Економіка та суспільство

ІНКЛЮЗИВНА ТА ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР

2025-11-28T08:16:41+00:00

У статті досліджено теоретичні засади та окреслено практичні напрями інклюзивної й цифрової трансформації пенсійної системи України в контексті забезпечення її соціальної справедливості, фінансової стійкості та ефективності. Проаналізовано сучасний стан солідарної пенсійної системи, розглянуто перешкоди впровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення. Обґрунтовано взаємозв’язок та взаємозумовленість процесів інклюзивної та цифрової трансформації пенсійної системи. Охарактеризовано зміст інклюзивності як стратегічного принципу розвитку пенсійної системи. Розкрито потенціал цифровізації у підвищенні ефективності та прозорості управління. Запропоновано напрями комплексної політики, орієнтованої на підвищення цифрової грамотності, розширення мережі сервісних центрів, забезпечення кібербезпеки та інклюзивності цифрових сервісів.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАСЛІДКИ МІГРАЦІЇ З УКРАЇНИ ДО ЄС В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

2025-11-29T08:16:49+00:00

Метою даного наукового дослідження є аналіз сучасних тенденцій міграційних потоків з України в ЄС внаслідок військової агресії з боку росії та визначення наслідків, які це має для соціально-економічного розвитку як країн-реципієнтів, так й України зокрема. Актуальність наукової статті полягає в значній кількості населення України, які покинули нашу державу через безпекову ситуацію в країні та активні бойові дії. Основними групами населення, які були вимушені виїхати є жінки та діти, що має стратегічну демографічну загрозу для України у разі їхнього неповернення. Для досягнення мети наукового дослідження нами було використано наступні методи: статистичний, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, візуалізації. Основними результатами, які було отримано в ході дослідження стали: країнами, які найбільше прийняли наших шукачів тимчасового захисту, стали Німеччина, Польща та Чехія (з великим відривом від двох перших). Проте Чехія продемонструвала найбільшу кількість співвідношення тих, хто отримав тимчасовий захист до 1000 населення країни, що свідчить про достатньо високий відсоток вимушених мігрантів в країні. На основі наукових досліджень нами було наведено чинники, які можуть сприяти як поверненню в країну, так й стримувати цей процес, а також було визначено основні позитивні та негативні наслідки міграції з України. Але деякі позитивні моменти, які раніше були притаманні міграції за кордон, наразі зменшуються, як-то грошові перекази з країн ЄС в Україну. Також, важливим аспектом, який треба брати до уваги, є чинник часу. Чим довше наші співгромадяни знаходяться за кордоном, тим більше вони інтегруються в життя країни-надавача прихистку та стають частиною економічної системи тієї країни шляхом працевлаштування, сплати податків, здійснення споживчих операцій тощо. Все це несе демографічні загрози саме для України, адже знижує потенційну ймовірність повернення наших співгромадян додому. Практична цінність статті полягає в визначенні реальних потенційних загроз для України через тривалість бойових дій на території держави та більш глибокої інтеграції вимушених мігрантів у країнах свого перебування. Для вирішення даної проблеми потрібна системна політика вітчизняного уряду, яка дозволить підвищити кількість населення, яке приймає рішення про повернення в Україну. Складність розв’язання даного питання полягає у продовженні війни та неможливості забезпечити фізичну безпеку співвітчизникам.

ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В ЕПОХУ ІНТЕГРОВАНОЇ СИНГУЛЯРНОСТІ

