Економіка та суспільство

ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ В СИСТЕМІ ПРОСУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

2026-11-02T13:52:16+00:00

У статті досліджено роль цифрових інструментів інтернет-маркетингу в системі просування органічної продукції, визначено особливості їх застосування в сучасних умовах розвитку цифрової економіки. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку світового і українського ринків органічної продукції, охарактеризовано специфіку споживчої поведінки та чинники, що впливають на формування довіри до органічних продуктів. Встановлено, що зростання цифровізації маркетингової діяльності зумовлює необхідність використання сучасних інструментів інтернет-маркетингу. Обґрунтовано ефективність застосування соціальних мереж, контент-маркетингу, пошукової оптимізації, сторітелінгу, користувацького контенту для підвищення конкурентоспроможності виробників органічної продукції, розширення каналів збуту, формування довіри споживачів і розвитку довгострокових відносин із клієнтами.

КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ КРИЗ І ГЛОБАЛЬНИХ РИЗИКІВ

2026-11-02T13:52:15+00:00

У статті систематизовано та проаналізовано сучасні тенденції трансформації ланцюгів постачання промислових підприємств в умовах кризових явищ і глобальних ризиків. Досліджено вплив штучного інтелекту, автоматизації, геополітичної нестабільності, кіберзагроз, оптимізації витрат, еволюції робочої сили, одночасної підтримки гнучкості й стійкості та циркулярної економіки на розвиток ланцюгів постачання. Визначено ключові напрями підвищення їх гнучкості, стійкості та ефективності, а також обґрунтовано необхідність інтеграції цифрових технологій, диверсифікації постачальників, оптимізації витрат і розвитку людського капіталу для забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств. Встановлено, що найбільший вплив на трансформацію ланцюгів постачання у найближчій перспективі матимуть штучний інтелект, автоматизація, зміни торговельної політики та підвищення гнучкості й стійкості логістичних систем.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ У СИСТЕМИ ВОДООЧИЩЕННЯ ТА ВОДОПІДГОТОВКИ В УКРАЇНІ

2026-11-02T13:52:14+00:00

Стаття присвячена оцінюванню економічної ефективності інвестицій у системи водоочищення та водопідготовки в Україні. Розглянуто водопідготовку як вибір між альтернативними способами забезпечення необхідного обсягу та якості води. Досліджено вплив капітальних та експлуатаційних витрат, водоспоживання, завантаження обладнання, вартості електроенергії та реагентів на собівартість підготовленої води. Порівняно традиційні та мембранні технології, зокрема зворотний осмос із попереднім очищенням. Удосконалено підхід до інвестиційного оцінювання шляхом поєднання CAPEX і OPEX з аналізом середніх, граничних витрат та ефекту масштабу. Запропоновано визначати порогові параметри економічної доцільності технологій і чутливість результатів до зміни вартості ресурсів. Результати використано для вибору економічно доцільних систем та обґрунтування інвестиційних рішень. Додатково визначено ключові фактори, що формують економічний ефект, та умови підвищення результативності інвестицій у водопідготовку.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ: ІНТЕГРАЦІЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ДИНАМІЧНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

2026-11-02T13:52:07+00:00

Стаття присвячена актуальним питанням інтеграції методів управлінського обліку та моделей динамічного ціноутворення в систему стратегічного управління витратами туристичних дестинацій. Проаналізовано та систематизовано структурні зрушення операційних витрат суб’єктів індустрії гостинності у межах дестинацій різного типу протягом 2023–2025 років. Виявлено закономірності зміни витрат на енергозабезпечення в умовах стрімкого зростання вартості людського капіталу та дефіциту кадрів на ринку праці. Обґрунтовано ефективність поєднання систем попроцесного та цільового калькулювання для підвищення точності прийняття фінансових рішень суб’єктами господарювання в дестинаціях; побудовано структурно-логічну схему інтегрованої моделі управління витратами. Визначено вплив гнучких тарифних сіток готельних підприємств на збільшення доходу на доступний номер у структурі фінансових потоків дестинації, що підтверджено емпіричними даними готельних підприємств. Визначено шляхи розв’язання інфраструктурних проблем дестинацій через налагодження чіткої співпраці між туристичним бізнесом та органами місцевого самоврядування на засадах публічно-приватного партнерства.

ТУРИСТИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОЗДАТНОГО РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ КРОС-КУЛЬТУРНИХ ПЕРЕВАГ РЕГІОНІВ

2026-11-02T13:52:05+00:00

У статті досліджено роль туристичних кластерів як інструменту підвищення конкурентоспроможності туристичного ринку України в умовах глобалізації та посилення крос-культурної взаємодії. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку кластерного підходу, визначено ключові чинники, що впливають на його ефективність, а також основні бар’єри функціонування туристичних кластерів. Особливу увагу приділено використанню крос-культурних переваг регіонів, можливостям транскордонного співробітництва та застосуванню моделей міжкультурної комунікації у формуванні конкурентних туристичних продуктів. Обґрунтовано, що поєднання кластерної моделі розвитку, підвищення крос-культурної компетентності персоналу, цифровізації туристичних послуг і збереження культурної спадщини сприяє зміцненню міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі України та забезпечує передумови для її сталого розвитку.

РЕПУТАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

2026-11-02T13:52:02+00:00

У статті обґрунтовано концептуальні засади використання репутаційного менеджменту як інструменту державного стимулювання інноваційного розвитку соціального підприємництва. Доведено, що в сучасних умовах репутація виконує функцію інституційного механізму формування довіри між соціальними підприємствами, державою, інвесторами, грантодавцями та іншими стейкхолдерами. Запропоновано концепцію публічної репутаційної інфраструктури, розроблено механізм державного репутаційного менеджменту та визначено підходи до формування репутаційного паспорта соціального підприємства як інструменту верифікації його соціальної місії, управлінської спроможності та результатів діяльності. Визначено напрями використання запропонованого механізму для підвищення ефективності державної політики підтримки соціальних інновацій і післявоєнного відновлення України.

ОБМЕЖЕННЯ АКТИВНОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ЯК ДОКАЗУ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН В ІТ

2026-11-02T13:52:00+00:00

Моделі управління організаційними змінами визначають комунікації, залучення, навчання, зворотний зв’язок і коригування плану. Виконання цих дій засвідчує проведення втручання, але не доводить, що працівники зберегли результативність або що організація досягла очікуваного результату. Дослідження перевіряє, чи зберігають відзвітовані активності управління змінами пояснювальну цінність щодо самооціненої індивідуальної результативності після врахування лідерства, організаційної культури, технологічної підтримки та парадоксального мислення. Опрацьований масив містить 300 відповідей в ІТ-контексті. Ієрархічні лінійні регресійні МНК-моделі з похибками HC3 використовують 200 записів, які відповідають усім порогам повноти даних; інші записи збережено для розрахунків із меншими вимогами до даних. Блоки вводили у такій послідовності: контрольні змінні, активності, сприятливі умови та парадоксальне мислення. Чутливість перевірено за альтернативними правилами оцінювання, складом контролів, типом зміни та впливовими спостереженнями. Після введення контрольних змінних активності додали "ΔR² = 0,033 (β = 0,237; p = 0,0047)" . Після введення лідерства, культури та технологічної підтримки їхній коефіцієнт наблизився до нуля. Блок сприятливих умов додав "ΔR² = 0,093" (тест Вальда HC3: "p = 0,0031" ); у первинній моделі статистично значущим залишився лише коефіцієнт сприйнятої організаційної культури "(β = 0,376; p = 0,0034)" . Парадоксальне мислення не забезпечило статистично підтриманого додаткового внеску "(β = 0,143; p = 0,2376)" . За правилом доступних відповідей жоден фокальний коефіцієнт не отримав статистичної підтримки, тому перевагу культури не можна тлумачити як універсальну. Результати обмежують використання звітів про активності як доказу результативності. Активності засвідчують проведення втручання; висновок про результат потребує окремих даних про результативність, прийняття, реалізацію вигід і збереження нової практики. Поперечний самооцінювальний дизайн, попередній статус вимірювання, відбір за повнотою та нерепрезентативна вибірка обмежують причинні й популяційні висновки.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ УМОВ ЗОВНІШНЬОГО РИНКУ

