКСТІ SUBSCRIPTION-ЕКОНОМІКИ

2026-02-11T13:33:57+00:00

У статті досліджено передплатну бізнес-модель та її роль у трансформації сучасних підприємств. Проаналізовано перехід від традиційних продажів до моделі регулярного доступу, що ґрунтується на повторюваних платежах та безперервній взаємодії з клієнтами. Розкрито особливості адаптації моделі створення цінності до вимог subscription-економіки й визначено ключові компоненти, необхідні для підтримання стабільної клієнтської цінності. Обґрунтовано, що впровадження передплатної моделі потребує системної трансформації бізнес-процесів, операційної та сервісної архітектури підприємства. Підкреслено важливість довгострокової клієнтської лояльності, узгодженості сервісних рішень і технологічної готовності підприємства. Запропоновано структурований підхід та алгоритм упровадження передплатної моделі в умовах регулярного обслуговування клієнтів з метою забезпечення стабільних доходів і конкурентоспроможності.

АДАПТИВНИЙ ВЕБ-ДИЗАЙН І ЙОГО РОЛЬ У МОБІЛЬНОМУ МАРКЕТИНГУ

2026-02-11T13:33:52+00:00

У статті досліджено роль адаптивного вебдизайну у формуванні ефективних стратегій мобільного маркетингу в умовах зростання частки мобільного інтернет-трафіку. Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення якісної взаємодії між брендом і споживачем у мобільному цифровому середовищі. Метою статті є обґрунтування значення адаптивного вебдизайну як комплексного інструменту впливу на користувацький досвід і поведінку мобільних користувачів. У дослідженні застосовано методи наукового аналізу, узагальнення та систематизації, що дозволило розкрити взаємозв’язок між адаптивністю вебресурсів, рівнем залученості аудиторії та маркетинговими результатами. Отримані результати підтверджують, що впровадження адаптивного вебдизайну сприяє підвищенню ефективності мобільного маркетингу, зростанню конверсії та формуванню позитивного сприйняття бренду. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів під час розроблення цифрових маркетингових стратегій підприємств.

ФОРМУВАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОГО КОНТЕНТУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВИЩОЇ

2026-02-11T13:33:36+00:00

У статті систематизовано підходи до створення профорієнтаційного контенту технічних закладів вищої освіти в умовах цифровізації та посилення конкуренції на ринку освітніх послуг. Досліджено сучасні тенденції комунікацій, очікування покоління Z та стратегічні завдання університетів. На основі контент-аналізу офіційних цифрових каналів провідних технічних ЗВО України (ТОП-10 за рейтингом osvita.ua 2025 р.) проаналізовано типи контенту (інформаційний, іміджевий, емоційно-ціннісний, навігаційний, інтерактивний), формати подачі та візуальну складову. Виявлено перехід від фрагментарного інформування до інтегрованих маркетингових комунікацій, зростання ролі візуального контенту. Запропоновано класифікацію типів контенту та рекомендації щодо посилення людиноцентричності, єдиної візуальної стратегії й цифрової адаптації для підвищення ефективності профорієнтації та конкурентоспроможності ЗВО.

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЙ НА САЙТІ

2026-02-12T08:21:19+00:00

У статті розглянуто роль штучного інтелекту у персоналізації комунікацій на веб-сайтах. Проаналізовано напрями застосування ШІ чат-ботів, динамічного контенту та рекомендаційних систем для покращення користувацького досвіду, зростання конверсій та лояльності. Розглянуто ШI-персоналізацію в UX/UI дизайн практиках, з використанням ШI-агентів та автоматизованого покращення сайту. Узагальнено досвід впливу ШI-персоналізації на поведінку користувачів, а також окреслено ризики та етичні дилеми, пов’язані з використанням великих масивів даних. Розглянуто сучасні підходи до вимірювання користувацького досвіду (UX) та оцінювання ефекту персоналізації цифрових продуктів. Представлено систему індикаторів для емпіричного UX-аналізу з урахуванням трендів UX та штучного інтелекту. Запропоновано практичні рекомендації для маркетологів щодо впровадження персоналізованих цифрових комунікацій на сайті. Ключові слова: ш

СИСТЕМНО-ДИНАМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ІННОВАЦІЙ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНОГО БРЕНДУ ПІДПРИЄМСТВА

