Економіка та суспільство

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-09-23T12:56:15+00:00

Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних засад формування системи антикризового управління підприємством в умовах воєнного стану, що характеризуються високою невизначеністю, посиленням ризиків та дестабілізацією економічного середовища. Обґрунтовано необхідність переходу від реактивного реагування на кризові явища до формування адаптивної системи управління, орієнтованої на раннє виявлення загроз, підтримання фінансової стійкості та забезпечення безперервності діяльності підприємства. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності антикризового управління, визначено його структурні компоненти та принципи функціонування. Обґрунтовано роль антикризового фінансового управління як ключового елементу забезпечення ліквідності, платоспроможності та економічної стійкості підприємства. Запропоновано використання інструментів стратегічної та фінансової діагностики, зокрема SWOT- і PEST-аналізу, моделей прогнозування банкрутства, стрес-тестування та Balanced Scorecard із системою KPI. Доведено, що ефективна система антикризового управління підприємством в умовах воєнного стану має базуватися на принципах системності, превентивності, адаптивності та безперервності, що забезпечує здатність підприємства протидіяти кризовим викликам і формувати передумови для подальшого розвитку.

ЦИФРОВА ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2026-09-23T12:56:14+00:00

У статті обґрунтовано актуальність дослідження цифрової торгівлі в нашій країні в умовах трансформації споживчої поведінки, посилення ролі електронних платформ, розвитку онлайн-платежів, активного використання маркетплейсів і зміни організації торговельних процесів на підприємствах. Актуальність теми зумовлена глибокими змінами у поведінці споживачів, структурі підприємницької діяльності, каналах просування товарів і послуг, а також загальним переходом економіки до активного використання рішень на базі застосованих цифрових технологій. Розкрито зміст цифрової торгівлі як напряму модернізації підприємницької діяльності, що поєднує продажі, маркетинг, логістику, клієнтський сервіс, аналітику даних і управління репутацією в онлайн-середовищі. Акцентовано увагу на тому, що цифрова торгівля формує нові можливості для малого та середнього бізнесу, сприяє розширенню ринкової присутності, підвищує гнучкість підприємств і створює передумови для інтеграції до європейського цифрового ринку.

СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ВИМІРИ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

2026-09-23T12:56:13+00:00

У статті досліджено теоретико-методологічні засади фінансування територій природно-заповідного фонду України в умовах воєнних викликів, євроінтеграції та поглиблення бюджетно-фіскальної децентралізації. Узагальнено наукові підходи до формування системи фінансово-інвестиційного забезпечення природоохоронних територій, визначено основні проблеми функціонування чинної моделі фінансування. Обґрунтовано необхідність трансформації системи фінансування територій природно-заповідного фонду шляхом розширення спектра джерел фінансових ресурсів, активізації залучення приватного капіталу, міжнародної технічної допомоги, інструментів «зеленого» фінансування, механізмів державно-приватного партнерства та комерціалізації екосистемних послуг. Доведено, що впровадження сучасних механізмів фінансово-інвестиційного забезпечення сприятиме підвищенню ефективності відтворення та збереження біорізноманіття та розвитку екологічної інфраструктури.

ГЛОБАЛЬНА ДИНАМІКА ГНУЧКИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ: ТРИ ХВИЛІ, РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗКОЛ І НАСЛІДКИ ДЛЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

2026-09-23T12:56:12+00:00

У статті реконструйовано глобальну траєкторію поширення гнучких форм організації праці за 2008–2025 роки на основі тріангуляції відкритих зіставних рядів даних. Запропоновано критеріальну періодизацію за ознакою зламу тренду: виокремлено хвилі технологічного визрівання, ковідного стрибка 2020–2022 років і стабілізації 2023–2025 років на рівні, що у півтора-чотири рази перевищує доковідний. Обґрунтовано, що стабілізація є новою рівновагою, а не проміжною точкою відкату. Побудовано типологію груп країн за рівнями і чинниками стабілізації, головним з яких є культурний індивідуалізм. Розв'язано колізію між риторикою повернення до офісу і даними через асиметричний механізм храповика. Операціоналізовано випереджальну роль ІТ-сектору. Показано, що перебудова систем менеджменту персоналу під гібридний формат є структурним завданням і чинником конкурентоспроможності роботодавця.

ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ ІТ СЕКТОРУ В УКРАЇНІ

2026-09-23T12:56:11+00:00

Стаття присвячена дослідженню проблем і ризиків діяльності міжнародних компаній ІТ-сектору в Україні в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та трансформації глобального попиту на цифрові послуги. Розкрито значення ІТ-сектору для експортного потенціалу України та інтеграції у міжнародний ринок цифрових послуг. Систематизовано основні групи ризиків, зокрема воєнно-безпекові, економічні, регуляторні, кадрові, технологічні та кібербезпекові. Визначено їхній вплив на операційну стабільність, довіру іноземних замовників, інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність компаній. Запропоновано напрями мінімізації ризиків шляхом диверсифікації ринків, розвитку кадрового потенціалу, посилення кіберстійкості та адаптації бізнес-моделей. Обґрунтовано практичне значення системного управління ризиками для збереження стійкості галузі.

ІНТЕГРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СИСТЕМУ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

2026-09-23T12:56:09+00:00

У статті досліджено теоретичні засади та сучасні підходи до інтеграції принципів соціальної відповідальності у систему стратегічного управління людськими ресурсами. Узагальнено наукові підходи до визначення сутності корпоративної соціальної відповідальності та її ролі у формуванні ефективної HR-стратегії підприємства. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку ринку праці України в умовах війни, зокрема дефіцит кадрів, демографічні втрати, трансформацію форм зайнятості, поширення дистанційної роботи та посилення психоемоційних викликів для персоналу. Обґрунтовано необхідність інтеграції соціально відповідальних HR-практик у стратегічне управління людськими ресурсами. Запропоновано напрями інтеграції принципів соціальної відповідальності у систему стратегічного HR-менеджменту, визначено ключові інструменти їх реалізації та обґрунтовано їх вплив на розвиток людського капіталу, підвищення організаційної стійкості, конкурентоспроможності підприємства і зміцнення бренду роботодавця.