2026-11-02T13:51:59+00:00

Статтю присвячено дослідженню особливостей оцінювання економічної ефективності експортно-імпортних операцій підприємства в умовах впливу зовнішніх чинників, пов'язаних зі здійсненням зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано, що об'єктивність оцінювання визначається не лише розрахунком системи економічних показників, а й урахуванням умов, у яких формуються їх значення. Узагальнено особливості здійснення експортно-імпортних операцій на ринку Іспанії та визначено їх вплив на інтерпретацію результатів оцінювання. На прикладі ТОВ «Фруктімпекс-Захід» апробовано концептуальний підхід до оцінювання, який враховує ці особливості під час формування управлінських висновків. Це сприятиме підвищенню обґрунтованості оцінювання економічної ефективності експортно-імпортних операцій підприємств.

ЕВРИСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ЦИФРОВОЇ ТОРГІВЛІ

2026-11-02T13:51:52+00:00

Статтю присвячено дослідженню сутності та можливостей застосування евристики як інструменту пошуку й обґрунтування інноваційних рішень у сфері цифрової торгівлі. Увагу зосереджено на зв’язку швидких правил вибору з платформними алгоритмами. Розкрито значення евристик для аналізу пошуку, рекомендацій, реклами та персоналізації. Показано, що цифрова торгівля перетворює поведінкові сигнали на ресурс інновацій. Підприємства платформи використовують ці сигнали для зміни інтерфейсів, платежів і логістики. Запропоновано індикатори платформної монетизації та евристично-інноваційного профілю підприємства. Емпіричну основу становлять відкриті дані Amazon, Shopify, eBay, Etsy, Alibaba та MercadoLibre. Порівняно GMV, виторг, рекламні доходи, активних покупців, підписки та цифрові сервіси. Результати підтверджують, що інновації цифрової торгівлі пов’язані з архітектурою вибору. Особливе значення мають соціальний доказ, якорування, доступність, дефіцит і персональна релевантність.

ГЕНЕЗА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ В УКРАЇНІ

2026-11-02T13:51:51+00:00

У статті досліджено генезу нормативно-правової бази державного регулювання публічних закупівель в Україні та обґрунтовано перехід від адміністративно-процедурної до цифрової, ризик-орієнтованої та стратегічної моделі. Здійснено періодизацію її розвитку за змінами цілей, інструментів та економічного змісту регулювання, охоплюючи цифровізацію, професіоналізацію, адаптацію до умов воєнного стану та гармонізацію законодавства з acquis ЄС. Виявлено ключові тенденції: утвердження концепції «Співвідношення ціни та якості», перехід до превентивного управління ризиками, розвиток цифровізації, професіоналізація публічних закупівель і розширення їх стратегічної ролі. Обґрунтовано необхідність формування стратегічної моделі державного регулювання, що поєднує євроінтеграційні вимоги з економічною ефективністю, цифровим управлінням, ризик-менеджментом та довгостроковою стійкістю держави.