2026-02-13T09:15:15+00:00

У статті розроблено системно-динамічну модель впливу маркетингових інновацій на формування капіталу міжнародного бренду підприємства. Актуальність такої моделі зумовлена необхідністю врахування нелінійних петель зворотного зв'язку між інвестиціями в інновації та їх результатами. Методологічну основу становить поєднання системної динаміки, концепцій капіталу бренду, теорії дифузії інновацій та кросс-культурного маркетингу. Представлено концептуальну модель та її реалізацію в програмному середовищі Insight Maker. Модель базується на гіпотезах диференційованого впливу різних типів інновацій на компоненти капіталу бренду. Особливістю розробки є механізм управління культурною адаптацією через локалізаційні інвестиції. Модель дозволяє прораховувати сценарії впливу інновацій на конкурентні позиції підприємства. Практична значущість полягає в розвитку можливості обґрунтування стратегії управління міжнародним брендом та визначення оптимальних інвестицій з урахуванням специфіки ринків.

ШТУЧНИЙ БІЛОК ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ІНГРЕДІЄНТ: ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА СПОЖИВЧЕ СПРИЙНЯТТЯ

2026-02-03T10:59:53+00:00

У статті досліджено штучний білок як інноваційний інгредієнт харчових продуктів у контексті сучасних викликів продовольчої безпеки, сталого розвитку та трансформації харчової промисловості. Розглянуто основні різновиди альтернативного білка, зокрема рослинний, мікробний та клітинний, охарактеризовано їх харчову та біологічну цінність, технологічні властивості й функціональні переваги порівняно з традиційними тваринними білками. Проаналізовано вплив використання штучного білка на якість харчових продуктів, органолептичні показники та аспекти безпечності споживання. Проведено аналіз впливу штучного білка на якість готової продукції та безпечність споживання. Окрему увагу приділено аналізу споживчого сприйняття інноваційних білкових інгредієнтів, чинникам довіри, інформованості та бар’єрам прийняття. Визначено перспективи розвитку ринку штучного білка з урахуванням глобальних трендів, екологічних вимог і потенціалу впровадження в харчову індустрію України.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ: ПОГЛЯД З ПОЗИЦІЙ ЕКОСИСТЕМНОСТІ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ Й ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР

2026-02-13T09:15:03+00:00

Метою статті визначено формування науково-методичних основ побудови цифрової екосистеми бізнесу в контексті конкурентоспроможності та інтеграційного розвитку підприємницьких структур. Окреслено стратегічні цілі формування цифрової екосистеми управління таким розвитком: платформна інтеграція учасників, єдиний контур даних і аналітики, керований конвеєр інновацій, кіберстійкість і планування безперервності. Підкреслено їх прямий зв'язок із конкурентоспроможністю підприємницької структури та визначено основні детермінанти такого зв’язку в контексті інтеграційного розвитку підприємства. Доведено, що створення екосистемного цифрового функціоналу для розвитку та зміцнення конкурентних позицій потребує дотримання множини правил, які дають змогу забезпечити стійкість і функціональну оперативність підприємницької структури в процесах інтегрованого зростання. Сформовано сукупність таких правил і аргументовано, що їх дотримання перетворює розрізнені цифрові ініціативи на платформний функціонал, що забезпечує системність, синергію та стійку фінансову результативність усієї підприємницької структури в процесах інтеграційного розвитку.

РЕЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ ЯК ІНСТРУМЕНТ АДАПТАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

2026-02-14T08:21:24+00:00

У статті досліджено релокацію бізнесу як інструмент адаптації суб’єктів підприємництва в умовах високої економічної невизначеності та кризових викликів, зумовлених воєнними, інфраструктурними та логістичними обмеженнями в Україні. Проаналізовано особливості прийняття управлінських рішень щодо релокації підприємств у 2023–2025 рр. з позицій підприємницької поведінки та управління ризиками. Обґрунтовано, що релокація виходить за межі разового антикризового заходу та перетворюється на елемент адаптивної моделі підприємництва. Здійснено порівняльний аналіз релокації з іншими механізмами адаптації підприємств, зокрема реструктуризацією, диверсифікацією та цифровізацією. Визначено ключові ефекти релокації для малих і середніх підприємств, пов’язані зі збереженням операційної діяльності, мінімізацією зовнішніх ризиків і формуванням стійких бізнес-моделей.