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ У СФЕРІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ

2026-09-23T12:56:08+00:00

Впровадження принципів сталого розвитку, визначених у Цілях сталого розвитку ООН 2015 року, суттєво впливає на систему маркетингу і менеджменту підприємств туристичної та готельно-ресторанної сфери. Даний вплив має трансформаційний характер. Його специфіка полягає у зміні підходів до позиціонування підприємств, комунікаційної політики, управління ресурсами та стратегічного планування тощо. Відтак метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад трансформації систем менеджменту і маркетингу підприємств туристичної та готельно-ресторанної сфери на засадах сталого розвитку. Результатом узагальнення теоретичних підходів до трактування сталого розвитку підприємств туристичної та готельно-ресторанної сфери стала доведеність того факту, що такий розвиток є процесом довгострокової гармонізації економічних, соціальних та екологічних результатів їх діяльності. Визначення та систематизації основних напрямів впливу сталого розвитку на функціонування підприємств туризму та готельно-ресторанної сфери встановлено, що: у маркетинговій діяльності ключовий вплив реалізується через зелений брендинг, екологічну сертифікацію, соціально відповідальні комунікації та формування довіри споживачів; в управлінській діяльності основними напрямами впливу є екологізація, оптимізація використання ресурсів, мінімізація операційних витрат та інтеграція ESG-підходів у стратегічне планування. Констатовано, що сукупність визначених характеристик і систематизованих напрямів впливу формує ESG-орієнтовані моделі маркетингу та управління, які забезпечують новий рівень ефективності та створюють відповідні конкурентні переваги. За результатами обґрунтування інноваційного характеру трансформації систем менеджменту і маркетингу встановлено, що впровадження принципів сталого розвитку зумовлює якісну зміну їхньої логіки функціонування, що досягається через інноваційність (щодо менеджменту - через стратегічну, ресурсну, ціннісну, щодо маркетингу - через продуктову, цифрову, комунікаційну, організаційну). Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробленням прикладних моделей оцінювання ефективності трансформації систем маркетингу та управління підприємств туризму та готельно-ресторанної сфери, що здійснюється на засадах сталого розвитку.

БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ СТАНУ ДОВОЄННОГО ТА ВОЄННОГО ПЕРІОДІВ

2026-09-23T12:56:07+00:00

У статті досліджено ключові фактори, які зумовили зростання обсягів банківського кредитування бізнесу в Україні у довоєнний та воєнний періоди, обґрунтовано практичні рекомендації щодо відновлення ринкових механізмів фінансування суб’єктів господарювання в умовах війни. Виявлено критичну структурну трансформацію банківської системи України: з кредитно-інвестиційної на боргово-емісійну. Визначено, що частка державних банків у кредитному портфелі бізнесу скоротилася, тоді як приватних – зросла. Доведено, що державна програма «Доступні кредити 5-7-9» виконала антикризову функцію, проте не виступила драйвером системного зростання. Виокремлено стимулюючі та стримуючі фактори зростання кредитного портфеля в довоєнний та воєнний періоди. Запропоновано комплексний підхід для відновлення ринкових механізмів кредитування бізнесу в умовах війни за напрямами: стимулювання, гарантії, цифровізація, валютні інструменти.

РОЛЬ МАРКЕТИНГОВОГО АУДИТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2026-09-23T12:56:06+00:00

У статті обґрунтовано ролі маркетингового аудиту в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства в умовах нестабільності та соціально-економічної невизначеності. Проведено аналіз ринкових та фінансових показників діяльності транспортних підприємств з вантажних перевезень та доведено загальну прибутковість даного виду економічної діяльності, проте доведено відсутність сильного та прямого зв’язку з витратами на збут, у тому числі маркетинговими витратами. Для всіх підприємств з досліджуваної вибірки рекомендовано запровадити маркетинговий аудит як невід’ємний елемент організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності. Запропоновано адаптовану для транспортних підприємств покрокову послідовність впровадження і реалізації впровадження маркетингового аудиту на основі семи кроків: опис усіх маркетингових цілей та завдань; формування об’єкта маркетингового аудиту; аналіз конкурентного середовища; Опис усіх транспортних та супутніх послуг; складання дорожньої карти робіт під час маркетингового аудиту; аналіз даних; узагальнення результатів маркетингового аудиту.

ГЛОБАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТАНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

2026-09-23T12:56:05+00:00

У статті досліджено глобальні детермінанти становлення цифрової економіки України в процесі євроінтеграції. У роботі запропоновано авторську модель зовнішньої детермінації цифрової економіки України. Обґрунтовано, що європейська інтеграція формує для України рамку нормативного зближення та відкриває механізми цифрової модернізації через розвиток економіки даних, цифрової довіри, інтероперабельності, кіберстійкості, інноваційної інфраструктури та транскордонних електронних комунікацій. Показано, що господарський ефект цифрової інтеграції проявляється у зниженні регуляторної невизначеності, скороченні трансакційних витрат, розширенні доступу до ширшого цифрового ринку та посиленні спроможності бізнесу, передусім МСП, до цифрової модернізації. Успішність становлення цифрової економіки України залежить від здатності синхронізувати правове зближення з розвитком інституційної спроможності, інфраструктури даних, цифрової довіри, кіберстійкості та адаптації бізнесу до правил цифрового ринку.