ГНОСЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО БАЗИСУ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Краус Н.М.
кандидат економічних наук, доцент,
докторант відділу теорії економіки і фінансів
Науково-дослідного фінансового інституту
ДННУ «Академія фінансового управління»
Міністерства фінансів України

У статті досліджено та узагальнено гносеологічні аспекти інноваційної діяльності. Обґрунтовано і розкрито концепцію інноваційної економіки та її інституціональні контури через призму людиноцентричної парадигми сучасної економіки. Інтелектуальне продукування на основі процесу пізнання та єдине економічне поле для інформаційного, інтелектуального і матеріального виробництва є принциповими характерними особливостями запропонованого авторського розуміння концепції інноваційної економіки. Доведено, що людину як суб’єкта економічної трансформації потрібно розглядати враховуючи модерністські та постмодерністські цінності суспільства. Встановлено, що людина-інноватор через систему інститутів здійснює інноваційну діяльність, структурує економічно-інноваційний простір, утворюючи його складові «клітини»: бізнес-інкубатори, інноваційні хаби, іннотехи, технопарки, технополіси, інноваційні кластери. Такого роду інституційні утворення формують покращене середовище людської життєдіяльності, забезпечують побудову інноваційної економіки. Зроблено висновок про те, що згідно з інституційною парадигмою це означає, що людина є первинна, а інститути інноваційного розвитку – вторинними. Дана теза дає можливість для моделювання інноваційної діяльності на основі аналогії проявів людської індивідуальності.
Ключові слова: гносеологічні аспекти, людиноцентризм, інноваційна економіка, інститут, знання, інноватор.

Краус Н.Н. ГНОСЕОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ И АНТРОПОЛОГИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО БАЗИСА ИННОВАЦИОННОЙ ЭКОНОМИКИ
В статье исследованы и обобщены гносеологические аспекты инновационной деятельности. Обоснованы и раскрыты концепция инновационной экономики и ее институциональные контуры через призму человекоцентрической парадигмы современной экономики. Интеллектуальное производство на основе процесса познания и общее экономическое поле для информационного, интеллектуального и материального производства являются принципиальными характерными особенностями предлагаемого авторского понимания концепции инновационной экономики. Доказано, что человека как субъекта экономической трансформации нужно рассматривать учитывая модернистские и постмодернистские ценности общества. Установлено, что человек-инноватор через систему институтов осуществляет инновационную деятельность, структурирует экономическое инновационное пространство, образуя его составляющие «клетки»: бизнес-инкубаторы, инновационные хабы, иннотехи, технопарки, технополисы, инновационные кластеры. Такого рода институциональные образования формируют улучшенную среду человеческой жизнедеятельности, обеспечивают построение инновационной экономики. Сделан вывод о том, что согласно институциональной парадигме это означает, что человек является первичным, а институты инновационного развития – вторичными. Данный тезис раскрывает возможности моделирования инновационной деятельности на основе аналогии проявлений человеческой индивидуальности.
Ключевые слова: гносеологические аспекты, человекоцентризм, инновационная экономика, институт, знания, инноватор.

Kraus N.N. GNOSEOLOGICAL ASPECTS AND ANTHROPOLOGICAL DIMENSION OF INSTITUTIONAL BASIS OF INNOVATIVE ECONOMY
Gnoseological aspects of innovative activity are explored and generalized in the article. The concept of innovative economy and its institutional contours are substantiated and uncovered through the prism of person-centrism of modern economy. Intellectual production on the basis of process cognition and single economic field for informational, intellectual and material production are fundamental characteristic features of proposed copyright understanding of the innovative economy. It is proved that a person as a subject of economic transformation must be considered taking into account the modernist and postmodernist values of society. Established that the man-innovator through a system of institutes carries innovative activity, structures the economic and innovative space, forming its components «cells» – business incubators, innovative hubs, innotehes, technoparks technopolis and innovative clusters. This kind of institutional formations form improved environment of human activity and provide construction of innovative economy. Is concluded that according to the institutional paradigm that means that a person is primary and institutions of innovative development are secondary. This thesis makes it possible to model innovative activity on the basis of the analogy of manifestations of human individuality.
Keywords: gnoseological aspects, person-centrism, innovative economy, institute, knowledge, innovator.

Завантажити статтю (pdf)