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ ПОСТАЧАННЯ НА РИНКУ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

2026-02-14T08:21:23+00:00

У статті розкрито сутність понять «система управління», «система стратегічного управління», «система стратегічного управління ланцюгами постачання». Зазначено, що системи стратегічного управління ланцюгами постачання слід розглядати через такі області прийняття рішень, як: географічний розподіл потужностей, виробництво та дистрибуція, запаси, транспортування, інформація, сорсинг, маркетинг. Концепцію ядра ланцюга постачання розширено до концепції стратегічного ядра ланцюга постачання. Зроблено висновок, що область, де стратегічне ядро ланцюга постачання корелює з ядром ключових компетенцій, буде областю стратегічних конкурентних переваг ланцюга постачання. Зазначено, що реінжиніринг стратегічного ядра ланцюга постачання виступає системо утворюючим чинником формування сучасних систем стратегічного управління ланцюгами постачання на ринку мінеральних добрив. Особливої актуальності викладений матеріал набуває для ринку мінеральних добрив, який характеризується високим рівнем невизначеності та нестабільності, що зумовлено сукупною дією економічних, технологічних, ресурсних, геополітичних та інституційних чинників.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ 5S У РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ

2026-02-06T08:20:45+00:00

У статті розглянуто підхід щодо впровадження системи 5S у ресторанному бізнесі. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення операційної ефективності, мінімізації ризиків, забезпечення стабільної якості та формування культури безпеки в умовах високої конкуренції та зростаючих нормативних вимог. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення наукових праць, нормативних документів і практичних кейсів. Окрему увагу приділено опису ролі цифрових технологій у виконанні принципів 5S, а також механізмам поєднання 5S із вимогами HACCP та ISO 22000 на рівні процесної організації, документування та контролю. Представлений узагальнений практичний кейс демонструє етапи впровадження 5S у реальному українському ресторані та якісні зміни, досягнуті в результаті застосування системи.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ: ВІД ВІРТУАЛЬНИХ КОНСЬЄРЖІВ ДО РОЗУМНИХ НОМЕРІВ

2026-02-11T13:33:44+00:00

Динаміка ринку туризму та сфери гостинності зумовлює необхідність активної інтеграції інновацій для підтримки конкурентоспроможності компаній, забезпечення відповідності їх діяльності актуальним запитам клієнтської аудиторії. Метою дослідження є розширений аналіз потенціалу сучасних інформаційних систем та цифрових інновацій у готельному бізнесі, що відкривають нові можливості для підвищення ефективності функціонування сучасних компаній, досягнення ними стійкого розвитку і розширення клієнтської аудиторії. Розглянуто аспекти масштабної цифровізації послуг в готельній сфері – таргетинг та персоналізація реклами, система електронних бронювань, персоналізація пропозицій, мобільні додатки, інтерактивні сервіси, розумні системи керування номером, інструментарій штучного інтелекту для цілодобової підтримки сервісу (чат-боти, віртуальні консьєржі). Це дозволяє створити унікальний досвід, що відповідає очікуванням сучасної аудиторії.

СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ТА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ В НАЦІОНАЛЬНИХ ГОТЕЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

2026-02-11T13:33:32+00:00

У статті досліджено ключові аспекти діяльності національних готельних мереж та особливості формування цінності готельних послуг, яка створюється як з боку споживачів, так і внутрішнього середовища підприємств. Розкрито роль стандартизації та уніфікації якості обслуговування як основи стабільності та конкурентоспроможності мереж. Окреслено складові якості готельних послуг, зокрема безпеку, клієнтоорієнтованість, впізнаваність бренду, масштабованість, локальну адаптацію, соціальну й екологічну відповідальність. Наведено характеристику національних готельних мереж, що функціонують на вітчизняному ринку. Обґрунтовано доцільність застосування аутсорсингової управлінської політики як інструменту підвищення ефективності діяльності готелів через інтеграцію до спільної мережевої екосистеми. Також висвітлено сучасні тренди HR-менеджменту у готельній сфері, зокрема емоційне залучення персоналу, гейміфікацію, мікронавчання та роль готельних мереж як «інкубаторів персоналу».