ДИЗАЙН СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ

2026-11-06T12:07:26+00:00

Стаття присвячена розробці концептуальної моделі дизайну системи управління даними, орієнтованої на забезпечення якісного ухвалення стратегічних рішень. Обґрунтовано, що дані не є довільним ресурсом, а детерміновані стратегічною позицією компанії: ціннісною пропозицією, профілем цільового клієнта та стратегічними припущеннями щодо майбутнього. Запропоновано розмежування врядування та управління даними у стратегічному контексті. Розроблено чотирирівневу модель дизайну: від деталізації стратегічної позиції - через систему врядування і систему управління даними - до архітектури, що забезпечує формування та оцінку стратегічних альтернатив. Визначено вимоги до стратегічно орієнтованої архітектури даних і запропоновано діагностичний інструмент оцінки відповідності наявної системи даних стратегічній позиції компанії.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНЖИНІРИНГ ОБЛАДНАННЯ В СИСТЕМІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ПІДПРИЄМСТВА

2026-11-06T12:07:24+00:00

У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти техніко-економічного інжинірингу обладнання в системі бізнес-планування готельно-ресторанних підприємств. Метою дослідження є розроблення методичного підходу до інтеграції техніко-економічного інжинірингу в процес бізнес-планування з метою підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень і забезпечення ефективного розвитку підприємств індустрії гостинності. Запропоновано систему критеріїв оцінювання технологічного обладнання та багатокритеріальну модель його вибору, яка враховує технічні, економічні, експлуатаційні, енергетичні, екологічні та цифрові характеристики. Розроблений методичний підхід дає змогу комплексно оцінювати альтернативні варіанти обладнання з використанням сучасних показників економічної ефективності та враховувати їх вплив на результати господарської діяльності підприємства.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ НАЛЕЖНОГО ВРЯДУВАННЯ НА РІВНІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

2026-11-06T12:07:23+00:00

Стаття присвячена комплексному аналізу теоретико-правових та практичних аспектів реалізації принципів належного врядування на рівні територіальних громад України в умовах воєнного стану. Досліджено відповідність вітчизняного законодавства європейським стандартам, зокрема Європейській хартії місцевого самоврядування, принципам SIGMA та рекомендаціям ОЕСД. Особливу увагу приділено ролі цифрової трансформації та інструментів електронної демократії, включаючи сервіси платформи e-DEM, залучення цифрових амбасадорів та функціонування екосистеми DREAM, як ключових чинників забезпечення зворотного зв'язку й залучення громадян до прийняття рішень. На основі моніторингу програми «Прозорі міста» організації Transparency International Ukraine за 2024–2025 роки здійснено критичну оцінку стану впровадження стандартів прозорості та антикорупційної доброчесності в українських муніципалітетах. Проаналізовано вплив правового режиму воєнного стану та функціонування військових адміністрацій на збереження спроможності місцевого самоврядування, дотримання колегіальних процедур та ризики обмеження локальної демократії.

КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ: ЧОМУ ПРАВИЛА НЕ ПРАЦЮЮТЬ БЕЗ СВІДОМОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКІВ

2026-11-06T12:07:21+00:00

У статті досліджено роль культури безпеки як одного з ключових чинників забезпечення ефективної системи охорони праці в сучасних організаціях. Проаналізовано взаємозв’язок між нормативними вимогами, поведінкою працівників та рівнем виробничого травматизму. Обґрунтовано, що навіть найбільш досконалі інструкції, технологічні рішення та засоби індивідуального захисту не можуть гарантувати безпеку праці за відсутності свідомого ставлення працівників до власної безпеки та безпеки колег. Особливу увагу приділено людському фактору як основній причині більшості нещасних випадків на виробництві. Розглянуто сучасні підходи до формування культури безпеки, зокрема поведінковий аудит безпеки (Behavior-Based Safety), лідерство керівників, мотивацію персоналу та розвиток відповідальності кожного працівника. Висвітлено міжнародний досвід упровадження програм формування культури безпеки та окреслено перспективи їх адаптації в Україні в умовах цифровізації економіки, воєнних викликів і післявоєнного відновлення.