2025-11-29T08:16:47+00:00

Дослідження спрямоване на створення авторської сценарної параметризації цифрової трансформації, яка поєднує п’ять системних індикаторів (частка цифрової економіки у ВВП, обсяги R&D-інвестицій, кадрова ємність ІТ-ринку, інфраструктурна спроможність дата-центрів, експорт цифрових послуг) і дозволяє моделювати три альтернативні траєкторії розвитку: песимістичну, базову й оптимістичну. Запропонований інструмент забезпечує можливість прогнозування керованого майбутностього і може використовуватися як аналітичний модуль державної цифрової політики та стратегічного менеджменту в ІТ-секторі. Отримані результати демонструють, що відхилення між сценаріями визначається не зовнішніми шоками, а глибиною управлінських інтервенцій: податкових, освітніх, інфраструктурних й інноваційних. Це підтверджує системний характер цифрової трансформації, у межах якої запізнення на одному елементі (кадрова політика, R&D, дата-інфраструктура) спричиняє каскадну втрату ефекту на інших.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ОСНОВА ПОБУДОВИ ІННОВАЦІЙНОГО КЛАСТЕРА

2025-11-29T08:16:46+00:00

У статті розглянуто еволюцію просторових переваг бізнесу в умовах глобалізації та технологічної динаміки. Показано, що традиційні вигоди цифрової концентрації підприємств частково нівельовані, а на перший план виходить інноваційне середовище взаємодії, швидкого обміну знаннями та міждисциплінарної кооперації. Інноваційна діяльність трактується як приріст конкурентних переваг завдяки технологічним, організаційним і маркетинговим новаціям, а не лише за витратами на НДДКР чи кількістю патентів. Проаналізовано ключові механізми підвищення конкурентоспроможності кластерів: інтенсивні та технологічні переливи; тісні зв’язки бізнесу з університетами й НДІ; швидка реакція МСП на потреби ринку; стандартизація та внутрішня спеціалізація; координація НДДКР і комерціалізації; експортна орієнтація. Відзначено регіональні ефекти — зростанні зайнятості, доходів і прискоренні науково-технічного прогресу. Показано, що найвищих результатів досягають кластери, які поєднують обидві логіки через партнерства, спільні платформи даних та інструменти колективного управління.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПОТРЕБИ СТЕЙКХОЛДЕРІВ

2025-11-29T08:16:46+00:00

Стаття досліджує трансформацію бухгалтерського обліку в умовах цифровізації, глобалізації інформаційних потоків і переходу до мережевих комунікацій. Облік розглядається не як технічна фіксація операцій, а як багаторівнева інформаційно–аналітична система стратегічної комунікації, інтегрована у контур управління підприємством. Систематизовано еволюцію користувачів облікової інформації: від орієнтації на власників і державу до задоволення потреб широкого кола зацікавлених сторін. Обґрунтовано, що корисність облікових даних визначається якісними характеристиками – достовірністю, доречністю, зіставністю, своєчасністю та зрозумілістю – які перетворюють дані на управлінські інсайти для прогнозування й сценарного моделювання. Підкреслено зміну професійної ролі бухгалтера – від виконавця до стратегічного партнера з аналітичними та цифровими компетентностями.

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-11-29T08:16:48+00:00

У статті досліджено систему фінансування вищої освіти як ключовий чинник забезпечення її якості, доступності та конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції. Проаналізовано сучасний стан бюджетного фінансування закладів вищої освіти України, а також роль альтернативних джерел надходжень — грантів, плати за освітні послуги, цільових фондів і міжнародної допомоги. Визначено основні тенденції та диспропорції у розподілі фінансових ресурсів між освітніми рівнями й установами різних форм власності. Значну увагу приділено проблемам фінансування вищої освіти в умовах повномасштабної війни, зокрема суттєвому зменшенню інвестицій у розвиток освітнього середовища, пошкодженню або знищенню матеріально-технічної бази університетів, а також хронічно низькому рівню оплати праці викладачів, що ускладнює збереження кадрового потенціалу та демотивує науково-педагогічних працівників. Ці фактори безпосередньо впливають на якість освіти, інституційну спроможність і конкурентоспроможність ЗВО. Наголошено на потребі модернізації фінансової політики у сфері освіти, переходу до результативно-орієнтованої моделі фінансування та розширення фінансової автономії університетів. Запропоновано напрями удосконалення механізмів фінансового забезпечення з урахуванням європейських стандартів і принципів ефективного управління.

ІНТЕГРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

2025-11-29T08:16:48+00:00

Дослідження присвячене обґрунтуванню теоретико-методичних засад інтеграції принципів сталого розвитку у систему стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах посилення екологічних вимог Європейського Союзу. Проаналізовано трансформацію підходів до стратегічного планування від класичних раціональних моделей до сучасних адаптивних стратегій, що враховують критерії екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG). Систематизовано шість груп факторів впливу на процес планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Обґрунтовано необхідність врахування екологічних факторів через впровадження механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM) та запровадження обов'язкової нефінансової звітності за директивою щодо звітності зі сталого розвитку (CSRD). Досліджено систему міжнародних стандартів нефінансової звітності та виявлено тенденцію до їх конвергенції. Розроблено циклічну модель стратегічного планування ЗЕД з інтеграцією принципів сталості на всіх етапах та ієрархічну модель методів оцінки сталого розвитку. Визначено оптимальну послідовність впровадження запропонованої моделі стратегічного планування для українських експортерів.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

2025-11-29T08:16:48+00:00

У статті досліджено теоретичні засади формування системи управління маркетинговою діяльністю сільськогосподарських підприємств в умовах динамічних економічних трансформацій і посилення конкурентної боротьби. Визначено сутність управління маркетинговою діяльністю як стратегічної функції управління, що інтегрує планування, організацію, мотивацію та контроль маркетингових процесів для забезпечення сталого розвитку підприємства. Обґрунтовано роль управління маркетинговою діяльністю у підвищенні конкурентоспроможності аграрних суб’єктів господарювання, зокрема через використання цифрових технологій, CRM-систем та аналітики Big Data. Доведено, що системний підхід до управління маркетингом сприяє оптимізації ресурсів, розвитку ринкових можливостей і формуванню стратегічних переваг сільськогосподарських підприємств у перспективі.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КЕЙТЕРИНГОВИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ХАРЧУВАННЯ

2025-11-25T14:57:20+00:00

У статті розглянуто сучасний стан і тенденції розвитку кейтерингових послуг у ресторанній сфері України. Визначено сутність кейтерингу як окремого напряму ресторанного господарства, що поєднує організацію харчування та сервісного обслуговування поза межами стаціонарних закладів. Проаналізовано технологічні та організаційні методи управління кейтерингом, зокрема використання сучасних інформаційних систем, гнучкий підхід до формування меню, персоналізації послуг та забезпечення високого рівня обслуговування. Окреслено переваги кейтерингових послуг, серед яких – мобільність, професійність персоналу, економія часу клієнтів, естетичність оформлення заходів та широкі можливості для проведення подій різного масштабу. Водночас виявлено проблеми галузі, пов’язані з нестабільністю стандартів якості, підвищенням вартості послуг та складнощами логістики в умовах воєнного стану та економічної кризи. Зазначено, що подальший розвиток кейтерингових послуг в Україні залежить від впровадження інноваційних технологій, цифровізації управлінських процесів, підвищення стандартів безпеки харчування та орієнтації на потреби споживачів. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення організації кейтерингової діяльності та формування ефективної стратегії розвитку підприємств ресторанної індустрії.

ЦИФРОВИЙ МАРКЕТИНГ У ПРОСУВАННІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

2025-11-27T08:16:40+00:00

У статті досліджено роль цифрового маркетингу у просуванні туристичних послуг в умовах глобальної цифрової трансформації. Визначено, що цифрові технології забезпечують персоналізацію пропозицій, інтерактивну взаємодію з клієнтами та підвищують конкурентоспроможність туристичних підприємств. Проаналізовано основні інструменти цифрового маркетингу, зокрема SEO/SEM, SMM, контент-маркетинг, OTA-платформи, інфлюенсер-маркетинг, мобільний маркетинг, а також їх вплив на поведінку споживачів. Встановлено, що ключовими трендами розвитку є зростання ролі короткого відеоконтенту, рекомендаційних систем, штучного інтелекту та розумних технологій. Виокремлено проблеми впровадження цифрового маркетингу в українському туризмі ‒ недостатній рівень цифрової грамотності, фрагментарність стратегій та обмежений доступ до аналітичних інструментів. Обґрунтовано доцільність створення єдиного інформаційного простору та державно-приватних програм цифровізації галузі. Зроблено висновок, що цифровий маркетинг є ключовим чинником сталого розвитку туризму та формування позитивного іміджу дестинацій на міжнародному ринку.