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ: СИСТЕМНИЙ ТА ПРОЦЕСНИЙ ПІДХОДИ

2026-02-12T08:21:17+00:00

У статті досліджено проблематику управління якістю послуг у готельно-ресторанному бізнесі в умовах зростання конкуренції та підвищення вимог споживачів до стабільності сервісу. Обґрунтовано доцільність поєднання системного та процесного підходів як методологічної основи формування керованої якості послуг. Метою дослідження є розвиток теоретичних положень щодо управління якістю послуг і формування концептуального бачення механізмів забезпечення стабільності сервісу. У роботі використано методи теоретичного узагальнення, аналізу та логічного моделювання. Розроблено модель управління якістю послуг, яка відображає взаємозв’язки між управлінськими рішеннями та сервісними процесами. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів для удосконалення систем управління якістю на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу.

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ: ГЕОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ

2026-02-03T10:59:50+00:00

У статті досліджено туристично-рекреаційний потенціал Харківського регіону з урахуванням природно-географічних, історико-культурних, курортно-оздоровчих та інфраструктурних ресурсів. Розглянуто природні умови, клімат та ландшафти як базис для активного, оздоровчого, екологічного та культурно-пізнавального туризму на Харківщині. Проаналізовано туристично-рекреаційну інфраструктуру Харківської області та м. Харків, виявлено проблеми санаторіїв та курортів: застарілість бази, обмежена медична оснащеність, низька маркетингова активність та цифрова комунікація. Висвітлено перспективи розвитку міської рекреації на прикладі «Зеленого каркасу» в м. Харків. Підкреслено, що Харківський регіон має значний потенціал для створення комплексного туристичного продукту, економічного зростання та збереження природно-культурної спадщини.

ТУРОПЕРЕЙТИНГ У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ СПІВПРАЦІ З ПАРТНЕРАМИ ТА ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

2026-02-03T10:59:48+00:00

У статті розглянуто туроперейтинг як важливий елемент формування конкурентоспроможного туристичного продукту та забезпечення стабільності туристичного бізнесу в сучасних умовах. Досліджено особливості функціонування туроперейтингу в контексті цифровізації туристичної індустрії, трансформації споживчої поведінки туристів, економічних і геополітичних викликів. Проаналізовано сутність туроперейтингу як системи організації, координації та управління взаємодією між туроператорами, постачальниками туристичних послуг і діловими партнерами. Окрему увагу приділено ефективним стратегіям співпраці, використанню цифрових платформ, сучасних управлінських інструментів, контрактних моделей і стандартів якості, а також перспективам розвитку туроперейтингу в контексті сталого розвитку туризму та адаптації бізнес-процесів до нових ринкових умов.

СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

2026-02-11T13:33:56+00:00

У статті здійснено комплексний аналіз стратегічних імперативів та перспектив розвитку зеленого туризму в Україні в умовах перманентних екзистенційних викликів та макроекономічної нестабільності. Розроблено теоретико-методологічні та практичні рекомендації щодо активізації розвитку галузі. Обґрунтовано та доведено необхідність забезпечення синергетичного ефекту, в частині поєднання економічної вигоди для депресивних територій з екологічними перевагами. Уточнено особливості екологічного виміру в частині імплементації принципів циркулярної економіки. Доведена необхідність переходу від декларативної екологічності до реальних технологічних рішень, в частині застосування моделі «цифрового еко-кластера». Обґрунтовано та сформовано ряд рекомендацій в частині необхідності гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, виведення галузі з «тіні» та переходу на інноваційну модель управління ресурсами.

ВИКОРИСТАННЯ 3D-ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ТУРИЗМУ

2026-02-06T08:20:44+00:00

Досліджено особливості використання технологій віртуальної реальності на основі тривимірної візуалізації у розвитку сучасного туризму. Розкрито теоретико-методичні засади формування віртуальних турів із використанням тривимірного моделювання, панорамної візуалізації та інтерактивних цифрових середовищ. Проаналізовано ключові технологічні етапи створення віртуальних турів. Особливу увагу приділено методам моделювання на основі зображень. Доведено, що використання віртуальних турів сприяє підвищенню маркетингової привабливості туристичних дестинацій, формуванню попереднього досвіду подорожі, розширенню доступу до туристичних ресурсів. Обґрунтовано доцільність розгляду витрат на створення віртуальних турів як стратегічних інвестицій. Зроблено висновок, що технології віртуальної реальності формують новий тип туристичного продукту, здатний доповнювати традиційні форми туризму.

РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У СФЕРІ ТУРИЗМУ

2026-02-11T13:33:35+00:00

У статті проведено розроблення та обґрунтування методології статистичного дослідження процесу страхування ризиків у сфері туризму з метою виявлення тенденцій і закономірностей розвитку туристичного страхування, оцінювання факторів, що формують рівень ризиковості, та підвищення обґрунтованості управлінських рішень щодо страхового покриття і тарифної політики. Узагальнення теоретичних положень дослідження дало змогу виокремити ключові методологічні принципи статистичного дослідження процесу страхування ризиків у сфері туризму. Розроблено методологію статистичного дослідження процесу страхування ризиків у сфері туризму, яка забезпечує більш обґрунтовану оцінку ризиків та підвищує якість управлінських рішень щодо формування страхового покриття, тарифної політики й удосконалення страхових продуктів.

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЯК ЧИННИК МОДЕРНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

2026-02-13T09:15:13+00:00

У статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти інноваційного розвитку сільського зеленого туризму у Волинській області як чинника модернізації туристичної галузі. Проаналізовано туристично-рекреаційний та історико-культурний потенціал регіону, соціально-економічні передумови розвитку галузі та просторову структуру розміщення агросадиб. Визначено основні проблеми, що стримують розвиток сільського туризму, зокрема інституційні, інфраструктурні та безпекові. Обґрунтовано роль цифровізації, екологічних технологій і кластерного підходу як ключових інноваційних напрямів. Розглянуто кластер «Водні плеса Камінь-Каширщини» як приклад ефективної кластерної моделі розвитку сільських територій і підвищення їх туристичної привабливості. Запропоновано практичні напрями впровадження інноваційних інструментів для активізації розвитку сільського туризму в регіоні.

ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ УКРАЇНИ

2026-02-13T09:15:05+00:00

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти посилення конкурентоспроможності продукції та послуг індустрії гостинності України в умовах євроінтеграційних процесів, глобалізації та воєнних викликів. Визначено, що індустрія гостинності є стратегічним сектором національної економіки, який формує імідж держави, забезпечує зайнятість населення, сприяє розвитку малого та середнього бізнесу й виконує важливу соціально-економічну функцію у процесі поствоєнного відновлення регіонів. Визначено основні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств індустрії гостинності, серед яких інноваційно-технологічні, екологічні, організаційно-управлінські, інституційно-фінансові, маркетингові, соціально-кадрові та кластерно-мережеві. Обґрунтовано доцільність впровадження європейських стандартів управління якістю, безпеки харчових продуктів, екологічного менеджменту та екомаркування як дієвих інструментів підвищення довіри споживачів і зміцнення ринкових позицій. Запропоновано формування інноваційно-кластерної моделі розвитку індустрії гостинності, що поєднує потенціал бізнесу, науки, освіти та держави, сприяючи розвитку людського капіталу, залученню інвестицій і створенню нових конкурентних переваг.

ЦИФРОВА СТІЙКІСТЬ ПРОТИ СТРАТЕГІЙ ІЗОЛЯЦІЇ: НОВІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ГЛОБАЛЬНИМИ ЛАНЦЮГАМИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

2026-02-03T11:00:00+00:00

Статтю присвячено дослідженню трансформації глобальних ланцюгів створення вартості (ГЛВ) в умовах системної нестабільності світового господарства. Проаналізовано вразливість традиційних моделей управління, орієнтованих виключно на ефективність витрат. Проведено компаративний аналіз стратегій ізоляції (решорингу) та цифрової стійкості. Обґрунтовано роль штучного інтелекту, блокчейну та адитивного виробництва у забезпеченні гнучкості міжнародних поставок. На основі моделювання ОЕСР доведено економічну неефективність протекціоністських заходів та переваги цифрової готовності. Запропоновано нову модель управління «Just-in-Case», що базується на предиктивній аналітиці та мережевій оркестрації за парадигмою P-OLI. Визначено стратегічні вектори інтеграції національних підприємств у стійкі регіональні ланцюги створення вартості Європейського Союзу.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ПІІ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОСТІ: СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ

2026-02-11T13:33:43+00:00

В статті досліджені світові тенденції нормативного забезпечення залучення та регулювання прямих іноземних інвестицій в умовах невизначеності та турбулентності, а також узагальнені сучасний стан та перспективи подальшого реформування інвестиційного законодавства в Україні для прискорення процесу вступу до ЄС. Продемонстровано, що реформування міжнародних інвестиційних угод залишається повільним, а близько половини світових ПІІ регулюються нереформованими договорами, що утруднює врегулювання спорів. Зроблено висновок, що цифровізація регуляторних процедур виступає ключовим фактором інституційної довіри та підвищення субіндексів Україні у провідних міжнародних рейтингах. Завершення інституційної конвергенції та імплементація стандартів ЄС потребує подальшого врегулювання питань скринінгу ПІІ, лібералізації валютного режиму та модернізації страхового сектору.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ ЯК ІНТЕГРАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ: ЕКОНОМІЧНІ, ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ ВИМІРИ

2026-02-11T13:33:34+00:00

У статті встановлено, що зовнішньоторговельні відносини становлять складну інтеграційну категорію, що виникла на перетині економічної, правової та політичної наук. Показано, що сучасне трактування зовнішньоторговельних відносин відображає як традиційні форми обміну матеріальними благами, так і новітні прояви взаємодії у сфері цифрової економіки, послуг і транснаціональних даних. Історико-теоретичний аналіз еволюції підходів до розуміння зовнішньоторговельних відносин продемонстрував, що протягом розвитку економічної думки від класичної політичної економії до сучасних теорій цифрової глобалізації сутність цієї категорії зазнавала суттєвих змін. На основі здійсненого контент-аналізу запропоновано авторське визначення зовнішньоторговельних відносин. Запропоноване визначення відображає новітні трансформації світового господарства, підкреслює значення цифровізації й інтеграційних процесів та створює методологічні передумови для подальших досліджень у сфері міжнародних економічних відносин.

МОДЕЛЬ «ПОТРІЙНОЇ СПІРАЛІ» В КОНЦЕПТУАЛЬНОМУ ДИЗАЙНІ ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ

2026-02-11T13:32:30+00:00

У статті обґрунтовується використання моделі «потрійної спіралі» як концептуальної основи розвитку міжнародного інноваційного співробітництва. Також пропонується концептуальний дизайн глобальної інноваційної системи, що ґрунтується на: 1) міжнародному інноваційному співробітництві; 2) міжнародних потоках знань і капіталу; 3) інституційно-правовій інфраструктурі транскордонної інноваційної діяльності. Усе це у сукупності сприятиме більш ефективній взаємодії суб’єктів глобальної інноваційної сфери та їх адаптованості до викликів цифровізації. В подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на ефективізації взаємодії суб’єктів глобальної інноваційної сфери та збільшенні їхньої адаптованості до викликів цифровізації, включно з подальшим дослідженням трансформацій моделі «потрійної спіралі» в країнах з різним рівнем економічного розвитку та інноваційного потенціалу.

СИСТЕМА ТАРИФНИХ ТА НЕТАРИФНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ БАР’ЄРІВ У ЄВРОПІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗОВНІШНЮ ТОРГІВЛЮ УКРАЇНИ

2026-02-12T08:21:19+00:00

У статті досліджено механізм торговельної співпраці в Європі, що формується під впливом норм Світової організації торгівлі, Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі, а також двосторонніх угод про вільну торгівлю. Проаналізовано основні етапи торговельної інтеграції в межах ЄС, зокрема функціонування зони вільної торгівлі, митного союзу та спільного ринку. Окрему увагу приділено ролі СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та значенню членства України в цій організації. Розглянуто особливості торговельних відносин України з Європейським Союзом, ЄАВТ та країнами СНД, а також проаналізовано динаміку зовнішньоторговельного обороту України та зміну його географічної структури на користь країн ЄС. Досліджено еволюцію торговельного режиму між Україною та ЄС, зокрема впровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі та тимчасові заходи торговельної лібералізації, запроваджені в умовах повномасштабної війни.