ЦИФРОВА ЗРІЛІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СТІЙКОСТІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ КОМПЛЕКСІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

2026-11-06T12:07:20+00:00

Стаття присвячена визначенню цифрової зрілості як детермінанти стійкості та соціально-економічної ефективності готельно-ресторанного комплексу України в умовах воєнного стану. Актуальність зумовлена тим, що галузь понад чотири роки функціонує під впливом безпекових загроз і пошкодження енергетичної інфраструктури, залишаючись сектором із високим потенціалом повоєнного відновлення, тоді як наявна література рідко поєднує цифрову зрілість з окремим виміром стійкості для воєнного стану. Метою статті є визначення того, як цифрова зрілість, доповнена компонентом інфраструктурної стійкості, пов'язана з операційною та соціально-економічною ефективністю українських готельно-ресторанних комплексів у 2022-2026 роках. Методи дослідження включають систематизацію літератури з цифрової зрілості, управління доходами та формалізації економічної діяльності, документальний і порівняльно-статистичний аналіз вторинних даних Державної служби статистики України, Державного агентства розвитку туризму та галузевої аналітики за регіонами і періодами, а також якісне картування спостережених патернів на домени рамки Індексу цифрової зрілості (DMI) / Індексу соціально-економічної ефективності (SEEI), без збору первинних даних опитувань. Результати показують, що доходи готельно-ресторанного бізнесу та надходження туристичного збору зростали значно швидше, ніж заповнюваність і кількість оподатковуваних ночівель, що прямі та соціальні канали бронювання витіснили онлайн-турагентства, а регіони зі стабільнішою інфраструктурою демонструють помітно кращі траєкторії відновлення; ці патерни узгоджуються з механізмами управління доходами та цифрової формалізації, описаними в літературі, і обґрунтовують розширення рамки DMI/SEEI підіндексом інфраструктурної стійкості. Практичне значення результатів полягає у формуванні статистично обґрунтованої основи для оцінки цифрової зрілості на рівні підприємства та рекомендацій щодо пріоритизації інвестицій у цифрову дистрибуцію, управління доходами, формалізацію розрахунків та інфраструктурну автономність під час війни і в повоєнний період.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРОБКИ ТА ІНТЕГРАЦІЇ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ IoT ДЛЯ БЕЗБАР’ЄРНОГО ЖИТТЄВОГО СЕРЕДОВИЩА

2026-11-06T12:07:18+00:00

У статті обґрунтовано ризик-орієнтовану модель державного регулювання розробки та інтеграції програмного забезпечення IoT-систем у безбар’єрному життєвому середовищі. На основі системного, інституційного, структурно-функціонального та порівняльно-правового аналізу поєднано вимоги фізичної і цифрової доступності, кібербезпеки, сумісності, захисту даних та відмовостійкості. Доступність запропоновано оцінювати для наскрізного ланцюга «користувач — інтерфейс — платформа — мережа — пристрій — фізична дія». Визначено сім механізмів регулювання і три рівні вимог за наслідками відмови. Практична цінність моделі полягає в можливості її застосування під час підготовки технічних вимог, публічних закупівель, приймальних випробувань і моніторингу IoT-рішень у житлових та громадських будівлях.

ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ

2026-11-06T12:07:17+00:00

Стаття спрямована на обґрунтування теоретичних і прикладних засад трансформації публічного управління в умовах розвитку цифрової економіки та соціальної інклюзії. Проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації та визначено особливості цифрової інклюзії різних соціальних груп населення України та її взаємозв’язок із результативністю публічного управління, розкрито дуалізм технологічного й соціального вимірів цифровізації та роль раціоналізму у формуванні управлінських рішень. Наведено аргументи на користь того, що цифрова трансформація є цілісною системою, успішність якої залежить від послідовної взаємодії людей як агентів управління, якісних даних, аналітичних висновків та управлінських дій для досягнення вимірюваних соціально-економічних результатів. Розроблено концептуальний підхід до оцінювання цифрової трансформації з урахуванням потреб різних соціальних груп. Запропоновано напрями удосконалення державної політики, спрямовані на забезпечення інклюзивності, підвищення цифрової грамотності населення й ефективності публічного управління.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-11-06T12:07:10+00:00