АНАЛІЗ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ

2025-11-29T08:16:49+00:00

В нашій статті розглянуто теоретичні та методичні засади аналізу розвитку ринку туристичних послуг на основі статистичних методів, що дає змогу забезпечити об’єктивну оцінку динаміки та структури цієї сфери. Визначено місце ринку туристичних послуг у системі національної економіки, показано його вплив на зайнятість населення, інфраструктурний розвиток та формування доходів суб’єктів господарювання. Обґрунтовано необхідність системного використання статистичних методів у процесі прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування та підприємствами туристичного бізнесу, а також підкреслено їх роль у формуванні довгострокових стратегій розвитку туризму. Обґрунтовано актуальність удосконалення статистичної інформаційної бази за рахунок поєднання офіційної державної статистики з вибірковими соціологічними обстеженнями, даними систем онлайн бронювання та іншими джерелами великих масивів даних з урахуванням вимог до надійності і репрезентативності інформації.

КООПЕТИЦІЯ ЯК СТРАТЕГІЧНА ПАРАДИГМА В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ

2025-11-29T08:16:49+00:00

У статті комплексно досліджено коопетицію як стратегічну парадигму глобальної економіки, що інтегрує елементи конкуренції та співпраці. Проаналізовано теоретичні засади концепції, починаючи від робіт засновників інституціональної економіки Т. Веблена та Д. Коммонса, які першими довели соціальну вкоріненість економічних процесів, через теорію відкритих інновацій Г. Чесбро до сучасних теорій глобальної коопетиції Я. Луо. Доведено, що коопетиція є адаптивною стратегією, яка дозволяє компаніям різного рівня, державам та міжнародним інтеграційним об'єднанням ефективно функціонувати в умовах ресурсних обмежень, ринкової невизначеності та глобальних викликів. Особливу увагу приділено аналізу регуляторних механізмів різних рівнів - від національних антимонопольних органів до міжнародних інституцій таких як СОТ, які забезпечують баланс між кооперацією та конкуренцією. На прикладі Арктичного регіону детально продемонстровано, як геополітичне суперництво за ресурси та транспортні коридори поєднується з інтенсивною науково-технологічною співпрацею. Дослідження включає аналіз типологій коопетиції, механізмів її впровадження та практичних кейсів міжнародних альянсів. Висновки підкреслюють, що коопетиція стає ключовим механізмом адаптації до динамічних змін сучасної економіки, зокрема через розвиток цифрових платформ, інноваційних екосистем та глобальних мереж, і визначає майбутнє міжнародних економічних відносин.

ГЛОБАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КРИПТОВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

2025-11-29T08:16:47+00:00

У статті досліджено сучасні глобальні тенденції розвитку криптовалютного ринку та їх вплив на економіку України. Розкрито еволюцію криптовалют від нішевого феномену до складової світової фінансової системи, проаналізовано процеси інституціоналізації, регулювання та поширення цифрових валют центральних банків (CBDC). Визначено особливості українського ринку криптоактивів, його динаміку, ризики та перспективи в контексті гармонізації із законодавством ЄС (регламент MiCA) та рекомендаціями FATF. Зазначено, що прийняття Закону «Про віртуальні активи» створює основу для легалізації сектору, проте подальший розвиток потребує прозорої нормативної бази та механізмів макроекономічної адаптації. Наголошено на потенціалі криптовалют як чинника фінансової інклюзії, інвестиційного залучення та інструменту післявоєнного відновлення України.