У статті досліджено теоретико-методичні засади формування механізму фінансового забезпечення розвитку агропромислових підприємств в умовах сучасних економічних викликів. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності фінансового механізму та визначено його місце в системі управління фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання. Удосконалено механізм фінансового забезпечення розвитку агропромислових підприємств шляхом інтеграції цифрових фінансових інструментів, ESG-підходів, комплексної системи оцінювання ефективності фінансових потоків, механізмів управління ризиками та адаптації до галузевих особливостей. Обґрунтовано доцільність включення до механізму методу фінансової стабілізації, цифрових фінансових платформ, смарт-контрактів, блокчейн-технологій та сучасних фінансово-інвестиційних інструментів.

МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Е-ПЛАТФОРМ ДЛЯ ПІДТРИМКИ СІМЕЙНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ (ДЕІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ)

2026-11-06T12:07:09+00:00

Статтю присвячено актуальним питанням упровадження інтегрованих цифрових платформ для підтримки сімейного влаштування дітей та пошуку шляхів підвищення їх ефективності й безпеки. Актуальність теми пов’язана з потребою оцінювати не лише швидкість процедур, а і їх вплив на дитину, сім’ю, витрати та якість врядування. Запропоновано концептуальну архітектуру е-платформи, процесну та логічну моделі її функціонування, систему основних показників ефективності, що поєднує соціально-психологічний, економічний та цифровий блоки, орієнтовані на підвищення психологічної безпеки дитини, стабільність сімейного влаштування, а також на скорочення тривалості процедур та адміністративних витрат. Розроблено композитний індекс ефективності е-платформи, що забезпечує інтегроване оцінювання соціально-психологічних, економічних і цифрових результатів та дозволяє визначити додатковий ефект цифрової підтримки шляхом порівняння сценаріїв із платформою та без неї.

МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГЛЕМПІНГУ В ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ УКРАЇНИ

2026-11-06T12:07:08+00:00

У статті обґрунтовано маркетингові інструменти управління розвитком глемпінгу в готельному бізнесі України. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією внутрішнього туризму, зміною споживчих пріоритетів і посиленням ролі цифрових каналів комунікації. Визначено, що глемпінг слід розглядати не лише як інноваційний формат розміщення, а як комплексний готельний продукт, конкурентоспроможність якого залежить від позиціонування, онлайн-репутації, візуального контенту, зручності бронювання та персоналізації сервісу. Запропоновано модель маркетингового управління розвитком глемпінгу, що поєднує аналіз ринку, сегментацію аудиторії, формування ціннісної пропозиції, вибір каналів просування, оцінювання ефективності та коригування продукту. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання операторами глемпінгів і малими готельними підприємствами.

ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ ЧЕРЕЗ ПОСИЛЕННЯ БЕЗПЕКИ ЩОДО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

2026-11-06T12:07:07+00:00

Дослідження присвячене обґрунтуванню теоретичних і прикладних засад впливу зовнішніх чинників на трансформацію зеленого туризму через посилення безпеки щодо історико-культурної спадщини. У роботі розкрито взаємозв’язок між станом зовнішнього безпекового, економічного, соціального, правового, інформаційного, екологічного та інфраструктурного середовища, зміною туристичної поведінки й потребою у збереженні матеріальних і нематеріальних об’єктів спадщини. Обґрунтовано, що історико-культурна спадщина постає ресурсною основою для розвитку зеленого туризму в малих містах і селах, оскільки поєднує локальну історію, архітектурні пам’ятки, музейні колекції, паркові комплекси, сакральні об’єкти, традиції, ремесла, гастрономічну культуру та форми громадської пам’яті. Визначено, що посилення воєнних загроз, демографічні зміни, міграція, макроекономічна нестабільність, зміна платоспроможного попиту, кліматичні ризики, цифровізація туристичного вибору, трансформація транспортної доступності й поширення запиту на безпечні локальні подорожі змінюють зміст зеленого туризму.